Рішення

від 02.06.2025 по справі 156/359/25

ІВАНИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 156/359/25

Провадження № 2/156/205/25

Рядок статзвіту № 9

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

02 червня 2025 року сел. Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області

в складі: головуючого судді Малюшевської І. Є.,

за участю секретаря судового засідання Киці Л. Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження в залі суду сел. Іваничі цивільну справу № 156/359/25 за позовом

ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Білецька Інна Миколаївна,

до Іваничівської селищної ради Володимирського району Волинської області,

про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна у порядку спадкування,

учасники справи - не з`явилися,

в с т а н о в и в :

І. Зміст спору

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Білецька Інна Миколаївна звернулася в суд з позовом до Іваничівської селищної ради Володимирського району Волинської області про визнання права власності на нерухоме майно.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дочкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно даних інвентаризаційної справи на будинковолодіння АДРЕСА_1 , спірний житловий будинок належав матері позивачки - ОСОБА_2 .

На замовлення ОСОБА_2 у 1996 році було проведено інвентаризацію будинку АДРЕСА_1 . Вказана обставина стверджується копією інвентаризаційної справи від 16.03.1996 року.

Право власності на зазначений житловий будинок в установленому законом порядку ОСОБА_2 зареєстровано не було, що підтверджується відповіддю на адвокатський запит від 28.03.2025 року.

Право власності на земельну ділянку також зареєстровано не було.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 померла. Останнім зареєстрованим місцем проживання померлої був будинок АДРЕСА_1 .

За життя ОСОБА_2 заповіту не складала, після її смерті спадщина відкрилась за законом. До складу спадщини увійшли всі права та обов`язки померлої, що належали їй на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті, в тому числі і спірний об`єкт.

Після смерті ОСОБА_2 спадщину прийняла її дочка - ОСОБА_3 , як спадкоємець за законом першої черги, шляхом фактичного вступу у володіння та управління спадковим майном за правилами ст. 529, 548, 549 ЦК УРСР (1963 р.). Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини (ст. 548 ЦК УРСР). Будь-які інші особи, що належали б до спадкоємців, які здійснюють спадкування за законом/заповітом, які б звернулися протягом строку для прийняття спадщини із відповідними заяви до нотаріуса після смерті вказаного спадкодавця відсутні.

Оскільки правовстановлюючий документ на спірний об`єкт нерухомого майна не видавався, нотаріус відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.

Проведення державної реєстрації за позивачем права власності на спірний житловий будинок в порядку спадкування за законом, відповідно до пункту 66 "Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" є неможливим, оскільки у позивача відсутні документи про право власності спадкодавця на земельну ділянку, на якій розміщений спірний будинок, а саме: свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане на ім`я спадкодавця до 01 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дублікат. Таким чином, позивачем були вичерпані всі можливості позасудового врегулювання спору.

У зв`язку із вищевикладеним предстиавник просить визнати за позивачкою право власності на житловий будинок з надвірними господарсько-побутовими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 .

ІІ. Позиція учасників справи

В судове засідання позивачка та її пердставник не з`явилися, причини неявки суду не повідомили.

В матеріалах справи міститься заява представника позивачки Білецької І.М. від 29.04.2025 року, в якій просить суд справу розглянути без участі сторони позивачки.

В матеріалах справи також наявне клопотання заступника Іваничівського селищного голови Володимирського району Волинської області Рубан О. про здійснення розгляду справи без участі представника та визнання позовних вимог у повному обсязі.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою від 02.04.2025 року відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 30.04.2025 року закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи по суті на 02.06.2025 року.

Сторони скористалися наданим їм правом та, відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, заявили клопотання про розгляд справи за їхньої відсутності.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Підстави відкладення розгляду справи відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІV. Обставини справи, встановлені судом

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є дочкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.9-10).

Згідно з даними інвентаризаційної справи на будинковолодіння АДРЕСА_1 , спірний житловий будинок належав матері позивачки - ОСОБА_2 (а.с.14-22).

На замовлення ОСОБА_2 у 1996 році було проведено інвентаризацію будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується копією інвентаризаційної справи від 16.03.1996 року (а.с.14-17).

Право власності па зазначений житловий будинок в установленому законом порядку ОСОБА_2 зареєстровано не було, що підтверджується відповіддю від 28.03.2025 року № 1618/01-04 (а.с.25).

Право власності на земельну ділянку також зареєстровано не було.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 померла (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , а.с. 11).

Згідно з Довідкою ЦНАП Іваничівської селищної ради від 23.10.2024 року, що останнім зареєстрованим місцем проживання померлої був будинок АДРЕСА_1 (а.с.13).

За життя ОСОБА_2 заповіту не складала, після її смерті спадщина відкрилась за законом. До складу спадщини увійшли всі права та обов`язки померлої, що належали їй на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті, в тому числі і спірний об`єкт.

Після смерті ОСОБА_2 спадщину прийняла її дочка - ОСОБА_3 , як спадкоємець за законом першої черги (а.с.37-43), шляхом фактичного вступу у володіння та управління спадковим майном за правилами ст. 529, 548, 549 ЦК УРСР (1963 р.).

Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини (ст. 548 ЦК УРСР). Будь-які інші особи, що належали б до спадкоємців, які здійснюють спадкування за законом/заповітом, які б звернулися протягом строку для прийняття спадщини із відповідними заяви до нотаріуса після смерті вказаного спадкодавця відсутні.

Оскільки правовстановлюючий документ на спірний об`єкт нерухомого майна не видавався, нотаріус відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. Дана обставина підтверджується постановою державного нотаріуса Іваничівської ДНК Волинської області Кононенко Л.С. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 31.03.2025 року №148/02-31 (а.с.24).

Відсутність правовстановлюючих документів на спірне майно унеможливлює оформлення спадщини в нотаріальній конторі, тому позивачка змушена звернутись із позовом до суду.

Відповідач не заперечує щодо задоволення позову.

V. Застосоване судом законодавство

Відповідно до ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст.ст. 13, 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

На підставі ст.ст. 12, 81, 82 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

У відповідності до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. При цьому дані докази повинні бути належними та достовірними, як це передбачено ст.ст. 77-79 ЦПК України.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Усі суб`єкти права власності є рівними перед законом (частина другастатті 318 ЦК України). Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).

Відповідно до ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Отже, до правовідносин щодо спадкування майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу Української РСР в редакції 1963 року.

Стаття 524 ЦК УРСР визначає можливість спадкоємства за законом і за заповітом, та вказує, що спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Часом відкриття спадщини, відповідно до ст.525 ЦК УРСР визнається день смерті спадкодавця, а місцем, згідно ст. 526 ЦК УРСР - останнє постійне місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Згідно з положеннями ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Діями, відповідно до ст. 549 ЦК УРСР, що свідчать про прийняття спадщини є: 1) фактичний вступ в управління або володіння спадковим майном; 2) подання державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

VI. Висновки суду

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи встановлені судом обставини у справі, у суду не виникає сумнівів, що позивачка ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 матері ОСОБА_2 , як спадкоємець за законом першої черги, шляхом фактичного вступу у володіння та управління спадковим майном за правилами ст. 529, 548, 549 ЦК УРСР (1963 р.).

На сьогодні ОСОБА_1 не може зареєструвати право власності на належне їй спадкове майно, оскільки правовстановлюючий документ на спірний об`єкт нерухомого майна не видавався.

Також позивачка не має можливості оформити спадщину у позасудовому порядку, оскільки відомості щодо права власності на спірний житловий будинок, в Державному реєстрі речових прав відсутні, погосподарський облік на території Іваничівської селищної ради не ведеться, рішення про передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування спірного житлового будинку селищною радою не приймалось. Земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлових і господарських будівель та споруд, на якій і розміщено вищевказаний житловий будинок, не була оформлена належним чином та ніколи не належала на праві приватної власності спадкодавцеві ОСОБА_2 , а тому, надати нотаріусу документи, які стосуються цієї земельної ділянки, на якій побудовано спірний будинок та які передбачені пунктом 8 частини 1 статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а саме: державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право власності на землю, державний акт на право власності на земельну ділянку або державний акт на право постійного користування землею, виданих до 01 січня 2013 року, не можливо.

Проведення державної реєстрації за позивачем права власності на спірний житловий будинок в порядку спадкування за законом, відповідно до пункту 66 "Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" є неможливим, оскільки у позивача відсутні документи про право власності спадкодавця на земельну ділянку, на якій розміщений спірний будинок, а саме: свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане на ім`я спадкодавця до 01 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката. Таким чином, позивачем були вичерпані всі можливості позасудового врегулювання спору.

У зв`язку з такими обставинами суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до повного задоволення.

VIІ. Судові витрати

Виходячи з вимог ст. 141 ЦПК України суд вважає, що судові витрати у справі потрібно віднести за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 316, 321, 325, 386, 392 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263- 265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст. 86, 125, 202, ЗК України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до Іваничівської селищної ради Володимирського району Волинської області про визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними господарсько-побутовими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .

Судові витрати залишити за позивачкою ОСОБА_1 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація щодо сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Представник позивача: адвокат Білецька Інна Миколаївна, ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ; діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ВЛ № 1296 від 05.02.2021 року;

Відповідач: Іваничівська селищна рада Володимирського району Волинської області, РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя І. Є. Малюшевська