Рішення від 30.05.2025 по справі 320/45059/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2025 року справа №320/45059/24

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши в м. Києві в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА РАДІО ГРУПА» до Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей про визнання незаконним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ «УКРАЇНСЬКА РАДІО ГРУПА» з позовом до Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 18.06.2024 №317.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки позивачем не було порушено Закону України «Про рекламу», а тому і підстав для застосування до позивача, відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» фінансової санкції немає.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та вирішено судовий розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у даній адміністративній справі.

В поданому відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву в якому останній позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваного рішення.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив в якій останній підтримав свою позицію викладену в позовній заяві та просив позов задовольнити.

Відповідачем подано до суду заперечення на відповідь на відзив в яких останній просив врахувати аргументи викладені в даних запереченнях при вирішенні даного спору.

Ухвалою суду від 07.04.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні 30.04.2025 враховуючи думку представників позивача та відповідача, протокольною ухвалою суд вирішив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Під час здійснення контролю за дотриманням законодавства України про рекламу у сфері організації та проведення азартних ігор КРАІЛ виявлено розповсюдження засобом зовнішньої реклами за адресою: м. Київ, вул. Набережно - Хрещатицька, 31- А, рекламного сюжету з умовною назвою «ШУКАЙ ПЛЮСИ FIRST», в який вміщено зображення об`єктів права інтелектуальної власності, під якими провадиться діяльність з організації та проведення азартних ігор ТОВ «ФЬОРСТ ЕЛЕМЕНТ» (Фото), а саме (заявка на реєстрацію знаку для товарів і послуг № m202315027 від 18 серпня 2023 року) та (заявка на реєстрацію знаку для товарів і послуг № m202315027 від 31 серпня 2023 року) - ім`я заявника ТОВ «ФЬОРСТ ЕЛЕМЕНТ» відповідно до інформації розміщеної в Спеціальній інформаційній системі УКРНОВІ.

Згідно з інформацію, що міститься у реєстрах, формування та ведення яких здійснює КРАІЛ, та розміщена на офіційному вебсайті КРАІЛ, ТОВ «ФЬОРСТ ЕЛЕМЕНТ» проводить діяльність з організації та проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет на підставі ліцензії, виданої відповідно до рішення КРАІЛ від 18 лютого 2021 року № 56 (з урахуванням рішень КРАІЛ від 08 серпня 2023 року № 150, від 16 січня 2024 року № 20), та використовує у своїй діяльності бренд організатора азартних ігор «F!RST». Місце провадження діяльності - вебсайт/мобільний додаток first.ua/First.ua. Дата видачі ліцензії 26.02.2021.

Відповідно до інформації розміщеної на офіційному вебсайті Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), власником рекламного засобу типу «Баннер панно на фасаді будинку» за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 31-А, є ТОВ «АЙ ЕМ ЕЙ МЕДІА».

ТОВ «АЙ ЕМ ЕЙ МЕДІА» листом від 01 травня 2024 року № 01/05-24/2 повідомило, що не здійснювало розміщення будь- якої реклами, оскільки передало право розміщення реклами на рекламній конструкції за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 31-А рекламному агентству - ТОВ «ЛІБЕРТІ КОМПАНІ» (ідентифікаційний код юридичної особи за ЄДРПОУ 44407746) та надало копію Договору № ІМ2315 від 01 серпня 2023 року та Додаток № 13 від 25 березня 2024 року.

ТОВ «ФЬОРСТ ЕЛЕМЕНТ» листом від 25 квітня 2024 року № 25/2р повідомило, що відповідно до Договору про надання Спонсорської допомоги № 01012023-УРГ від 01 січня 2024 року ТОВ «ФЬОРСТ ЕЛЕМЕНТ» є спонсором ТОВ «УКРАЇНСЬКА РАДІО ГРУПА» (позивний «DJ FM») зокрема спонсором радіопрограми «ШУКАЙ ПЛЮСИ», яка виходить у ефірі DJ FM. Відповідно до умов вищезазначеного договору популяризація торговельної марки ТОВ «ФЬОРСТ ЕЛЕМЕНТ» здійснюється в програмах (передачах) на каналі мовлення DJ FM в радіопрограмі «ШУКАЙ ПЛЮСИ».

ТОВ «УКРАЇНСЬКА РАДІО ГРУПА» листом від 08 травня 2024 року № 08-05/2024 повідомило, що дійсно в квітні 2024 року на радіостанції DJFM 96,8 МГц, виходила радіопередача ШУКАЙ ПЛЮСИ на DJFM. З метою підвищення інтересу радіослухачів до радіопередачі ШУКАЙ ПЛЮСИ на DJFM, було здійснено розміщення реклами радіопередачі на підставі Договору № 14-М-ЛК від 29.09.2023.

Так, відповідно до Додатку № 11 від 27 березня 2024 року до Договору № 14-М-ЛК від 29 вересня 2023 року ТОВ «УКРАЇНСЬКА РАДІО ГРУПА» (Замовник розповсюдження реклами/рекламодавець) було замовлено розміщення реклами радіопередачі ШУКАЙ ПЛЮСИ на DJFM у період з 01 квітня 2024 року по 08 квітня 2024 року на засобах зовнішньої реклами, що розташовані в місті Києві на фасаді будівлі за адресами: вул. Набережно-Хрещатицька, 31А, м. Київ; проспект Степана Бандери, 36, м. Київ, а Виконавцем по розміщенню такої реклами, відповідно до Договору № 14-М-ЛК від 29 вересня 2023 року та його додатку є ТОВ «ЛІБЕРТІ КОМПАНІ».

На підставі акту про порушення вимог законодавства про рекламу від 29.05.2024 № 9/2024, яким встановлено порушення вимог абзацу шостого ч. 1 ст. 22-1 Закону України «Про рекламу» при розповсюдженні у квітні 2024 року засобом зовнішньої реклами типу «Баннер панно на фасаді будинку» за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 31-А, рекламного сюжету з умовною назвою «ШУКАЙ ПЛЮСИ FIRST», що є зовнішньою рекламою, в яку вміщено об`єкти права інтелектуальної власності, яка у непрямий спосіб розповсюджувала на осіб інформацію про торговельну марку, об`єкт права інтелектуальної власності, під якими провадиться діяльність з організації та проведення азартних ігор ТОВ «ФЬОРСТ ЕЛЕМЕНТ», що є підставою для застосування відповідальності передбаченої ст. 59 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор». Виходячи із змісту Акту, було встановлено, що засобом зовнішньої реклами типу «Баннер панно на фасаді будинку» за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 31-А, була розміщена реклама радіопередачі «ШУКАЙ ПЛЮСИ», яка містила інформацію, а саме: торговельну марку - FIRST, спонсора цієї радіопередачи - ТОВ «ФЬОРСТ ЕЛЕМЕНТ», яке проводить діяльність з організації та проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет. В подальшому Комісією з регулювання азартних ігор та лотерей 18.06.2024 було прийнято рішення № 317 про застосування фінансових санкцій (штрафів) за порушення вимог законодавства про рекламу до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА РАДІО ГРУПА». Зокрема, вирішено застосувати до Позивача фінансову санкцію (штраф) у розмірі 2400000,00 грн., відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор».

ТОВ «УКРАЇНСЬКА РАДІО ГРУПА» не погоджується з рішенням Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 18.06.2024 №317, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку з чим, звернулося з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Правові засади здійснення державного регулювання господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні, правові, економічні, соціальні та організаційні умови функціонування азартних ігор визначає Закон України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» від 14.07.2020 №768-IX (далі - Закон №768-IX).

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону №768-IX державне регулювання у сфері організації та проведення азартних ігор здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Комісією з регулювання азартних ігор та лотерей та іншими органами державної влади в межах їх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 4 статті 6 Закону №768-IX органом державного регулювання у сфері організації та проведення азартних ігор є Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (далі - КРАІЛ). Під час реалізації державної політики у сфері організації та проведення азартних ігор Уповноважений орган має такі повноваження, зокрема взаємодіє з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадськими об`єднаннями та іншими організаціями під час здійснення своїх повноважень (п.13 ч.1 ст.8 Закону №768-IX).

Частиною 1 статті 3 Закону №768-IX регламентовано, що законодавство України про азартні ігри складається з Конституції України, Податкового кодексу України, цього Закону та законів України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, Про запобігання впливу корупційних правопорушень на результати офіційних спортивних змагань, а також прийнятих відповідно до цього Закону інших законів та нормативно-правових актів, що регулюють відносини у зазначеній сфері та відповідних міжнародних договорів України, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України.

Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 2 Закону №768-IX до азартних ігор не належать випуск та проведення лотерей.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №891 затверджено Положення про Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей (далі - Положення №891), згідно із пунктом 1 якого Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що забезпечує державне регулювання діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерей, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України.

Закон України «Про рекламу» (далі - Закон) визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами.

Відповідно до п.15 ч.1 ст. 1 Закону України «Про рекламу» реклама - інформація про особу, ідею та/або товар, розповсюджена за грошову чи іншу винагороду або з метою самореклами в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена, щоб сформувати або підтримати у прямий (пряма реклама, телепродаж) або непрямий (спонсорство, розміщення товару (продакт-плейсмент) спосіб обізнаність споживачів реклами та їхній інтерес щодо таких особи, ідеї та/або товару, а ч.1 ст. 22-1 реклама азартних ігор, реклама торговельних марок, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими провадиться діяльність з організації та проведення азартних ігор, а також інших позначень, під якими проводяться азартні ігри, забороняється: в лінійних аудіовізуальних та аудіальних медіа з 6 години до 23 години; на зовнішніх та внутрішніх поверхнях транспортних засобів та метрополітену; засобами зовнішньої реклами, тощо.

Відповідно до частини 1 статті 22-1 Закону про рекламу, реклама азартних ігор, реклама торговельних марок, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими провадиться діяльність з організації та проведення азартних ігор, а також інших позначень, під якими проводяться азартні ігри, забороняється:

в лінійних аудіовізуальних та аудіальних медіа з 6 години до 23 години;

у наукових, науково-популярних, навчальних, громадсько-політичних, довідкових, літературно-художніх виданнях, виданнях для дітей та юнацтва та інших виданнях (крім спеціалізованих видань, присвячених азартним іграм);

в усіх друкованих медіа (крім спеціалізованих видань, присвячених азартним іграм);

на зовнішніх та внутрішніх поверхнях транспортних засобів та метрополітену; засобами зовнішньої реклами;

на товарах (у тому числі одязі), призначених переважно для осіб віком до 21-річного віку;

в місцях проведення розважальних, театрально-концертних, спортивних заходів, спортивних змагань та інших заходів для осіб, які не досягли 21-річного віку.

Разом з тим, згідно ч. 4 ст. 22-1 Закону України «Про рекламу» спонсорство програм аудіовізуальних та аудіальних медіа, театрально-концертних та інших заходів, призначених переважно для осіб до 21 року (крім трансляції спортивних заходів та спортивних змагань), з використанням торговельних марок, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими провадиться діяльність з організації та проведення азартних ігор, забороняється.

Розміщення продукту (продакт-плейсмент) азартних ігор забороняється.

Органи спільного регулювання у сфері медіа шляхом прийняття відповідних кодексів (правил) визначають вимоги до розповсюдження в медіа інформації про торговельні марки спонсора, інші об`єкти права інтелектуальної власності, під якими провадиться діяльність з організації та проведення азартних ігор. Таких вимог що забороняють рекламу радіопередачі із зазначенням у тому числі спонсора не має.

Тобто, законом прямо заборонено спонсорство шляхом посилання на торговельну марку - спонсора тільки для заходів, призначених переважно для осіб до 21 року.

Системний аналіз норм права, якими регулюється безпосередньо реклама та спонсорство програм свідчить про те, що повної заборони спонсорства об`єктами права інтелектуальної власності, під якими провадиться діяльність з організації та проведення азартних ігор, - немає. У той же час, є умови за яких таке спонсорство припустимо.

Законом встановлено віковий ценз - 21 і старше років.

Таким чином, розміщення реклами радіопрограми, яка за своїм змістом стосується аудиторії, дорослішої за 21 рік, відповідає вимогам закону України «Про рекламу».

Радіопередача «ШУКАЙ ПЛЮСИ» на DJFM за змістом і способом викладення призначена для дорослої аудиторії старше 21-року. Направленість радіопередачі - це нагадування історичних пам`яток, знакових місць в різних містах України в розрізі ретроспективи. Треба зазначити, що загальна аудиторія радіостанції значно подорослішала, це переважно особи значно старше 21 року, які можуть дозволити собі прослуховувати радіо по дорозі на роботу, у відрядженні, тощо. З метою бути корисним своїй аудиторії була і запроваджена передача ШУКАЙ ПЛЮСИ на DJFM, яка нагадує, чим відомі міста України.

З метою підвищення інтересу радіослухачів до радіопередачі ШУКАЙ ПЛЮСИ на DJFM, було здійснено розміщення реклами радіопередачі на підставі Договору № 14- М-ЛК від 29.09.2023.

Факт того, що ТОВ «УКРАЇНСЬКА РАДІО ГРУПА» рекламувала власне свою програму і не намагалася у непрямий спосіб рекламувати торгівельну марку права інтелектуальної власності, під якими провадиться діяльність з організації та проведення азартних ігор, підтверджується не співмірністю суми спонсорської підтримки і бюджетом, витраченим ТОВ «УКРАЇНСЬКА РАДІО ГРУПА на рекламну кампанію радіопередачі взагалі. Для порівняння сума спонсорської підтримки складала 15 000 грн, а сума розміщення на носії зовнішньої реклами - близько 100 000 грн, що підтверджується додатково актами виконаних робіт. Також цей факт підтверджується тим, що відносини зі спонсорства були дуже короткотривалими.

Суд зазначає, що програма «ШУКАЙ ПЛЮСИ» на DJFM виходила в ефір протягом 2023 року за підтримки іншого спонсора - ТОВ «УКРСЕРВІС» відповідно до договору №01092023-УРГ від 01.09.2023 року про надання спонсорської допомоги та продовжує виходити станом на теперішній час, на підтвердження чого надано відповідний договір та ефірні довідки № 2502.23-1, № 2502.23-2, № 2502.23-3, №2502.23-4, №23.08.24-1, №2308.24-2.

Крім того, факт, що підтверджує відсутність намірів рекламувати торгівельну марку під якими провадиться діяльність з організації та проведення азартних ігор є той факт, що радіопередача ШУКАЙ ПЛЮСИ на DJFM виходила і без спонсорської підтримки і продовжує виходити, що підтверджується ефірними планами.

Позивачем надано до суду ефірні плани, аудіо-записи передачі в період дії спонсорського договору, а також договори спонсорської підтримки тієї самої передачі з іншими спонсорами.

Аналізуючи зміст рекламного сюжету з умовною назвою «ШУКАЙ ПЛЮСИ» з одночасним зазначенням торгівельної марки спонсора - «FIRST» суд дійшов висновку, що текст не містить інформацію, яка дає можливість визначати таку інформацію як рекламу, що призначена сформувати та підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес до азартної гри, зокрема, текст не містить жодних відомостей, до прикладу, про сервіс для здійснення ставок на спорт та гарантовані виплати, можливість зробити ставку в процесі події, створення облікового запису, необхідності верифікації для виведення коштів та інші умови участі в азартній грі.

Частиною 1 статті 59 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» встановлено, що до рекламодавців, виробників реклами або розповсюджувачів реклами, які порушують вимоги щодо заборони замовлення, виготовлення, розміщення або розповсюдження реклами азартних ігор та/або організаторів азартних ігор, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими провадиться діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор з порушенням вимог законодавства про азартні ігри та законодавства про рекламу, застосовується фінансова санкція у розмірі 300 (трьохсот) мінімальних заробітних плат.

При цьому, визначення особи, яка має нести відповідальність за правопорушення тому, що особа скористалася встановленим ч. 4 ст. 22-1 Закону України «Про рекламу» правом на зазначення спонсора в рекламному сюжеті, суперечить також змісту застосування адміністративно-господарських санкцій, а саме: адміністративно- господарські санкції застосовуються на такій юридичній підставі, як об`єктивні, дійсні протиправні дії або бездіяльність винної особи, за які законом передбачена відповідальність у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

До юридичної відповідальності можуть бути притягнені юридична особа або фізична особа в разі наявності сукупних підстав для її застосування. Підстави юридичної відповідальності - це необхідна єдність її фактичних і правових передумов, без яких вона не може бути реалізована. Фактичною підставою юридичної відповідальності є вчинення правопорушення.

Юридичною підставою відповідальності є 1) нормативні приписи, які чітко фіксують елементи складу правопорушення і містять його юридичні ознаки, та 2) правозастосувальний акт, у якому дається юридична кваліфікація вчинку і міститься рішення про накладення покарання.

Принцип законності юридичної відповідальності означає, що діяльність державних органів і посадових осіб по застосуванню юридичної відповідальності ведеться в повній відповідності з вимогами діючого законодавства і не виходить за межі його вимог, змісту і мети. Відповідальність застосовується тільки за скоєне правопорушення, тобто винне протиправне діяння деліктоздатної особи.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що при вирішенні питання притягнення до відповідальності та накладання адміністративно-господарського штрафу також необхідно враховувати наявність або відсутність складу адміністративно-господарського правопорушення (об`єкт, об`єктивна сторона, причинно-наслідковий зв`язок між діянням та наслідками, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вині дії суб`єкта щодо вчиненого ним правопорушення та його шкідливих наслідків).

Крім самого по собі рекламного сюжету з умовною назвою «ШУКАЙ ПЛЮСИ» з одночасним зазначенням торгівельної марки спонсора - «FIRST», Відповідачем не наведено жодних належних і допустимих доказів наявності складу адміністративного правопорушення. Так само матеріали адміністративного провадження КРАІЛ відповідних доказів не містять.

Частинами 1 та 2 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Аналізуючи оскаржуване рішення, варто відмітити, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до ч.2 статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п.36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду справи, відповідачем зазначених вище принципів при прийнятті рішень (постанов) дотримано не було.

У відзиві Відповідачем наведено законодавче поняття зовнішньої реклами із одночасним посиланням на відповідні положення Закону України «Про рекламу», а саме п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про рекламу»: зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Проте, поняття «зовнішня реклама» та «медіа» - не тотожні.

Згідно п. 30.ч. 1 ст. 1 Закону України «Про медіа» медіа (засіб масової інформації) - засіб поширення масової інформації у будь-якій формі, який періодично чи регулярно виходить у світ під редакційним контролем та постійною назвою як індивідуалізуючою ознакою.

З офіційних джерел Вікіпедії (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B0#cite_note%201) які містять більш ширше трактування поняття «медіа», цитовано: «У комунікації медіа або медія (англ. media, від лат. medium посередник) - засоби передавання, зберігання та відтворення інформації, призначені для її донесення крізь просторові, часові чи інші перепони. В широкому розумінні будь- яка знакова система, зафіксована в певній формі, є медіа, наприклад, усна мова, зображення чи друкований текст. Проте зазвичай під медіа розуміються технічні засоби та канали комунікації, такі як радіо, телебачення, інтернет, поширення знімних носіїв інформації, що формують особливе середовище комунікації. Електронні медіа, що послуговуються комп`ютерними та мережними технологіями, виділяють у «нові медіа».

Таким чином, виходячи із законодавчого визначення, яке надає Закон України «Про медіа», та загального поняття, термін «медіа» більш ширше поняття, яке поглинає поняття «зовнішня реклама».

Отже, твердження відповідача щодо відсутності законодавчої можливості розповсюджувати інформацію про торговельні марки, інші об`єкти права інтелектуальної власності спонсорів, за підтримки яких проводиться та чи інша програма (радіопередача) засобами зовнішньої реклами, спростовуються нормами п. 30 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про медіа», яку викладено вище, та ч. 4 ст. 22-1 Закону України «Про рекламу», згідно з якою спонсорство програм аудіовізуальних та аудіальних медіа, театрально-концертних та інших заходів, призначених переважно для осіб до 21 року (крім трансляції спортивних заходів та спортивних змагань), з використанням торговельних марок, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими провадиться діяльність з організації та проведення азартних ігор, забороняється.

Відповідачем не наведено жодної норми права, яка свідчила б, що засоби зовнішньої реклами не відносяться до медіа.

Також посилання відповідача на Акт перевірки, як на доказ не є достатньою підставою застосування до Позивача штрафу у розмірі 2 400 000 грн, оскільки Акт перевірки по своїй суті є документом, який фіксує факт проведення перевірки та її результати, а також фактично, крім самого по собі рекламного сюжету з умовною назвою «ШУКАЙ ПЛЮСИ» з одночасним зазначенням торгівельної марки спонсора - «FIRST», і відповідної суб`єктивної оцінки контролюючим органом даної інформації, Відповідачем не наведено жодних доказів наявності складу правопорушення. Так само матеріали адміністративного провадження КРАІЛ відповідних доказів не містять.

Суд зазначає, що ні листування, ані договори, додані Відповідачем до відзиву, не свідчать про порушення Позивачем законодавства про рекламу.

Договір № 14-М-ЛК від 29.09.2023 року, між ТОВ «ЛІБЕРТІ КОМПАНІ» та ТОВ «УКРАЇНСЬКА РАДІО ГРУПА», не є договором про спонсорство, хоча така мета обумовлена його предметом. Предметом даного договору відповідно до п. 2.1. є надання послуг з розміщення рекламних (спонсорських) матеріалів на рекламних місцях, що свідчить про необґрунтованість висновків Відповідача.

Наданий Відповідачем та наявний в матеріалах адміністративного провадження Експертний висновок ВГО «Всеукраїнська рекламна коаліція» № 06/06-2024 від 11.06.2024 року щодо відповідності рекламного сюжету з умовною назвою «ШУКАЙ ПЛЮСИ» з одночасним зазначенням торгівельної марки спонсора - «FIRST» вимогам законодавства про рекламу, а саме ст. 22 1 Закону України «Про рекламу» не містить жодних обґрунтувань та мотивувань, яким чином зазначений сюжет спонукає невизначене коло осіб до споживання послуг ТОВ «ФЬОРСТ ЕЛЕМЕНТ». Проте, сам по собі висновок не інформативний, містить вказівку про рекомендаційний характер та складений співробітниками даної громадської організації, які не мають належної кваліфікації для однозначного тлумачення дійсних обставин, про що свідчить перша сторінка цього документа.

Таким чином, розміщення реклами радіопрограми, яка за своїм змістом стосується аудиторії, дорослішої за 21 рік, відповідає вимогам закону України «Про рекламу».

Посилання на результати пошукового сервісу «Google» не є належним доказом того, що метою розміщення рекламного сюжету радіопрограми «ШУКАЙ ПЛЮСИ» було формування у споживачів інтерес до торгової марки спонсора - «FIRST», що є суб`єктивною оцінкою.

Суду не надано доказів того, що ТОВ «УКРАЇНСЬКА РАДІО ГРУПА» порушила вимоги абз.6 ч.1 ст.22-1 Закону України «Про рекламу», що на думку суду, свідчить про необґрунтованість притягнення позивача до відповідальності за порушення вимог Закону «Про рекламу». Таким чином, беручи до уваги зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, а також враховуючи вимоги статті 245 КАС України, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправним та скасування рішення комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 18.06.2024 №317.

Згідно із частиною першою ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 30 280,00 грн. Керуючись ст.ст. 241, 242, 243 ч.3, 245, 246, 262, 295, 297, КАС України, суд,-

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 18.06.2024 №317.

Стягнути на користь ТОВ «УКРАЇНСЬКА РАДІО ГРУПА» за рахунок бюджетних асигнувань Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 30280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лиска І.Г.