Ухвала від 28.05.2025 по справі 456/403/24

Справа № 456/403/24

Провадження № 2/456/83/2025

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

28 травня 2025 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої судді Гули Л. В. ,

з участю секретаря Дверій Ю.Р.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Стрию справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Приватна агрофірма «Батько і Син» про усунення перешкод у здійсненні права користування земельними ділянками шляхом зобов`язання їх повернення,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Савка Т.В. просить усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 0,4132 га, кадастровий номер 4625380800:07:000:0930, земельною ділянкою площею 0,6114 га, кадастровий номер 4625380800:06:000:0654, та земельною ділянкою площею 0,6997 га, кадастровий номер 4625380800:05:000:0625, шляхом зобов`язання Приватного підприємства «Приватна агрофірма «Батько і Син» повернути ОСОБА_1 належні їй на праві власності земельну ділянку площею 0,4132 га, кадастровий номер 4625380800:07:000:0930, земельну ділянку площею 0,6114 га, кадастровий номер 4625380800:06:000:0654, та земельну ділянку площею 0,6997 га, кадастровий номер 4625380800:05:000:0625, що розташовані в межах території Дідушицької сільської ради Стрийського району Львівської області.

Матеріали позову були подані до Стрийського міськрайонного суду Львівської області 16 січня 2024 року, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду таких було визначено суддю Гулу Л.В.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 24.01.2024 позовну заяву залишено без руху і надано позивачці термін для усунення недоліків /а.с. 27/.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08.02.2024 відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Приватна агрофірма «Батько і Син» про усунення перешкод у здійсненні права користування земельними ділянками шляхом зобов`язання їх повернення. Розгляд справи постановлено проводити за правилами загального позовного провадження. Справу призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 01.03.2025. Роз`яснено сторонам їх процесуальні права щодо подачі відзиву та доказів у справі /а.с. 33/.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 18.11.2024 провадження у справі № 456/403/24 за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Приватна агрофірма «Батько і Син» про усунення перешкод у здійсненні права користування земельними ділянками шляхом зобов`язання їх повернення зупинено на час проведення судової почеркознавчої експертизи /а.с. 152-153/.

26.02.2025 з експертної установи надійшли матеріалами цивільної справи № 456/403/24 без виконання ухвали про призначення експертизи у зв`язку з несплатою витрат за її проведення.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 22.04.2025 провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Приватна агрофірма «Батько і Син» про усунення перешкод у здійсненні права користування земельними ділянками шляхом зобов`язання їх повернення поновлено. Справу призначено до підготовчого судового засідання на 06 травня 2025 року о 12 год. 30 хв. у приміщенні Стрийського міськрайонного суду Львівської області в м. Стрию по вул. Шевченка, 89.

Ухвалою суду від 06.05.2025 підготовче засідання відкладено на 28.05.2025.

Тобто, в підготовчі судові засідання, призначені на 06.05.2025 та 28.05.2025 позивачка ОСОБА_1 не з`явилася, причин неявки до суду не повідомила, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце судового засідання. Заяви про розгляд справи за її відсутності суду не подавала, явки представника не забезпечила.

Представник відповідача адвокат Галушко О.І. клопотала про розгляд справи за її відсутності.

У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу в порядку ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 198 ЦПК України підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 цього розділу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цим Кодексом.

Так, частинами 1, 5 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Водночас, згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При цьому, згідно з ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Також відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого засідання судом може бути постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, таку два рази після поновлення провадження було призначено судом до розгляду в підготовчих засіданнях, однак ані позивачка ОСОБА_1 , ані її представник, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення таких, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, у жодне із вказаних засідань не з`явилися (06.05.2025, 28.05.2025).

У своєму рішенні від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 у справі № 1-9/2011 Конституційний Суд України зазначає, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

При цьому, на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому, під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Процесуальні права та обов`язки учасників справи визначені ст. 43 ЦПК України. Зокрема, учасники справи мають право: подавати докази, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, брати участь у дослідженні доказів, ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Водночас, учасник справи зобов`язаний: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, подавати усі наявні в нього докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази, надавати суду повні й достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Окрім того, згідно з ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Частиною 1 ст. 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, розглядаючи справу № 552/2378/17, визначив, що зловживання як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає у тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав. Зловживаючи процесуальними правами, особа може вдатися до дезінформації суду. Мова йде про неповідомлення суду відомостей, які мають значення для справи, введення суду в оману, свідоме викривлення фактів у заяві (рішення ЄСПЛ у справі «Мельник проти України»). Ознаками зловживання процесуальними правами є: недобросовісність; нечесність; відсутність відкритості поведінки; відсутність поваги до інтересів іншої сторони договору або відповідних правовідносин.

Це підтверджується постановою Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від 11 листопада 2019 року в справі № 337/474/14.

«Основною ознакою зловживання процесуальними правами є відсутність наміру вирішити реально існуючий цивільний спір, або забезпечити захист свого реально порушеного права, або намір перешкодити законним діям інших осіб шляхом звернення до суду та створення штучного судового спору, або використання судового спору як способу не виконувати вимоги законодавства щодо здійснення визначених ним дій» (окрема думка судді Валентини Сімоненко щодо постанови ВС від 2 жовтня 2019 року в справі № 750/3021/18).

Таким чином, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад цивільного судочинства.

Оскільки жодних належних підтверджуючих доказів про неможливість позивачки з`явитися в підготовчі засідання суду не представлено, відтак суд не вбачає жодних обставин, які б перешкоджали позивачці з`явитись в підготовчі засідання чи забезпечити явку свого представника та вжити заходів щодо участі у розгляді даної справи. Окрім того, ухилення позивачки та її представника від участі в розгляді поданого ним ж позову порушує права іншої сторони.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач. Так, у рішенні від 7 липня 1989 року в справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» він зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Також суд звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини в рішенні від 16 лютого 2017 року в справі «Каракуця проти України» наголошує на тому, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішеннях від 28 жовтня 1998 року в справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року в справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням в її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Так, системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це підготовче засідання: перше чи повторне. Тобто, процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в підготовчому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Відтак згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в підготовче засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в підготовче засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Наведене кореспондується із правовими висновками, викладеними ряді у постанов Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного цивільного суду, зокрема, у постанові від 20 вересня 2018 року в справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року в справі № 569/347/16-ц, від 21 вересня 2020 року в справі № 658/1141/18.

Враховуючи вищенаведене, оскільки позивачка ОСОБА_1 про розгляд справи була повідомлена у встановленому законом порядку, з моменту як пред`явлення позову до суду, так і поновлення провадження у справі зобов`язана була цікавитись розглядом такого та проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи, однак повторно не з`явилася в підготовче засідання та не забезпечила явку в таке свого представника, заяви про розгляд справи за її відсутності не подала, а нез`явлення останньої в підготовчі засідання перешкоджає розгляду справи, відтак суд доходить висновку, що позов слід залишити без розгляду.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Приватна агрофірма «Батько і Син» про усунення перешкод у здійсненні права користування земельними ділянками шляхом зобов`язання їх повернення слід залишити без розгляду. Залишення позовної заяви без розгляду не порушує права та інтереси як позивачки, за якою відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України зберігається право звернутися до суду повторно, так і відповідача.

Керуючись ст.247,п.3ч.1ст.257,260ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Приватна агрофірма «Батько і Син» про усунення перешкод у здійсненні права користування земельними ділянками шляхом зобов`язання їх повернення залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Л.В.Гула