Ухвала від 29.05.2025 по справі 761/21460/25

Справа № 761/21460/25

Провадження № 2-з/761/198/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Анохіна А.М.,

при секретарі Лазуренко А.В.,

розглянувши у судовому засіданні заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Житлово - будівельного кооперативу «Ліра», Товариства з обмеженою відповідальністю «Р-Лайн», треті особи - Київська міська рада, Комунальне підприємство «Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу» про визнання права власності, встановлення факту, визнання довідки недійсною та скасування рішення про державну реєстрацію,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Києві перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Житлово - будівельного кооперативу «Ліра», Товариства з обмеженою відповідальністю «Р-Лайн», треті особи - Київська міська рада, Комунальне підприємство «Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу» про визнання права власності, встановлення факту, визнання довідки недійсною та скасування рішення про державну реєстрацію.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, яка була розподілена разом з позовною заявою та передана на розгляд судді Анохіну А.М.

З метою забезпечення позову позивач просить накласти арешт шляхом заблорони на відчуження квартири № 1 , яка зареєстрована та належить на праві приватної власності ОСОБА_2 та розташована по АДРЕСА_2 , індексний номер майна 39777668, реєстраційний номер 1490491880000.

В обгрунтування поданої заяви зазначає, що квартира є спірною та після смерті ОСОБА_2 був отриманий кредитором виконавчий лист та існує реальна загроза того, що квартира може бути передана як в іпотеку так і реалізована у будь - який спосіб, в тому числі, з прилюдних торгів.

Позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на спірне нерухоме майно може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Враховуючи вищевикладене, просить заяву задовольнити.

Сторони в судове засідання не з`явились, оскільки не повідомлялись про час та місце розгляду справи у відповідності до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України, що не є перешкодою для розгляду даної заяви.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи та заяву про забезпечення позову приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Тобто, однією із причин, в зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення.

При цьому закон не вимагає надання будь-яких доказів існування можливості утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а лише вимагає подання відповідної заяви про це у вигляді, передбаченому ч. 1 ст. 149 ЦПК України.

З точки зору закону, значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, зокрема, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Встановлено, що предметом спору є визнання права власності, встановлення факту, визнання довідки недійсною та скасування рішення про державну реєстрацію

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму ВСУ №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва, та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідачів з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Виходячи з предмету спору та характеру заявлених вимог, суд не знаходить підстав для вжиття заходів забезпечення позову у спосіб зазначений заявником, оскільки вважає, що невжиття відповідних заходів позову забезпечення позову не може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні поданої заяви.

Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Житлово - будівельного кооперативу «Ліра», Товариства з обмеженою відповідальністю «Р-Лайн», треті особи - Київська міська рада, Комунальне підприємство «Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу» про визнання права власності, встановлення факту, визнання довідки недійсною та скасування рішення про державну реєстрацію - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Андрій АНОХІН