Ухвала від 30.05.2025 по справі 200/3680/25

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відкриття провадження у справі

30 травня 2025 року Справа №200/3680/25

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голошивець І.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до відповідача 1: 22 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (адреса: 85204, Донецька область, м. Торецьк, вул. Грушевського, буд.6, ЄДРПОУ: 38102451), до відповідача 2: 45 державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (адреса: 84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Тихого Олекси, буд.10-і, ЄДРПОУ: 38176455) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до відповідача 1: 22 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, до відповідача 2: 45 Державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність 22 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті позивачу грошового забезпечення з 01.01.2020 по 20.05.2023 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії;

- зобов`язати 45 державну пожежно-рятувальну частину Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області здійснити позивачу перерахунок та виплату грошового забезпечення (з урахуванням раніше сплачених сум) за періоди: з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії; з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на 1 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії; з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії; з 01.01.2023 року по 20.05.2023 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії із збереженням відсотків показників надбавки за особливості проходження служби та премії та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26.05.2025 року позовну заяву було залишено без руху. Встановлений позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду: обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з зазначенням обставин, які є об`єктивно непереборними, пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами поважності причин пропуску строку звернення в частині періоду з 19.07.2022 по 20.05.2023 року, у період з 26.04.2024 року до дня подачі цього адміністративного позову до суду.

Недоліки позивачем були усунуті шляхом надання на адресу суду у встановлений судом строк заяви, в якій він просив визнати поважними причини пропуску ним строку звернення до суду в частині позовних вимог з 19.07.2022 по 20.05.2023 та поновити такий строк, відкривши провадження по справі.

Щодо строку звернення до суду, позивач надав до позовної заяви окреме клопотання про поновлення строку звернення, в якому просив визнати причини пропуску строку звернення поважними та поновити строк звернення з даним адміністративним позовом.

Суд розглянувши зазначене позивачем щодо строку звернення з даним адміністративним позовом, зазначає наступне.

В ухвалі Донецького окружного адміністративного суду від 26.05.2025 року було зазначено наступне - з урахуванням вищенаведених висновків суд констатує наступне: позивач звертаючись до суду з позовними вимогами щодо нарахування йому грошового забезпечення у відповідному розмірі за період з 01.01.2020 по 18.07.2022 року не пропустив строку звернення.

Щодо строку звернення в частині позовних вимог за період з 19.07.2022 по 20.05.2023 року, суд зазначає наступне.

Верховний Суд у своїй постанові по справі №200/5937/23 від 10.10.2024 зазначив наступний правовий висновок, в силу приписів ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд має ним керуватися: - «20. Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01 липня 2022 року №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

21. Законом України від 01 липня 2022 року №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:

«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».

22. Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

23. Разом з тим, Суд наголошує, що відповідно до пункту першого глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

24. Отже, запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину.

25. Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651 з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року відмінений карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, запроваджений на всій території України постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 (термін якого неодноразово продовжувався).

26. У цій справі суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач був звільнений зі служби у грудні 2022 року, тобто під час дії статті 233 КЗпП України в новій редакції та під час дії карантину, отже до суду з цим позовом повинен був звернутися до 30 вересня 2023 року. Проте адміністративний позов подано до суду у жовтні 2023 року, тобто з порушенням тримісячного строку, визначеного частиною другою статті 233 КЗпП України, без наведення поважних причин пропуску строку звернення до суду. Триваюча пасивна поведінка особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

27. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій щодо пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду є вірними, оскільки право на звернення до суду із цим позовом відповідно до положень частини другої статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній з 19 липня 2022 року) обмежене тримісячним строком, з урахуванням того, що станом на час звернення позивача до суду не діяв карантин.».

З матеріалів доданих до позовної заяви судом не встановлено, що позивача письмово повідомлено про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, що передбачено приписами ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України, відповідно до якої - Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

За відсутністю цих даних питання строку звернення в частині періоду з 19.07.2022 по 20.05.2023 року суд вирішить під час надання додаткових доказів від відповідача, а саме в частині часу коли було письмово ознайомлено позивача про суми, які нараховані та виплачені йому при звільненні.

Окремо суд також зауважує, що відповідно до приписів ст.234 Кодексу законів про працю України, у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.

Відповідно до положень статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Враховуючи, що позовними вимогами позивача є нарахування у належному розмірі його грошового забезпечення позивач звільнений від сплати судового збору за подання даного адміністративного позову.

Згідно правил ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України (предметна юрисдикція) та ст. 25-27 Кодексу адміністративного судочинства України (територіальна юрисдикція), справа підлягає розгляду Донецьким окружним адміністративним судом.

Позовна заява подана з додержанням вимог статей 159-161 Кодексу адміністративного судочинства України. Відсутні підстави, визначені статтями 169-170 Кодексу адміністративного судочинства України, для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі. Тому позовну заяву слід прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі.

Частиною першою статті 12 Кодексу визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Згідно приписів статті 12 та глави 10 Кодексу, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до приписів ст. 257 Кодексу, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно положень ст. 258 Кодексу, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 9, 12, 72, 160, 161, 171, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Звільнити позивача від сплати судового збору.

Питання дотримання строків звернення в частині позовних вимог у період з 19.07.2022 по 20.05.2023 року суд вирішить під час надання додаткових доказів від відповідача.

Відкрити провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відповідача 1: 22 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, до відповідача 2: 45 державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.

Справа буде розглядатись одноособово суддею Голошивцем І.О. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Встановити відповідачу 1 строк протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, для надання на адресу Донецького окружного адміністративного суду:

- відзиву на позовну заяву та усіх наявних доказів на підтвердження зазначеного у ньому;

- довідку про нараховане грошове забезпечення позивача з 01 січня 2020 по 20 травня 2023 року; належним чином завірені копії витягів з Наказів, яким було зараховано позивача до списків 22 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області та виключено зі списків відповідно;

- пояснення з приводу чи було письмово ознайомлено позивача про суми, нараховані та виплачені йому під час несення ним служби у період з 19.07.2022 по 20.05.2023 при звільненні із наданням відповідних доказів.

Встановити відповідачу 2 строк протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, для надання на адресу Донецького окружного адміністративного суду:

- відзиву на позовну заяву та усіх наявних доказів на підтвердження зазначеного у ньому.

Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. До відзиву додаються: 1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи (частини 3, 4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України).

Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Позивач має право подати до суду відповідь на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву, а відповідач - заперечення протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив. До відповіді на відзив та заперечень застосовуються правила, встановлені частинами другою - четвертою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://court.gov.ua/).

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту постановлення.

Суддя І.О. Голошивець