Ухвала від 30.05.2025 по справі 640/21757/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

про залишення позовної заяви без розгляду

30 травня 2025 рокум. Ужгород№ 640/21757/20

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гебеш С.А., розглянувши у підготовчому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Руст Україна" до Львівської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування карток відмов у прийнятті митних декларацій, визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Руст Україна" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Галицької митниці Держмитслужби про:

- визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 24.06.2020 UA209120/2020/00070, UA209120/2020/00071, UA209120/2020/00069, UA209120/2020/00068, UA209120/2020/00067, UA209120/2020/00066;

- визнання протиправними та скасування рішень про визначення коду товару від 20.08.2020 №KT-UA209000-0128-2020 та №KT-UA209000-0129-2020.

06.10.2020 року ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження по даній справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін.

20.05.2021 року ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва задоволено клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні та призначено підготовче засідання.

25.10.2021 ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва замінено відповідача Галицьку митницю Держмитслужби на правонаступника Львівську митницю (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу ДМС України 43971343).

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.03.2025 року вказану справу прийнято до провадження суддею Гебеш С.А. та призначено підготовче засідання на 24.04.2025 року на 14:00 год.

Вказана ухвала суду про прийняття справи до провадження та повістка про виклик до суду на 24.04.2025 року доставлена в електронний кабінет представника позивача та отримана ним 14.03.2025 року (а.с. 178, на звороті).

24.04.2025 року розгляд підготовчого судового засідання відкладено на 30.05.2025 року на 15 год. 00 хв., у зв`язку з першою неявкою представника позивача у судове засідання без поважних причин.

Повістка про виклик до суду на 30.05.2025 року відправлена на поштову адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення та доставлена в електронний кабінет представника позивача.

Відповідно до довідки Ф.20 рекомендоване повідомлення повернуто на адресу суду 22.05.2025 року із відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Будучи належним чином повідомленим про день, час та місце судового розгляду справи, представник позивача у судове засідання 30.05.2025 року не з`явився, не повідомив суд про причини неявки.

Таким чином, суд констатує, що позивач не з`явився у судове засідання 24.04.2025 року та повторно 30.05.2025 року.

Суд розглянувши питання щодо повторної неявки позивача у судове засідання, керуючись приписами КАС України, приходить до наступного висновку.

Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Аналогічна норма міститься й у статті 2 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст.44 КАС України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до приписів п. 3 ч. 5 ст. 44 КАС України, учасники справи, зокрема, зобов`язані: з`являтися в судове засідання за викликом суду.

Аналогічна норма міститься у статті 45 КАС України, а саме, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

За матеріалами справи судом встановлено, що у судові засідання, призначені на 24.04.2025 року та 30.05.2025 року позивач не забезпечив явку свого представника. Про дату, час та місце судового засідання був повідомленим належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями та довідками про доставку електронного листа.

Статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України визначено правове регулювання наслідків неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі, які спрямовані на забезпечення прав щодо участі у судовому розгляді осіб, які беруть участь у справі, у разі їх неприбуття з об`єктивних причин.

З метою дисциплінування та виключення випадків умисного затягування розгляду справи стаття встановлює негативні для учасників судового розгляду наслідки у разі неприбуття у судове засідання через безвідповідальне ставлення до справи.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 205 вказаного Кодексу, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до частини 5 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Отже, у даному випадку позивач, який належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи не забезпечив участь у судове засідання свого представника два рази, не надавши завчасно заяву про розгляд справи без його участі та не повідомивши суд про причини неявки.

Варто також зазначити, що Європейський суд з прав людини, практика якого в силу вимог статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є обов`язковою до застосування, у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що "право на суд" та "право на доступ до суду" не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише таким способом та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (пункт 59 рішення «Де Жуфр де ла Прадель проти Франції», пункт 28 рішення «Станєв проти Болгарії»). Тобто, реалізація права на суд однією зі сторін спору має відбуватись таким чином, щоб не порушувати права іншої сторони".

З огляду на викладене, можна зробити висновок, що позивач, будучи ініціатором судового розгляду справи, в першу чергу має активно, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому, визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи.

Крім викладеного суд також враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 18.12.2019 року по справі №9901/949/18.

«В аспекті наведеного суд першої інстанції зазначив, що у розумінні КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Як ініціатор судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи.

Беручи до уваги наведені обставини про належне та своєчасне повідомлення судом позивача та його представника про призначення судового засідання як на 24.04.2025 року, так і на 30.05.2025 року, повторне після відкладення розгляду справи неприбуття його в судове засідання, а також з огляду на те, що відповідач на розгляді справи по суті не наполягав, у зв`язку із повторною неявкою у судове засідання, суд приходить до переконання про залишення даної позовної заяви без розгляду.

Разом з тим, суд вказує на те, що загальнообов`язкові процесуальні правила статті 205 КАС України є свого роду формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них іманентно презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.

Відтак, правила цієї статті встановлюють умови та підстави, які спрямовані не те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.

Частина п`ята цієї статті сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і залишити її без розгляду, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду. Логіка цих норм така, що якщо позивач два і більше разів не з`явився в судове засідання на судові виклики, не повідомив причин неявки й не висловив свою позицію щодо можливості розгляду справи без його участі, не зреагував на подані відповідачами клопотання, не постав перед судом і не переконав його у тому, що відповідачі щодо нього чинили протиправно чи незаконно, то тоді такими діями він фактично сигналізує про свою незацікавленість до вирішення спору.

Згідно до п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

При цьому, суд роз`яснює позивачеві, що останній не позбавлений права повторного звернення до суду з зазначеним позовом з огляду на положення ч. 4 ст. 240 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 205, 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Руст Україна" до Львівської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування карток відмов у прийнятті митних декларацій, визнання протиправними та скасування рішень залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Копію ухвали направити (надати) учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду, протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення за формою і змістом, передбаченими ст. 296 КАС України.

СуддяС.А. Гебеш