Ухвала

від 28.05.2025 по справі 752/4762/25

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/4762/25

Провадження № 2/752/4589/25

У Х В А Л А

Іменем України

28 травня 2025 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Слободянюк А.В.,

за участю секретаря - Білас С.В.,

прокурора - Василюк О.Г.,

представника відповідача - Горбенко А.О.,

представника третьої особи НПП «Голосіївський» - Рибіцької Ю.Б.,

розглянувши у підготовчому засіданні цивільну справу за позовною заявою першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі: Київської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Національний природний парк «Голосіївський», державний реєстратор Державного підприємства «Сетам» Борискевич Максим Ігорович, про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою природно-заповідного фонду,

в с т а н о в и в :

В лютому 2025 року перший заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Київської міської ради з даним позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд:

- усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, кадастровий номер 8000000000:79:304:0007 шляхом скасування рішення державного реєстратора Державного підприємства «Сетам» Борискевича М.І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) №30059589 від 15 червня 2016 року та здійснену на його підставі реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності ОСОБА_1 на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта: 94839028000, номер запису про право власності: 14977243, з одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 на нього;

- усунути перешкоди власнику територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, кадастровий номер 8000000000:79:304:0007 шляхом зобов`язання ОСОБА_1 знести об`єкти самочинного будівництва - садовий будинок, загальною площею 16,7 кв.м. та господарську споруду, розташовані по АДРЕСА_1 , а також демонтувати паркан та хвіртку, якими огороджена земельна ділянка навколо садового-дачного будинку за вказаною адресою.

Судові витрати покласти на відповідача.

У порядку автоматизованого розподілу справ між суддями позовну заяву передано на розгляд судді Слободянюк А.В.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 25 лютого 2024 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Національний природний парк «Голосіївський», та відкрито провадження у справі.

07 квітня 2025 року засобами поштового зв`язку надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 , подана її представником Горбенко А.О., в якій представник позивача просить суд:

- визнати незаконними та скасувати пункти 2, 3 рішення Київської міської ради «Про надання земельних ділянок Національному природному парку "Голосіївський" для експлуатації та обслуговування Національного природного парку "Голосіївський" у Голосіївському районі м. Києва» від 26 січня 2012 року № 69/7406 у частині земельної ділянки № НОМЕР_1 , загальною площею 723,69 га, зареєстрованої 30.12.2016 у Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 8000000000:79:304:0007;

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:79:304:0007, площею 723,6941 га, що зареєстрована в Державному земельному кадастрі 30 грудня 2016 року;

- припинити всі речові права, їх обтяження, зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:79:304:0007 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 11533016800000); відмовити у задоволенні первісного позову.

У підготовчому засіданні представник відповідача адвокат Горбенко А.О. просила прийняти до розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду із первісним позовом, оскільки у разі скасування спірного рішення, будуть відсутні підстави для звернення вимог до відповідача. Зустрічний позов пред`явлено до Київської міської ради, Національного природного парку "Голосіївський».

Прокурор у підготовчому засіданні проти прийняття до спільного розгляду зустрічного позову заперечувала, вказувала, що зустрічний та первісний позови обґрунтовані різними підставами, а також предметом позову. Пояснювала, що національний парк не є власником земельної ділянки, а лише користувачем. Розгляд зустрічного позову не вплине на результати вирішення первісного позову, який поданий на захист прав Київської міської ради, як власника земельної ділянки, право власності якої виникло не на підставі державної реєстрації, а на підставі закону.

Представник НПП «Голосіївський» у підготовчому засіданні також заперечувала проти прийняття до спільного розгляду зустрічного позову, вказуючи на недоцільність такого прийняття, оскільки первісний позов поданий не в інтересах національного парку, а в інтересах Київської міської ради. Вказувала, що Верховний Суд у господарській справі вже розглянув позов з аналогічним предметом та відмовив у його задоволенні.

Третя особа державний реєстратор Державного підприємства «Сетам» Борискевич М.І.у підготовче засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлено у встановленому ст. 128 ЦПК України порядку.

Вирішуючи питання про можливість та доцільність об`єднання в одне провадження зустрічного позову з первісним позовом, суд відзначає наступне.

Частиною 1 ст. 3 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 вересня 2021 року у справі № 522/9011/19 (провадження № 61-6642св21) зазначено, що «згідно з частиною другою статті 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Отже, прийняття зустрічного позову можливе за дотримання умов, передбачених частиною другою статті 193 ЦПК України, і залежить від того, наскільки суд вважає за доцільне розглядати цей позов у одному провадженні з первісним. При цьому вищевказаною нормою процесуального закону визначено дві альтернативні ознаки зустрічного позову: або взаємопов`язаність первісного та зустрічного позовів, що зумовлює їх спільний розгляд, зокрема, коли обидва позови виникають з одних правовідносин; або їх взаємовиключність, коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Зустрічний позов, який прийнятий судом для спільного провадження з первісним позовом, повинен знайти вирішення у виді загального рішення, яке має містити відповідь на обидві заявлені вимоги (як позивача, так і відповідача). Задоволення зустрічного позову спричиняє відмову в задоволенні первісного позову, однак не виключає можливості як задоволення обох вимог, так і однієї повністю, а іншої частково.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 червня 2023 року в справі № 459/1490/21 (провадження № 61-12807 св 22) вказано, що:

«відповідно до частин першої, другої та третьої статті 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом. Отже, прийняття зустрічного позову можливе за дотримання умов, передбачених частиною другою статті 193 ЦПК України, і залежить від того, наскільки суд вважає за доцільне розглядати цей позов у одному провадженні з первісним.

Аналіз вказаних положень закону свідчить про те, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

За своєю сутністю зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом, оскільки задоволення його вимог виключає задоволення вимог позивача.

Умовами пред`явлення зустрічного позову є: взаємопов`язаність зустрічного позову з первісним, що виявляється у тому, що вони виникають з одних правовідносин; доцільність сумісного розгляду основного і зустрічного позовів, оскільки це дозволяє більш повно і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити фактичні взаємовідносини сторін, виключити ухвалення взаємосуперечливих чи взаємовиключних судових рішень.

Отже, зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом, оскільки задоволення його вимог унеможливлює задоволення вимог позивача. Зустрічний позов має бути пред`явлений лише до первісного позивача (або одного зі співпозивачів). Умовою пред`явлення зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним; взаємопов`язаність позовів виявляється у тому, що вони виникають з одних правовідносин.

Подібні за змістом правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 200/22329/14-ц (провадження № 14-483 цс 19).

Водночас право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізовано за умови не лише їх взаємопов`язаності, а й доцільності їх спільного розгляду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 910/2987/18).

Поняття "предмет спору" та "предмет позову" не тотожні поняття, оскільки предмет спору - це, як правило, матеріально-правовий об`єкт (кошти, нерухоме майно, земельна ділянка), а предмет позову - це матеріально-правова вимога (іншими словами, спосіб захисту) стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Ураховуючи викладене, взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у наступному: обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному та правильному вирішенню спору, взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; вимоги за зустрічним та первісним позовами можуть зараховуватись; задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом. У таких випадках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю або частково».

У цій справі предметом спору між державою в особі Київської міської ради та ОСОБА_1 є захист права власності територіальної громади міста Києва на земельну ділянку природно-заповідного фонду, тоді як за зустрічним позовом відповідач не погоджується з передачею спірної земельної ділянки на праві постійного користування НПП «Голосіївський» для експлуатації та обслуговування природного парку.

Вимоги первісного позову за своїм характером є негаторними, тобто спрямованими на усунення перешкод державі в особі Київської міської ради здійснювати права власника спірної земельної ділянки, тоді як вимоги зустрічного позову спрямовані на скасування передачі спірної земельної ділянки в постійне користування НПП «Голосіївський». При цьому, уразі скасування пунктів 2,3 рішення Київської міської ради «Про надання земельних ділянок Національному природному парку "Голосіївський" для експлуатації та обслуговування Національного природного парку "Голосіївський" у Голосіївському районі м. Києва» від 26 січня 2012 року № 69/7406,з подальшим скасуванням державної реєстрації, спірна земельна ділянка однаково залишиться у власності територіальної громади.

Отже, судом встановлено, що позови містять різний зміст вимог, обставин, які підлягають доказуванню, а задоволення первісного позову не може повністю або частково виключити задоволення зустрічного позову, а їх спільний розгляд може затягнути та ускладнити вирішення справи.

Крім того, суд констатує, що зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом, оскільки задоволення його вимог унеможливлює задоволення вимог позивача. Зустрічний позов має бути пред`явлений лише до первісного (або одного зі співпозивачів).

Як вбачається зі змісту первісного позову, позивачем у первісному позові є держава в особі Київської міської ради, в інтересах якої заявлено вимоги про усунення їй, як власнику, перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою. Поряд з цим, в зустрічному позові визначено два відповідача: Київську міську раду та Національний природний парк «Голосіївський».

Отже, в порушення норм процесуального закону, відповідачем в зустрічному позові визначено інше коло відповідачів, зокрема пред`явлено позов до третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Національного природного парку «Голосіївський».

Таким чином, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору за первісним позовом, у зустрічному позові набула статусу відповідача.

Отже, суд приходить до висновку, що зустрічні позовні вимоги не є взаємопов`язаними з вимогами за первісним позовом, а задоволення зустрічного позову не виключить повністю або частково задоволення первісних вимог.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для об`єднання в одне провадження вимог за зустрічним позовом з первісним позовом і вважає, що в прийнятті зустрічної позовної заяви слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 19, 31, 175, 177, 187, 193, 258, 260-261, 353-355 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Відмовити в прийнятті та об`єднанні в одне провадження з первісним позовом першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі: Київської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Національний природний парк «Голосіївський», державний реєстратор Державного підприємства «Сетам» Борискевич Максим Ігорович, про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою природно-заповідного фонду, зустрічного позову ОСОБА_1 до Київської міської ради, Національного природного парку «Голосіївський» про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради, скасування державної реєстрації земельної ділянки, припинення речових прав та їх обтяжень на земельну ділянку.

Роз`яснити, що із заявленими позовними вимогами, викладеними у зустрічній позовній заяві, відповідач може звернутися до суду для самостійного розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Суддя А.В. Слободянюк