Рішення

від 29.05.2025 по справі 492/528/25

БАЛТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 492/528/25

провадження № 2-о/492/46/25

РІШЕННЯ

Іменем України

29 травня 2025 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Варгаракі С.М.

за участю секретаря судового засідання Богдан А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи: Арцизької міської ради про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,

встановив:

Представник заявника звернувся із зазначеною заявою до суду, в якій просить встановити факт постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , після смерті якого залишилося спадкове майно у вигляді житлового будинку та земельної ділянки. Заявник звернувся до нотаріусу із заявою про прийняття спадщини поза межами встановленого законом строку, однак у зв`язку з відсутністю факту постійного проживання зі спадкодавцем на день смерті останнього, заявнику відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину. Померлий ОСОБА_2 , який доводився батьком заявника, з осені 2023 року проживав разом з ОСОБА_1 за місцем проживання заявника, останній здійснював постійний догляд за батьком, здійснив його поховання, а тому вважається таким, що прийняв спадщину фактом спільного проживання зі спадкодавцем, тому заявник звернувся до суду з вказаною заявою.

У судовому засіданні заявник та його представник заяву підтримали, просили її задовольнити.

Представниця заінтересованої особи у судове засідання не з`явилася, але від неї до суду надійшла заяву про розгляд справи за її відсутності, не заперечувала проти задоволення заяви.

Суд, розглянувши заяву, вислухавши свідків, дослідивши матеріали справи, перевіривши письмові докази, вважає, що заява підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки заснована на законі і доведена матеріалами справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , заявник у справі, народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , його батьком зазначений ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 23 листопада 1959 року (а.с. 8).

Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 26 червня 2024 року ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6). За життя ОСОБА_2 належали житловий будинок АДРЕСА_1 та земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,5045 га, кадастровий номер 5120480700:01:002:0415, розташована на території Виноградівської сільської ради (а.с. 9, 10, 11). Згідно із заповітом від 28 січня 2015 року, посвідченого секретарем Виноградівської сільської ради Арцизького району Одеської області Бочевар М.Г. та зареєстрованого в реєстрі за № 04, ОСОБА_2 заповів все своє майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалось, а також все те, що на день смерті буде йому належати і на що він по закону матиме право, ОСОБА_1 заявнику у справі (а.с. 14).

Відповідно до довідки про склад сімї або зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб № 255 від 27 лютого 2025 року ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований на день смерті один за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 13). Як вбачається з довідки Виноградівського старостинського округу № 341 від 19 березня 2025 року ОСОБА_1 дійсно постійно проживав разом зі своїм батьком ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 на час смерті останнього, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 , що також підтверджується актом опитування сусідів від 19 березня 2025 року ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (а.с. 17, 18).

Заявник звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_1 (а.с. 12), але через відсутність факту спільного проживання на час смерті спадкодавця, йому відмовлено у вчиненні нотаріальної дії (а.с. 16).

Згідно з інформаційними довідками зі Спадкового реєстру № 80499745 (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), № 80499684 від 18 березня 2025 року, № 80647264 від 28 березня 2025 року (заповіти/спадкові договори), витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 80499745 від 18 березня 2025 року щодо майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_2 заведена спадкова справа за заявою ОСОБА_1 , заявника у справі, свідоцтва про право на спадщину не видавались (а.с. 14 зворот, 15, 33, 34, 35-47).

У судовому засіданні свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 підтвердили факт спільного проживання заявника ОСОБА_1 разом з батьком ОСОБА_2 за адресою місця проживання заявника.

З урахуванням наведеного, у суду не має підстав ставити під сумнів достовірність та правдивість фактів, повідомлених свідками, в зв`язку з тим, що даних про їх заінтересованість в результаті розгляду справи встановлено не було, їх показання об`єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до частини 2 статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені юридичні факти від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з роз`ясненнями, що викладені в пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

За позицієюПленуму ВерховногоСуду України,яка викладена у пунктах 2, 23 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, судам роз`яснено, що якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно з вимогами частини 3 статті 1268, частиною 1 статті 1269 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу він не заявив про відмову від неї, та спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини1 статті 29ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

За змістом пунктом 3.21. глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Отже, до спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори.

Відповідно до статті 1264 ЦК Україниу четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_2 на момент своєї смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав спільно зі спадкоємцем ОСОБА_1 , заявником у справі, за місцем реєстрації останнього за адресою: АДРЕСА_2 , та вони вели спільне господарство.

Зазначений факт підтверджено наявними в матеріалах справи письмовими доказами,а також показаннями свідків

Судом встановлено,що заявнику необхідно встановити факт постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини для оформлення права на спадщину, отже встановлення факту проживання заявника ОСОБА_1 з батьком ОСОБА_2 на момент його смерті породжує юридичні наслідки, оскільки з визначенням їх спільного проживання законодавство пов`язує прийняття спадщини, при цьому, спір про встановлення даного факту відсутній.

Оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок зібраних у справі доказів у їх сукупності, суд вважає доведеним факт постійного проживання заявника ОСОБА_1 з батьком ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , беручи до уваги, що встановлення факту постійного проживання породжує юридичні наслідки для заявника у виді права на спадкування, та в позасудовому порядку неможливо встановити відповідний юридичний факт, суд дійшов висновку про задоволення заяви та встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 з батьком ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись статтями 7, 19, 76-81, 90, 211, 247, 315, 264-265, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зі своїмбатьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на часйого смерті,яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 заадресою: АДРЕСА_2 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому наявного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано протягом строку оскарження; у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Арцизького районного суду

Одеської області Варгаракі С.М.