Рішення від 16.04.2025 по справі 450/4637/24

Справа № 450/4637/24 Провадження № 2/450/599/25

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2025 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Кукси Д.А.

секретаря судового засідання Качмар М.З.

за участю представника позивача - адвоката Білобородченко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити в цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Білобородченко Марія Володимирівна до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних позовних вимог Служба у справах дітей Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

суд постановив таке рішення:

підстава позову (позиція позивача): позивач звернулася до суду з цивільним позовом до відповідача про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина. В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що є матір`ю малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; з батьком дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в зареєстрованому шлюбі не перебувала. З відповідачем вони познайомилися в 2009 році, і деякий час проживали разом. Через агресивну поведінку відповідача та байдужість до її потреб стосунки були нестабільними, під час однієї зі сварок відповідач побив її та вона вирішила припинити стосунки, однак дізналася про вагітність, про що повідломила відповідача. Він заперечив своє батьківство і заявив, що не бажає бути батьком дитини. Після народження їх сина ОСОБА_4 , вона повідомила відповідача про це і попросила забрати з пологового будинку. Відповідач приїхав в нетверезому стані і залишив їх з дитиною біля пологового будинку. Вона була змушена самостійно записати себе як мати-одиначка та виховувати дитину з підтримкою її батьків. Через 7 місяців після народження дитини відповідач намагався відновити стосунки, вони погодилися на спільне проживання. Одного дня відповідач під тиском та в агресивній формі змусив поїхати її до ВРАЦСу, щоб записати його батьком дитини. Відповідач не надавав матеріальної підтримки, відмовлявся купувати дитині необхідні речі, неодноразово погрожував викрасти дитину, а згодом він викинув їх речі з квартири і вигнав їх з дитиною, заявивши, що більше не хоче бути частиною їх життя. На даний час ОСОБА_14 закінчив 7 клас Ліцею №1 Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області. Дитина навчається з 2016 року та регулярно відвідує заняття у школі. У характеристиці, наданій навчальним закладом вказується, що дитина завжди охайна, доглянута; за час навчання син зарекомендував себе як здібним, розумним; бере активну участь у позаурочному житті класу; дружній, добрий. Мати, ОСОБА_1 , бере активну участь у житті сина, спілкується з педагогами, які навчають його, цікавиться шкільним життям сина, регулярно відвідує батьківські збори, забезпечує відвідування навчальних екскурсій; організовує правильне проведення вільного часу сина, забезпечує високий рівень навчання дитини. Батько у вихованні дитини участі не бере; на батьківські збори не з`являвся. Дитина відвідує спортивні заняття та танцювальну секцію. У характеристиках, наданих Академією раннього розвитку футболу «Джуніор-Клуб» та танцювальною секцією, вказано, що ОСОБА_5 приводила та забирала сина з тренувань; батька дитини жодного разу не бачили. Батько дитини не брав жодної участі у житті ОСОБА_6 з часу відвідування дитиною дошкільного закладу. Крім того, батько дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , завжди вів аморальний спосіб життя, неодноразово вживав наркотичні речовини, зловживав спиртним та був притягнений до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.309 КК України, що підтверджується вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 15.01.2018. А тому вона змушена звернутися до суду з позовом про позбавлення батьківських прав відповідача відносно їх неповнолітнього сина. Чинним законодавством передбачений обов`язок батьків утримувати своїх неповнолітніх дітей не залежно від позбавлення батьківських прав, а тому просить стягувати з відповідача аліменти на утримання їх неповнолітнього сина. А також просила відшкодувати судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила такі задоволити з підстав, викладених у позові.

Позиція відповідача: відповідач в судове засідання не з`явився, про слухання справи повідомлявся шляхом опублікування оголошення, однак відзиву на позов не надав, участі в судовому засіданні не приймав.

Позиція третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: представник третьої особи в судове засідання не з`явилася, однак подала клопотання про розгляд справи у її відсутності та надано висновок органу опіки та піклування Зимноводівської сільської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо його малолтінього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.

02.10.2024 відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру; 03.10.2024 запит щодо доступу до персональних даних; 17.10.2024, 05.11.2024 відповідь ВОМІРМП УДМС України в Рівненській області на запит від 03.10.2024; 17.10.2024 ухвала про відкриття провадження; 18.10.2024 оглошення про виклик особи зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якої невідоме; 04.12.2024 заява третьої особи про відкладення розгляду справи; 31.01.2025, 27.02.2025 заяви третьої особи про розгляд справи у її відсутності; 03.03.2025 заява представника позивача про долучення доказів до матеріалів справи; 03.03.2025 заява представника позивача про допит свідків; 03.03.2025 заява представника позивача про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті; 03.03.2025 ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду; 02.04.2025 заява представника позивача про долучення доказів; 16.04.2025 заява третьої особи про розгляд справи у її відсутності.

Встановлені судом фактичні обставини та оцінка суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як передбачено ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ст. ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно з ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Як вбачається з Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження, № витягу 00046718220, сформованого 28.08.2024, до актового запису про народження від 13.08.2011 №00049096088 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір`ю дитини вказано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та внесено виправлення - внесено відомості про визнання батьківства 13.03.2012 на підставі заяви та змінено прізвище дитини на ОСОБА_8 , побатькові ОСОБА_9 , відомомті про батька змінено на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин Єгипту, місце проживання АДРЕСА_1 , дані виправлено та вписано батьком дитини ОСОБА_2 згідно заяви про визнання батьківства №03/03-60 від 13.03.2012.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 21.08.2024, виданого повторно Франківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є: батько ОСОБА_2 , громадянин Єгипту, та мати ОСОБА_1 , громадянка України.

Як вбачається з акту обстеження житлово-побутових умов від 29.08.2024, складеного комісією Зимноводівської сільської ради, ОСОБА_1 , 1990 року народження, проживає разом зі своїм сином ОСОБА_3 , 2011 року народження, займається його вихованням; умови проживання задовільні, кімнати сухі, світлі, в житловому будинку є газ, водопровід, каналізація.

У характеристиках ОСОБА_3 з навчального закладу - Ліцею №1 Зимноводівської сільської ради, а також позаурочних гуртків: Академії раннього розвитку футболу «Джуніор-Клуб» Львів, танцювального гуртка, а також Зимноводівського дошкільного навчального закладу «Казковий» зазначається, що батько дитини жодного разу батьківські збори не відвідував, батька дитини жодного разу не бачили; вихованням дитини займається лише мати, яка бере активну участь у житті дитини.

Вироком Шевченківського районного суду м.Львова від 15.01.2018 ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу у розмірі 860,00 грн.

Як зазначила допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 , відповідача вона бачила 2 рази: коли приїхав до сина на 1 рік без подарунка; та коли у 2010 році побив її сестру - позивачку у справі. Відповідач не цікавився сином, ніколи не приділяв йому уваги. Матеріально сестрі допомагав її батько.

Свідок ОСОБА_11 , у якого працює ОСОБА_12 - батько позивачки, у суді пояснив, що він ніколи не бачив відповідача. Від ОСОБА_12 йому відомо про ситуацію, яка склалася та відсутність відповідача у вихованні та забезпеченні сина. Батько позивачки вважає внука своїм сином, допомагає матеріально забезпечувати дитину.

Допитаний судом як свідок ОСОБА_13 , пояснив, що є сусідом позивачки, однак відповідача ніколи не бачив. За вказаною адресою проживає з 2014 року та йому відомо, що позивачка сама виховує дитину.

Рішенням виконавчого комітету Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області №442 від 12.12.2024 затвердженого висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо його малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Даним висновком виконавчий комітет Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області як орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 щодо його малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки він повністю ухилився від виконання своїх батьківських обов`язків і таке позбавлення батьківських прав відповідатиме найкращим інтересам дтини ОСОБА_3 .

Відповідно до вимог ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно із вимогами ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину.

Вимогами частини 1 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини, тобто якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

За загальним правилом позбавлення батьківських прав є з одного боку - захистом прав дитини, а з другого - крайнім заходом впливу на батьків, які неналежним чином виконують свої батьківські обов`язки стосовно дитини.

Згідно ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України 27.02.1991 року, батьки несуть основну відповідальність за виховання дітей. Найважливіший обов`язок матері і батька це обов`язок виховувати, ростити дитину; батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток, готувати до самостійного життя, забезпечити здобуття повної загальної освіти, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова вага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Згідно пункту 16 Постанови, особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного огляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїх обов`язків.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 тривалий час ухиляється від виконання батьківських обов`язків по вихованню свого малолітнього сина ОСОБА_3 , не піклувався про нього, матеріально не утримував, не проявляв інтересу до стану його здоров`я, не цікавиться його фізичним, моральним і духовним розвитком, самоусунувся від виконанн батьківських обов`язків.

Установлені факти, як кожен окремо, так і в їх сукупності, суд оцінює як ухилення відповідачем від виконання своїх батьківських обов`язків відносно малолітнього сина, свідоме нехтування ним своїми обов`язками щодо малолітньої дитини.

За вказаних обставин, беручи до уваги висновок органу опіки та піклування, з метою забезпечення прав малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виходячи саме із інтересів малолітньої дитини, суд приходить до переконання про те, що позовні вимоги про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є підставними та підлягають до задоволення.

Згідно ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Ч.2 ст.166 СК України передбачає, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів, серед іншого, суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини, 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Згідно із ч.2 ст.182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В даному випадку норми закону передбачають обов`язковість батька утримувати свою дитину.

Вимогами ст.141 ЦПК України передбачено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

А тому з відповідача в користь позивачки слід стягнути сплачену суму судового збору в розмірі 1211,20 грн. та 1211,20 грн. судового збору.

В позовній заяві зазначається про понесені позивачкою витрати на правову допомогу у розмірі 20000,00 грн., однак жодних доказів, які б свідчили про сплату позивачкою коштів на правову допомогу, суду надано не було.

Крім того, в прохальній частині позову позивачка не ставить питання стягнення таких витрат.

Керуючись ст.ст. 3-5, 10, 81, 133, 141, 258-259, 263-265, 273, 280-284, 351-355 ЦПК України, ст.ст.150, 155, 164-166, 180, 182, 183 СК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів -задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав щодо неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягувати з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неовнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 з усіх видів заробітку(доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01.10.2024 і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 в на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 1120,20 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1120,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення, а учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 30-денного строку з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин Єгипту.

Третя особа, яка не заявляє самостійних позовних вимог: Служба у справах дітей Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області, код ЄДРПОУ 44451947, 81113, с.Зимна Вода, вул. Шухевича, 83, Львівського району Львівської області.

Повний текст рішення виготовлено 25.04.2025.

СуддяД. А. Кукса