Рішення від 23.05.2025 по справі 640/21786/20

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2025 року Справа№640/21786/20

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Абдукадирової К.Е., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (м. Київ, 03680, вул. Народного Ополчення, 3) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, в якому просить суд: визнати протиправними дії відповідача щодо надання неповної відповіді №652/1-0.25-1116/69-20 від 27.08.2020 на інформаційний запит позивача №б/н від 20.08.2020.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

13 грудня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2825-ІХ «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі Закон № 2825), який набрав чинності 15 грудня 2022 року.

На підставі ст. 1 Закону № 2825 Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідований.

П. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825 (в редакції Закону України від 16 липня 2024 року № 3863-ІХ Про внесення змін до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» (далі Закон № 3863), який набрав чинності 26 вересня 2024 року), установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя.

До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абз. 4 цього пункту.

Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом № 3863, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом № 3863, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 276, ст. ст. 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 276, ст. ст. 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Після початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду Київський окружний адміністративний суд та інші окружні адміністративні суди України завершують розгляд та вирішення переданих їм справ.

Судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.

До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду вирішення процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у справах, розглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, здійснює Київський окружний адміністративний суд.

На підставі п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825 (в редакції Закону № 3863) проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженому наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399.

За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, ця справа передана на розгляд та вирішення Донецькому окружному адміністративному суду.

31 січня 2025 року проведений автоматизований розподіл судової справи між суддями Донецького окружного адміністративного суду, за результатами якого адміністративна справа № 640/21786/20 передана на розгляд судді Абдукадировій К.Е.

Відповідно до ч. 14 ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС) у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

Оскільки провадження у справі відкрито, суддя приймає справу до свого провадження.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року прийнято до свого провадження адміністративну справу № 640/21786/20.

Від позивача надійшло клопотання, згідно якого останній уточнив позовні вимоги та просив суд:

-визнати протиправними дії відповідача щодо надання неповної відповіді №652/1-0.25-1116/69-20 від 27.08.2020 на інформаційний запит позивача №б/н від 20.08.2020р.

-зобов`язати Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру повторно розглянути інформаційний запит позивача №б/н від 20.08.2020р. та надати повну відповідь на всі поставлені запитання.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (м. Київ, 03680, вул. Народного Ополчення, 3, РНОКПП 3003719455) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії задоволений повністю.

Визнано протиправними дії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру щодо надання неповної відповіді №652/1-0.25-1116/69-20 від 27.08.2020 на інформаційний запит ОСОБА_1 №б/н від 20.08.2020.

Зобов`язано Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру повторно розглянути інформаційний запит ОСОБА_1 №б/н від 20.08.2020р. та надати повну відповідь на всі поставлені запитання.

Стягнуто з Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (м. Київ, 03680, вул. Народного Ополчення, 3) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

У травні 2025 року позивачем подано заяву, в якій останній просить ухвалити додаткове судове рішення про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9924,00 грн. (дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять чотири) гривні 00 коп.

В обґрунтування поданої заяви заявник зазначив, що частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог, у такому випадку суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Згідно статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

На підтвердження понесених судових витрат на правничу допомогу позивачем до заяви долучено:

1. Договір про надання правової (правничої) допомоги № 10/04-1 від 10.04.2025 року

2. Рахунок № 1 від 10.04.2025 року.

3. Акт виконаних робіт від 11.04.2025 року.

4. Детальний опис робіт (наданих послуг) від 11.04.2025 року.

5. Квитанція про оплату послуг з надання правничої допомоги від 11.04.2025 року.

6. Ордер на представництво інтересів.

7. Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС № 11257/10 від

28.08.2023 року.

8. Ставки адвокатського гонорару адвоката Рибченко Н.М. на 2020 рік.

Відповідач надав заперечення на заяву, в якій наголосив на пропуск строку завником для подачі вказаної заяви.

З матеріалів поданої заяви вбачається, що при поданні позовної заяви Кальком Д.О. було долучено до матеріалів справи № 640/21786/20 клопотання в порядку клопотання в порядку ч. 7 ст. 139 КАС України.

Повний текст рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07.04.2025 року по справі № 640/21786/20 позивачем було отримано через застосунок «Електронний суд» 08.04.2025 року.

Згідно частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Судом установлено та підтверджено матеріалами справи, що заявником 11.04.2025 року, при відправці даного клопотання через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (ЄСІТС) «Електронний суд» сталася невідома технічна помилка, через яку дане клопотання було подане не до Донецького окружного адміністративного суду, а до Окружного адміністративного суду м .Києва, що при звичній роботі «Електронного суду» є неможливим, оскільки такий суд, станом на сьогодні, є ліквідованим і документи адресовані до такого суду автоматично перенаправляються до Київського окружного адміністративного суду.

Про цей факт свідчить картка руху документу через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (ЄСІТС) «Електронний суд».

Таким чином, через обставини, які прямо не залежали від позивача, дане клопотання було подане до іншого суду. Проте, таке клопотання було подане вчасно, в межах визначеного ст. 139 КАС України строку.

19.05.2025 від Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру надійшли заперечення на клопотання про прийняття додаткового рішення у справі № 640/21786/20. Вважає, що характер справи не вимагав залучення професійної правничої допомоги, звернення до адвоката не було об`єктивно необхідним, а витрати обґрунтованими. Просив суд відмовити в задоволенні клопотання позивача щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу адвоката за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, які складають 9924,00 грн.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового судового рішення та дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Положеннями п. 1 частини 3 статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 1 - 3 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як вбачається з поданих документів, між ОСОБА_1 та адвокатом Рибченко Наталією Миколаївною укладено договір про надання правової (правничої) допомоги № 07/09-1 від 07.09.2020 року.

Кальку Д.О. на платній основі адвокатом Рибченко Н.М. було надано правничу допомогу щодо здійснення консультацій, аналізу судової практики, складання позовної заяви щодо оскарження протиправних дій Державної службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, складання відповіді на відзив Державної службу України з питань геодезії, картографії та кадастру та інші процесуальні дії.

Як зазначено у поданій заяві, за той час, поки справа № 640/21786/20 знаходилась без розгляду в Окружному адміністративному суді м. Києва та Київському окружному адміністративному суді, адвокат Рибченко Н.М. пересклала іспит на право на зайняття адвокатською діяльністю і отримала Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС № 11257/10 від 28.08.2023 року, видане на підставі рішення Ради адвокатів Київської області від 25.08.2023 року № 135.

Через зазначену обставину, між позивачем та адвокатом було переукладено договір про надання правової (правничої) допомоги № 10/04-1 від 10.04.2025 року.

Згідно частини 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з детальним описом робіт (наданих послуг):

1) Усна консультація з посиланням на норми чинного законодавства, протягом 1 (однієї) години: вартість 1240,50 грн. (одна тисяча двісті сорок) гривень 50 коп. за роботу адвоката протягом 1 (однієї) години із розрахунку вартості однієї години роботи адвоката: 1240,50 грн. (одна тисяча двісті сорок) гривень 50 коп. згідно ставок адвокатського гонорару адвоката Рибченко Н.М. на 2020 рік.

2) Написання позовної заяви щодо оскарження дії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру щодо надання неповної відповіді №652/1-0.25-1116/69-20 від 27.08.2020 року на інформаційний запит гр. Калька Д.О. № б/н від 20.08.2020 року, протягом 4 (чотирьох) годин: вартість 4962 грн. (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві) гривні 00 коп. за роботу адвоката протягом 4 (чотирьох) годин із розрахунку вартості однієї години роботи адвоката: 1240,50 грн. (одна тисяча двісті сорок) гривень 50 коп. згідно ставок адвокатського гонорару адвоката Рибченко Н.М. на 2020 рік.

3) Написання клопотання про вихід судом за межі позовних вимог щодо зобов`язання Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру повторно розглянути запит на інформацію Калька Д.О. № б/н від 20.08.2020 року та надати відповідь на всі поставлені запитання, протягом 1 (однієї) години: вартість 1240,50 грн. (одна тисяча двісті сорок) гривень 50 коп. за роботу адвоката протягом 1 (однієї) години із розрахунку вартості однієї години роботи адвоката: 1240,50 грн. (одна тисяча двісті сорок) гривень 50 коп. згідно ставок адвокатського гонорару адвоката Рибченко Н.М. на 2020 рік.

4) Написання відповіді на відзив Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру по справі № 640/21786/20, протягом 2 (двох) годин: вартість 2481 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривня 00 коп. за роботу адвоката протягом 2 (двох) годин із розрахунку вартості однієї години роботи адвоката: 1240,50 грн. (одна тисяча двісті сорок) гривень 50 коп. згідно ставок адвокатського гонорару адвоката Рибченко Н.М. на 2020 рік.

Разом вартість усіх послуг (робіт) за виконану роботу адвоката згідно із прейскурантом ставок гонорару адвоката Рибченко Н.М. на 2020 рік складає 9924,00 грн. (дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять чотири) гривні 00 коп.

Факт надання передбачених цим Договором послуг підтверджується Актом приймання-передачі наданих послуг.

Приписами частини 4 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Дослідивши зміст наданих доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу суд доходить висновку, що такі витрати дійсно були пов`язані саме із розглядом цієї справи та підтверджені документально.

Водночас, суд не погоджується із аргументами позивача, що розмір понесених витрат на правничу допомогу є співмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт.

За приписами частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст. 134 КАС України).

Суд не вбачає, що адвокатом було виконаний великий обсяг робіт, пов`язаних з розглядом справи. Кількість часу витраченого адвокатом на складання позовної заяви у цій справі, на переконання суду, є непропорційною складності справи та предмету спору. Підготовка позову такої категорії не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних.

З огляду на правову позицію Верховного Суду наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 по справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Суд зазначає, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Суд не може втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Водночас, для включення всього розміру гонорару до суми, що підлягає стягненню на користь позивача за рахунок відповідача у разі задоволення позову, судом має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено уст. 30 Закону № 5076-VI. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 по справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказала, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Водночас, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам адміністративного судочинства.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону N 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону N 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону N 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону N 5076-VI).

Разом з тим, КАС України визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Водночас, суд критично оцінює вказані в рахунку розміри фактичних витрат щодо представництва інтересів позивача у суді у розмірі 9924,00 гривень.

Відповідно достатті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23 лютого 2006 року № 3477- IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Крім того, Верховним Судом у додатковій постанові від 08 березня 2023 року у справі № 873/52/22 зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи не тільки те, чи були вони фактично понесені, але і оцінювати їх необхідність та неминучість.

Дослідивши документи та враховуючи предмет спору, суд дійшов висновку, що вартість послуг правового характеру у розмірі 9924,00 грн., що заявлена до стягнення з відповідача є завищеною. Вказані витрати не можна вважати такими, що є неминучими.

З огляду на викладене, враховуючи обсяг позовної заяви, суд вважає, що понесені позивачем витрати в сумі 9924,00 гривень є неспівмірними зі складністю справи.

Таким чином, заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу необхідно зменшити до 2000,00 гривень, що відповідатиме вимогам співмірності, розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, судові витрати підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у справі.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення, та стягнення на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань з Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (м. Київ, 03680, вул. Народного Ополчення, 3) витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 2000,00 гривень.

Керуючись статтями 132, 139, 248, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (м. Київ, 03680, вул. Народного Ополчення, 3) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (м. Київ, 03680, вул. Народного Ополчення, 3) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.

У решті вимог заяви відмовити.

Повний текст додаткового рішення виготовлено та підписано 23 травня 2025 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя К.Е. Абдукадирова