Ухвала від 30.05.2025 по справі 487/416/25

Справа № 487/416/25

Провадження № 2/487/1149/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2025 року Заводський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Гаврасієнко В.О., за участю секретаря Радченко К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до громадської організації «Миколаївська обласна організація «УТОГ» про стягнення грошової суми в рахунок відновлення приміщення,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Заводського районного суду міста Миколаєва перебуває справа за позовом керівника школи для осіб з інвалідністю (МДЮШОІ) ОСОБА_1 до громадської організації «Миколаївська обласна організація «УТОГ» про стягнення грошової суми в рахунок відновлення приміщення, у якій позивач просив стягнути з громадської організації «Миколаївська обласна організація «УТОГ» на розрахунковий рахунок ОСОБА_1 у рахунок відновлення належного громадській організації Миколаївська обласна організація «УТОГ» майна, а саме приміщення за адресою: АДРЕСА_1 грошову суму у розмірі 52000 грн.

Ухвалою суду від 29.01.2025 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання представник позивача Мокряк І.М. не з`явився, надав до суду заяву, у якій просив розглядати справу без їх участі.

Крім того, до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про повернення судового збору, у якій позивач просив повернути сплачений при зверненні судовий збір.

Представник відповідача адвокат Ютовець О.О. до судового засідання не з`явився, надав до суду заяву, у якій просив задовольнити заяву про непідсудність справи судам загальної юрисдикції.

Крім того, 28.04.2025 року до суду звертався представник відповідача адвокат Ютовець О.О., у якій зазначив, що справа підлягає розгляду згідно ст.4 ч.1, ст.20 ч.1, ст.24 ч.1, ст.27 ч.1 Господарського кодексу України, так як договір оренди укладений між юридичними особами.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення питання, порушеного у клопотанні, встановив наступне.

Керівник школи для осіб з інвалідністю (МДЮШОІ) ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом до громадської організації «Миколаївська обласна організація «УТОГ», відповідно до якого просить стягнути з громадської організації «Миколаївська обласна організація «УТОГ» на розрахунковий рахунок ОСОБА_1 у рахунок відновлення належного громадській організації Миколаївська обласна організація «УТОГ» майна, а саме приміщення за адресою: АДРЕСА_1 грошову суму у розмірі 52000 грн. також просить стягнути з відповідача судовий збір та витрати на правовому допомогу. Звертаючись до суду з цим позовом, керівник послався на те, що станом на 23 грудня 2022 року керівником МДЮСШОЇ ОСОБА_1 було укладено з ГО Миколаївська обласна організація «УТОГ» в особі в.о. голови Ревенко Ігоря Леонідовича новий договір оренди нерухомого майна так як термін дії договору сплив. Умови договору виконувались належним чином. Шляхом переписки через «Вайбер» позивачем було доведено до відома відповідача, що після нічного обстрілу вилітили вікна у школі та через солону воду прорвало трубу. 28.08.2023 року позиваче6м було направлено лист з проханням до в.о. голови ГО Миколаївська обласна організація «УТОГ» звернення щодо відновлення вікон у школі та встановлення за власний кошт склопакетів з метою відновлення діяльності школи на загальну суму 52000 грн. Вказане звернення мало на меті часткове виключення витрачених сум у рахунок орендної плати за договором оренди від 23.12.2022. Відповідно до рахунку фактури від 26 вересня 2022 року ФОП ОСОБА_2 було поставлено ОСОБА_1 16 склопакетів на загальну суму 52000 грн. Актом здачі-прийняття робіт від 26.09.2022 замовник ОСОБА_1 прийняв від ОСОБА_2 роботи у вигляді заміни склопакетів в кількості 16 штук на загальну суму 52000 грн. Вказував, що порушення цілісності об`єкту оренди є форс-мажором та не підлягало відновленню за власний кошт орендаря, але з метою виконання задач перед громадою м. Миколаєва вилами МДЮСШОІ вказане відновлення відбулося за власний кошт, а отже має бути стягнуто з власника приміщення.

Частиною 1ст.15 ЦК Українивизначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 124 Конституції Українивизначено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно достатті 125 Конституції Українисудоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

Згідно з ч. 1 ст.18Закону України «Про судоустрій і статус суддів»суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка взаконіна вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

При цьому, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, обставин у справі.

Аналогічна правова позиція викладене у постанові Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 17.06.2020 року у справі № 922/2246/19 та у постанові Великої палати Верховного суду від 15.05.2018 року у справі № 911/4144/16.

Частиною 1ст.19 ЦПК Українивизначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

У свою чергу,ст. 2 ГПК Українивизначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини першоїстатті 20 ГПК Українигосподарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

Критеріями належності справи до господарського судочинства за загальними правилами є одночасно суб`єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Ознаками господарського спору є, зокрема: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, врегульованихЦК України,Господарським кодексом України(далі -ГК України), іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Статтею 42 Конституції Українивизначено, що кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Це ж право закріплене й устатті 50 ЦК України, відповідно до якої, право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом (частина другастатті 50 ЦК України).

Згідно зістаттею 1 ГК Україницей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб`єктами господарювання, а також між цими суб`єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Учасниками відносин у сфері господарювання є суб`єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями (статті2,3 ГК України).

Отже, фізична особа, яка виявила бажання реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур набуває до свого статусу фізичної особи нової ознаки - суб`єкта господарювання.

Вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, чи виступає фізична особа - сторона у відповідних правовідносинах - як суб`єкт господарювання, та від визначення цих правовідносин як господарських.

Зазначений правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 916/1261/18.

Також за змістом статей51,52,598-609 ЦК України,статей 202-208 ГК України, статті 46Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"однією з особливостей підстав припинення зобов`язань для ФОП є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. ФОП відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Як вбачається з матеріалів справи між ГО Миколаївська обласна організація «УТОГ» в особі в.о. голови Ревенко Ігоря Леонідовича, що діє на підставі положення з одного боку та Миколаївська дитячо-юнацька спортивна школа для осіб з інвалідністю (МДЮСШОІ) в особі керівника Воробйова Євгена Олександровича, що діє на підставі статуту з іншого боку укладено договір оренди нерухомого майна 31 липня 2022 року, а саме приміщення розташованого в будівлі Будинку культури УТОГ за адресою м. Миколаїв, вул. Кузнецька, буд. 81-А. Спір між сторонами виник з приводу виконання умов договору оренди нерухомого майна та відшкодування вартості відновлення належного громадській організації Миколаївська обласна організація «УТОГ» майна.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 910/9362/19 зроблено висновок, що до юрисдикції господарських судів належать справи у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/1733/18, від 19 березня 2019 року у справі № 904/2526/18.

Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що положення пункту 1 частини першоїстатті 20 ГПК Українипов`язують належність до господарської юрисдикції справ у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не з об`єднанням позовних вимог до боржника у забезпечувальному зобов`язанні з вимогами до боржника за основним зобов`язанням, а з тим, що сторонами основного зобов`язання мають бути юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

З урахування викладеного, суд вважає, що як за суб`єктним складом, так і виходячи зі змісту спірних правовідносин, між сторонами виник спір щодо здійснення господарської діяльності, а отже справа підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.

Вищенаведене також узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 19 квітня 2023 року у справі № 522/20895/20.

Згідно з пунктом 1 частини першоїстатті 255 ЦПК Українисуд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин,провадження у справі необхідно закрити, оскільки цей спір підлягає розгляду в порядку господарського, а не цивільного судочинства.

Розглядаючи розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

При подачі позову позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 4239,20 грн.(квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки № 0.0.4126579672.1 від 12.01.2025 року).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях

Приймаючи до уваги, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд повертає позивачу з державного бюджету судовий збір, сплачений при поданні позовної заяви в розмірі 4239,20 грн.

Керуючисьст. 255 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Провадження усправі запозовом ОСОБА_1 до громадської організації «Миколаївська обласна організація «УТОГ» про стягнення грошової суми в рахунок відновлення приміщення - закрити.

Повернути з Державного бюджету України Миколаївській дитячо-юнацькій спортивній школі для осіб з інвалідністю (МДЮШОІ) (ЄДРПОУ 25937334, адреса: 54034, місто Миколаїв, вул. Кузнецька, буд. 81-а) судовий збір, сплачений при подачі позову за квитанцією доплатіжної інструкціїна переказготівки №0.0.4126579672.1від 12.01.2025року в сумі 4239,20 грн.

Роз`яснитипозивачу право звернутися з відповідним позовом до суду господарськоїюрисдикції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її ухвалення.

Суддя В.О. Гаврасієнко