Рішення від 29.05.2025 по справі 160/32280/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2025 рокуСправа №160/32280/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рищенко А. Ю.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "РАУДЕР" до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

УСТАНОВИВ:

05 грудня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Раудер» (далі позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Львівської митниці (далі відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100583/2 від 26.11.2024 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці № UA209230/2024/003824 від 26.11.2024 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем для митного оформлення товару було надано всі необхідні документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом (за ціною договору). Позивач вважає, що відповідачем безпідставно та необґрунтовано прийнято спірні рішення, оскільки наведені у них зауваження щодо поданих документів не впливають на правильність визначення митної вартості за ціною договору або є формальними.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 відкрито провадження у справі № 160/32280/24 та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

23.12.2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відповідач наполягав на правомірності оскаржуваних рішення про коригування митної вартості та картки відмови, посилаючись на наявність розбіжностей у поданих позивачем документах, ненадання декларантом на вимогу митного органу всіх необхідних додаткових документів, що унеможливило визнання заявленої митної вартості за основним методом та стало підставою для застосування резервного методу.

Згідно з положеннями ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступні обставини.

08.07.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Раудер» (Покупець) та компанією Elite Color Environmental Resources Science and Technology Co. Ltd. (Продавець) було укладено зовнішньоекономічний контракт №01.ECTS.2024 (далі Контракт). Відповідно до п. 1.1 Контракту, Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити товар в кількості та в асортименті згідно з підписаними сторонами специфікаціями, які є невід`ємною частиною цього Контракту. Згідно з п. 2.1 Контракту, ціна товару встановлюється в доларах США і зазначається в специфікації і експортному рахунку (інвойсі) на кожну поставку. Пунктом 2.3 Контракту передбачено, що загальна сума контракту становить 1 000 000,00 (один мільйон) доларів США.

На виконання умов Контракту, сторонами було підписано Специфікацію №2 від 09.09.2024 року, відповідно до якої погоджено поставку товару «волокно поліефірне штапельне, ТМ ECER, ТРА обробки, слабо плавке, біле, градація А, точка плавлення 110С» на загальну кількість 46 720 кг, на загальну суму 53326,40 доларів США. Умови поставки: FOB SHANGHAI, Китай (ІНКОТЕРМС 2010). Умови розрахунків: 100% попередня оплата.

Продавцем було виставлено інвойс №RAUYC240904 від 25.09.2024 року на загальну суму 53326,40 доларів США. Позивач стверджує, що здійснив оплату товару, що підтверджується платіжними документами, наданими під час митного оформлення, зокрема SWIFT-повідомленням від 11.09.2024.

11.10.2024 року позивачем (в особі декларанта ПП "ІНДЕВЕР") до Львівської митниці було подано митну декларацію №24UA209230110949U2 для митного оформлення ввезеного товару. Митна вартість товару була визначена позивачем за основним методом (за ціною договору) та заявлена у розмірі 53326,40 доларів США.

На підтвердження заявленої митної вартості декларантом було надано пакет документів, зокрема: Контракт №01.ECTS.2024 від 08.07.2024, Специфікацію №2 від 09.09.2024, рахунок-фактуру (інвойс) №RAUYC240904 від 25.09.2024, коносамент №ZH241000017 від 04.10.2024, пакувальний лист б/н від 25.09.2024, сертифікат якості б/н від 25.09.2024, SWIFT-повідомлення від 11.09.2024, копію експортної декларації країни відправлення №223120240003874832 від 30.09.2024, документи на перевезення та інші.

В ході контролю правильності визначення митної вартості, відповідачем було виявлено розбіжності в поданих документах та запропоновано декларанту надати додаткові документи. Декларантом було надано частину запитуваних документів.

26.11.2024 року Львівською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100583/2, яким заявлену позивачем митну вартість було скориговано із застосуванням резервного методу (ст. 64 МК України). Митну вартість було визначено на підставі даних митної декларації іншого суб`єкта господарювання (МД 24UA209230086712U4 від 18.09.2024) на рівні 1,9600 дол. США за кг. Також, 26.11.2024 року відповідачем було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2024/003824.

Підставами для прийняття оскаржуваних рішень відповідач зазначив, зокрема:

подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар;

наданий платіжний документ SWIFT від 11.09.2024 у графі «Призначення платежу» містить посилання виключно на Контракт ЗЕД, без зазначення інвойсу чи специфікації, що не дає можливості ідентифікувати конкретність оплати відповідної поставки;

коносамент № ZH241000017 та експортна декларація № 223120240003874832 не містять підписів Продавця, що є порушенням п.3.6 Контракту;

декларантом не наданий сертифікат якості від заводу-виробника та документи, що підтверджують виробника товару та ТМ;

рахунки на оплату транспортних послуг не містять деталізації щодо підписанта та розшифровки підпису;

не забезпечено переклад митної декларації країни відправлення;

відсутнє документальне підтвердження, що навантажувальні роботи проводилися за рахунок відправника.

Позивач, скориставшись правом, передбаченим ч. 7 ст. 55 МК України, задекларував товар за митною декларацією №24UA209230111344U7 зі сплатою донарахованих митних платежів у сумі 239379,10 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, пов`язані з визначенням митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, регулюються Митним кодексом України.

Згідно з частиною першою статті 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною першою статті 52 МК України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (ч.2 ст. 52 МК України).

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні (ст. 57 МК України). Основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод за ціною договору (вартість операції) (ч.2 ст. 57 МК України).

Статтею 58 МК України визначено метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну (частина четверта статті 58 МК України).

Частиною другою статті 53 МК України визначено перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. До них, зокрема, належать: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього; рахунок-фактура (інвойс); банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (якщо рахунок сплачено); транспортні (перевізні) документи та інші.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначено частиною третьою статті 53 МК України.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (частина перша статті 54 МК України). Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (пункт 1 частини п`ятої статті 54 МК України).

Розглянувши доводи відповідача щодо підстав для коригування митної вартості, суд зазначає наступне.

Щодо відсутності посилання на інвойс чи специфікацію у платіжному документі SWIFT від 11.09.2024.

Відповідач вказує, що у наданому платіжному документі SWIFT від 11.09.2024 у графі «Призначення платежу» міститься посилання виключно на Контракт №01.ECTS.2024 від 08.07.2024, без зазначення інвойсу чи специфікації, що, на думку митного органу, не дає можливості ідентифікувати конкретність оплати відповідної поставки, оскільки контракт є довгостроковим та на значну загальну суму.

Суд зазначає, що відповідно до п. 2.1 Контракту, ціна товару встановлюється в доларах США і зазначається в специфікації і експортному рахунку (інвойсі) на кожну поставку. Згідно з п. 4.1. Контракту (на який посилається відповідач у відзиві ), покупець здійснює 100% передплату за кожну партію товару, а детальні умови оплати кожної партії товару оговорюються в Специфікаціях; оплата здійснюється згідно умов, зазначених і підписаних сторонами у відповідних специфікаціях.

Сторонами було підписано Специфікацію №2 від 09.09.2024, яка є невід`ємною частиною Контракту, де визначено конкретний товар, його кількість (46720 кг) та вартість (53326,40 доларів США), а також умови оплати 100% попередня оплата. Продавцем було виставлено інвойс №RAUYC240904 від 25.09.2024 на цю ж суму. Платіжний документ SWIFT датований 11.09.2024, тобто після підписання Специфікації №2, та здійснений на суму, що повністю відповідає сумі, зазначеній у Специфікації №2 та інвойсі №RAUYC240904.

За таких обставин, незважаючи на відсутність у графі "Призначення платежу" SWIFT-повідомлення прямого посилання на номер інвойсу чи специфікації, сукупність поданих позивачем документів (Контракт, Специфікація №2, інвойс №RAUYC240904 та платіжний документ SWIFT від 11.09.2024) дозволяє однозначно ідентифікувати здійснений платіж саме за товар, поставлений за Специфікацією №2 та інвойсом №RAUYC240904. Збіг суми платежу з сумою, зазначеною у Специфікації та інвойсі, а також хронологія подій (підписання специфікації, потім здійснення платежу) підтверджують зв`язок платежу з конкретною поставкою. Відтак, суд вважає, що відсутність деталізації у призначенні платежу в даному конкретному випадку є формальним недоліком, який не перешкоджає визначенню митної вартості товару за ціною договору, оскільки факт оплати конкретної партії товару підтверджується іншими документами.

Щодо відсутності підписів Продавця на коносаменті № ZH241000017 та експортній декларації № 223120240003874832.

Відповідач зазначає, що відсутність підписів Продавця на зазначених документах є порушенням п.3.6 Контракту.

Суд зауважує, що коносамент та експортна декларація, хоча і є важливими товаросупровідними документами, перш за все підтверджують факт відвантаження товару, умови перевезення та факт експорту з країни відправлення. Питання ціни товару та умов її формування визначаються Контрактом, специфікаціями до нього та інвойсом. Позивачем були надані Контракт, Специфікація №2 та інвойс №RAUYC240904, які містять всю необхідну інформацію щодо найменування товару, його кількості, ціни та загальної вартості. За наявності цих ключових документів, які підтверджують вартісні показники угоди, можливі формальні недоліки в оформленні коносаменту чи експортної декларації (якщо такі дійсно мають місце та стосуються саме відсутності підписів продавця, що має бути підтверджено належними доказами) самі по собі не можуть бути безумовною підставою для невизнання заявленої митної вартості за ціною договору, якщо вони прямо не впливають на достовірність числових значень складових митної вартості. Відповідачем не доведено, яким чином відсутність підписів продавця на цих документах вплинула на ціну товару або свідчить про її недостовірність. Суд вважає такі можливі недоліки технічними, які за наявності інших належних та достатніх документів, що підтверджують митну вартість за ціною договору, не є вирішальними.

Щодо ненадання перекладу митної декларації країни відправлення.

Відповідач вказує, що декларантом не забезпечено переклад митної декларації країни відправлення №223120240003874832.

Відповідно до статті 254 МК України, документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів або інша іноземна мова міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Позивачем було надано копію експортної декларації країни відправлення. Відповідач, вимагаючи її переклад, мав обґрунтувати, які саме дані, що містяться в ній, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації позивача, та не могли бути отримані з інших наданих документів (зокрема, інвойсу, контракту, специфікації, коносаменту, які часто складаються англійською мовою, що є мовою міжнародного спілкування). Крім того, копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, який надається на вимогу митного органу або за бажанням декларанта (частини третя та четверта статті 53 МК України). Відсутність перекладу такого документа, за умови надання експортної декларації не на підставі письмової вимоги в порядку ч.3 ст. 53 МК України, надання повного пакету основних документів, передбачених частиною другою статті 53 МК України, які підтверджують заявлену митну вартість, не може бути єдиною та достатньою підставою для коригування митної вартості, якщо митний орган не довів критичної необхідності інформації саме з цього неперекладеного документа.

Щодо інших зауважень відповідача.

Стосовно ненадання сертифікату якості від заводу-виробника та документів, що підтверджують виробника товару та ТМ , суд зазначає, що позивачем було надано сертифікат якості б/н від 25.09.2024 та на вимогу митного органу каталог виробника . Виробник та торговельна марка також зазначені у митній декларації. Відповідачем не доведено, що надані документи є недостатніми або що інформація про виробника впливає на ціну товару в рамках даної поставки.

Щодо недоліків в рахунках на оплату транспортних послуг (відсутність деталізації підписанта, розшифровки підпису), позивачем було надано платіжні інструкції, що підтверджують оплату цих рахунків. Факт сплати транспортних витрат підтверджує їх реальність. Умови поставки FOB SHANGHAI означають, що витрати на транспортування від порту Шанхай до митного кордону України несе покупець, і вони мають бути додані до ціни товару або виділені окремо. Формальні недоліки у рахунках, за умови підтвердження фактичної оплати та надання послуг, не спростовують розмір понесених витрат.

Щодо відсутності документального підтвердження, що навантажувальні роботи проводилися за рахунок відправника (останній пункт на стор. 3 відзиву), умови поставки FOB передбачають, що продавець несе витрати з доставки товару до порту відвантаження та навантаження товару на борт судна. Ці витрати вже включені в ціну товару за умовами FOB.

Суд вважає, що позивачем було надано основний пакет документів, передбачений частиною другою статті 53 МК України, які у своїй сукупності дозволяли визначити митну вартість товарів за ціною договору. Виявлені відповідачем розбіжності та недоліки, на які він посилається як на підставу для коригування митної вартості, є переважно формальними або технічними, не спростовують достовірність задекларованої митної вартості та не свідчать про наявність обґрунтованих сумнівів у правильності її визначення за основним методом. Митний орган, маючи право на перевірку та витребування додаткових документів, повинен довести, що надані декларантом документи є недостатніми чи містять такі суперечності, які унеможливлюють визначення митної вартості за ціною договору. Наявність в інформаційних базах митного органу інформації про вищий рівень митної вартості ідентичних або подібних товарів сама по собі не є безумовною підставою для відмови у застосуванні основного методу, а може бути лише приводом для більш ретельної перевірки поданих документів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не було доведено наявності обґрунтованих підстав вважати, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, що унеможливлювало б застосування основного методу визначення митної вартості. Відтак, рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100583/2 від 26.11.2024 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Оскільки картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2024/003824 від 26.11.2024 року є похідною від оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, вона також підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Щодо судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Позивачем при поданні позову було сплачено судовий збір у розмірі 5294,95 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами. Зазначена сума підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 72-77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Раудер» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100583/2 від 26.11.2024 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Львівської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2024/003824 від 26.11.2024 року.

Стягнути з Львівської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Раудер» судовий збір у розмірі 5294 (п`ять тисяч двісті дев`яносто чотири) гривні 95 копійок.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А. Ю. Рищенко