Ухвала від 29.05.2025 по справі 643/8207/25

Справа № 643/8207/25

Провадження № 1-кс/643/2843/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2025 слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисників адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого, подане у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025222040000003 від 24.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, який працює директором КНП «Обласна клінічна наркологічна лікарня» Харківської обласної ради (код ЄДРПОУ 24669110), раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Слідчому судді Салтівського районного суду міста Харкова 26.05.2025 надійшло клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у кримінальному провадженні № № 42025222040000003 від 24.01.2025 за ознаками кримінальних правопорушень за ч. 4 ст.191, ч. 2 ст. 364 КК України.

Клопотання обґрунтоване наявністю ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, та обґрунтованою підозрою про те, що протягом 2024 року ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді директора КНП «Обласна клінічна наркологічна лікарня» Харківської обласної ради (код ЄДРПОУ 24669110), діючи умисно, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в рамках виконання договору № 1308 від 13.08.2024, з метою одержання неправомірної вигоди для інших фізичних осіб, використав своє службове становище всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки для КНП «Обласна клінічна наркологічна лікарня» Харківської обласної ради на загальну суму 1 272 211,55 грн.

Прокурор та слідчий у судовому засіданні просили задовольнити подане клопотання та пояснили, що на їх думку необхідність взяття під варту підозрюваного є обґрунтованою, оскільки кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 є тяжким злочином, наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, оскільки мало місце привласнення бюджетних коштів у період воєнного стану, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Захисники у судовому засіданні відносно клопотання про тримання під вартою заперечували та подали їх у письмовому вигляді. Зазначили, що стороною обвинувачення не доведено, що підозра ОСОБА_5 є обґрунтована; не зазначено якими саме реальними та об`єктивними доказами чи доводами обґрунтовується наявність ризиків визначених ч. 1 ст. 177 КПК України; у клопотанні не вказано чому інші запобіжні заходи не можуть запобігти заявленим ризикам.

Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав позицію своїх захисників.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши та перевіривши надані матеріали клопотання та заперечення, встановив таке.

Як вбачається з матеріалів клопотання, до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за № 42025222040000003, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 та ч. 2 ст. 364 КК України. Про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України ОСОБА_5 повідомлено 26.05.2025.

Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Європейський судз правлюдини неодноразовозазначав,що доведеністьнаявності обґрунтованоїпідозри увчиненні злочинуна моментвирішення питанняпро взяттяпід вартумає відповідатистандарту «розумнапідозра».Наявність обґрунтованоїпідозри передбачаєнаявність фактівабо інформації,які моглиб переконатиоб`єктивного спостерігачав тому,що відповіднаособа моглавчинити злочин(справа«Фокс,Кемпбел іХарлей протиОб`єднаного Королівства»,рішення Європейськогосуду зправ людиниу справі«Ердагоз протиТуреччини»,1997рік).Хоча фактина моментвирішення питанняпро утриманняпід вартоюі неповинні бутипереконливими настільки,щоб можнабуло визначитивинуватість особиу вчиненнізлочину,суд повиненоцінити докази,надані сторонами,на предметїхньої допустимості,достовірності таналежності івідкинути тіз них,що невідповідають цимкритеріям.При цьому,суд маєобґрунтовувати своєрішення напідставі дослідженняу судіобґрунтованої підозри,а нена основіданих,поданих стороноюобвинувачення.

На переконання слідчого судді, фактів й інформації, які переконливо свідчать про причетність до вчинення вказаного кримінального правопорушення у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої підозри.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, зокрема протоколом огляду електронного документу від 30.01.2025; протоколом огляду від 04.03.2025 за адресою м. Харків, вул. Ахієзерів, 18А; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ; видатковою накладною №16/08 від 24.09.2024; протоколом огляду руху коштів по рахунку ФОП ОСОБА_13 ; висновком судової-економічної експертизи від 25.04.2025 №1012; контрактом №423 від 27.02.2023.

При цьому судом враховується, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінального провадження, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Положеннями ст. 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з врахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.

У § 36 рішення від 20.05.2010, яке ухвалено у справі «Москаленко проти України» (заява № 37466/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

Ризиком, у контексті кримінального провадження, є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню, судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Згідно з матеріалами клопотання, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років. З урахуванням тяжкості покарання, підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки його соціальні зв`язки не мають такої міцності (проживає з дружиною, діти та онуки за кордоном), щоб утримати його від спроб зникнення з місця проживання та міста, де здійснюється досудове розслідування. При цьому, судом враховується, що підозрюваному, у разі визнання його винним, призначається лише реальне покарання у вигляді позбавлення волі. Крім цього, підозрюваний у 2024 році безперешкодно виїжджав за межі України, що також свідчить про реальну можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та, відповідно обґрунтовану доведеність наявності ризику, зазначеного у п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Наявність ризиків, передбачених п. 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовано знайшли своє підтвердження, оскільки не всі документи, що стосуються протиправної діяльності підозрюваного вилучені, не всі свідки з числа працівників КНП «Обласна клінічна наркологічна лікарня» Харківської обласної ради допитані. Враховуючи, що ОСОБА_5 , як керівник закладу, має доступ до документів підприємства, а частина допитаних чи потенційних свідків є підлеглими підозрюваного, такі обставини, на переконання слідчого судді, свідчать про наявність ризиків щодо знищення, приховування або спотворювання будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України стороною обвинувачення не доведений, оскільки ці припущення не ґрунтуються на матеріалах провадження та не містять конкретних доводів чи фактів про його існування.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Слідчим суддею встановлено відсутність підстав, визначених ч. 4 ст. 183 КПК України для не визначення розміру застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

При цьому, п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України передбачає, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави, який необхідно застосувати до підозрюваного, як альтернативний триманню під вартою, слідчий суддя виходить з того, що перш за все має бути врахована реальна можливість підозрюваного виконувати умови запобіжного заходу. Зокрема, у разі визначення застави в порядку ч. 3 ст. 183 КПК України, необхідно встановити розмір 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який не буде завідомо непомірним для підозрюваного і не становитиме для нього надмірного тягаря до такої міри, що фактично застосоване до нього тримання під вартою стане безальтернативним.

З огляду на встановлені у цьому кримінальному провадженні обставини та даних про особу підозрюваного, який у жовтні 2024 року переніс ішемічний інсульт, є інсулінозалежним, оскільки має захворювання цукровий діабет, слідчий суддя вважає, що розмір застави не є для нього надмірним і співвідноситься із рівнем його матеріального забезпечення.

У зв`язку із цим, слідчий суддя вважає за необхідне визначити як альтернативний запобіжний захід заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Посилання прокурора та слідчого про необхідність встановлення розміру застави співмірної з розміром збитків заподіяних кримінальним правопорушення, слідчий суддя вважає необґрунтованими та таким, що не відповідає обставинам, які викладені у клопотанні, що розглядається. Так, у формулюванні підозри ОСОБА_5 зазначено, що він шляхом зловживання своїм службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди для інших фізичних осіб. Вказане, на переконання слідчого судді свідчить, та не спростовано стороною обвинувачення, що сам підозрюваний, у межах пред`явленої підозри не збагатився.

На переконання слідчого судді, з урахуванням встановленого майнового стану підозрюваного, відсутність дороговартісного майна, а також індивідуальних обставин підозрюваного, характеру його процесуальної поведінки та ймовірно вчиненого кримінального правопорушення, такий розмір застави з достатньою мірою зможе забезпечити його належну поведінку, запобігти ризикам кримінального провадження та не буде непомірним для нього. Визначений розмір застави є співмірним та буде розумним з огляду на обставини ймовірно вчиненого ним кримінального правопорушення.

При цьому, слідчий суддя вважає, що такий розмір застави здатен достатньою мірою забезпечити дієвість цього кримінального провадження і є розумним з огляду на необхідність виконання його завдань.

Крім того, в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, при визначенні альтернативного запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, у зв`язку із встановленням ризиків перешкоджання кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного такі обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватись від спілкування зі свідками, понятими, експертами.

З урахуванням встановлених вище обставин кримінального правопорушення та наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів, що свідчать про набуття ОСОБА_5 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення останнім інкримінованого кримінального правопорушення, про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення ним дій, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя доходить висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення клопотання слідчого та обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваного з метою забезпечення кримінального провадження.

При цьому, слідчий суддя наголошує, що відповідно до положень ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.

Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 193, 196, 376, 616 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 діб з моменту взяття під варту на підставі цієї ухвали.

Строк тримання під вартою рахувати з 10 год. 36 хв. 29.05.2025.

Строк дії ухвали до 10 год. 36 хв. 27.07.2025.

Зобов`язати орган досудового розслідування негайно повідомити про тримання підозрюваного під вартою його близьких родичів, членів сім`ї або інших осіб за вибором підозрюваного у порядку, передбаченому ст. 111, 112 КПК України.

Визначити суму застави у розмірі 60560,00 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят гривень) гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок № UA208201720355299002000006674, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код отримувача (ЄДРПОУ) 26281249, код банку отримувача 820172, отримувач коштів Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області, призначення платежу: застава згідно ухвали Салтівського районного суду міста Харкова від 29.05.2025 у справі № 643/8207/25 (провадження № 1-кс/643/2843/25) відносно ОСОБА_5 . Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Харківській слідчий ізолятор».

При внесенні визначеної суми застави підозрюваний підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватись від спілкування зі свідками, понятими, експертами.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Застава, не звернена у дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

У зв`язку із наявністю у підозрюваного захворювання (цукровий діабет) зобов`язати відповідальну службову особу Харківської міської медичної частини №27 філії ДУ «Центр охорони здоров`я державної кримінально виконавчої служби України» у Харківській та Луганській областях організувати проведення медичного огляду підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та за наявності підстав подальше лікування.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали проголошено о 08:30 02.06.2025.

Слідчий суддя ОСОБА_14