Рішення від 28.05.2025 по справі 420/396/25

Справа № 420/396/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Вовченко О.А., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 06.01.2025 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеські області,

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеські області щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) у призначенні пенсії за віком;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити пенсію за віком мені ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) врахувавши періоди роботи згідно архівної довідки від 22.05.2024 р. № 92.

Даний позов надіслано до суду засобами поштового зв`язку 21.12.2024 року.

Ухвалою суду від 13.01.2025 року позов залишено без руху.

24.01.2025 року від позивача до суду надійшов уточнений позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) у призначенні пенсії за віком, оформленої рішенням від 30.05.2024 року №155750005314;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити пенсію за віком мені ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) врахувавши періоди роботи згідно архівної довідки від 22.05.2024 р. № 92.

Ухвалою від 19 лютого 2025 року поновлено ОСОБА_1 пропущений строк на звернення до суду з даною позовною заявою. Прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 . Відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог в адміністративному позові зазначено, що ОСОБА_1 подано до Головного управління ПФУ в Одеській області заяву про призначення пенсії за віком, додатково до трудової книжки подано архівну довідку від 22.05.2024 року № 92 згідно з якою позивач працював в ТОВ «Колос», колгосп. Ім. Хрущова, колгосп «Шляхом Леніна», АТ «Колос», КСП «Колос» та отримував заробітну плату. Однак відповідач у зарахуванні стажу та призначенні пенсії ОСОБА_1 відмовив, посилаючись на те, що згідно архівної довідки вказано як ОСОБА_2 , що це нібито не дає можливість ідентифікувати позивача. Невідповідність даних зазначених у довідці № 92 (вказано ініціали ім`я та по-батькові), та паспортних даних заявника, на переконання відповідача встановити приналежність наданої довідки позивачу неможливо. Однак доводи пенсійного органу є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються записами трудової книжки.

Із записів у трудовій книжці вбачається, що позивач працював у ТОВ «Колос» та інших підприємствах з 15 червня 1983 по 24 жовтня 1983 р., з 07 січня 1986 року по 30 серпня 1986 р., з 08 січня 1991 по 15 липня 2000 року.

Адміністративний позов з додатками направлений в електронний кабінет одержувачу Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. Документ доставлено до електронного кабінету 24.02.2025 року (а.с. 30).

Ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження від 19.02.2025 по справі №420/396/25 надіслано одержувачу - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету 24.02.2025 року (а.с. 31)

Відповідач у встановлений судом в ухвалі від 09.02.2025 року строк та на час прийняття рішення відзив на позовну заяву та/або заяву про продовження процесуальних строків не подав.

Відповідно ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою, дослідивши обставини, якими обґрунтовано позовні вимоги та перевіривши їх наданими доказами, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернувся 22 травня 2024 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з заявою щодо призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Заява заарестована за №1215/2347714113.

Заява ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 22.05.2024 року розглядалася Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області за принципом екстериторіальності відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 № 339/35961.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 155750005314 від 30.05.2024 року відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії.

В Рішення про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії від 30.05.2024 № 155750005314 зазначено, що «Відповідно до частини 1 статті 26 Закону № 1058 починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року не менше 31 року. Починаючи з січня 2018 року на призначення пенсії за віком після досягнення 63 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року не менше 24 років. Починаючи з січня 2019 року на призначення пенсії за віком після досягнення 65 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2029 року по 31 грудня 2029 року не менше 15 років. Згідно наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу страховий стаж на дату звернення становить 22 роки 5 місяців 24 дні, стаж для визначення права 24 роки 0 місяців 21 день, що є недостатнім для призначення пенсії за віком. До страхового стажу не зараховано: періоди роботи згідно архівної довідки від 22.05.2024 №92, оскільки в довідці допущено скорочення ім`я та по-батькові, проте ні в довідці, ні в акті перевірки від 16.05.2024 №1500-1003-1/4553 відсутня інформація щодо не встановлення інших осіб з таким прізвищем, ім`ям та по батькові. Страховий стаж з 01.01.1999 обчислено згідно даних індивідуальних відомостей з Ресстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного страхування. Враховуючи вищезазначене, вирішено відмовити ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058 по причині відсутності необхідного страхового стажу» (а.с. 8).

Вважаючи протиправними дії Головного управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови у призначенні пенсії за віком, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).

В ч. 3 ст. 4 Закону № 1058-IV визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Положеннями ст. 5 Закону № 1058-IV визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.

Приписами ст. 8 Закону № 1058-IV передбачено право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи, зокрема, громадянами України, які застраховані згідно із цим Законом, досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до абз. 1, 3 ч. 1 ст. 24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (абз.1).

Згідно ст. 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. (ч.2). Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. (ч. 4).

Згідно з ч.1 ст. 56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Приписами ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» 5 листопада 1991 року №1788-XII (далі Закон №1788-XII) передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв (ч.1). При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю (ч.2).

Отже, враховуючи зазначені приписи ст. 56 Закону №1788-XII, інформація про мінімум трудової участі в громадському господарстві та його виконання є необхідним, оскільки це впливає на зарахування стажу або повного або за фактичною тривалістю.

Так, невиконання встановленого мінімуму трудової участі без поважних причин є підставою для врахування до трудового стажу часу роботи колгоспника за фактичною тривалістю.

Згідно ст. 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637(далі - Порядок №637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до п. 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктом 18 Порядку № 637, за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Як вбачається з рішення Головного управління ПФУ в Донецькій області від 30.05.2024 року № 155750005314, страховий стаж на дату звернення становить 22 роки 5 місяців 24 дні, стаж для визначення права 24 роки 0 місяців 21 день, що є недостатнім для призначення пенсії за віком. До страхового стажу позивача не зараховано період роботи згідно архівної довідки від 22.05.2024 №92, оскільки в довідці допущено скорочення ім`я та по-батькові.

Згідно довідки форми РС-право сформованої 22.05.2024 року відносно ОСОБА_1 , страховий стаж визначений 24 роки 21 день: військова служба -2 роки 19 днів; навчання у вищих /середн. НЗ 4 роки 4 місяці 2 дні; періоди роботи з 01.01.1999 по 31.01.2000 1 рік 1 місяць, з 01.12.2004 по 31.12.2004 1 місяць; підприємець з 01.09.2005 по 30.11.2023 16 років 5 місяців.

Порядок ведення трудових книжок колгоспників врегульований Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 №310, та чинних на час розгляду справи (далі - Основні Положення).

Відповідно до пунктів 1, 2 Основних Положень трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.

До трудової книжки колгоспника, зокрема заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про членство в колгоспі: прийом в члени колгоспу, припинення членства в колгоспі; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (пункт 5 Основних Положень).

Згідно з пунктом 6 Основних Положень всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.

Відповідно до пункту 8 Основних Положень, трудові книжки зберігаються в правлінні колгоспу як бланки суворої звітності, а при припиненні членства в колгоспі видаються їх власникам на руки.

Трудова діяльність членів колгоспів підтверджується трудовою книжкою колгоспника встановленого зразка, що є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів, та до якої вносяться відомості, зокрема про прийом роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, а також трудову участь у громадському господарстві (встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі).

Відповідно до наведених норм чинного законодавства, основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Наявність же відповідних записів у трудовій книжці про стаж роботи є підтвердженням страхового стажу.

Відповідно до ст. 26 Закону №1058-ІV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: …. з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; (ч. 1). У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: … з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 року; (ч.2). У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу: … з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 15 до 21 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 15 до 22 років (ч.3). У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, необхідного страхового стажу на дату досягнення віку, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, пенсію за віком може бути призначено після набуття особою страхового стажу, визначеного частинами першою - третьою цієї статті на дату досягнення відповідного віку. Наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії (ч.4).

Отже у відповідності до ч. 1 ст. 26 Закону №1058-ІV, після досягнення віку 60 років, право на призначення пенсії за віком мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

В Порядку № 637 вказано, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв`язку із стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі (п.17). За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, стаж роботи установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника (п.18).

В п. 3 Порядку № 637 зазначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Наказом Мінпраці, Мін`юсту, Мінсоцзахисту України від 29.07.1993 р. № 58, затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях (надалі також - Інструкція №58).

Відповідно п. 1.1. Інструкції №58, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Трудові книжки ведуться на всіх працівників підприємств, установ і організацій (надалі підприємств) усіх форм власності, які пропрацювали на них понад 5 днів, включаючи осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, що вони підлягають державному соціальному страхуванню.

За змістом п. 2.4. Інструкції №58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а необхідність підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами виникає виключно у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній чи наявності неправильних чи неточних записів про періоди роботи.

З дослідженого рішення про відмову в призначенні пенсії № 155750005314 від 30.05.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 , звернувся з заявою про призначення пенсії за віком 22.05.2024 року у віці 60 років. Страховий стаж становить 22 роки 05 місяців 24 дні, стаж для визначення права 24 роки 0 місяців 21 день.

Згідно довідки форми РС-право сформованої 22.05.2024 року відносно ОСОБА_1 , страховий стаж визначений 24 роки 21 день: з 26.10.1983 по 14.11.1985; з 01.09.1986 по 02.01.1991; з 01.01.1999 по 31.01.2000; з 01.12.2004 по 31.12.2004; з 01.09.2005 по 30.09.2005; з 01.12.2005 по 31.12.2005; з 01.03.2006 по 31.03.2006; з 01.06.2006 по 30.06.2006; з 01.09.2006 по 30.09.2006; з 01.12.2006 по 31.12.2006; з 01.03.2007 по 31.03.2007; з 01.06.2007 по 30.06.2007; з 01.09.2007 по 30.09.2007; з 01.12.2007 по 31.12.2007; з 01.01.2008 по 30.04.2009; з 01.05.2009 по 30.11.2009; з 01.12.2009 по 30.06.2010; з 01.07.2010 по 29.02.2020; з 01.03.2020 по 31.05.2020; з 01.06.2020 по 30.09.2022; з 01.01.2023 по 30.11.2023.

З рішення № 155750005314 від 30.05.2024 року вбачається, що позивачу Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області не зараховано до страхового стажу періоди роботи згідно архівної довідки від 22.05.2024 №92.

З архівної довідки Комунальної установи «Трудовий архів» Роздільнянської міської ради Одеської області №92 від 22.05.2024 року про вироблені трудодні та заробітну плату ОСОБА_1 , в товаристві з обмеженою відповідальністю «Колос» (колгосп імені Хрущова,, колгосп «Шляхом Леніна», акціонерне товариство «Колос», колективне сільськогосподарське підприємство «Колос») Роздільнянського району Одеської області вбачається періоди роботи: з січня 1986 року по липень 1986 року, з січня 1991 року по жовтень 1998 року, з грудня 1998 року по березень 2000 року (а.с. 11).

Судом досліджено трудову книжку колгоспника ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 28.03.1990 року (а.с. 10), де наявні записи про членство в колгоспі, трудову діяльність позивача:

- запис №1 від 15.06.1983 року про прийняття у члени колгоспу «Шляхом Леніна на підставі наказу № 6 від 14.06.83;

- запис 2 від 26.05.1992 колгосп «Шляхом Леніна» реорганізований в акціонерне товариство (розпорядження від 09.08.1996 р);

- запис 3 від 09.05.1996 року- АО «Колос» реорганізовано в колективне сільськогосподарське підприємство «Колос» (розпорядження від 09.08.1996 р).

В розділі «Інформація про роботу» трудової книжки колгоспника ОСОБА_1 (а.с. 10зв) зазначено наступні записи:

- запис №1 від 15.06.1983 року про прийняття на роботу в колгосп «Шляхом Леніна на посаду помічника комбайнера (рішення правління к/зу від 14.06.83);

- запис №2 з 25.10.1983 по 15.11.85 служба в армії;

- запис №3 від 07.01.1986 про прийняття на роботу робітником в будівельну бригаду (рішення правління к/пу від 30.10.85);

- запис №4 з 01.09.1986 по 01.91 навчання в Одеському СХІ;

- запис №5 від 08.01.1991 про призначення на посаду головного агронома господарства (наказ № 1 від 8.01.91);

- запис №6 від 26.05.1992 колгосп «Шляхом Леніна» реорганізований в акціонерне товариство «Колос» (розпорядження №23 від 26.05.1992 р);

- запис №7 від 09.08.1996 АТ «Колос» реорганізований в колективне с/г підприємство «Колос» (розпорядження №49 від 09.08.1996 р);

- запис №8 від 15.07.2000 добровільний вихід за п. 1 ст. 12 Статуту (наказ 2 від 15.02.2000).

В розділі «Трудова діяльність в господарстві» трудової книжки колгоспника ОСОБА_1 (а.с. 10зв) зазначено наступні записи:

- 1 -1983 рік прийнятий колгоспом річний мінімум трудової діяльності в господарстві 280, виконано річний мінімум трудової діяльності в господарстві 31;

- 2 - 1986 рік - прийнятий колгоспом річний мінімум трудової діяльності в господарстві 280, виконано річний мінімум трудової діяльності в господарстві 140;

- 3 - 1991 рік - прийнятий колгоспом річний мінімум трудової діяльності в господарстві 280, виконано річний мінімум трудової діяльності в господарстві 297;

- 4 - 1992 рік - прийнятий колгоспом річний мінімум трудової діяльності в господарстві 280, виконано річний мінімум трудової діяльності в господарстві 1280;

- 5 - 1993 рік - прийнятий колгоспом річний мінімум трудової діяльності в господарстві 280, виконано річний мінімум трудової діяльності в господарстві 316;

- 6 - 1994 рік - прийнятий колгоспом річний мінімум трудової діяльності в господарстві 280, виконано річний мінімум трудової діяльності в господарстві 305;

- 7 - 1995 рік - прийнятий колгоспом річний мінімум трудової діяльності в господарстві 280, виконано річний мінімум трудової діяльності в господарстві 282;

- 8 - 1996 рік - прийнятий колгоспом річний мінімум трудової діяльності в господарстві 280, виконано річний мінімум трудової діяльності в господарстві 313;

- 9 - 1997 рік - прийнятий колгоспом річний мінімум трудової діяльності в господарстві 280, виконано річний мінімум трудової діяльності в господарстві 292;

- 10 - 1998 рік - прийнятий колгоспом річний мінімум трудової діяльності в господарстві 280, виконано річний мінімум трудової діяльності в господарстві 319;

- 11 - 1999 рік - прийнятий колгоспом річний мінімум трудової діяльності в господарстві 280, виконано річний мінімум трудової діяльності в господарстві 307;

- 12 - 2000 рік - прийнятий колгоспом річний мінімум трудової діяльності в господарстві 280, виконано річний мінімум трудової діяльності в господарстві 30.

Записи в трудовій книжці колгоспника ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 28.03.1990 року засвідчені підписом інспектора відділу кадрів та печаткою підприємства.

З історичної довідки ТОВ «Колос» виданої КУ «Трудовий архів» Роздільнянської міської ради встановлено, що в 1992 році на базі колгоспу «Шляхом Леніна» створено Акціонерне товариство «Колос» (АТ «Колос»). Статут АТ «Колос» зареєстрований Роздільнянською райдержадміністрацією 26 травня 1992 року (розпорядження № 23 від 26.05.92р). АТ «Колос» реорганізоване в колективне сільськогосподарське підприємство «Колос» (КСП «Колос»). Статут підприємства зареєстрований Роздільнянською райдержадміністрацією 09 серпня 1996 року і підприємству видано Свідоцтво про реєстрацію суб`єкту підприємницької діяльності № 49 від 09.08.1996 року та присвоєно код 03767848. В березні 2000 року загальними зборами членів КСП «Колос» (протокол № 1 від 01.03.2000 року) прийнято рішення про реорганізацію КСП «Колос» в сільськогосподарський виробничий кооператив «Колос» (СВК «Колос»). Статут СВК «Колос» зареєстрований Роздільнянською райдержадміністрацією 20 березня 2000 року реєстрац. № 04056859Ю00І0088 та кооперативу видано Свідоцтво про реєстрацію суб`єкту підприємницької діяльності юридичної особи.

Окрім зазначеного з архівної довідки Комунальної установи «Трудовий архів» Роздільнянської міської ради Одеської області №92 від 22.05.2024 року про вироблені трудодні та заробітну плату гр. ОСОБА_1 за період роботи з 15 червня 1983 року по 24 жовтня 1983 року з 07 січня 1986 року по 30 серпня 1986 року, з 08 січня 1991 року по 15 липня 2000 року в товаристві з обмеженою відповідальністю «Колос» (колгосп імені Хрущова, колгосп «Шляхом Леніна», акціонерне товариство «Колос», колективне сільськогосподарське підприємство «Колос») Роздільнянського району Одеської області вбачається наявність інформації про вихододні та заробітну плату позивача в період: з січня 1986 року по липень 1986 року, з січня 1991 року по лютий 2000 року (а.с. 11).

При цьому в архівній довідці № 92 зазначено, що за 1983 рік: ф. 48-Т, опис №1-О справ з кадрових питань (особового складу), од. зб. 297, 298, 299, 300, 301, 302, гр. ОСОБА_1 не значиться. За 1986 рік, за 1991 - 2000 роки ф. 48-Т, опис №1-О справ з кадрових питань (особового складу), значиться у документах: «гр. ОСОБА_3 , гр. ОСОБА_3 ».

Відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Приписами ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Суд звертає увагу, що 16 травня 2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області проведена перевірка достовірності та обґрунтованості видачі довідки для призначення (перерахунку) пенсії від 20.03.2024 № 37 за період з 01.01.1986 по 31.03.2000 на ім`я ОСОБА_1 . РНОКПП НОМЕР_1 , (в архівних документах значиться « ОСОБА_3 »), наданої Комунальною установою «Трудовий архів» Роздільнянської міської ради Одеської області, од ЄДРПОУ 44388713.

За результатом проведеної перевірки в КП «Трудовий архів» Роздільнянської міської ради, 16.05.2024 року складено акт № 1500-1003-1/4553, де у висновку вказано, що за даними архівної довідки про вихододні та заробітну плату від 23.04.2024 № 65 на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , виявлені розбіжності вихододнів за квітень, травень 1986, жовтень 1992, жовтень 1994, січень 1995, серпень, жовтень 1996, липень, грудень 1997, січень, листопад, грудень 1998, листопад 1999, лютий 2000 та рекомендовано надати нову довідку.

Суд звертає увагу, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.

Дана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду в постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17, відповідно до яких на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

З урахуванням зазначеного в досліджених матеріалах справи та на переконання суду, підтверджено період роботи ОСОБА_1 , що зазначені в трудовій книжці колгоспника НОМЕР_2 ОСОБА_1 та архівній довідці №92 від 22.05.2024 та не враховані відповідачем до страхового стажу ОСОБА_1 при прийнятті рішення від 30.05.2024 № 155750005314: з 15.06.1983 по 24.10.1983 року в колгоспі «Шляхом Леніна» на посаді помічника комбайнера; з 08.01.1991 по 31.12.1998 року в колгоспі «Шляхом Леніна» (з 26.05.1992 в Акціонерному товаристві «Колос», з 09.08.1996 року в колективному сільськогосподарському підприємстві «Колос») на посаді головного агронома.

Також з дослідженої трудової книжки колгоспника НОМЕР_2 ОСОБА_1 в записі № 3 розділу «Інформація про роботу зазначено, що з 07.01.1986 року позивач прийнятий в колгосп «Шляхом Леніна» робітником будівельної бригади.

З архівної довідки № 92 від 22.05.2024 року вбачається, що позивач у 1986 році відпрацював вихододнів: січень 15 днів, лютий 26 днів, березень - 23 дні, квітень 26 днів, травень 31 день, червень 11 днів, липень 8 днів (а.с. 11). Відпрацювання 8 вихододнів у липні 1986 року відповідає періоду з 01 липня 1986 року по 10 липня 1986 року.

Отже відповідачем при прийнятті рішення від 30.05.2024 № 155750005314 протиправно не враховано до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи позивача робітником будівельної бригади в колгоспі «Шляхом Леніна» з 07.01.1986 року по 10 липня 1986 року.

Таким чином, за вказаних обставин, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 30 травня 2024 року №155750005314 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного Фонду України у Донецькій області призначити пенсію за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) врахувавши періоди роботи згідно архівної довідки від 22.05.2024 р. № 92, слід зауважити, наступне.

Відповідно до абз. 13 п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №22-1 від 25.11.2005 (у редакції постанови Пенсійного фонду від 16.12.2020 №25-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Приписами абз. 1 п. 4.10 Порядку №22-1 передбачено, що після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, … для здійснення виплати пенсії.

Для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви від 22.05.2024 року за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління ПФУ в Донецькій області, рішенням якого відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком.

Тож, дії зобов`язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що розглядав заяву позивача про призначення пенсії за віком, яким у цьому випадку є Головне управління ПФУ в Донецькій області.

Аналогічні висновки щодо визначення органу, який має розглянути заяву викладені у постановах Верховного Суду від 08 лютого 2024 року справа №500/1216/23, від 07 травня 2024 року справа №460/38580/22.

Зважаючи на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що позовна вимога зобов`язального характеру підлягає задоволенню з урахуванням приписів ч.2 ст. 9 КАС України шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного Фонду України у Донецькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи: з 15.06.1983 по 24.10.1983 року в колгоспі «Шляхом Леніна» на посаді помічника комбайнера; з 07.01.1986 року по 10 липня 1986 року в колгоспі «Шляхом Леніна» робітником будівельної бригади; з 08.01.1991 по 31.12.1998 року в колгоспі «Шляхом Леніна» (з 26.05.1992 в Акціонерному товаристві «Колос», з 09.08.1996 року в колективному сільськогосподарському підприємстві «Колос») на посаді головного агронома у відповідності до записів у трудовій книжці НОМЕР_2 від 28.03.1990 року та архівної довідки Комунальної установи «Трудовий архів» Роздільнянської міської ради Одеської області №92 від 22.05.2024 року та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 22.05.2024 року з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що, позивачем за подачу даного адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (а.с. 6).

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 139, 241-246, 262, 293 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 30 травня 2024 року №155750005314 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України у Донецькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи: з 15.06.1983 по 24.10.1983 року в колгоспі «Шляхом Леніна» на посаді помічника комбайнера; з 07.01.1986 року по 10 липня 1986 року в колгоспі «Шляхом Леніна» робітником будівельної бригади; з 08.01.1991 по 31.12.1998 року в колгоспі «Шляхом Леніна» (з 26.05.1992 в Акціонерному товаристві «Колос», з 09.08.1996 року в колективному сільськогосподарському підприємстві «Колос») на посаді головного агронома у відповідності до записів у трудовій книжці НОМЕР_2 від 28.03.1990 року та архівної довідки Комунальної установи «Трудовий архів» Роздільнянської міської ради Одеської області №92 від 22.05.2024 року та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 22.05.2024 року з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 1211,20 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, (пл. Соборна, 3 м. Слов`янськ, Донецька область, 84121, код ЄДРПОУ 13486010), (тимчасова адреса для листування: 49008, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул.Надії Алексєєнко, 106).

СуддяО.А. Вовченко