Рішення від 30.05.2025 по справі 332/5785/24

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/5785/24

Провадження №: 2/332/423/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2025 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді - Завіновської А.П.,

при секретарі судового засідання - Літвіновій Т.А.,

за участю прокурора Сполохової Я.А.,

представника позивача Мірошник О.П.,

розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в залі суду, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою першого заступника керівника Василівської окружної прокуратури Запорізької області Кузьминої Анни Сергіївни в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватно-орендне підприємство «Агровиробнича фірма «Злагода», про припинення права власності на земельну ділянку,

встановив:

04 жовтня 2024 року до Заводського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява першого заступника керівника Василівської окружної прокуратури Запорізької області Кузьминої Анни Сергіївни в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватно-орендне підприємство «Агровиробнича фірма «Злагода», про припинення права власності на земельну ділянку, в обґрунтування якої зазначено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою російської федерації, що підтверджується листом Державної міграційної служби України від 26.06.2024 вих. № 2301.2.4.1 5799/23.1-24, в якому зазначено, що згідно з обліками УДМС України в Запорізькій області інформація щодо набуття, встановлення, оформлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, документування паспортом громадянина України та паспортом громадянина України для виїзду закордон, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутня.

За інформацією Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області, громадянка російської федерації ОСОБА_1 (паспорт громадянина рф № НОМЕР_1 від 21.12.2015, терміном дії до 21.12.2025) документована посвідкою на постійне проживання серії НОМЕР_2 від 04.03.2004 на безстроковий термін на підставі п. 3 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про імміграцію» (уродженка України, м. Запоріжжя). Крім того, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2320984400:06:009:0019, площею 4, 41 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, щодо особи зазначено, що ОСОБА_1 , має громадянство російської федерації.

Виходячи з інформації з Національної кадастрової системи за посиланням: nks.dzk.gov.ua, Витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 2320984400:06:009:0019 від 20.06.2024 № НВ-9941993712024 та Поземельної книги відносно земельної ділянки з кадастровим номером 2320984400:06:009:0019 встановлено, що ОСОБА_1 на підставі Державного акту від 23.10.2006 серії ЯГ № 694570, виданого на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 14.04.2006 № 407, на праві приватної власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 2320984400:06:009:0019, площею 4,41 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Василівського району Запорізької області (колишня територія Орлянської сільської ради, нині територія Малобілозерської сільської ради Василівського району).

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором 26.02.2015 на підставі договору оренди землі від 21.12.2012 № 413 з Приватно-орендним підприємством «Агровиробнича фірми «Злагода» (ЄДРПОУ 31014762) зареєстроване право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2320984400:06:009:0019, площею 4,41 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 15 років.

Орендодавцем зазначена громадянка російської федерації ОСОБА_1 (документована посвідкою на постійне проживання серії НОМЕР_2 від 04.03.2004, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ).

Отже, на даний час земельна ділянка перебуває у користуванні Приватно-орендного підприємства «Агровиробнича фірма «Злагода» (ЄДРПОУ 31014762), про що внесені відповідні відомості до Державного реєстру речових прав.

Таким чином, громадянка російської федерації ОСОБА_1 у 2006 році отримала вказану земельну ділянку сільськогосподарського призначення у приватну власність, у 2012 році передала в оренду. Вказане свідчить, що земельну ділянку ОСОБА_1 не відчужувала, хоча зобов`язана була відчужити не пізніше 24.10.2007.

У зв`язку з викладеним, прокурор просив припинити громадянці російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку площею 4,41 га, з кадастровим номером 2320984400:06:009:0019, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території колишньої Орлянської сільської ради Василівського району Запорізької області (нині Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області (номер відомостей про інше речове право 8895481), шляхом її конфіскації (примусового відчуження) на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області. Стягнути з відповідачки судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 422, 40 грн.

Ухвалою судді від 17.10.2024 року у справі відкрито провадження і її призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження до підготовчого судового засідання на 11 год. 00 хв. 11.11.2024 року. В подальшому підготовче судового засідання неодноразово відкладалось, останній раз на 11 год. 00 хв. 17.03.2025 року.

Ухвалою Заводського районного суду м .Запоріжжя від 17.03.2025 року підготовче провадження було закрито і справу призначено до судового розгляду по суті на 14 год. 00 хв. 03.04.2025 року, яке в подальшому неодноразово відкладалось, останній раз на 14 год. 30 хв. 20.05.2025 року.

Відповідачка ОСОБА_1 та представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Приватного орендного підприємства «Агровиробнича фірма «Злагода» в судове засідання повторно не з`явились, були повідомлені про час та місце здійснення розгляду справи. Відповідачкою відзив не подано.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні не заперечували проти ухвалення заочного рішення у справі.

Виходячи з наведеного, а також положень ч. 4 ст. 223 ЦПК України, суд доходить висновку про можливість ухвалення рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

В судовому засіданні прокурор та представник позивача підтримали позовну заяву та просили позов задовольнити, з підстав зазначених у ньому.

Перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з частинами першою, другою статті 2Цивільного процесуальногокодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Статтею 5ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 статті 12ЦПК України та частиною 1 статті 81ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 76 ЦПК України).

За положеннями статті 77ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

За інформацією Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою російської федерації, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , (паспорт громадянина рф № НОМЕР_1 від 21.12.2015, терміном дії до 21.12.2025) документована посвідкою на постійне проживання серії НОМЕР_2 від 04.03.2004 безстроково, на підставі п. 3 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про імміграцію» (уродженка України, м. Запоріжжя). Згідно з обліками УДМС України в Запорізькій області інформація щодо набуття, встановлення, оформлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, документування паспортом громадянина України та паспортом громадянина України для виїзду закордон, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутня (а.с. 117, 122 т. 1)

Відповідно до Витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-9941993712024 від 20.06.2024, земельна ділянка, кадастровий номер 2320984400:06:009:0019, що розташована на території Орлянської сільської ради Василівського району Запорізької області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 4,41 га, належить ОСОБА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 14.04.2006 № 407 та державного акту від 23.10.2006 серії ЯГ 694570, що також підтверджується інформацією з Національної кадастрової системи за посиланням: nks.dzk.gov.ua та Поземельною книгою (а.с. 78-106 т. 1).

Згідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державним реєстратором 26.02.2015 на підставі договору оренди землі від 21.12.2012 № 413, укладеного між ОСОБА_1 та Приватно-орендним підприємством «Агровиробнича фірми «Злагода» (ЄДРПОУ 31014762) внесено дані про речове право - право оренди земельної ділянки, кадастровий номер 2320984400:06:009:0019, площею 4,41 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 15 років, з правом пролонгації. При цьому зазначено, що орендодавцем є ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_3 , посвідка на постійне проживання для іноземців та осіб без громадянства, серія на номер: ЗП 320/59756, виданий 04.03.2004, видавник: ВГІРФО УМВС України в Запорізькій області, країна громадянства: російська федерація. Вказані обставини також підтверджуються копією договору оренди № 413 від 21.12.2012 року (а.с. 76-77 т. 1, а.с. 14-18 т. 2).

Відповідно до ст.131-1Конституції України на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно із ч. 3 ст.23Закону України«Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За приписами ч.ч. 2, 4 ст.10ЦПК України суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод (далі Перший протокол, Конвенція) встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/WestAllianceLimited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі нормативно-правового акту, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду».

Принцип «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються.

Статтями 13, 14Конституції України визначено, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Згідно зі ст.1ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

За приписами ст.19ЗК України землі сільськогосподарського призначення віднесено до категорії особливо цінних.

Суб`єктами права приватної власності на землю згідно зі ст.80ЗК України визначено громадян України та юридичних осіб.

Проте з урахуванням змісту частини другої статті 81 та інших норм ЗК України суб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.

Відповідно до ч. 3 ст.81ЗК України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.

Землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватися у власність іноземцям, особам без громадянства. Іноземці та особи без громадянства можуть отримати землі сільськогосподарського призначення лише у спадок.

За змістом ч. 4 ст.81ЗК України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Згідно до ч. ч. 1, 2 ст.145ЗК України якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Вимогами підпункту «е» частини першої статті 140ЗК України встановлено, що підставами припинення права власності на земельну ділянку є не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Примусове припинення прав на земельну ділянку, у відповідності до п. «в» ч. 1 ст. 143 ЗК України, здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.

Пунктом 10 ч. 1 ст.346ЦК України визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.

Отже, право держави примусово припиняти право власності земельної ділянки, яка мала бути відчужена її власником, передбачене чинним законодавством України.

Враховуючи, що громадянка російської федерації ОСОБА_2 , будучи іноземним громадянином, в порушення вимог ч. 4 ст. 81 ЗК України, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, її не відчужила, то право власності на зазначену земельну ділянку слід примусово припинити, шляхом конфіскації.

Отже, оцінюючи наведені докази у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Прокурором при поданні позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 2422, 40 грн.

За таких обставин, на підставі ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідачки на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Василівської окружної прокуратури Запорізької області судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн.

Керуючись ст. ст. 1, 19, 81, 145 ЗК України, ст. ст. 3, 15-16, 316, 346, 348, 354 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-81, 89, 141 212, 223, 259, 263-265, 280-284, 289, 354-355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги першого заступника керівника Василівської окружної прокуратури Запорізької області Кузьминої Анни Сергіївни в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватно-орендне підприємство «Агровиробнича фірма «Злагода», про припинення права власності на земельну ділянку - задовольнити.

Припинити громадянці російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (країна громадянства: російська федерація, місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_3 ), право власності на земельну ділянку площею 4,41 га, кадастровий номер 2320984400:06:009:0019, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території колишньої Орлянської сільської ради Василівського району Запорізької області (нині Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області (номер відомостей про інше речове право 8895481), шляхом її конфіскації (примусового відчуження) на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (країна громадянства: російська федерація, місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_3 ), на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Василівської окружної прокуратури Запорізької області (стягувач: вул. Космічна, 118-А, м. Василівка, Запорізька область, 69050, розрахунковий рахунок: UA438201720343180001000000271, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету 2800), кошти, витрачені на сплату судового збору у 2024 році при здійсненні представництва інтересів держави у розмірі 2 422, 40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 цього Кодексу.

Учасники справи:

Василівська окружна прокуратура Запорізької області, адреса: м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 118-А/м. Василівка, вул. Соборна, буд. 10, код ЄДРПОУ/умовний код 0290997322;

Позивач: Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, адреса: 69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50, код ЄДРПОУ 39820689;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_3 ;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватно-орендне підприємство «Агровиробнича фірма «Злагода», адреса: 71663, Запорізька область, Василівський район, с. Відножине, вул. Шкільна, буд. 50-А, код ЄДРПОУ 31014762.

Суддя: А.П. Завіновська