Рішення

від 29.05.2025 по справі 420/961/25

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 420/961/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2025 року м. Одеса

У залі судових засідань №11

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді- Свиди Л.І.

при секретарі судового засідання- Товтин В.Р.

за участю сторін:

представника позивача- Киреєва О.М.

представника відповідача- Штомпель К.С.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мирне» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Мирне» з позовною заявою до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.11.2024 року №52618/15-32-07-01-19, №52604/15-32-07-01-19.

За цією позовною заявою відкрито загальне позовне провадження у відповідності до ст. 12 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив.

Представник позивача в судове засідання з`явився позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Позов, відповідь на відзив обґрунтовані позивачем тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки в межах акту перевірки вже виносилися податкові повідомлення-рішення та вони не відкликані. Крім того, податкові повідомлення-рішення містять податковий номер платника податків, який відрізняється від номеру платника податків позивача, відповідачем порушені строки складання податкових повідомлень-рішень та вони не містять фактичної підстави (опису порушення) для визначення позивачу податкових зобов`язань та штрафних санкцій, розрахунки до цих податкових повідомлень-рішень відсутні.

Представник відповідача в судове засідання з`явився, просив відмовити в задоволенні позову ТОВ «Мирне», оскільки оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені за актом перевірки з врахуванням оскарження податкових повідомлень-рішень в судовому порядку та встановлення правомірності нарахування податкових зобов`язань та штрафних санкцій в тій частині, на яку відповідачем винесені нові податкові повідомлення-рішення. Судами при розгляді справи №420/7184/19 вже надана оцінка порушенням, яки допущені позивачем та ці обставини не підлягають доказуванню в цій справі. Щодо порушень при оформленні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач зазначає, що технічна описка щодо податкового номеру позивача не впливає на ідентифікацію особи щодо якої винесені рішення, строки прийняття нових податкових повідомлень-рішень відповідачем не пропущені, тощо.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, а також обставини якими обґрунтовуються позовні вимоги позивача, заперечення відповідача, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Головним управлінням ДФС в Одеській області в період з 26.06.2019 року по 17.01.2019 року проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Мирне» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року та з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року, за результатами якої складений акт від 24.07.2019 року №1469/15-32-14-01/03769221.

Зазначеною перевіркою встановлено порушення позивачем, в тому числі, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 20472 грн. та заниження податку на додану вартість на загальну суму 5269963 грн.; п. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в частині не складання та не реєстрації в ЄРПН податкових накладних на загальну суму 5290435 грн.

Заниження податкових зобов`язань з ПДВ на загальну суму 5290435 грн. відбулося: у зв`язку з використанням паливно-мастильних матеріалів у операціях, що не є господарською діяльністю платника податку - 2301205 грн.; у зв`язку використанням будівельних матеріалів у операціях, що не є господарською діяльністю позивача 911505 грн.; у зв`язку з використання насіння і садивного матеріалу у операціях, що не є господарською діяльністю платника податку 1629538 грн.; використання власної сільськогосподарської продукції у операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (списання) 93670 грн.; використання власної сільськогосподарської продукції у операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (списання відходів) 354517 грн.

Такі висновки обґрунтовані тим, що до перевірки Товариством не були надані необхідні первинні документи бухгалтерського обліку, які підтверджують використання придбаних паливно-мастильних матеріалів, будівельних матеріалів, насіння і садивного матеріалу у власній господарській діяльності, зокрема акти списання, накази про встановлення норм витрат палива, відомості про зберігання, акти заправлення, дозволи, акти виконаних робіт, акти надання послуг ремонту, акти приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, інвентарні картки обліку основних засобів, документи з яких вбачаються площі засіяні відповідними культурами, витрати посівного матеріалу та інші. Про ненадання позивачем документів контролюючим органом було складено відповідний акт.

Позивачем під час перевірки були надані видаткові накладні та банківські виписки, які фактично підтверджують придбання позивачем ТМЦ.

Таким чином, податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України та не віднесення до складу податкових зобов`язань вартості списання паливно-мастильних матеріалів, будівельних матеріалів, насіння і садивного матеріалу використання яких у власній господарський діяльності документально не підтверджено.

Крім того, позивачем проведено списання сільськогосподарської продукції власного виробництва на суму 469349 грн. (без ПДВ), як такої, що не ліквідна (проростання, зривання даху сховища після дощу), проте до перевірки не було надано документи, які підтверджують право власності або користування будь - якими складськими приміщеннями, складськими майданчиками та можливості зберігання сільськогосподарської продукції на них, що свідчить про використання списаної продукції не у власній господарській діяльності. З аналогічних підстав контролюючий орган дійшов висновку і про використання не у власній господарській діяльності списаної продукції у вигляді відходів (природній убуток в процесі зберігання та сушки продукції рослинництва) на загальну суму 1772581 грн. (без ПДВ).

Враховуючи встановлення заниження податкових зобов`язань з ПДВ на загальну суму 5290435 грн., в порушення п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України Товариством також не складено та не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на вказану вище суму.

Не погодившись із інформацією, що міститься в акті перевірки, позивач подав контролюючому органу свої заперечення листом №570 від 08.08.2019 року. Листом №17113/10/15-32-14-01-10 від 10.08.2019 року Товариству надіслано відповідь на заперечення до акту перевірки, яким його повідомлено, що до акту перевірки внесено зміни, у відповідності до яких збільшено суму податкового зобов`язання.

На підставі акту перевірки та вказаних висновків контролюючим органом прийнято, зокрема, податкові повідомлення-рішення від 21.08.2019 року: - №0040321401, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 5700460 грн. (за податковим зобов`язанням на 4562368 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 1140092 грн.); - №0040371401, яким застосовано штраф у розмірі 1951097 грн. за відсутність складання та/або реєстрації протягом граничного строку податкових накладних/розрахунків коригування.

Податкові повідомлення - рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку, однак рішеннями про результати розгляду скарги ДПС України від 05.11.2019 року №8263/6/99-00-08-01-05-01 та від 07.11.2019 року №8667/6/99-00-08-01-05-04 скарги Товариства залишені без задоволення, а податкові повідомлення - рішення - без змін.

Податкові повідомлення-рішення, які винесені на підставі акту перевірки від 24.07.2019 року №1469/15-32-14-01/03769221 були оскаржені в судовому порядку, в тому числі, податкові повідомлення-рішення від 21.08.2019 року №0040321401, №0040371401, які стосуються грошових зобов`язань з податку на додану вартість та штрафних санкцій за відсутність складання та/або реєстрації протягом граничного строку податкових накладних/розрахунків коригування.

За результатами оскарження цих податкових повідомлень-рішень та розгляду адміністративної справи 420/7184/19 судами першої, апеляційної та касаційної інстанції, Верховним Судом 19.11.2024 року прийнято остаточне рішення, яким касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області задоволено частково, Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2024 року у справі №420/7184/19 в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 21.08.2019 року №0040331401 (в повному обсязі), №0040321401 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість за податковим зобов`язанням на 4112181 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 1027945,25 грн. та №0040371401 в частині застосування штрафу на суму 1799997 грн. скасовано та в цій частині залишено в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 року про відмову в задоволенні вказаних позовних вимог ТОВ «Мирне». В решті постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2024 року у справі №420/7184/19 залишено без змін.

Верховним Судом в рішенні від 19.11.2024 року у справі 420/7184/19 зазначено про те, що колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що документи, які були надані позивачем, а саме видаткові накладні, товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів, рахунки на оплату, договори поставки нафтопродуктів, платіжні доручення, акти прийому-передачі ТМЦ, акти вибірки, паспорти якості, договори про виконані авіаційно-хімічні роботи, виписки банку підтверджують виключно факт придбання паливно-мастильних матеріалів, проте не є доказами, які свідчать про використання таких ПММ у власній господарській діяльності.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що матеріали справи не містять належних, достатніх та достовірних доказів (необхідних первинних документів) на підтвердження використання ТОВ «МИРНЕ» придбаних будівельних матеріалів у власній господарській діяльності, зокрема відсутні жодні документи на підтвердження передачі будівельних матеріалів для виконання робіт, доказів їх зберігання, внутрішнього переміщення, актів виконаних робіт, актів надання послуг ремонту, акти приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об`єктів, інвентарних карток обліку основних засобів, які б підтверджували використання вищевказаних будівельних матеріалів, обладнання при будівництві, ремонті основних засобів чи інших об`єктів або інших документів, які б давали змогу ідентифікувати, на які саме об`єкти було використано та списано будівельні матеріали, не надано також і жодної проектної документації, або технічної документації на відповідні роботи.

Колегія суддів також погоджується і з висновками суду першої інстанції, що документи, які фактично були надані позивачем не підтверджують використання позивачем у власній господарській діяльності насіння і садивного матеріалу, вартість яких була віднесена до податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість у відповідних періодах.

З урахуванням встановлених обставин, колегія суддів погоджується з доводами контролюючого органу, які були підтримані судом першої інстанції, щодо не підтвердження первинними документами факту використання позивачем у власній господарській діяльності паливно-маститих матеріалів, будівельних матеріалів, насіння і садивного матеріалу.

При цьому, колегія суддів зазначила, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов висновку про безпідставність висновку контролюючого органу про порушення позивачем вимог п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України в частині не віднесення до складу податкових зобов`язань вартості списаної сільськогосподарської продукції, як такої що використана не у власній господарській діяльності, на загальну суму 448187 грн.

З урахуванням встановлених обставин, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 21.08.2019 року №0040321401 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість за податковим зобов`язанням на 448187 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 112146,75 грн., а в решті зазначене податкове повідомлення - рішення, є правомірними.

З огляду на встановлений факт заниження позивачем податкових зобов`язань з ПДВ, а відповідно і відсутність складання та не реєстрацію в ЄРПН податкових накладних на суму не нарахованих податкових зобов`язань з ПДВ у відповідності до вимог п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, колегія суддів вважає обґрунтованим застосування до Товариства штрафу на суму 1799997 грн.

Враховуючи зазначені обставини, Головним управлінням ДПС в Одеській області на підставі акту перевірки від 24.07.2019 року №1469/15-32-14-01/03769221 та рішення Верховного Суду від 19.11.2024 року у справі 420/7184/19, яким встановлена правомірність визначення позивачу грошового зобов`язання з податку на додану вартість за податковим зобов`язанням на 4112181 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 1027945,25 грн., застосування до позивача штрафу в розмірі 1799997 грн., винесене податкове повідомлення-рішення від 27.11.2024 року №52604/15-32-07-01-19, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 5140126,25 грн. (4112181 грн. за податковими зобов`язаннями, 1027945,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями); податкове повідомлення-рішення від 27.11.2024 року №52618/15-32-07-01-19, яким до позивача застосований штраф в розмірі 1799997 грн. за платежем податок на додану вартість.

Позивач не погодився з правомірністю зазначених податкових повідомлень-рішень, а тому звернувся до суду з цим позовом.

Суд вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 27.11.2024 року №52618/15-32-07-01-19, №52604/15-32-07-01-19 правомірними, з огляду на наступне.

Відповідно до п. п. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Згідно з п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про, в тому числі, заниження його податкових зобов`язань, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо, зокрема, за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт заниження суми податкових зобов`язань; відсутність реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної протягом граничних строків, передбачених цим Кодексом.

Зазначені податкові повідомлення-рішення винесені на суму податкових зобов`язань з ПДВ та суму штрафних санкцій щодо яких Верховним Судом у справі 420/7184/19 зроблені висновки про правомірність висновків податкового органу, викладених в акті перевірки від 24.07.2019 року №1469/15-32-14-01/03769221, тобто оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені на зменшену суму грошового зобов`язання, визначеного у попередніх податкових повідомленнях-рішеннях.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Тобто, в даному випадку, після розгляду касаційної скарги Верховним Судом встановлено обставини правомірності нарахування позивачу грошових зобов`язань з податку на додану вартість за податковим зобов`язанням на 4112181 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 1027945,25 грн., застосування до позивача штрафу в розмірі 1799997 грн., а тому ці обставини не підлягають доказуванню.

В такому випадку нормами Податкового кодексу України передбачений алгоритм дій щодо тої суми, нарахування якої визнано судами обґрунтованим.

Так, відповідно до положень п. п. 60.1.5 п. 60.1, п. 60.4 ст. 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу.

У такому випадку, податкове повідомлення-рішення вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов`язання.

Таким чином, після розгляду Верховним Судом справи щодо правомірності податкових повідомлень-рішень, винесених на підставі висновків акту перевірки від 24.07.2019 року №1469/15-32-14-01/03769221 та залишення в силі податкових повідомлень-рішень в частині нарахування позивачу грошових зобов`язань з податку на додану вартість за податковим зобов`язанням на 4112181 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 1027945,25 грн., застосування до позивача штрафу в розмірі 1799997 грн., у відповідача виник обов`язок щодо винесення нових податкових повідомлень-рішень на ці суми, а попередні податкові повідомлення-рішення при цьому з моменту винесення нових вважаються відкликаними.

Враховуючи зазначені обставини, відповідач діяв у відповідності до вимог Податкового кодексу України та ці рішенні є правомірними та не підлягають скасуванню судом.

Посилання позивача на те, що в межах одної перевірки його декілька разів притягнуто до відповідальності, є безпідставними, оскільки за нормами Податкового кодексу України при отриманні позивачем нових податкових повідомлень-рішень попередні вважаються відкликаними та для цього окремого рішення приймати не потрібно.

Позивач посилається на порушення відповідачем при складанні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень положень «Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 року №1204 в частині строку направлення податкових повідомлень-рішень, невірного визначення податкового номеру платника податків, не зазначення підстав для визначення грошового зобов`язання або штрафних санкцій, фактичних підстави складання податкових повідомлень-рішень, в частині відсутності детального розрахунку податкових зобов`язань та суми штрафних санкцій, внесення в оскаржувані рішення недостовірної інформації, тощо.

В рішенні Верховного Суду від 15.03.2024 року у справі №810/853/17, з посиланням на врахування загальних підходів до оцінки недоліків форми рішення сформульованих Верховним Судом у постановах від 19.05.2020 року у справі № 820/2300/18, від 30.04.2020 року у справі № 810/384/16, від 17.03.2020 року у справі № 808/4140/15, від 25.01.2019 року у справі № 812/1112/16, від 23.11.2023 року у справі № 815/3358/15, зазначено, що окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування. Якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів. Технічні помилки не є істотними недоліками форми оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Щодо не надіслання разом з податковим повідомленням-рішенням розрахунку податкового зобов`язання, то Суд зазначає що відповідно до абз. 6 п. 58.1 ст. 58 ПК України до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов`язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій. Тобто, вказаною нормою не встановлено прямого обов`язку надсилання податковим органом розрахунку податкового зобов`язання. Такий розрахунок додається до податкового повідомлення-рішення за наявності такого.

Отже, такі факти як помилки у найменуванні юридичної особи, її адреси, технічні помилки/описки у змісті податкового повідомлення-рішення/рішення, відсутність підпису посадової особи контролюючого органу, відсутність розрахунку до податкового повідомлення-рішення не впливають на його законність та не може бути самостійною підставою для визнання такого рішення контролюючого органу недійсним.

Суд зазначає, що допущення у податковому повідомленні-рішенні технічних помилок/описок та надсилання податковим органом податкового повідомлення-рішення без розрахунку податкового зобов`язання не впливає на обов`язок особи сплачувати встановлені податковим законодавством податки та збори.

Крім того, в рішенні Верховного Суду від 20.06.2022 року у справі №826/15940/18 зроблені висновки про те, що недотримання контролюючим органом встановлених строків надіслання податкового повідомлення-рішення не є підставою для припинення податкового обов`язку платника податку.

Щодо тверджень позивача про те, що в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішення зазначений податковий номер платника податків, який відрізняється від податкового номеру Товариства з обмеженою відповідальністю «Мирне» (3769221 замість 03769221), суд звертає увагу, що така технічна помилка не впливає на ідентифікацію особи, щодо якої винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, вони містять назву підприємства та податковий номер без першого « 0» і така технічна помилка не свідчить про протиправність цих рішень.

Так само, сам факт порушення відповідачем 3-денного строку направлення позивачу податкових повідомлень-рішень не свідчить про безпідставність нарахування позивачу податкових зобов`язань та застосування штрафних санкцій.

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення містять дані щодо платника податків, акту перевірки та рішення Верховного Суду, на підставі яких вони прийняті, підстави як нормативні так і фактичні для визначення податкового зобов`язання та застосування штрафних санкцій, їх суми, тощо.

Суд звертає увагу на ту обставину, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені після судового оскарження попередніх податкових повідомлень-рішень та виходячи з змісту акту перевірки та змісту рішень судів, зокрема, рішення Верховного Суду від 19.11.2024 року у справі 420/7184/19, можливо чітко визначити всі обставини та підстави визначення позивачу грошового зобов`язання з податку на додану вартість за податковим зобов`язанням на 4112181 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 1027945,25 грн., застосування до позивача штрафу в розмірі 1799997 грн., а всі недоліки в оформленні цих рішень не впливають на правомірність визначення позивачу цих сум та не є підставою для звільнення позивача від сплати цих зобов`язань та штрафних санкцій при тому, що правомірність їх нарахування встановлена рішенням суду, яке набрало законної сили.

Щодо розрахунку до податкових повідомлень-рішень, суд звертає увагу, що в рішенні Верховного Суду від 19.11.2024 року у справі 420/7184/19 розрахована та зазначена конкретна сума щодо якої суд встановив правомірність нарахування грошових зобов`язань та штрафних санкцій та ця сума має бути сплачена позивачем незалежно від наявності або відсутності розрахунку. Крім того, як зазначено вище з посиланням на практику Верховного Суду не направлення позивачу розрахунку до податкового повідомлення-рішення не є підставою для визнання його протиправним та в цій справі до суду надано розрахунки штрафних санкцій до рішень, суми в яких повністю відповідають тим, щодо яких Верховним Судом прийнято рішення про правомірність їх нарахування.

Враховуючи викладені обставини, суд не вбачає підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС в Одеській області від 27.11.2024 року №52618/15-32-07-01-19, №52604/15-32-07-01-19.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мирне» не обґрунтовані, не відповідають вимогам законодавства та не підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст. 6, 14, 90, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Мирне» (вул. Центральна, буд. 21, с. Северинівка, Іванівський район, Одеська область, 67232, код ЄДРПОУ 03769221) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 44069166) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.11.2024 року №52618/15-32-07-01-19, №52604/15-32-07-01-19 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяЛеонід СВИДА

.