Рішення від 15.05.2025 по справі 606/423/25

Справа № 606/423/25 року

Р і ш е н н я

і м е н е м У к р а ї н и

15 травня 2025 року м.Тереболя

Теребовлянський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Малярчука В.В.,

при секретарі Зіньковській Н.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Теребовля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Іванівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, треті особи без самостійних вимог: приватний нотаріус Тернопільського районного нотаріального округу Гордєєва Людмила Іванівна, державний нотаріус Теребовлянської державної нотаріальної контори про визнання права власності, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Іванівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, треті особи без самостійних вимог: приватний нотаріус Тернопільського районного нотаріального округу Гордєєва Людмила Іванівна, державний нотаріус Теребовлянської державної нотаріальної контори про визнання права власності, в якій просить визнати за ним право власності на житловий будинок садибного типу з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 , в порядку спадкування по закону після смерті брата ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на мотиви, викладені в позовній заяві.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, однак подали до суду заяву про слухання справи без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про слухання справи без представника, позов визнав та не заперечив проти його задоволення.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача приватний нотаріус Тернопільського районного нотаріального округу Гордєєва Людмила Іванівна в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача державний нотаріус Теребовлянської державної нотаріальної контори Хомутова О.М. в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Згідно копії по господарської книги особовий рахунок № НОМЕР_1 в колгоспному дворі, що за адресою в АДРЕСА_1 станом на 15.04.1991 року проживали ОСОБА_3 - голова двору, члени двору: ОСОБА_4 - дружина, ОСОБА_2 - син.

Відповідно до довідки №19 від 05.02.2025 року, виданої виконавчим комітетом Іванівської сільської ради, житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться в АДРЕСА_1 , станом на 15.04.1991 року належав до колгоспного двору. Головою двору був ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , членами двору були його дружина ОСОБА_4 (померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та син ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Будинковолодіння під забороною та арештом не перебуває.

Відповідно до пунктів 4 та 5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України до цивільних відносин, які виникли до набрання чинності вказаного Закону (до 1 січня 2004 року), застосовуються норми, що діяли раніше.

Так, відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про власність", майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім`ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними.

Відповідно до підпункту "а" та "б" пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", положення статей 17, 18 Закону України "Про власність" щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року).

До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Відповідно до частини 1 статті 120 Цивільного кодексу України (редакція 1963 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Таким чином, із вищевказаного вбачається, що власниками по 1/3 частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, АДРЕСА_1 були ОСОБА_3 - голова двору, члени двору: ОСОБА_4 - дружина, ОСОБА_2 - син.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача голова двору ОСОБА_3 , що підтверджується Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №00049538349 від 18.02.2025 року.

Згідно з інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №80149629 від 18.02.2025 року вбачається, що після смерті ОСОБА_3 . Теребовлянською державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу №487 (номер у спадковому реєстрі: 1334757), яка зберігається у Теребовлянській державній нотаріальній конторі.

ОСОБА_3 проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на день смерті разом з ним проживали та були зареєстровані: дружина - ОСОБА_4 та сини ОСОБА_2 і ОСОБА_5 , що підтверджено довідкою, виданою виконкомом Іванівської сільської ради Тернопільського району 05.02.2025 року №20.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належну йому 1/3 частину вищевказаного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами.

Відповідно до ч. 1 ст. 524 ЦК Української РСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Відповідно до ст. 525 ЦК Української РСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Відповідно до ст. 526 ЦК Української РСР місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ст. 527 ЦК Української РСР спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця.

Оскільки відповідно до ч. 1 ст. 529 ЦК Української РСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Дружина померлого ОСОБА_3 згідно статті 549 ЦК УРСР прийняла спадщину, оскільки фактично вступила в управління та володіння спадковим майном (на її ім`я державним нотаріусом видавалося свідоцтво про право на спадщину за законом, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №80149629 від 18.02.2025 року).

Після смерті ОСОБА_3 його сину ОСОБА_2 належала 1/3 частка в майні колгоспного двору, а дружині ОСОБА_4 - 2/3 частки.

21.01.2003 року ОСОБА_4 зробила особисте розпорядження на випадок своєї смерті, згідно якого вона належний їй житловий будинок з надвірними будівлями та все належне їй майно заповіла синові - ОСОБА_2 . Заповіт посвідчений секретарем Сороцької сільської ради Сагаль Я.В. 21.01.2003 року по реєстру за №6.

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Сороцькою сільською радою 03.08.2011 року, актовий запис № 24.

Згідно з Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №36017527 від 09.12.2013 року вбачається, що після смерті ОСОБА_4 18.04.2010 року приватним нотаріусом Гордєєвою Л.І. було заведено спадкову справу (номер у спадковому реєстрі: 55442227), яка зберігається у приватного нотаріуса Гордєєвої Л.І.

Спадкоємцем майна після смерті ОСОБА_4 був ОСОБА_2 .

Згідно довідки, виданою виконкомом Сороцької сільської ради 23.09.2013 року №664, про те, що до дня смерті ОСОБА_4 була зареєстрована в селі Сороцьке, з нею проживали та були зареєстровані сини ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина за заповітом, зокрема, на належні їй 2/3 частини житлового будинку з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 , яке по заповіту успадкував син ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 успадкував 2/3 частки житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 за заповітом після смерті матері ОСОБА_4 та на 1/3 частку вказаного житлового будинку він мав право як член колишнього колгоспного двору.

ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 07.05.2021 року, актовий запис 45, виданим виконавчим комітетом Іванівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області.

Згідно довідки № 34 від 11.03.2025 року, виданої виконавчим комітетом Іванівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, про те, що на день смерті ОСОБА_2 проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживав один.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належний йому житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами під АДРЕСА_1 . В справах приватного нотаріуса Тернопільського районного нотаріального округу Гордєєвої Л.І. знаходиться спадкова справа номер 126/2021, заведена щодо його майна.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно довідки виконавчим комітетом Іванівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, про те, що на день смерті ОСОБА_5 проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживав один зареєстрованих осіб немає.

За життя ОСОБА_5 17.09.2021 року подав до нотаріальної контори заяву про відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_1 є рідним братом ОСОБА_2 що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_1 серія НОМЕР_5 , виданим 27.01.1971 року та свідоцтвом про народження ОСОБА_2 серія НОМЕР_6 , виданим 29.10.1970 року.

Відтак, позивач відноситься до другої черги спадкоємців за законом. Він у встановлений законодавством строк прийняв спадщину, подавши до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини за законом.

Відповідно до ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Згідно з даними технічного паспорту на вказаний будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами (інвентаризаційна справа №375) вбачається, що житловий будинок 1975 року спорудження, та належні до нього господарські будівлі та споруди 1975, 1981 років побудови. Його ринкова вартість станом на 12.03.2025 року становить 232990,00 грн, що підтверджується Висновком про вартість майна, наданим оцінювачем ОСОБА_6 .

Постановою приватного нотаріуса Тернопільського районного нотаріального округу Гордєєвої Л.І. від 18.02.2025 року за № 36/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами під АДРЕСА_1 після смерті брата ОСОБА_2 , у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документа на належний йому житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами. Крім того, із постанови вбачається, що ОСОБА_1 у встановлений законом строк подав заяву про прийняття спадщини за законом (спадкова справа №126/2021).

Відповідно до довідки, виданої Теребовлянським бюро технічної інвентаризації № 437 від 28.12.2021 року, житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , за яким право власності не зареєстроване.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до статті 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Враховуючи вище наведене, суд дійшов до переконання, що позовні вимоги слід задовільнити, визнавши за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_7 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті брата ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 ).

Керуючись ст.ст. 4, 13, 82, 263, 265 ЦПК України, ст. ст. 392, 1261, 1268 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_7 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті брата ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження- якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Розяснити учасникам справи, що інформацію щодо справи що розглядалася вони можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет - http://tr.te.court.gov.ua.

Головуючий В.В.Малярчук