Рішення від 29.05.2025 по справі 954/1206/24

Справа № 954/1206/24

Номер провадження 2/954/639/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2025 рокус-ще Нововоронцовка

Нововоронцовський районний суд Херсонської області в складі: головуючого судді Гончаренка О.В., за участю секретаря судового засідання Гром О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Нововоронцовка Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Херсонській області, Новоолександрівської сільської ради Бериславського району Херсонської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, усунення перешкод в користуванні майном шляхом витребування майна з чужого незаконного володіння,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру в Херсонській області, Новоолександрівської сільської ради Бериславського району Херсонської області про визнання права власності на земельну ділянку, усунення перешкод в користуванні майном шляхом витребування майна з чужого незаконного володіння. Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_2 , який є батьком позивача, на праві власності належала земельна ділянка площею 1,2000 га, кадастровий номер 6524185000:03:012:0025, для ведення особистого селянського господарства, розташована на території Новоолександрівської сільської ради Бериславського району (колишньої Петропавлівської сільської ради Нововоронцовського району) Херсонської області, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯК № 336047 від 07.09.2012 року, виданим на підставі розпорядження голови Нововоронцовської РДА Херсонської області від 16.08.2010 року № 245. ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої, зокрема, входить вищевказана земельна ділянка. На випадок своєї смерті він заповіт не складав, тому спадкування здійснюється за законом. Відповідно до ч. 2 ст. 1223, ст. ст. 1261, 1268, 1269 ЦК України позивач має право на спадкування за законом в першу чергу та бажає прийняти спадкове майно, яке входить до складу спадщини, де б воно не було і з чого б воно не складалося. Він фактично прийняв спадщину, так як своєчасно подав заяву до нотаріальної контори. Після смерті батька він звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Приватним нотаріусом Нововоронцовського районного нотаріального округу після смерті батька заведено спадкову справу № 167/2023 від 03.08.2023 року. Окрім нього право на спадкування за законом в першу чергу мають мати та рідний брат позивача відповідно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Згідно договору про поділ спадщини від 09.08.2024 року позивач прийняв у спадщину спірну земельну ділянку. Таким чином, він є єдиним спадкоємцем вказаного майна, що належало його батькові, в тому числі вищевказаної земельної ділянки. З метою отримання свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку позивач звернувся до приватного нотаріуса Бериславського нотаріального округу Херсонської області Виноградової Н.М. Під час перевірки земельної ділянки з`ясувалось, що інформація про неї в Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня. В подальшому було встановлено, що даній земельній ділянці присвоєно новий кадастровий номер 6524185000:04:001:0189 (замість 6524185000:03:012: 0025), при цьому немає можливості внести в базу даних ДЗК цю належну батькові земельну ділянку, тому що ця земельна ділянка вже внесена до бази даних ДЗК як державна власність. Позивач не може погодитись з такою ситуацією, коли порушуються його права як власника вказаної земельної ділянки. У зв`язку з цим просить суд визнати право власності на вказану земельну ділянку та усунути йому перешкоди в її користуванні.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у його відсутність.

Від представника відповідача - Новоолександрівської сільської ради Бериславського району Херсонської області надійшла заява про розгляд справу у його відсутність.

Від представника відповідача Головного управління Держгеокадастру в Херсонській області надійшов відзив, в якому він заперечив проти задоволення позову в частині вимог до Управління, оскільки Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області в силу нормативно правових актів не є власником спірних земельних ділянок.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача знайшли підтвердження, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_2 на праві власності належала земельна ділянка площею 1,2000 га, кадастровий номер 6524185000:03:012:0025, для ведення особистого селянського господарства, розташована на території Новоолександрівської сільської ради Бериславського району (колишньої Петропавлівської сільської ради Нововоронцовського району) Херсонської області, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯК № 336047 від 07.09.2012 року, виданим на підставі розпорядження голови Нововоронцовської РДА Херсонської області від 16.08.2010 року № 245.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що вбачається із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 24.03.2023 року.

Позивач є сином ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 23.07.1980 року.

Після смерті ОСОБА_2 позивач звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та приватним нотаріусом Нововоронцовського районного нотаріального округу було заведено спадкову справу № 167/2023 від 03.08.2023 року.

Згідно договору про поділ спадщини від 09.08.2024 року між спадкоємцями ОСОБА_2 , а саме ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , посвідченого приватним нотаріусом Бериславського районного нотаріального округу Херсонської області Виноградовою Н.М., позивач прийняв у спадщину земельну ділянку, площею 1,2000 га, кадастровий номер 6524185000:03:012:0025, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Новоолександрівської сільської ради Бериславського району (колишньої Петропавлівської сільської ради Нововоронцовського району) Херсонської області.

З метою отримання свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку позивач звернувся до приватного нотаріуса Бериславського нотаріального округу Херсонської області Виноградової Н.М. Під час перевірки земельної ділянки з`ясувалось, що інформація про неї в Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня. Встановлено, що даній земельній ділянці присвоєно новий кадастровий номер 6524185000:04:001:0189 (замість 6524185000:03:012:0025), при цьому немає можливості внести в базу даних ДЗК земельну ділянку, тому що земельна ділянка вже внесена до бази даних ДЗК як державна власність.

Відповідно до Інформації ДЗК від 22.04.2024 року технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель на вказану земельну ділянку була виготовлена 14.08.2019 року Херсонською регіональною філією ДП «Центр ДЗК». Власником земельної ділянки зазначено Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області. Згідно Інформації з ДРРП реєстрація права власності проведена на підставі Наказу про затвердження документації із землеустрою щодо інвентаризації земель державної власності, серія та номер: 4845-СГ, виданий 19.11.2019 року, видавник: ГУ ДГК у Херсонській області.

Відповідно до листа ГУ Держгеокадастру від 09.05.2024 року № 206 при внесенні відомостей до ДЗК програмним забезпечення НКС на земельну ділянку кадастровий номер 6524185000:03:012:0025 було присвоєно інший кадастровий номер 6524185000:04:001:0189. А згідно Інформації ДЗК про право власності та речові права на земельну ділянку від 22.04.2024 року право власності зареєстроване за ГУ Держгеокадастр у Херсонській області, дата реєстрації права власності 30.04.2020р.

З відповіді Головного управління Держгеокадастру в Херсонській області від 18.06.2024 року вбачається, що в зв`язку зі змінами законодавства відповідно до п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України з дня набрання чинності цим пунктом (з 27.05.2021 року) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад. Тому для вирішення питання було рекомендовано звернутися до територіальної громади за місцем розташування земельних ділянок.

Відповідно до частини 1 статті 116 ЗК України права власності на спірну земельну ділянку громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Частиною першою статті 123 ЗК України, в редакції чинній на час набуття ОСОБА_2 права власності на спірну земельну ділянку, визначено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Згідно частини першої статті 126 ЗК України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується Державними актами.

Інструкцією про порядок складання, видачі , реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженою наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04 травня 1999року №43, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що державна реєстрація державних актів, що посвідчують право приватної власності на землю здійснюється районною, міською, селищною, сільською радою(пункт3.3). Державні акти , що посвідчують право приватної власності на землю реєструються у Книзі записів (реєстрації) державних актів на землю (пункт 3.5).

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону УкраїниПро державний земельний кадастр земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

При цьому, пунктом 9 розділу VIIПрикінцеві та перехідні положенняЗакону УкраїниПро Державний земельний кадастр визначено, що до 1 січня 2013 року державна реєстрація земельних ділянок, які передаються у власність із земель державної чи комунальної власності, здійснюється з видачею державних актів на право власності на земельні ділянки. Реєстрація державних актів на право власності здійснюється у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.

Документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, відповідно до пункту 10 розділу VIIПрикінцеві та перехідні положенняЗакону УкраїниПро Державний земельний кадастрі є дійсними.

За положеннями частини 3 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними, зокрема, якщо на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Враховуючи те, що Державний акт на право приватної власності на землю був виданий ОСОБА_2 у вересні 2012 року, речові права на таке майно виникли до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» і не підлягали обов`язковій реєстрації.

Отже, відсутність державної реєстрації не свідчить про відсутність у нього права власності на спірну земельну ділянку.

Додана до позовної заяви копія державного акту, із зазначенням про наявність у позивача його оригіналу, відповідно до вимог частини першої статті 126 ЗК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, посвідчувало право власності ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку.

Матеріали справи не містять жодних відомостей, що на момент затвердження ГУ Держгеокадастром у Херсонській області документації із землеустрою щодо інвентаризації земель державної власності та реєстрації права державної власності на спірну земельну ділянку, право власності ОСОБА_2 було припинено відповідно до вимог закону.

Вказані обставини свідчать про незаконність вибуття з володіння ОСОБА_2 спірної земельної ділянки.

Згідно зі статтею 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно він особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно зі ст. 400 ЦК України недобросовісний володілець зобов`язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов`язку заінтересована особа має право пред`явити позов про витребування цього майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно зі статтями1216,1218 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Устатті 1223 ЦК Українивизначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно достатті 1261 ЦК Україниу першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з частиною п`ятоюстатті 1268 ЦК Українинезалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, яким відповідно до частини другоїстатті 1220 ЦК Україниє день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду України від 23 січня 2013 року у справі № 6-164цс12 вказано, що у спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно доглави 29 ЦК України. Якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, право розпорядження нерухомим майном виникає в нього з моменту державної реєстрації цього майна (частина другастатті 1299 ЦК України). Спадкоємець, який прийняв у спадщину нерухоме майно, ще до його державної реєстрації має право витребовувати це майно від його добросовісного набувача з підстав, передбаченихстаттею 387 ЦК України, зокрема у разі, якщо воно вибуло з володіння спадкодавця поза волею останнього.

Таким чином, оскільки відповідно достатті 1218 ЦК Українидо складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, право на витребування майна від добросовісного набувача, передбаченестаттею 387 ЦК України, переходить до спадкоємців власника.

До подібного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах: від 20 квітня 2021 року у справі № 727/967/16-ц (провадження № 61-14293св19), від 22 червня 2022 року у справі № 335/8468/18 (провадження № 61-8286св21), від 14 червня 2023 року у справі № 715/2438/21 (провадження № 61-748св23), від 14 червня 2023 року у справі № 757/23492/13-ц (провадження № 61-11014св20), від 19 червня 2023 року у справі № 521/4328/16 (провадження № 61-4268св23) та інших.

Особа, за якою зареєстроване право власності на нерухоме майно, є його володільцем. У випадку незаконного, без відповідної правової підстави заволодіння нею таким майном, право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) насправді і далі належатиме іншій особі - власникові. Останній має право витребувати це майно з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності.

Тому заволодіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на нього ще не означає, що такий володілець набув право власності (права володіння, користування та розпорядження) на це майно. Власник, якого незаконно, без відповідної правової підстави, позбавили володіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на це майно за іншою особою, не втрачає право володіння нерухомим майном. Така інша особа внаслідок державної реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає його фактичним володільцем (бо про неї є відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно). Але не набуває право володіння на відповідне майно, бо воно, будучи складовою права власності, і далі належить власникові. Саме тому він має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, ним заволоділа. До подібного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові Великої Палати від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц, провадженняN 14-2цс21).

Оскільки, право власності ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , у встановленому законом порядку не припинялося, реєстрація права власності на них за ГУ Держгеокадастр у Херсонській області була здійснена без відповідної правової підстави, позивач є спадкоємцем ОСОБА_2 , позов підлягає задоволенню.

Позивач, як особа, яка у встановленому законом порядку успадкував земельну ділянку та набув право захищати свої права на спірне майно, шляхом визнання за ним права власності на нього та витребування цього майна із чужого незаконного володіння на підставі статті 387 ЦК України.

Керуючись статтями ст. ст. 12, 13, 89, 200, 206, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держгеокадастру в Херсонській області (код ЄДРПОУ 39766281, місце знаходження: вул. Велика Васильківська, 69, м. Київ), Новоолександрівської сільської ради Бериславського району Херсонської області (код ЄДРПОУ 26283403, знаходиться за адресою: вул. Першого Травня, 96, с. Новоолександрівка Бериславського району Херсонської області) про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, усунення перешкод в користуванні майном шляхом витребування майна з чужого незаконного володіння - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 1,2000 га, кадастровий номер 6524185000:04:001:0189, для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Новоолександрівської сільської ради Бериславського району (колишньої Петропавлівської сільської ради Нововоронцовського району) Херсонської області, в порядку спадкування за законом, після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на яку він мав відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯК № 336047 від 07.09.2012 року, виданого на підставі розпорядження голови Нововоронцовської РДА Херсонської області від 16.08.2010 року № 245.

Витребувати земельнуділянку,площею1,2000га,кадастровий номер6524185000:04:001:0189,для веденняособистого селянськогогосподарства,розташовану натериторії Новоолександрівськоїсільської радиБериславського району(колишньоїПетропавлівської сільськоїради Нововоронцовськогорайону)Херсонської області з володіння Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області на користь ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяО.В. Гончаренко