Рішення

від 30.05.2025 по справі 420/8028/25

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 420/8028/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом Комунальної установи «Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Хаджибейського району м. Одеси» до Південного офісу Держаудитслужби, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІРМА СЕРВІСПЛЮС», про визнання протиправним та скасування висновку,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати Висновок Південного офісу Держаудитслужби від 11.03.2025 року про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2025-02-12-015389-а на закупівлю: Капітальний ремонт підвальних приміщень (захисної споруди цивільного захисту-укриття) в Одеському ліцеї № 8 Одеської міської ради за адресою: м. Одеса, вулиця Іцхака Рабіна, 8, згідно коду ДК 021:2015: 45450000-6 «Інші завершальні будівельні роботи».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 11 лютого 2025 року Позивачем було оприлюднено звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель № UA-2025-02-12-015389-а на закупівлю Капітальний ремонт підвальних приміщень (захисної споруди цивільного захисту-укриття) в Одеському ліцеї №8 ОМР за адресою: м. Одеса, вулиця Іцхака Рабіна, 8, згідно коду ДК 021:2015: 45450000-6 «Інші завершальні будівельні роботи», шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до пп. 4 п. 13 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178. Відповідач на підставі наказу від 03.03.2025 Одеса № 45 здійснив моніторинг процедури закупівлі UA-2025-02-12-015389-а та оприлюднив спірний висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2025-02-12-015389-а, в якому вказано про порушення законодавства у сфері закупівель, а саме порушення вимог підпункту 4 пункту 13 Особливостей. Натомість позивач наголошує, що нагальність потреби підтверджується: протоколом доручень (п.3), які надані на апаратній нараді структурних підрозділів Департаменту освіти та науки Одеської міської ради 06.02.2025 року; - листом Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради від 31.12.2025 № 4620/01-20; - клопотанням від Одеського ліцею № 8 Одеської міської ради № 35/01-21 від 04.02.2025 року, - клопотанням від батьківської ради Одеського ліцею № 8 Одеської міської ради від 03.02.2025 року; - Розпорядженням Міського голови від 15.11.2024 № 834; протоколом доручень (п.5), які надані на апаратній нараді структурних підрозділів Департаменту освіти та науки Одеської міської ради 16.08.2024 року: - листом Департаменту муніципальної безпеки від 11.03.2025 № 01.1-17/181; листами територіального відділу освіти Хаджибейського району Департаменту освіти та науки Одеської міської ради від 07.03.2025 №09- 06/180, від 11.03.2025 №09-06/187. Відповідно до розподілу видатків бюджету розвитку на 2025 рік було передбачено видатки на проведення капітального ремонту захисної споруди цивільного захисту (сховища) Одеського ліцею № 8 Одеської міської ради, за адресою: м. Одеса, вулиця Іцхака Рабіна, 8, у сумі 5517900,00 грн., але безпосередньо кошти на проведення вищезазначених робіт було виділено відповідно до Довідки про зміни до кошторису від 11.02.2025 № 15. Також в електронній системі закупівель розміщена Довідка про зміни до кошторису на 2025 рік №15 від 11 лютого 2025 (файл обгрунтування дог 19-25.pdf). Договір на проведення капітального ремонту захисної споруди цивільного захисту (сховища) Одеського ліцею № 8 Одеської міської ради, за адресою: м. Одеса, вулиця Іцхака Рабіна, 8 було укладено 11.02.2025 року. Позивач, якій є розпорядником бюджетних коштів у своїй діяльності керується Бюджетним кодексом України, має можливість укладати договори та брати бюджетні зобов`язання лише на ті суми, які поступово надаються розпорядником бюджетних коштів вищого рівня, а саме Довідками про зміни до кошторису для здійснення ремонтів та оснащення укриттів в закладах освіти. Позивач зауважує, що станом на момент проведення моніторингу вже було виконано 15 % робіт відповідно до проектно-кошторисної документації. Такий захід реагування у вигляді припинення зобов`язань за договором, тобто вимога розірвати укладений договір про закупівлю, є виключним заходом, обрання якого можливе у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу корупційним діями зловживанням. Враховуюче викладене, доводи відповідача та встановлені відповідачем порушення є безпідставними та необґрунтованими.

Ухвалою судді від 08.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін; залучено в якості третьої особи ТОВ "ФІРМА СЕРВІСПЛЮС".

15.04.2025 до суду від Південного офісу Держаудитслужби надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що за результатами аналізу питання наявності підстав для укладення договору про закупівлю без використання електронної системи закупівель встановлено, що відповідно до Обґрунтування, завантаженого Замовником в електронній системі закупівель 11.02.2025, Замовником здійснено цю закупівлю без використання електронної системи закупівель на підставі підпункту 4 пункту 13 Особливостей, а саме: існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв`язку з виникненням об`єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення закупівлі із застосуванням відкритих торгів та/або електронного каталогу, яка повинна бути документально підтверджена замовником. В Обґрунтуванні також зазначено, що у Замовника виникла необхідність термінового проведення капітального ремонту підвальних приміщень (захисної споруди цивільного захисту-укриття) в Одеському ліцеї № 8 Одеської міської ради за адресою: м. Одеса, вулиця Іцхака Рабіна, 8 для негайного забезпечення очного навчальновиховного процесу у закладі. Враховуючи обмежений час, у Замовника відсутня можливість проведення цієї закупівлі у строки, встановлені Особливостями та при цьому підтверджується наявність нагальної потреби в закупівлі клопотанням від Одеського ліцею № 8 Одеської міської ради. До того ж в Обґрунтуванні зазначено, що з метою дотримання принципу ефективності закупівлі, як найшвидшого забезпечення наявної потреби Замовника в умовах воєнного стану Замовник прийняв рішення щодо здійснення закупівлі без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу та застосування під час здійснення закупівлі, як виняток підпункт 4 пункту 13 Особливостей. Замовником до Обґрунтування додано документальне підтвердження наявності підстави для застосування підпункту 4 пункту 13 Особливостей, а саме: протокол доручень, які надані на апаратній нараді структурних підрозділів Департаменту освіти та науки Одеської міської ради 06.02.2025, клопотання від 04.02.2025 № 35/01- 21, довідку про зміни до кошторису на 2025 рік, розподіл видатків бюджету розвитку на 2025 рік, експертний звіт (позитивний) від 10.05.2024 № ЕК-5586/04-24 з додатком, зведений кошторисний розрахунок вартості об`єкта будівництва, договірну ціну, дефектні акти, локальні кошториси, підсумкову відомість ресурсів, відомість обсягів робіт. Південним офісом Держаудитслужби було надано запит від 04.03.2025 про надання пояснень (інформації, документів), які підтверджують нагальність потреби у здійсненні закупівлі у зв`язку з виникненням об`єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення закупівлі із застосуванням відкритих торгів, яка повинна бути документально підтверджена замовником, на який Замовник 07.03.2025 надав пояснення, в якому зазначив, що «На виконання протоколу доручень (п.3), які надані на апаратній нараді структурних підрозділів Департаменту освіти та науки Одеської міської ради 06.02.2025 року, яким доручено у зв`язку з нагальною потребою забезпечити проведення ремонту та оснащення укриттів в ЗО в закладах за потребою тобто там де існують приміщення, які можливо використати для укриттів, а також з урахуванням клопотання від Одеського ліцею № 8 Одеської міської ради від 04.02.2025 № 35/01-21 стосовно нагальної потреби у збільшенні кількості місць в укритті, необхідного для виходу усіх учнів на очне навчання, у Замовника виникла нагальна потреба в укладанні договору на закупівлю Капітальний ремонт підвальних приміщень (захисної споруди цивільного захисту-укриття) в Одеському ліцеї № 8 Одеської міської ради за адресою: м. Одеса, вулиця Іцхака Рабіна, 8, за кодом ДК 021:2015: 45450000-6 Інші завершальні будівельні роботи». Замовником розроблено проєктну документацію на будівництво та отримано позитивний експертний звіт щодо розгляду проектної документації на будівництво (позитивний) ще 10 травня 2024 року за номером ЕК-5586/04-24 що додатково підтверджує обізнаність Замовника у необхідності здійснення закупівлі зазначених робіт з травня 2024 року. Натомість, використання Замовником підпункту 4 пункту 13 Особливостей для уникнення конкурентних процедур може свідчити про неналежне планування закупівельної діяльності або навмисне ухилення від конкурентних процедур. Варто зауважити, що відсутність своєчасного планування та неналежна організація закупівельного процесу не є об`єктивними обставинами, які б мали правові підстави для проведення закупівлі без використання електронної системи.

Ухвалою суду від 16.04.2025 в задоволенні клопотання представника Південного офісу Держаудитслужби із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження відмовлено.

Інші заяви по суті справи від учасників судового процесу до суду не надійшли.

Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через 30 днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 11 лютого 2025 року Комунальною установою «Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Хаджибейського району м. Одеси» оприлюднено звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель № UA-2025-02-12-015389-а на закупівлю Капітальний ремонт підвальних приміщень (захисної споруди цивільного захисту-укриття) в Одеському ліцеї №8 ОМР за адресою: м. Одеса, вулиця Іцхака Рабіна, 8, згідно коду ДК 021:2015: 45450000-6 «Інші завершальні будівельні роботи», шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до пп. 4 п. 13 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178.

Станом на 04.03.2025 на виконання договору від 11.02.2025 № 19/25 виконані роботи з улаштування внутрішнього покриття з керамічної плитки, ремонт та прочищення системи каналізації, монтаж ємностей для води та гідрофору, улаштування аварійного освітлення, ремонт системи водопостачання. Виконано близько 45% робіт відповідно до проектно-кошторисної документації.

Південним офісом Держаудитслужби в межах визначених законодавством повноважень відповідно до вимог статті 8 Закону № 922, статей 2, 5 Закону № 2939, підпункту 2 пункту 4 Положення про Південний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 № 23, на підставі наказу Південного офісу Держаудитслужби від 03.03.2025 № 45 здійснено моніторинг відкритих торгів Комунальної установи «Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Хаджибейського району м. Одеси» за предметом: ДК 021:2015: 45450000-6 Інші завершальні будівельні роботи, яку проведено Комунальною установою «Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Хаджибейського району м. Одеси», очікуваною вартістю 2 238 255,36 грн з ПДВ. (інформація про закупівлю оприлюднена за номером ID: UA-2025-02-12-015389-a).

Підставою для прийняття рішення про початок моніторингу були дані з автоматичних індикаторів ризиків.

За результатами моніторингу процедури закупівлі складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі за номером UA-2025-02-12-015389-a від 11.03.2025, який оприлюднено в електронній системі закупівель 11.03.2025 відповідно до норм частини шостої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі».

За висновком Південного офісу Держаудитслужби, на порушення вимог підпункту 4 пункту 13 Особливостей позивач (Замовник) безпідставно здійснив цю закупівлю шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів, оскільки Замовником документально не підтверджено нагальність потреби у здійсненні цієї закупівлі, у зв`язку з виникненням об`єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення закупівлі із застосуванням відкритих торгів.

З огляду на встановлене порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Південний офіс Держаудитслужби зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів

Вважаючи, що висновок Держаудитслужби від 11 березня 2025 року не відповідає критеріям обґрунтованості та розсудливості, складений без урахування усіх обставин, що мають значення для їх прийняття та з порушенням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача та третіх осіб, а також суспільних інтересів, і цілями, на досягнення яких вони спрямовані, позивач звернувся до суду з вимогою про скасування вищевказаного висновку.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги не підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» 26 січня 1993 року № 2939-XII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2939-XII), здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Положення № 43), Державна аудиторська служба України (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Крім того, підпунктом 3 пункту 4 Положення № 43 закріплено, що Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Водночас пунктом 7 Положення № 43 визначено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

За змістом статті 5 Закону № 2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад встановлює Закон № 922-VIII, в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин, пунктом 14 частини першої статті 1 якого визначено, що моніторингом процедури закупівлі є аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Приписами частини шостої статті 8 Закону № 922-VIII передбачено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Пунктом 5 частини сьомої статті 8 Закону № 922-VIII обумовлено, що у висновку обов`язково зазначається зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У частині десятій статті 8 Закону № 922-VIII закріплено, що у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Пунктом 6 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII передбачено, що електронна система закупівель інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує проведення процедур закупівель, створення, розміщення, оприлюднення та обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 922-VIII цей Закон застосовується: до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.

Приписами частини третьої статті 3 Закону № 922-VIII визначено, що у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов`язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.

Звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, повинен містити таку інформацію:

1) дата укладення та номер договору/документа (документів), що підтверджують придбання товару (товарів), робіт та послуги (послуг);

2) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія;

3) найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) (для фізичної особи) постачальника товарів, виконавця робіт чи надавача послуг;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) постачальника товарів, виконавця робіт чи надавача послуг;

5) місцезнаходження (для юридичної особи) або місце проживання (для фізичної особи) постачальника товарів, виконавця робіт чи надавача послуг та номер телефону;

6) назва предмета закупівлі;

7) кількість, місце та строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг;

8) ціна, зазначена в договорі про закупівлю/документі (документах), що підтверджує (підтверджують) придбання товару (товарів), робіт чи послуги (послуг), та строк виконання договору.

У звіті про договір про закупівлю, укладеному без використання електронної системи закупівель, може зазначатися інша інформація.

Наказом Державної аудиторської служби України від 23 квітня 2018 року № 86 затверджено Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі, розділом ІІІ якого визначено порядок заповнення констатуючої частини форми висновку.

Так, відповідно до змісту Розділу ІІІ даного Порядку у пункті 1 зазначаються:

1) дата закінчення моніторингу закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»;

2) питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу закупівлі;

3) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу закупівлі, із зазначенням:

структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. При зазначенні структурної одиниці закону зазначається тільки її заголовок (крім законів про внесення змін);

найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).

У пункті 2 робиться висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися.

У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

На виконання вимог пункту 37 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 922-VIII Кабінет Міністрів України постановою № 1178 від 12 жовтня 2022 року затвердив Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Цими Особливостями встановлено порядок та умови здійснення публічних закупівель, для забезпечення захищеності Замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Відповідно до пункту 3 Особливостей № 1178 у редакції, що діяла на дату укладання договору, замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих Особливостей.

Відповідно до підпункту 4 пункту 13 Особливостей № 1178, у редакції, що діяла на дату укладання договору, придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли: існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв`язку з виникненням об`єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення закупівлі із застосуванням відкритих торгів та/або електронного каталогу, яка повинна бути документально підтверджена замовником.

Відповідно до пункту 17 Особливостей, договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої-п`ятої, сьомої-дев`ятої статті 41 Закону та цих Особливостей.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель шляхом їх моніторингу, за результатами здійснення якого посадовою особою складається висновок про результати моніторингу закупівлі.

При виявленні порушень законодавства у сфері публічних закупівель орган державного фінансового контролю у висновку здійснює його опис та зазначає про спосіб його усунення.

Отже, з метою усунення виявленого під час моніторингу порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель у висновку міститься вимога зобов`язального характеру, яка є обов`язковою для виконання.

З огляду на матеріали справи, за результатами аналізу питання наявності підстав для укладення договору про закупівлю без використання електронної системи закупівель контролюючим органом встановлено, що відповідно до Обґрунтування, завантаженого Замовником в електронній системі закупівель 11.02.2025, Замовником здійснено цю закупівлю без використання електронної системи закупівель на підставі підпункту 4 пункту 13 Особливостей, а саме: існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв`язку з виникненням об`єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення закупівлі із застосуванням відкритих торгів та/або електронного каталогу, яка повинна бути документально підтверджена замовником.

В Обґрунтуванні зазначено, що у Замовника виникла необхідність термінового проведення капітального ремонту підвальних приміщень (захисної споруди цивільного захисту-укриття) в Одеському ліцеї № 8 Одеської міської ради за адресою: м. Одеса, вулиця Іцхака Рабіна, 8 для негайного забезпечення очного навчально-виховного процесу у закладі. Враховуючи обмежений час, у Замовника відсутня можливість проведення цієї закупівлі у строки, встановлені Особливостями та при цьому підтверджується наявність нагальної потреби в закупівлі клопотанням від Одеського ліцею № 8 Одеської міської ради.

До того ж в Обґрунтуванні зазначено, що з метою дотримання принципу ефективності закупівлі, як найшвидшого забезпечення наявної потреби Замовника в умовах воєнного стану Замовник прийняв рішення щодо здійснення закупівлі без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу та застосування під час здійснення закупівлі, як виняток підпункт 4 пункту 13 Особливостей.

Замовником до Обґрунтування додано документальне підтвердження наявності підстави для застосування підпункту 4 пункту 13 Особливостей, а саме: протокол доручень, які надані на апаратній нараді структурних підрозділів Департаменту освіти та науки Одеської міської ради 06.02.2025, клопотання від 04.02.2025 № 35/01- 21, довідку про зміни до кошторису на 2025 рік, розподіл видатків бюджету розвитку на 2025 рік, експертний звіт (позитивний) від 10.05.2024 № ЕК-5586/04-24 з додатком, зведений кошторисний розрахунок вартості об`єкта будівництва, договірну ціну, дефектні акти, локальні кошториси, підсумкову відомість ресурсів, відомість обсягів робіт.

Південним офісом Держаудитслужби було надано запит від 04.03.2025 про надання пояснень (інформації, документів), які підтверджують нагальність потреби у здійсненні закупівлі у зв`язку з виникненням об`єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення закупівлі із застосуванням відкритих торгів, яка повинна бути документально підтверджена замовником.

07.03.2025 Замовник надав відповідь на запит із поясненнями, згідно з якими на виконання протоколу доручень (п.3), які надані на апаратній нараді структурних підрозділів Департаменту освіти та науки Одеської міської ради 06.02.2025 року, яким доручено у зв`язку з нагальною потребою забезпечити проведення ремонту та оснащення укриттів в ЗО в закладах за потребою тобто там де існують приміщення, які можливо використати для укриттів, а також з урахуванням клопотання від Одеського ліцею № 8 Одеської міської ради від 04.02.2025 № 35/01-21 стосовно нагальної потреби у збільшенні кількості місць в укритті, необхідного для виходу усіх учнів на очне навчання, у Замовника виникла нагальна потреба в укладанні договору на закупівлю Капітальний ремонт підвальних приміщень (захисної споруди цивільного захисту-укриття) в Одеському ліцеї № 8 Одеської міської ради за адресою: м. Одеса, вулиця Іцхака Рабіна, 8, за кодом ДК 021:2015: 45450000-6 Інші завершальні будівельні роботи.

У свою чергу, Південний офіс Держаудитслужби підкреслює, що Замовником розроблено проєктну документацію на будівництво та отримано позитивний експертний звіт щодо розгляду проектної документації на будівництво (позитивний) ще 10 травня 2024 року за номером ЕК-5586/04-24, що додатково підтверджує обізнаність Замовника у необхідності здійснення закупівлі зазначених робіт з травня 2024 року.

Натомість, використання Замовником підпункту 4 пункту 13 Особливостей для уникнення конкурентних процедур може свідчити про неналежне планування закупівельної діяльності або навмисне ухилення від конкурентних процедур. Варто зауважити, що відсутність своєчасного планування та неналежна організація закупівельного процесу не є об`єктивними обставинами, які б мали правові підстави для проведення закупівлі без використання електронної системи.

Отже, на порушення вимог підпункту 4 пункту 13 Особливостей Замовник безпідставно здійснив цю закупівлю шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів, оскільки Замовником документально не підтверджено нагальність потреби у здійсненні цієї закупівлі, у зв`язку з виникненням об`єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення закупівлі із застосуванням відкритих торгів.

13.03.2025 Замовником завантажено заперечення до висновку, за яким йому не було надано можливість у законний спосіб та термін додатково обґрунтувати підставу нагальності виконання робіт додатковими документами. Наразі такі документи додаються.

Стосовно твердження, зазначеного у Висновку від 11.03.2025, що Замовником розроблено проєктно-кошторисну документацію та отримано експертний звіт (позитивний) ще у травні 2024 року, що додатково підтверджує обізнаність Замовника у необхідності здійснення закупівлі зазначених робіт з травня 2024 року, додатково повідомлено наступне.

Бюджетний Кодекс України визначає правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства. Стаття 23 цього Кодексу встановлює загальне правило, згідно з яким будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України (частина перша). Згідно з пунктами 6 - 8 частини першої статті 2 БК України: - бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження; - бюджетне зобов`язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому; - бюджетне призначення - це повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування. Наведеною в частині першій статті 23 БК України умовою здійснення бюджетного зобов`язання та платежів з бюджету законодавець встановив особливості розрахунків бюджетними коштами - за наявності відповідного бюджетного призначення. Відповідно до пункту 4 статті 48 БК України: Зобов`язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов`язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов`язань не здійснюються. Враховуючи викладене, КУ «Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Хаджибейського району м. Одеси», яка є розпорядником бюджетних коштів та у своїй діяльності керується Бюджетним кодексом України, має можливість укладати договори та брати бюджетні зобов`язання лише на ті суми, які поступово надаються Довідками про зміни до кошторису для здійснення ремонтів та оснащення укриттів в закладах освіти.

Нагальність потреби підтверджується, за твердженням позивача, наступними документами: протоколом доручень (п.3), які надані на апаратній нараді структурних підрозділів Департаменту освіти та науки Одеської міської ради 06.02.2025 року; - листом Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради від 31.12.2025 № 4620/01-20; - клопотанням від Одеського ліцею № 8 Одеської міської ради № 35/01-21 від 04.02.2025 року, - клопотанням від батьківської ради Одеського ліцею № 8 Одеської міської ради від 03.02.2025 року; - Розпорядженням Міського голови від 15.11.2024 № 834; протоколом доручень (п.5), які надані на апаратній нараді структурних підрозділів Департаменту освіти та науки Одеської міської ради 16.08.2024 року: - листом Департаменту муніципальної безпеки від 11.03.2025 № 01.1-17/181; листами територіального відділу освіти Хаджибейського району Департаменту освіти та науки Одеської міської ради від 07.03.2025 №09- 06/180, від 11.03.2025 №09-06/187.

При цьому позивач зазначає, що жоден існуючий нормативний акт не містить переліку документів, якими замовник зобов`язаний підтвердити нагальність потреби у здійсненні закупівлі шляхом укладання договору про закупівлю без застосування відкритих торгів, у зв`язку з виникненням об`єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення закупівлі із застосуванням відкритих торгів. Замовник вимушений надавати документальне підтвердження наявності умов для застосування пункту 13 Особливостей на власний розсуд. Таким чином, позивачу не зрозуміло, яке саме документальне підтвердження нагальної потреби було б прийнятним для Південного офісу Держаудитслужби.

Відповідно до пункту 10 Особливостей замовники, у тому числі централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 3 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - послуги з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному пунктом 12-1 цих особливостей або розділом «Порядок проведення відкритих торгів» цих особливостей, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 «Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу», з урахуванням положень, визначених цими особливостями, та/або в порядку, передбаченому пунктом 8 цих особливостей.

Відповідно до пункту 13 Особливостей придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли наявні підстави, визначені цим пунктом Особливостей. (у даному випадку підпункт 4 пункту 13 Особливостей: існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв`язку з виникненням об`єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення закупівлі із застосуванням відкритих торгів та/ або електронного каталогу, яка повинна бути документально підтверджена замовником.)

Отже, Особливостями визначено обов`язок замовників здійснювати закупівлі робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, в першу чергу шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному пунктом 12-1 цих особливостей або розділом «Порядок проведення відкритих торгів» цих особливостей, а здійснення замовниками закупівель шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів з підстав, визначених пунктом 13 Особливостей (у даному випадку підпунктом 4 пункту 13 Особливостей), є винятковим випадком для замовників та, насамперед, правом замовників здійснювати такі закупівлі, а не їх обов`язком.

Крім того, виходячи зі змісту підпункту 4 пункту 13 Особливостей, право замовників на укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів з цієї підстави має бути документально підтверджено замовниками, тобто обов`язок доведення правомірності/законності застосування даної підстави покладено саме на замовників.

Також відсутність в Законі та Особливостях конкретного переліку документів, якими підтверджується правомірності/законності застосування даної підстави, не звільняє замовників від обов`язку такого підтвердження та, відповідно, таке підтвердження має довести виникнення у замовників відповідних об`єктивних обставин, які стали наслідком неможливості здійснення закупівлі шляхом застосування відкритих торгів.

Крім того, метою Закону України «Про публічні закупівлі», відповідно до пункту 3-7 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» якого затверджено Особливості, є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Пунктом 3 Особливостей визначено, що замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.

Статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі» визначені принципи здійснення публічних закупівель: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/ спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

У постанові від 05.12.2024 № 620/16035/23 Верховний Суд підкреслив, що публічна закупівля у зв`язку із нагальною потребою не повинна суперечити принципам здійснення публічних закупівель, визначених статтею 5 Закону №922-VIII.

Таким чином дії замовників при здійсненні закупівель в першу чергу мають відповідати зазначеним принципам здійснення публічних закупівель та мають бути направлені на досягнення мети Закону України «Про публічні закупівлі» в цілому.

Отже, Замовником було заздалегідь вчинено дії для закупівлі робіт з капітального ремонту підвальних приміщень (захисної споруди цивільного захисту-укриття) в Одеському ліцеї № 8 Одеської міської ради за адресою: м. Одеса, вулиця Іцхака Рабіна, 8 та Замовник знав про необхідність в її проведенні, але в порушення вимог чинного законодавства уклав договір без використання електронної системи закупівель з одним учасником, трактуючи це, як нагальну потребу.

Надане КУ «Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Хаджибейського району м. Одеси» пояснення, яке позивачем покладено в основу адміністративного позову, не обґрунтовує наявність підстави для укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів на підставі підпункту 4 пункту 13 Особливостей, оскільки нормативно-правові акти (Конституція України, Закон України «Про правовий режим воєнного стану», Закон України «Про Кабінет Міністрів України», Укази Кабінету Міністрів України, Укази Президента України) та інші документи, на які є посилання в Обґрунтуванні, не є документами, що підтверджують для Замовника нагальність потреби у здійсненні закупівлі шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів у зв`язку з виникненням об`єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення закупівлі із застосуванням відкритих торгів, яка повинна бути документально підтверджена замовником.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про порушення КУ «Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Хаджибейського району м. Одеси» вимог підпункту 4 пункту 13 Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою Кабінету Міністрів України, у зв`язку з безпідставним укладенням договору про закупівлю без застосування процедури відкритих торгів.

Підпунктом 4 пункту 13 зазначених Особливостей передбачено право замовника укласти договір без проведення відкритих торгів у разі виникнення нагальної потреби, зумовленої об`єктивними обставинами, що унеможливлюють дотримання строків для проведення відкритих торгів.

У даному випадку позивач (Замовник) не надав достатніх та належних доказів, які б підтверджували наявність такої нагальної потреби. Навпаки, наявні у матеріалах справи документи зокрема, проєктно-кошторисна документація та позитивний експертний звіт, отримані ще у травні 2024 року, свідчать про завчасну обізнаність позивача (Замовника) щодо необхідності здійснення відповідної закупівлі; тоді як 11.02.2025 позивачем (Замовником) оприлюднено звіт про договір про закупівлю.

Також суд зазначає, що Закон України «Про публічні закупівлі» не забороняє прямо оголошення процедури закупівлі до наявності асигнувань, якщо договір не укладається без фінансового забезпечення. Сам факт оголошення тендеру - це ще не взяття зобов`язань у бюджетному сенсі. Договір не укладається доти, доки не з`явиться підтверджене асигнування.

Бюджет (закон або рішення місцевої ради) є основним фінансовим документом, який встановлює бюджетні призначення. Розпис бюджету виконавчий документ, який деталізує асигнування. Якщо в бюджеті вже передбачено фінансування за конкретною програмою, замовник може планувати закупівлі, не порушуючи принципів БКУ, за умови дотримання обмежень у частині взяття зобов`язань.

Загальні принципи бюджетного законодавства та практики публічних закупівель в Україні свідчать про те, що замовники можуть планувати закупівлі та включати їх до річного плану, навіть якщо на момент планування ще не затверджено розпис бюджету. При цьому важливо дотримуватися вимог щодо укладення договорів лише після наявності відповідних бюджетних асигнувань.

У практиці публічних закупівель також застосовується механізм укладення договорів з відкладальною умовою, коли договір набирає чинності лише після появи фінансування. Це дозволяє замовникам розпочинати процедури закупівель заздалегідь, забезпечуючи при цьому відповідність бюджетному законодавству.

Отже, позивач (Замовник) мав об`єктивну можливість ініціювати проведення відкритих торгів у строки, передбачені законодавством, однак не скористався таким правом без належного обґрунтування причин цього. Саме по собі посилання на необхідність якнайшвидшого укладення договору без проведення торгів не є достатнім для застосування виключення, передбаченого підпунктом 4 пункту 13 Особливостей, оскільки не підтверджено виникнення непередбачуваних обставин, що об`єктивно унеможливили дотримання строків відкритих торгів.

Таким чином, дії позивача (Замовника) щодо укладення договору про закупівлю без застосування процедури відкритих торгів є такими, що суперечать вимогам законодавства та здійснені з порушенням принципів планування закупівель, добросовісності та ефективного використання бюджетних коштів.

Щодо способу усунення порушень, визначеного відповідачем у оскаржуваному висновку, суд зазначає таке.

Південним офісом зобов`язано позивача (Замовника) здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів».

При цьому позивача, стверджуючи про неспівмірність заходів щодо усунення виявлених порушень, посилається у адміністративному позові на те, що станом на момент проведення моніторингу вже було виконано 15 % робіт відповідно до проектно-кошторисної документації.

Водночас, у відповіді замовника на пояснення від 07.03.2025 позивач вказав, що за інформацією, наданою фахівцями з технічного нагляду, станом на 04.03.2025 виконані роботи з улаштування внутрішнього покриття з керамічної плитки, ремонт та прочищення системи каналізації, монтаж ємностей для води та гідрофору, улаштування аварійного освітлення, ремонт системи водопостачання. Виконано близько 45% робіт відповідно до проектно-кошторисної документації.

Отже позивач наводить суперечливі відомості щодо стану виконання договору від 11.02.2025 № 19/25, за якими зі спливом часу обсяг виконаних робіт тільки зменшується.

Пунктом 5 частини сьомої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що у висновку обов`язково зазначається зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до розділу ІІІ Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 8 вересня 2020 року № 552 ( далі - «Порядок 552»), у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 констатуючої частини висновку має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Отже, у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення. Між тим, ані Закон України «Про публічні закупівлі», ані Порядок № 552 не визначають, у який саме спосіб замовник повинен усунути виявлені порушення.

Виходячи із структури та змісту частини сьомої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» та Порядку № 522, саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.

Варіант усунення порушення шляхом припинення (розірвання) договору направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан. Факт недотримання замовником вимог законодавства про закупівлі під час, зокрема укладення договору без застосування відкритих торгів, робить укладання договору взагалі неможливим.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

За приписами статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з частиною другою статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Отже, укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому закупівля без використання електронної системи закупівель без достатніх для цього підстав, а саме без нагальної потреби у здійсненні закупівлі у зв`язку з виникненням об`єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення закупівлі із застосуванням відкритих торгів та/або електронного каталогу, яка документально не підтверджена замовником, є підставою для припинення такого договору.

Підсумовуючи наведене, суд резюмує, що відповідач конкретизував, які саме заходи повинен вжити позивач, визначивши пропорційний до правопорушення спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень.

За цих обставин, суд констатує, що спірний висновок відповідача є таким, що відповідає критеріям, визначеним у частині другій статті 2 КАС України, є правомірним та підстави для його скасування судом відсутні.

У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) і «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що решта аргументів (доводів) сторін, які мають значення для правильного вирішення спору, на вирішення спірних правовідносин не впливають та не змінюють судовий розсуд цього спору за результатами судового процесу.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Суд зазначає, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, однак позивач в ході судового розгляду справи не доведено ґрунтовності пред`явлених вимог.

В той же час, згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини у справі Голдер проти Сполученого Королівства, згідно з якою саме небезпідставність доводів позивача про неправомірність втручання в реалізацію його прав є умовою реалізації права на доступ до суду.

Отже, звертаючись до суду з позовом про захист своїх прав, позивач обтяжений обов`язком довести "небезпідставність" своїх доводів щодо порушеного права за захистом якого він звернувся до суду, надавши відповідні докази зі змісту яких можливо встановити наявність спору саме на момент звернення до суду.

Таким чином, проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Комунальної установи «Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Хаджибейського району м. Одеси» (65078, м. Одеса. вул. Г. Петрова, буд. 22; ЄДРПОУ 40702912) до Південного офісу Держаудитслужби (65012, Україна, м. Одеса, вул. Канатна, б.83; ЄДРПОУ 40477150), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІРМА СЕРВІСПЛЮС» (01135, місто Київ, пр.Берестейський, будинок 11, корпус 1, приміщення 18; ЄДРПОУ 43649380), про визнання протиправним та скасування висновку, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.В. Завальнюк