Рішення

від 13.05.2025 по справі 766/21117/24

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 766/21117/24

н/п 2/766/2253/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2025 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді: Майдан С.І.,

за участю секретаря: Кирпиченко І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за позовом Херсонського державного університету до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Херсонський державний університет звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за навчання загальною сумою 16068,80 грн. В обґрунтування позову зазначено, що 30.07.2021 року, на підставі наказу від 02.08.2021 №128-з, між Херсонським державним університетом та ОСОБА_1 було укладено договір № 649837 про навчання (далі Договір 1), а також договір №2020-K/649837 про надання платної освітньої послуги. Згідно з умовами договору позивач є виконавцем, а відповідач є замовником освітньої послуги від 03.08.2021 року (далі - Договір 2). За умовами договору позивач бере на себе зобов`язання за рахунок коштів відповідача надати ОСОБА_1 освітню послугу на рівні державних стандартів вищої освіти на денній формі, за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Бакалавр», за напрямом підготовки «Інформатика» (розділ 1 Договору), надати студенту освітню послугу на рівні державних стандартів освіти (підпункт 2.1.1. Договору), видати студенту документ про освіту державного зразка при умові успішного виконання студентом навчального плану (підпункт 2.1.3. Договору). Датою початку дії договору є дата зарахування особи на навчання, тобто 01.09.2021 року. У свою чергу відповідач вносить оплату за навчання щомісяця відповідно до п.п. А п. 3.3. Договору. Херсонським державним університетом обов`язки щодо надання відповідачу освітньої послуги виконувалися у повному обсязі. Проте, оплата за навчання у термін з березня 2022 по червень 2023 року відповідачем не здійснювалась. У результаті цього утворився борг, який складає 16068 грн. 80 коп. Наказом від 29.06.2023 №81-з здобувача було відраховано за порушення умов угоди з ХДУ. Відповідно до розділів 5 Договорів 1 та 2 «Дія Договору припиняється у разі відрахування студента з навчального закладу згідно із законодавством». Позивач просить стягнути з відповідача на його користь борг за навчання загальною сумою 16068,80 грн та судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Ухвалою від 19.12.2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник відповідача Пацалова Т.В. надала до суду відзив, згідно якого вважала позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Так, 30 липня 2021 року між Херсонським державним університетом та ОСОБА_1 укладено договір 649837 про навчання у закладі вищої освіти (далі Договір 1), предметом якого є навчання у закладі вищої освіти Херсонському державному університеті. На виконання Договору 1, 03 серпня 2021 року між позивачем та відповідачем було укладено договір №2020-к/649837 про надання платної освітньої послуги (далі Договір 2), предметом якого є фінансові зобов`язання замовника щодо оплати освітньої послуги, що надається здобувачу закладом. Відповідно до пп 1 пункту 2.3. Договору 2 замовник зобов`язаний своєчасно вносити плату за надання платної освітньої послуги в розмірах, у термін та в порядку, встановлені договором. Пунктом 3.3. договору 2 визначено, що замовник вносить плату за своїм вибором у наступні періоди: щомісяця до 20 числа місяця, що передує звітному з розрахунку 10 місяців від вартості одного навчального року 1 324,80 грн. Відповідно до п.4.1. Договору 2 у разі невиконання чи неналежного виконання зобов`язань, передбачених Договором, сторони несуть відповідальність відповідно до закону. Підпунктом 5 пункту 5.3. Договору 2 передбачено, що Договір припиняється (розривається) у разі відрахування здобувача. Отже, відповідач була зобов`язана виконувати умови Договору 1, зокрема виконувати індивідуальний навчальний план, оскільки його невиконання є підставою для її відрахування з ВНЗ та, як наслідок, розірвання Договору 1 та Договору 2. Також відповідач була зобов`язана виконувати умови Договору 2, а саме своєчасно вносити оплату за навчання, оскільки порушення строку виконання зобов`язання є підставою для розірвання Договору 2. З суб`єктивних причин, які настали для відповідача 24 лютого 2022 року внаслідок повномасштабного вторгнення військ рф на територію України та окупації м.Херсона, остання не змогла продовжити навчання та, починаючи з березня 2022 року, повністю припинила відвідування занять в будь-якому форматі, а також з травня 2022 року припинила сплачувати за навчання. Відповідач не виконала навчальний план за 4 семестр 2021-2022 навчального року та за 5,6 семестри 2022-2023 навчального року. На адвокатський запит від 17.01.2025 р. в інтересах відповідача, позивачем було надано відповідь за № 03-32/135 від 23.01.2025 р., до якої додано відомості обліку успішності. Позивач надав відомості обліку успішності за 4 семестр 2021-2022 навчального року, відповідно до яких відповідач нібито здала сесію по всім навчальним дисциплінам у квітні 2022 року, хоча відповідач не з`явилась на сесію по жодній навчальній дисципліні. У всіх відомостях за 4 семестр 2021-2022 навчального року відсутні підписи викладачів, які нібито приймали іспити та заліки, а також декану факультету. У відповіді на адвокатський запит позивач зазначає про те, що нібито оригінали зазначених відомостей не можливо надати у зв`язку з тим, що вони зберігаються у м.Херсоні, однак вважаємо цю інформацію сумнівною, оскільки навіть втрачені оригінали відомостей підлягають відновленню, а надруковані відомості без будь-яких підписів не є належними доказами того, що відповідач дійсно здавала сесію. Не зважаючи на невиконання навчального плану за 2021-2022 навчальний рік позивач не відрахував відповідача з ВНЗ та безпідставно перевів її до наступного 3 курсу на 2022-2023 навчальний рік, а тому зараз надав не підписані відомості, чим намагається виправдати свою неправомірну поведінку стосовно відповідача. Відповідно до подальших відомостей за 5 семестр 2022-2023 навчального року, які оформлені належним чином, а саме мають відповідні підписи викладацького складу, відповідач сесію не здала, однак, не зважаючи на це, позивач знов-таки не відрахував відповідача з ВНЗ та в подальшому допустив до складання сесії за 6 семестр 2022-2023 навчального року. І тільки після не складання відповідачем сесії за 6 семестр 2022-2023 навчального року позивач відрахував її відповідно до наказу № 81-з/пп.2.п.1 від 29.06.2023 р. за невиконання індивідуального навчального плану, утворивши таким чином відповідачу борг за навчання. Представник відповідача вважала, що позивач навмисно не відраховував відповідача з ВНЗ з метою того, щоб нарахувати їй, а потім стягнути борг на навчання, якого вона не отримувала. Крім того, відповідно до довідки № 47-31/352 позивач зазначає про заборгованість відповідача за навчання становить за березень 2022 року - 174,40 грн. та квітень 2022 року - 1324,80 грн, в той час як остання сплатила за навчання останній раз 12.04.2022 року у сумі 1601,00 грн. Тобто, за рахунок цієї суми було сплачено 174,40 грн. за березень 2022 року, 1324,80 грн. за квітень 2022 року та 101,80 грн. повинно було бути зараховано за травень 2022 року, однак позивач цю суму не враховує взагалі про що свідчить невиконання нею індивідуального навчального плану та не внесення оплати за навчання у передбачені Договором 2 строки. Однак, позивач, не розірвав з відповідачем Договір 1 та Договір 2 з підстав, що в них зазначені, та безпідставно нарахував борг за послуги, які відповідач не отримала. У зв`язку з цим, представник відповідача просила відмовити у задоволені позовних вимог позивача в повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити та винести рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Відповідач ОСОБА_1 та представник відповідача ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися. Представник відповідача надала до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, заперечувала проти задоволення позовних вимог у повному обсязі з підстав, що викладені стороною відповідача у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 30.07.2021 року, на підставі наказу від 02.08.2021 №128-з, між Херсонським державним університетом та ОСОБА_1 було укладено договір № 649837 про навчання (далі Договір 1), а також договір №2020-K/649837 про надання платної освітньої послуги.

Згідно з умовами договору позивач є виконавцем, а відповідач є замовником освітньої послуги від 03.08.2021 року (далі - Договір 2).

За умовами договору позивач бере на себе зобов`язання за рахунок коштів відповідача надати ОСОБА_1 освітню послугу на рівні державних стандартів вищої освіти на денній формі, за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Бакалавр», за напрямом підготовки «Інформатика» (розділ 1 Договору), надати студенту освітню послугу на рівні державних стандартів освіти (підпункт 2.1.1. Договору), видати студенту документ про освіту державного зразка при умові успішного виконання студентом навчального плану (підпункт 2.1.3. Договору).

Датою початку дії договору є дата зарахування особи на навчання, тобто 01.09.2021 року.

У свою чергу відповідач вносить оплату за навчання щомісяця відповідно до п.п. А п. 3.3. Договору.

Херсонським державним університетом обов`язки щодо надання відповідачу освітньої послуги виконувалися у повному обсязі.

Проте, оплата за навчання у термін з березня 2022 по червень 2023 року відповідачем не здійснювалась. У результаті цього утворився борг, який складає 16068 грн. 80 коп., що підтверджено довідкою № 47-31/352, яка складена та підписана уповноваженою особою, а саме головним бухгалтером навчального закладу Поповою Іриною.

Наказом від 29.06.2023 №81-з здобувача було відраховано за порушення умов угоди з ХДУ (за невиконання індивідуального плану навчання).

Відповідно до пп 1 пункту 2.3. Договору 2 замовник зобов`язаний своєчасно вносити плату за надання платної освітньої послуги в розмірах, у термін та в порядку, встановлені договором.

Пунктом 3.3. договору 2 визначено, що замовник вносить плату за своїм вибором у наступні періоди: щомісяця до 20 числа місяця, що передує звітному з розрахунку 10 місяців від вартості одного навчального року 1 324,80 грн.

Відповідно до п.4.1. Договору 2 у разі невиконання чи неналежного виконання зобов`язань, передбачених Договором, сторони несуть відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до розділів 5 Договорів 1 та 2 «Дія Договору припиняється у разі відрахування студента з навчального закладу згідно із законодавством».

Отже, відповідач зобов`язана виконувати умови Договору 1, зокрема виконувати індивідуальний навчальний план, оскільки його невиконання є підставою для її відрахування з ВНЗ та, як наслідок, розірвання Договору 1 та Договору 2.

З метою досудового врегулювання спірних питань щодо своєчасної сплати боргу за отриману навчальну послугу відповідачу листом з повідомленням було направлене досудове попередження від 09.08.2024 року №03-32/1407 з пропозицією добровільно сплатити суму боргу, на яку відповідач не відреагувала.

Таким чином, відповідач ОСОБА_1 не виконала умови договору, що фактично свідчить про порушення нею своїх зобов`язань перед позивачем.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в строк, встановлений в договорі, одностороння відмова від зобов`язання, якщо інше не встановлено договором, не допускається.

За змістом статей 626, 629, 638 та 903 цього Кодексу, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк. За порушення зобов`язання винна особа несе цивільно-правову відповідальність, тобто зазнає основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні боржника певних прав або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

За частиною 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач взяті на себе зобов`язання не виконує, заборгованість не погашає, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором про надання освітніх послуг.

Суд критично ставиться до посилання відповідача у відзиві, що несплата за договором була викликана виключно з суб`єктивних причин, які настали для відповідача 24 лютого 2022 року внаслідок повномасштабного вторгнення військ рф на територію України та окупації м.Херсона. Суд зазначає, що сам факт введення воєнного стану та окупації певної території не звільняє особу від виконання зобов`язань за договором, якщо не надано належних і допустимих доказів, які би підтверджували неможливість виконання цих зобов`язань саме внаслідок таких обставин.

Крім того, відповідач не надала жодного доказу звернення до університету з офіційним повідомленням про припинення навчання, припинення дії договору чи про розірвання його за згодою сторін. Відповідач зазначає, що вона добровільно відмовилась від продовження навчання у ВНЗ, починаючи з березня 2022 року. Однак, про своє відрахування взнала лише у 2025 року, тобто фактично визнала, що протягом зазначеного періоду залишалася студенткою університету. Також вона не надала доказів неможливості доступу до дистанційного навчання чи інших форм комунікації з навчальним закладом, які в умовах воєнного стану застосовувалися більшістю вищих закладів освіти України.

Вказані у відзиві обставини хоч і свідчать про складні життєві обставини, однак не звільняють відповідача від обов`язку сплатити вартість освітніх послуг, отриманих або доступ до яких їй був наданий протягом дії договору. Законодавством України не передбачено звільнення замовника від сплати вартості освітніх послуг у зв`язку з форс-мажором без офіційного припинення дії договору або визнання факту його неможливості виконання в установленому законом порядку.

Скріншот сторінки, наданої представником відповідача до відзиву не доводить факту сплати коштів у сумі 1601,00 грн відповідачем на виконання договору про навчання платної освітньої послуги на рахунок відповідача. Належних доказів на підтвердження такої оплати стороною відповідача не надала.

Відповідно до усталеної судової практики, зокрема висновків Верховного Суду у справах № 910/8580/22, № 910/14244/20 та інших, сторони, що посилаються на форс-мажор, повинні довести його наявність у конкретному випадку та безпосередній вплив на виконання їхніх зобов`язань.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи, докази, долучені позивачем, та правові норми, що регулюють зобов`язання за договорами про надання платних освітніх послуг, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Також на підставі п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 625, 626, 629, 638, 903 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 19, 81, 141, 259, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Херсонського державного університету до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Херсонського державного університету борг за навчання загальною сумою 16068,80 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Херсонського державного університету судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Херсонського апеляційного суду в порядку ст. 355 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 23.05.2025 року.

Суддя: С.І. Майдан