Постанова

від 13.06.2006 по справі 03/2711а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

03/2711а

                                       ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ                                 

                                                                                                    Справа №  03/2711а                    

ПОСТАНОВА             

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

          "13" червня 2006 р.                                                                                                                                 

Господарський суд Черкаської області, в складі: головуючого - судді Єфіменко В.В.,

з секретарем судового засідання Макарченко Н.П.;

за участю представників сторін:

від позивача: Слуцька Н.Ю. за довіреністю,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси матеріали за позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Черкаси

до приватного підприємства “Інтер-Орієнт”, Черкаська область, м. Умань

про  стягнення  3090 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 3090 грн. адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця інвалідами у 2005 році згідно ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.  

Представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити.

Відповідач пояснень по суті позову суду не подав, його представник, повідомлений належним чином про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не з'явився, причин неприбуття до суду не надав.

Справа розглядається в порядку   ч.2 ст.128 Кас України за наявними матеріалами.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Згідно ч. 3 ст. 18 Закону України  "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі - Закон) підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням з індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Відповідно до ст. 19 Закону для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання в 2005 році встановлювався норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих,  а якщо працювало від 15 до 25 чоловік –у кількості одного робочого місця,  якщо інше не передбачено законом.    

Ст. 20 Закону передбачено, що підприємства  (об'єднання),  установи, організації, де кількість працюючих інвалідів менша,  ніж встановлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів, не пізніше 15 квітня наступного року, штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на  відповідному підприємстві (об'єднанні),  установі, організації за кожне робоче місце,  не зайняте інвалідом. Отже,  у разі невиконання підприємством в 2005 році встановленого законом нормативу,  воно  зобов'язане сплатити штрафні санкції  не пізніше 15 квітня 2006 року.

Як вбачається із матеріалів справи, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу в 2005 році у відповідача складала 10 осіб, чотири відсотки від цієї кількості складає 1. Суд приходить до висновку, що у 2005 р. відповідач повинен був працевлаштувати інвалідів на 1 робочому місці.

Факт порушення відповідачем норм законодавства про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні підтверджуються  доказами, дослідженими в судовому засіданні.

До встановленого законодавством терміну відповідач штрафних санкцій в встановленому порядку не сплатив.

Суд вважає, що відповідач не довів і належними доказами не підтвердив,  що ним було вжито у 2005 році всіх залежних  від  нього заходів  для недопущення порушення вимог Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” і забезпечення встановлено Законом нормативу створення робочого місця для працевлаштування інваліда.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 3090 грн. штрафних санкцій за незаймане робоче місце інвалідом у 2005 році.

Оскільки позивач, який відповідно п. 34 ст.4 Декрету КМУ "Про державне мито" звільнений від сплати мита, то суд вважає необхідним стягнути з відповідача 30 грн. 90 коп. судового збору.

Керуючись ст. ст.94, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства “Інтер-Орієнт”, Черкаська область, м. Умань, вул. Урицького, 43/1, код 30066076:                                                                               

-          3090 грн. адміністративно-господарських санкцій на користь Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Черкаси, проспект Хіміків,  50;

-          30 грн. 90 коп. судового збору  із зарахуванням в доход до державного бюджету України стягувачем щодо якого є Уманська об'єднана ДПІ, отримувач - ВДК в м. Черкаси р/р 31110095600002 банк УДК в Черкаській області МФО 854018, код 25874421, код бюджетної класифікації –22090200 символ звітності банку –095 ;

Про апеляційне оскарження постанови може бути подана до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови і апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ                                                                                  В.В. Єфіменко