Рішення від 27.05.2025 по справі 160/4613/25

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2025 рокуСправа №160/4613/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (в письмовому провадженні) у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Керівника Першотравенської окружної прокуратури Бєлянського Володимира Володимировича до Української сільської ради, Гуманітарного відділу Української сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Український дитячий садок «Малятко» Української сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

12.02.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Керівника Першотравенської окружної прокуратури Бєлянського Володимира Володимировича до Української сільської ради, Гуманітарного відділу Української сільської ради, в якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Української сільської ради та гуманітарного відділу Української сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, яка виразилась у невжитті заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки під будівлями та спорудами та державної реєстрації права власності - Українського дитячого садка «Малятко» Української сільської ради Синельниківського району за адресою: вул. Миру, 22, с-ще Українське, Синельниківський район, Дніпропетровська область, орієнтовною площею 0,30 га.;

- зобов`язати Українську сільську раду та гуманітарний відділ Української сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області вжити заходи щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку під будівлями та спорудами та державної реєстрації права власності - Українського дитячого садка «Малятко» Української сільської ради Синельниківського району за адресою: вул. Миру, 22, с-ще Українське, Синельниківський район, Дніпропетровська область, орієнтовною площею 0,30 га шляхом винесення на розгляд сесії питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, на якій розташовані будівлі закладу освіти, вчинити дії щодо виготовлення технічної документації із землеустрою та щодо її затвердження та відведення в постійне користування, а також державної реєстрації права постійного користування земельними та реєстрації речового права на земельну ділянку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Першотравенською окружною прокуратурою під час вивчення стану додержання вимог законодавства органами влади та місцевого самоврядування в частині оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки закладів освіти встановлено, що за адресою:с-ще Українське, вулиця Миру, 14 функціонує заклад дошкільної освіти - Український дитячий садок «Малятко» Української сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області. На підставі рішення Української сільської ради «Про прийняття майна у комунальну власність Української сільської ради зі спільної власності територіальних громад Петропавлівського району», № 280-18Л/ІІ від 23.08.2019 зі спільної власності територіальних громад та балансу Петропавлівського районного відділу освіти Петропавлівської райдержадміністрації у комунальну власність та на баланс Української сільської ради прийнято заклади освіти. Відповідно до інформацій Української сільської ради від 13.01.2025 № 01-20-77 площа земельної ділянки під вказаним навчальним закладом становить 0,30 га (кадастровий номер відсутній), Державний акт на право постійного користування землею на вказаний заклад освіти не виготовлявся. Згідно відповіді № 10-4-0.222-6669/2-24 від 03.12.2024 ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області інформація в Державному земельному кадастрі щодо дитячого садку «Малятко» - відсутня. Межі земельної ділянки під закладом освіти не встановлено. Українська сільська рада, в подальшому жодних рішень про передачу земельної ділянки під вказаним закладом освіти будь-яким фізичним чи юридичним особам у власність чи користування не приймала. Інформація щодо державної реєстрації речових прав на неї - відсутня. Використання земельної ділянки, на якій розташовані майнові комплекси Українського дитячого садка «Малятко», здійснюється без державної реєстрації права власності, що є беззаперечним порушенням вимог законодавства України. Незважаючи на оформлення дозволу на розробку проекту землеустрою, на земельну ділянку під навчальним закладом, з 2011 року рішення про надання дозволу на реєстрацію права власності на земельну ділянку під навчальним закладом, селищною радою, не приймалось. Вважаючи бездіяльність відповідачів щодо не оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку під будівлями та спорудами та державної реєстрації права власності - Українського дитячого садка «Малятко» Української сільської ради Синельниківського району за адресою: вул. Миру, 22, с-ще Українське, Синельниківський район, Дніпропетровська область, орієнтовною площею 0,30 га, позивач був вимушений звернутись до суду з цим позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами з 14.03.2025, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Український дитячий садок «Малятко» Української сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

25.03.2025 від відповідача-1 Української сільської ради засобами поштового зв`язку надійшов відзив на позовну заяву, в якому в обґрунтування своєї позиції, зазначає, що рішенням Української сільської ради № 995-34/УІІІ від 20.02.2025 року був наданий дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки під об`єктом комунальної власності (Український дитячий садок «МАЛЯТКО»), площею 0.4314 га, яка розташована за адресою: с-ще Українське, вул. Миру, буд. 14 (копія рішення додається). Гуманітарним відділом Української сільської ради було замовлено виготовлення технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації зазначеної земельної ділянки. Приватним підприємством «ГЕО-СЕРВІС» була виготовлена та у встановленому законодавством порядку погоджена технічна документація на земельну ділянку площею 0,4314 га, кадастровий номер 1223886000:05:001:0198, з цільовим призначенням 03.02 - для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, с-ще Українське, вул. Миру, 14. Зазначена технічна документація направлена Гуманітарним відділом до Української сільської ради для затвердження та вирішення питання щодо передачі земельної ділянки у постійне користування для обслуговування будівель закладу освіти. Питання щодо затвердження технічної документації та передачі земельної ділянки у постійне користування Гуманітарному відділу Української сільської ради (зважаючи на те, що приміщення Українського дитсадка «Малятко» перебуває в оперативному управлінні та на балансі Гуманітарного відділу) буде вирішено на найближчому засіданні сесії Української сільської ради. Крім того, відповідач вказує, що вірна адреса земельної ділянки під будівлями та спорудами Українського дитячого садка «Малятко» Української сільської ради Синельниківського району: Дніпропетровська область, Синельниківський район, селище Українське, вулиця Миру, 14.

Пояснень, заяв або клопотань по суті спору від відповідача-2 та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачадо суду не надходило.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 року продовжено строк розгляду адміністративної справи №160/4613/25 на 30 днів.

Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Згідно із ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням № 119 сімнадцятої сесії сьомого скликання від 18.09.2017 «Про добровільне об`єднання територіальних громад» в Українську сільську об`єднану територіальну громаду з визначенням адміністративного центру в селищі Українське об`єднано територіальні громади сіл: Василівка, Вереміївка, Мар`янка, Новохорошевське, Зелений Гай, Новоселівка й селище Українське Української сільської ради та села Троїцьке Троїцької сільської ради та передано всі активи та пасиви вказаних рад до правонаступника - Української об`єднаної територіальної громади.

Відповідно до інформацій Української сільської ради від 13.01.2025№ 01-20-77 площа земельної ділянки під вказаним навчальним закладом становить 0,30 га (кадастровий номер відсутній), Державний акт на право постійного користування землею на вказаний заклад освіти не виготовлявся.

Згідно відповіді № 10-4-0.222-6669/2-24 від 03.12.2024ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області інформація в Державному земельному кадастрі щодо дитячого садку «Малятко» - відсутня.

Межі земельної ділянки під закладом освіти не встановлено.

12.01.2017, державним реєстратором Петропавлівської районної державної адміністрації прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на будівлі дитячого садку «Малятко» за адресою: с-ще Українське, вул. Миру, будинок 14 за Українською сільською радою Петропавлівського району Дніпропетровської області.

Відповідно до Статуту, затвердженого рішенням сесії Української сільської ради від 17.09.2021 №437-10/УШ, Український дитячий садок «Малятко» Української сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області належить до власності територіальних громад, що входять до складу Української сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області.

Засновник закладу дошкільної освіти - Українська сільська рада Синельниківського району Дніпропетровської області, уповноваженим органом Засновника, що здійснює управління закладом освіти є гуманітарний відділ Української сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області (далі - уповноважений орган).

Засновник здійснює фінансування закладу дошкільної освіти, його матеріально-технічне забезпечення, надає необхідні будівлі з обладнанням і матеріалами, організовує будівництво і ремонт приміщень, їх господарське обслуговування, затверджує штатний розпис закладу дошкільної освіти.(п. 1.3. Статуту).

Заклад дошкільної освіти є юридичною особою, (п.1.5. Статуту).

Заклад дошкільної освіти несе відповідальність перед особою, суспільством і державою, зокрема за дотриманням фінансової дисципліни та збереженням матеріально-технічної бази.

Відповідно до п. 9.1. Статуту матеріально-технічна база Закладу дошкільної освіти включає будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, інвентар, обладнання, транспортні засоби, службове житло, інші матеріальні цінності.

Згідно із п.10.1. та п. 10.2. Статуту фінансово-господарська діяльність Закладу здійснюється Українською сільською радою, коштів відповідних бюджетів, тощо.

Листом № 01-20-77 від 13.01.2025 Українська сільська рада повідомила, що державний акт на землю під закладом освіти - дитячий садок «Малятко» не виготовлявся, право постійного користування на земельну ділянку не оформлене.

Вважаючи протиправною бездіяльність Української сільської ради та гуманітарного відділу Української сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, яка виразилась у невжитті заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки під будівлями та спорудами та державної реєстрації права власності - Українського дитячого садка «Малятко» Української сільської ради Синельниківського району за адресою: вул. Миру, 22, с-ще Українське, Синельниківський район, Дніпропетровська область, орієнтовною площею 0,30 га, Першотравенська окружна прокуратура в інтересах держави звернулась до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Частиною 2статті 53 Конституції Українипередбачено, що Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Відповідно до ч.1ст.3 Закону України «Про освіту» №2145-VIII від 05.09.2017 року, кожен має право на якісну та доступну освіту. Право на освіту включає право здобувати освіту впродовж усього життя, право на доступність освіти, право на безоплатну освіту у випадках і порядку, визначенихКонституцієюта законами України

Частиною 1стаття 4 Закону України «Про дошкільну освіту» №2628-III від 11.07.2001 рокувизначено, що дошкільна освіта є обов`язковою первинною складовою частиною системи безперервної освіти в Україні.

Згідно з положеннями ч. 2ст. 4 Закону України «Про освіту»право на безоплатну освіту забезпечується: для здобувачів дошкільної та повної загальної середньої освіти - за рахунок розвитку мережі закладів освіти всіх форм власності та їх фінансового забезпечення у порядку, встановленому законодавством, і в обсязі, достатньому для забезпечення права на освіту всіх громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства, які постійно або тимчасово проживають на території України.

Відповідно дост. 5 Закону України «Про освіту», освіта є державним пріоритетом, що забезпечує інноваційний, соціально-економічний і культурний розвиток суспільства. Фінансування освіти є інвестицією в людський потенціал, сталий розвиток суспільства і держави.

Згідно із ч. 2ст. 5 Закону України «Про освіту»державну політику у сфері освіти визначає Верховна Рада України, а реалізують Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, інші центральні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1ст. 11 Закону України «Про дошкільну освіту», заклад дошкільної освіти - навчальний заклад, що забезпечує реалізацію права дитини на здобуття дошкільної освіти, її фізичний, розумовий і духовний розвиток, соціальну адаптацію та готовність продовжувати освіту.

Частиною 1ст. 13 Закону України «Про дошкільну освіту»визначено, що заклад дошкільної освіти діє на підставі статуту.

Установчі документи розробляються відповідно доКонституції України,Закону України «Про освіту», цього Закону, Положення про заклад дошкільної освіти, що затверджується Кабінетом Міністрів України (ч. 2ст. 13 Закону України «Про дошкільну освіту»).

Відповідно до ч. 2ст. 24 Закону України «Про освіту», управління закладом освіти в межах повноважень, визначених законами та установчими документами цього закладу, здійснюють: засновник (засновники); керівник закладу освіти; колегіальний орган управління закладу освіти; колегіальний орган громадського самоврядування; інші органи, передбачені спеціальними законами та/або установчими документами закладу освіти.

Частинами 2, 6статті 25 Закону України «Про освіту»визначено, що засновник закладу освіти або уповноважена ним особа, зокрема: затверджує кошторис та приймає фінансовий звіт закладу освіти у випадках та порядку, визначених законодавством; здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю закладу освіти. Засновник закладу освіти зобов`язаний забезпечити утримання та розвиток матеріально-технічної бази заснованого ним закладу освіти на рівні, достатньому для виконання вимог стандартів освіти та ліцензійних умов.

Відповідно до ч.1ст.80 Закону України «Про освіту»до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать: нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо; майнові права, включаючи майнові права інтелектуальної власності на об`єкти права інтелектуальної власності, зокрема інформаційні системи, об`єкти авторського права та/або суміжних прав; інші активи, передбачені законодавством. Майно закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених законодавством.

Частиною 2ст.80 Закону України «Про освіту»визначено, що порядок, умови та форми набуття закладами освіти прав на землю визначаються Земельним кодексом України.

Відповідно до ч. 1ст. 38 Закону України «Про дошкільну освіту», матеріально-технічна база закладу дошкільної освіти включає будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, інвентар, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інше. Майно закладу дошкільної освіти належить йому на правах, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно із ч. 3ст. 16 Закону України «Про дошкільну освіту», майно, яке є державною або комунальною власністю (земельні ділянки, будівлі, споруди, обладнання тощо), придбання чи відокремлення якого призначене для здобуття дітьми дошкільної освіти, використовується виключно для роботи з дітьми.

Відповідно до ч. 2ст.37 Закону України «Про дошкільну освіту», утримання та розвиток матеріально-технічної бази закладів дошкільної освіти фінансуються за рахунок коштів засновника (засновників) цих закладів.

Відтак, обов`язок органів державної влади та місцевого самоврядування полягає у створенні, у межах визначених законом повноважень, умов для отримання дитиною освіти, забезпечення її доступності шляхом, зокрема, належного функціонування розгалуженої мережі навчальних закладів.

Статтею 19 Конституції України, визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Частинами 1, 5ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» №280/97ВР від 21.05.1997 рокувизначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах, серед іншого, належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, заклади освіти, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

З системного аналізу наведених норм права, з урахуванням встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що оформлення правовстановлюючих документів під закладом освіти в розглядуваному випадку відноситься до виключної компетенції Солонянської селищної ради.

Відповідно до ч. 1ст. 3 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року №2768-ІІІ, земельні відносини регулюютьсяКонституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 14 Конституції України, а такожстаттею 1 Земельного кодексу Українивизначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно дост. 13 Конституції України,ст. 324 Цивільного кодексу Україниземля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначенихКонституцією.

Згідно зістаттею 74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.

Статтею 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»передбачені повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері регулювання земельних відносин, зокрема щодо надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад; здійснення контролю за додержанням земельного законодавства, використанням і охороною земель.

Відповідно до ч.1ст.116 Земельного кодексу Українигромадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з ч.2ст.116 Земельного кодексу Українинабуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частиною 1ст.123 Земельного кодексу Українипередбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі:

проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання) та/або надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;

технічних документацій із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок у разі поділу та/або об`єднання земельних ділянок.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за документацією із землеустрою, звертається з заявою про надання дозволу на розробку документації із землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. (ч.2ст.123 Земельного кодексу України)

Відповідно дост.125 Земельного кодексу Україниправо власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно зст.125 Земельного кодексу Україниправо власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

З вищевикладених норм можна дійти висновку, що право користування закладом освіти земельною ділянкою має бути оформлено відповідно до вимог ст. ст.116,123,125,126 Земельного кодексу України, а право оренди земельної ділянки виникає лише з моменту державної реєстрації цього права, оформленого відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку (ч. 1ст.92 Земельного кодексу України).

Згідно з п.п. «а», «ґ» ч. 2ст. 92 Земельного кодексу України, права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; заклади освіти незалежно від форми власності.

06.09.2012 року прийнятийЗакон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» № 5245-VІ(далі -Закон № 5245), що набрав чинності з 01.01.2013 року.

Відповідно до пункту 3 розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 5245 передбачено, що з дня набрання чинності цимЗакономземлями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються, зокрема, земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади.

Згідно з пунктом 13 розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 5245 органи місцевого самоврядування протягом року з дня опублікування цьогоЗаконузобов`язані були забезпечити оформлення комунальними підприємствами, установами, організаціями права постійного користування земельними ділянками, які використовують земельні ділянки комунальної власності без документів, що посвідчують право користування ними; забезпечити визначення будівель, споруд, інших об`єктів нерухомого майна комунальної власності, право власності на які не зареєстровано, та забезпечити здійснення державної реєстрації такого права.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Української сільської ради № 995-34/VІІІ від 20.02.2025 року був наданий дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки під об`єктом комунальної власності (Український дитячий садок «МАЛЯТКО»), площею 0.4314 га, яка розташована за адресою: с-ще Українське, вул. Миру, буд. 14.

Гуманітарним відділом Української сільської ради було замовлено виготовлення технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації зазначеної земельної ділянки. Приватним підприємством «ГЕО-СЕРВІС» була виготовлена та у встановленому законодавством порядку погоджена технічна документація на земельну ділянку площею 0,4314 га, кадастровий номер 1223886000:05:001:0198, з цільовим призначенням 03.02 - для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, с-ще Українське, вул. Миру, 14.

Зазначена технічна документація направлена Гуманітарним відділом до Української сільської ради для затвердження та вирішення питання щодо передачі земельної ділянки у постійне користування для обслуговування будівель закладу освіти.

При цьому, як зазначив відповідач-1 у відзиві, питання щодо затвердження технічної документації та передачі земельної ділянки у постійне користування Гуманітарному відділу Української сільської ради (зважаючи на те, що приміщення Українського дитсадка «Малятко» перебуває в оперативному управлінні та на балансі Гуманітарного відділу) буде вирішено на найближчому засіданні сесії Української сільської ради.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно доЗакону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року №1952-IV.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державною реєстрацією прав є офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з п.п. 1, 2 ч.1, ч.2ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»Загальними засадами державної реєстрації прав є: гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав.

Речові права на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цьогоЗакону, виникають, змінюються та припиняються з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч.3ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01.01.2013, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Відповідно дост. 5 вказаного Законуу Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливо без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Пунктом 1 пункту «а» частини 1статті 32 Закону України «Про місцеве самоврядування»закріплено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належатьуправління закладами освіти, які належать територіальним громадам або передані їм, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення.

Відповідно дост. 17 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 34 частини 1статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно дозаконупитань регулювання земельних відносин.

З аналізу викладених норм випливає, що управління об`єктами освіти, у тому числі прийняття рішень щодо оформлення речових прав на об`єкти комунальної власності є обов`язком відповідної ради.

Вказане узгоджується з висновком Верховного Суду викладеним у постанові від 14.02.2023 у справі №580/1374/22 в якому Суд наголосив, що компетенцією оформлення правовстановлюючих документів на будівлі та земельну ділянку під закладом освіти наділена саме відповідна рада.

Як зазначалося вище, відповідно до Статуту, затвердженого рішенням сесії Української сільської ради від 17.09.2021 №437-10/УШ, Український дитячий садок «Малятко» Української сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області належить до власності територіальних громад, що входять до складу Української сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області.

Засновник закладу дошкільної освіти - Українська сільська рада Синельниківського району Дніпропетровської області, уповноваженим органом Засновника, що здійснює управління закладом освіти є гуманітарний відділ Української сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області (далі - уповноважений орган).

Зважаючи на те, що відповідачами вживаються заходи щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки під будівлями та спорудами та державної реєстрації права власності - Українського дитячого садка «Малятко» Української сільської ради Синельниківського району за адресою: вул. Миру, 14, с-ще Українське, Синельниківський район, Дніпропетровська область, орієнтовною площею 0,30 га, зокрема, рішенням Української сільської ради № 995-34/VІІІ від 20.02.2025 року був наданий дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки під об`єктом комунальної власності, Гуманітарним відділом Української сільської ради замовлено виготовлення технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації зазначеної земельної ділянки, приватним підприємством «ГЕО-СЕРВІС» виготовлена та у встановленому законодавством порядку погоджена технічна документація на земельну ділянку, яка булана правлена Гуманітарним відділом до Української сільської ради для затвердження та вирішення питання щодо передачі земельної ділянки у постійне користування для обслуговування будівель закладу освіти, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог.

Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді у цій справі, суд зазначає наступне.

Статтею 131-1 Конституції Українина органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 3ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII, представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами (заявами). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з п. 3рішення Конституційного Суду України №3-рп/99 від 08.04.1999, державні інтереси закріплюються як нормамиКонституції України, так і нормами інших правових актів.

Із п. 4рішення Конституційного Суду України №3-рп/99 від 08.04.1999слідує, що прокурори і їх заступники мають право звертатись до суду з позовними заявами в інтересах держави. Інтереси держави можуть повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.

Зазначеним пунктом рішення Конституційного Суду України визначено, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції.

Відповідно до ч. 4ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства Українипрокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначенізакономпідстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

В позовній заяві прокуратурою було визначено, що у даному випадку наявне порушення інтересів держави та необхідність їх захисту полягає у наступному.

Відповідно дост. 1 Земельного Кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, порушувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Державний інтерес знаходить свій вияв у підтримці такого стану суспільних відносин, який би повною мірою відповідав конституційним засадам правового регулювання та забезпечував баланс інтересів усіх членів суспільства в їх взаємовідносинах між собою та державою.

Предметом цього позову є незаконна бездіяльність Української сільської ради, Гуманітарного відділу Української сільської ради, що полягає у порушенні вимог чинного законодавства, яким врегульовано порядок використання земель закладів освіти, що становить загрозу для охорони земель як національного багатства, а також реалізації державної політики у сфері забезпечення діяльності закладів освіти.

Таким чином, бездіяльність відповідачів, яка виразилась у невиконанні вимог земельного законодавства, створює передумови для зловживань щодо розпорядження зазначеними земельними ділянками, ризики для нормального функціонування закладу освіти та освітнього процесу, що може призвести до негативних наслідків та порушення прав дітей.

У зв`язку з цим, діяльність закладу освіти підлягає приведенню у відповідність до законодавства.

Оскільки відповідачами упродовж тривалого часу не здійснено належних та достатніх дій і заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій знаходяться будівлі навчального закладу вказане питання підлягає вирішенню судом.

Більше того, бездіяльність відповідачів, яка полягає у безпідставному зволіканні в оформленні правовстановлюючих документів на земельні ділянки, що перебувають у користуванні навчального закладу, державної реєстрації права постійного користування ними, може призвести до нецільового використання вказаних земельних ділянок.

При цьому, з преамбулиЗакону України «Про охорону дитинства»вбачається, що охорона дитинства в Україні є стратегічним загальнонаціональним пріоритетом і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини.

У Преамбулі Конвенції про права дитини від 20.11.1989 (у редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21.12.1995), яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-ХП, зазначено, що дитина, внаслідок її фізичної і розумової незрілості, потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження. Статтею 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Крім того, відповідно до статті 28 Конвенції про права дитини держави-учасниці визнають право дитини на освіту, і з метою поступового досягнення здійснення цього права на підставі рівних можливостей вони, зокрема: сприяють розвиткові різних форм середньої освіти, як загальної, так і професійної, забезпечують її доступність для всіх дітей.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Україною 27.02.1991, держави-учасниці вживають всіх необхідних законодавчих, адміністративних та інших заходів для здійснення прав, визнаних у цій Конвенції. Щодо економічних, соціальних і культурних прав держави-учасниці вживають таких заходів у максимальних рамках наявних у них ресурсів і при необхідності в рамках міжнародного співробітництва.

Верховний Суд неодноразово наголошував на пріоритетності положень зазначеного Міжнародного договору, зокрема, у постановах від 20.03.2018 у справі №337/3087/17(2-а/337/236/2017), від 25.04.2019 у справі№226/1056/17, від 24.10.2019 у справі № 815/1729/16, від 25 березня 2020 року у справі №387/168/17 (2-а/387/8/17), від 26.05.2020 у справі №303/5848/16-а.

Підставами для представництва інтересів держави прокурором є загроза порушень інтересів держави, яка виражається у невжитті Українською сільською радою та Гуманітарним відділом Української сільської ради заходів, спрямованих на оформлення правовстановлюючих документів на вказану земельну ділянку, що може призвести до негативних наслідків та порушує інтереси держави в сфері охорони дитинства.

Таким чином, інтереси держави у даному випадку полягають у необхідності створення належних умов та реалізації державних гарантій щодо освіти та охорони дитинства, попередженні зловживань щодо розпорядження земельними ділянками, що перебуває в фактичному користуванні закладу освіти, зокрема надання іншим особам для цілей, не пов`язаних з освітнім процесом, в порушенняст. 80 Закону України «Про освіту», усунення ризиків для неправомірного розпорядження земельною ділянкою та нормального функціонування дошкільного закладу і забезпечення організації освітнього процесу.

При цьому інтереси держави, у тому числі охоплюють інтереси мешканців територіальної громади, зокрема, у таких сферах, як охорона здоров`я, благоустрій населених пунктів, оскільки відповідно достатті 3 Конституції Українилюдина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Такий підхід відповідає положенням статей5,7 Конституції України, згідно з якими носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ; народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування; в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 17.10.2019 у справі №569/4123/16-а та від 09.02.2022 у справі № 804/4457/18.

За приписамистатті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування»місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межахКонституціїі законів України.

Відповідно дост. 327 ЦК Україниу комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Згідно із ч. 5ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Статтею 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»визначено статус селищних рад, як органів місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначеніКонституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно дост. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в т.ч. банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно дозаконуяк об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна комунальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно дозаконуздійснюють правомочності щодо володіння, користування, та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в т.ч. виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об`єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.

Право комунальної власності територіальної громади захищаєтьсязакономна рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Інтереси держави у даному випадку полягають у необхідності неухильного та ефективного виконання органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами, як учасниками освітньої діяльності, законодавчих обов`язків щодо створення належних та безпечних умов здобуття освіти. Рівень реалізації посадовими особами наданих повноважень має забезпечувати досягнення законодавчої мети у вигляді створення та підтримання таких умов здобуття освіти, що виключають будь-яку шкоду або загрозу порушення прав дітей на здобуття освіти та можливість будь-яких зловживань щодо розпорядження земельними ділянками навчальних закладів.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес» (п. 54 рішення).

За таких обставин, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, який полягає у необхідності дотримання встановленогоКонституцією Українипринципу верховенства права, задоволення суспільної потреби у відновленні законності у сфері майнових та земельних правовідносин, та як наслідок реалізації державних гарантій щодо освіти та охорони дитинства.

Відповідно до ч. ч. 3, 4ст. 80 Закону України «Про освіту», основні фонди, оборотні кошти та інше майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають вилученню, крім випадків, встановлених законом. Об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням,

Зволікання селищної ради, як засновника закладу освіти, з оформленням правовстановлюючих документів на вказані земельні ділянки, а також державної реєстрації права постійного користування земельними ділянками, порушує законодавчо встановлені принципи регулювання земельних відносин, які закріпленіст. 5 Земельного кодексу України, а тим самим інтереси держави у сфері використання та охорони земель, що є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом звернення до суду з адміністративним позовом.

За вказаних обставин, суд погоджується з доводами позивача про те, що захист інтересів держави у даних спірних правовідносинах, відповідно дост. 23 Закону України «Про прокуратуру», має здійснювати прокурор.

Прокурор у цій справі звернувся до суду у якості позивача з огляду на те, що у даному випадку відсутній державний орган, який уповноважений здійснювати представництво інтересів держави у спірних правовідносинах. У цьому випадку необхідність захисту інтересів держави зумовлена тим, що внаслідок допущеної відповідачами бездіяльності порушено передбачений законодавством порядок користування земельними ділянками.

Звернення прокурора до суду спрямовано на дотримання встановленогоКонституцією Українипринципу верховенства права, задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні питання про оформлення права власності на земельну ділянку закладу освіти.

Слід зазначити, що у постанові від 15.10.2019 року по справі № 810/3894/17 Верховний Суд дійшов висновку, що позови прокурора до органу місцевого самоврядування, за загальним правилом, подаються з такої підстави, як відсутність суб`єкта, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. У такій категорії справ орган прокуратури повинен лише довести, що оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень завдано шкоду інтересам держави.

З огляду на те, що прокурором в адміністративному позові вказано, які саме інтереси держави порушено протиправною бездіяльністю органу місцевого самоврядування, та враховуючи, що відсутній орган, до компетенції якого належить здійснення нагляду за діяльністю органів місцевого самоврядування, суд вважає доведеним наявність підстав для захисту прокурором інтересів держави у суді.

Отже, керівник Першотравневої окружної прокуратури звернувся до суду із даним позовом в інтересах держави до Української сільської ради, Гуманітарного відділу Української сільської ради, маючи усі необхідні підстави та повноваження для відповідного звернення до суду.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки відповідачами вживаються заходи щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки під будівлями та спорудами та державної реєстрації права власності - Українського дитячого садка «Малятко» Української сільської ради Синельниківського району за адресою: вул. Миру, 14, с-ще Українське, Синельниківський район, Дніпропетровська область, орієнтовною площею 0,30 га.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що відповідно до положеньстатті 139 Кодексу адміністративного судочинства Україниприсудові витрати у справі не стягуються.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 193, 241-246, 250, 251, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви Керівника Першотравенської окружної прокуратури (52803, Дніпропетровська область, Синельниківський район, м. Першотравенськ, вул. Шахтарської Слави, 16, код ЄДРПОУ 02909938) до Української сільської ради (52720, Дніпропетровська область, Синельниківський район, с-ще Українське, вул. Миру, 22, код ЄДРПОУ 41851297), Гуманітарного відділу Української сільської ради (52723, Дніпропетровська область, с.Троїцьке, вул. Соборна, 14, код ЄДРПОУ 43115326), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Український дитячий садок «Малятко» Української сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області (52720, Дніпропетровська область, Синельниківський район, с-ще Українське, вул. Миру, 14, код ЄДРПОУ 39642583) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець