Постанова від 30.05.2025 по справі 914/1885/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2025 р. Справа №914/1885/24

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Якімець Г.Г.,

секретар судового засідання Гавриляк І.В.

розглянув апеляційну скаргу першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури б/н від 03.12.2024,

на рішення Господарського суду Львівської області від 05.11.2024, суддя: Козак І.Б.,

м. Львів, повний текст рішення складено 14.11.2024,

у справі №914/1885/24

за позовом заступника керівника Львівської обласної прокуратури, м.Львів, в інтересах держави в особі позивача Львівської міської ради, м.Львів,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Ідилія Парк, м.Львів,

про визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації права оренди та зобов`язання повернути земельну ділянку,

явка учасників справи:

від прокуратури: Максимовська С.С..;

від позивача: Коржевич У.Ф.;

від відповідача: Борисовська Ю.Е.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

29.07.2024 на адресу Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Львівської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю «Ідилія Парк» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 1,3058 га, кадастровий номер 4623683800:01:001:0340, що укладений 11.01.2019 між Лисиничівською сільською радою Пустомитівського району Львівської області та товариством з обмеженою відповідальністю «ІДИЛІЯ ПАРК», скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1697422446236) за товариством з обмеженою відповідальністю «ІДИЛІЯ ПАРК» (ЄДРПОУ 42565525), номер запису про інше речове право 29946408 від 16.01.2019; зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю «ІДИЛІЯ ПАРК» повернути Львівській міській раді земельну ділянку кадастровий номер 4623683800:01:001:0340, площею 1,3058 га, яка знаходяться в с. Лисиничі, Львівського району Львівської області.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 11.09.2019 року за результатами торгів укладено договір оренди землі між Лисинічівською сільською радою Пустомитівського району Львівської області та товариством з обмеженою відповідальністю «ІДИЛІЯ ПАРК».

Позовні вимоги обґрунтовуються наступним. 11.09.2019 року за результатами торгів укладено Договір оренди землі між Лисинічівською сільською радою Пустомитівського району Львівської області та товариством з обмеженою відповідальністю ІДИЛІЯ ПАРК.

Всупереч вимог ст. 136 Земельного кодексу України земельні торги у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки кадастровий номер 4623683800:01:001:0340 проведено за відсутності технічної документації з нормативної грошової оцінки зазначеної земельної ділянки. Відтак, договір оренди земельної ділянки від 11.01.2019 підлягає визнанню недійсним, державна реєстрація прав скасуванню, а земельна ділянка поверненню.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням господарського суду Львівської області від 05.11.2024 в задоволенні позову керівника Львівської обласної прокуратури, в інтересах держави в особі Львівської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю «Ідилія Парк» про визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації права оренди та зобов`язання повернути земельну ділянку кадастровий номер 4623683800:01:001:0340 Львівській міській раді - відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що у даному випадку задоволення позовних вимог прокурора про визнання недійсним оспорюваного договору, який виконано та скасування державної реєстрації без одночасного заявлення позовної вимоги про застосування наслідків недійсного правочину (повернення земельної ділянки її власнику) не призведе до ефективного захисту прав держави, в інтересах якої прокурором заявлено позов у цій справі.

Окрім того, суд зазначив, що обраний прокурором спосіб виправлення помилки спричиняє підприємству майнові збитки, пов`язані із сплаченою орендною платою та неможливістю використовувати земельну ділянку до 2029 року.

Також, суд послався на практику ЄСПЛ та зазначив, що принцип "належного урядування" покладає обов`язок на орган діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб, запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та аргументи учасників справи.

04.12.2024 до Західного апеляційного господарського суду через систему Електронний суд надійшла апеляційна скарга першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури б/н від 03.12.2024 на рішення Господарського суду Львівської області від 05.11.2024 у справі №914/1885/24.

Апелянт не погоджується з рішенням суду першої інстанції, просить його скасувати, а позовні вимоги задоволити. При цьому апелянт наводить наступні доводи:

-вимоги про визнання недійсним договору, скасування державної реєстрації права оренди та зобов`язання повернути земельну ділянку, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони мали до вчинення правочину. На думку апелянта, такий спосіб захисту порушеного права є ефективним, оскільки забезпечуватиме його поновлення;

-ТзОВ «ІДИЛІЯ ПАРК» було обізнане про відсутність серед документації на Лот витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що свідчить про недобросовісність відповідача під час земельних торгів та при укладенні оскаржуваного договору;

-стартовий розмір річної орендної плати міг становити 285 702,50 грн. (5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, як це встановлено рішенням Лисиничівської сільської ради № 33 870 від 09.11.2018), а не 1439 грн. 62 коп. А тому, прокурор вважає, що в даному випадку є всі підстави для втручання в право на мирне володіння майно.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечив доводи апелянта. Зазначив, що встановлені обставини суду по справі відповідають наявним доказам та нормативним актам. Твердження апелянта не спростовують правильних висновків суду. При цьому зазначив:

-ТОВ ІДИЛІЯ ПАРК мало всі підстави покладатися на правомірність та розумність поведінки Лисиничівської сільської ради щодо дотримання нею встановлених вимог законодавства та вважати, що нормативно правова оцінка спірної земельної ділянки на момент проведення торгів здійснена. Жодних порушень зі сторони відповідача при проведенні земельних торгів та укладенні Договору оренди від 11.01.2019 допущено не було. Вказаний договір ТОВ ІДИЛІЯ ПАРК уклало шляхом приєднання до заздалегідь встановлених та визначених органом місцевого самоврядування умов цього договору без можливості їх зміни чи уточнення.

Обраний прокурором спосіб захисту прав та інтересів держави (визнання недійсним Договору від 11.01.2019 повернення земельної ділянки та скасування державної реєстрації права оренди) є неналежним в силу того, що він покладає на ТОВ ІДИЛІЯ ПАРК надмірний індивідуальний тягар та порушує принцип пропорційності, закріплений в ст. 1 Першого протоколу до Європейської Конвенції.

Оспорюваний позивачем договір був предметом розгляду справи № 914/1258/22, рішенням якої позивачу відмовлено у задоволенні позову, де постановою Західного апеляційного господарського суду та постановою касаційного господарського суду в складі ВС залишено рішення першої інстанції без змін. Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини встановлені рішенням суду в господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Представник апелянта, просив рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове, яким задоволити позовні вимоги. При цьому наводив доводи, аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін. При цьому наводив доводи, аналогічні викладеним у відзиві на апеляційну скаргу.

Щодо встановлених обставин судами та нормативно-правового обгрунтування суті спору

07.12.2021, на підставі ухвали Львівської міської ради № 1572 від 04.11.2021, розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р від 12.06.2020 Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області, державним реєстратором здійснено державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку кадастровий номер 4623683800:01:001:0340 за Львівською міською радою. Номер запису про право власності 45578520.

На підставі правовстановлюючих нормативних актів Львівська міська рада набула право комунальної власності на спірну земельну ділянку.

У відповідності до вимог ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Положення частини 2 статті 16 ЦК України та статті 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права, як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією (ч.1 ст.13 Конституції України).

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з ст.12 Земельного кодексу України розпорядження землями територіальних громад відноситься до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст.

У частині 1 ст.122 Земельного кодексу України встановлено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

За загальним правилом, встановленим частиною 1 ст.134 Земельного кодексу України, земельні ділянки державної чи комунальної власності продаються або передаються в користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) окремими лотами на конкурентних засадах (на земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частиною 1 ст.137 ЗК України передбачалося, що організатор земельних торгів не пізніше десяти робочих днів після підписання договору про проведення торгів передає, а виконавець земельних торгів приймає документи та матеріали на лот, зазначені у частини 4 статті 136 цього Кодексу.

У відповідності до пункту "г" ч.4 ст.136 ЗК України підготовка лотів до проведення земельних торгів включає отримання витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідно до Закону України «Про оцінку земель» у разі продажу на земельних торгах права оренди на неї.

Згідно з ст.1 ЗУ «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель (ст.5 ЗУ «Про оцінку земель»).

Статтею 13 ЗУ «Про оцінку земель» передбачено випадки, в яких нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться обов`язково, зокрема, для визначення розміру земельного податку, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

В силу ст.18 ЗУ «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Відповідно до ст.23 ЗУ «Про оцінку земель» витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до розробленої у 2012 році ЛРФ ДП "Укрспецзем" технічної документації з нормативної грошової оцінки земель в межах с. Лисиничі середня (базова вартість) 1 кв. м села Лисиничі становила 62,09 грн.

Коефіцієнт індексації (Кі) нормативної грошової оцінки земель станом на 2018, 2019 роки становив 1,897. Отже, як зазначив прокурор, враховуючи коефіцієнт індексації (Кі), середня (базова вартість) 1 кв.м села Лисиничі у 2018, 2019 роках становила 117,80 грн. Коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), цільове призначення 02.03. - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку становить 1.

Отже враховуючи наведене, орієнтовна нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки, у випадку її проведення, могла б становити 1 538 232,40 грн (13058,00 х 117,80). Тобто стартовий розмір річної орендної плати міг би становити 76 911,62 грн (5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, як це встановлено рішенням Лисиничівської сільської ради № 33-871 від 09.11.2018).

Рішенням Лисиничівської сільської ради № 18-452 від 21.07.2017 Про затвердження детального плану території в урочищі Свинна-2 в селі Лисиничі Пустомитівського району Львівської області затверджено детальний план території згаданого урочища.

15.11.2018 Лисиничівською сільською радою Пустомитівського району Львівської області зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку, кадастровий номер 4623683800:01:001:0340, площею 1,3058 га. Номер запису про право власності 28984273.

У інформації наданій ГУ Держгеокадастру у Львівській області № 10-13-0.10-2137/2-24 від 10.04.2024, № 10-13-0.10-1957/2-22 від 14.07.2022 зазначено, що проєктом землеустрою щодо зміни меж населеного пункту с. Лисиничі, розробленого ПП РІГА, затвердженого рішенням Пустомитівської районної ради від 28.02.2017 № 260, земельна ділянка кадастровий номер 4623683800:01:001:0340 розташована в межах населеного пункту с. Лисиничі.

Пунктом 2 рішення Лисиничівської сільської ради від 30.03.2018 № 26-656 Про надання дозволу на складання проєкту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок в урочищі Свинна-2 в селі Лисиничі Пустомитівського району Львівської області для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку для передачі в оренду шляхом проведення торгів у формі аукціону надано дозвіл на складання проєкту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,31 га для передачі в оренду шляхом проведення земельних торгів у формі аукціону для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код 02.03 згідно Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Держкомзему України № 548 від 23.07.2010) в селі Лисиничі Пустомитівського району Львівської області.

Замовником виконання робіт зі складання проєкту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки визначено виконавчий комітет Лисиничівської сільської ради, тобто орган територіальної громади Лисиничівської сільської ради.

На підставі вказаного рішення ПП ГАБР-Л виготовлено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку (КВЦПЗ 02.03) в с. Лисиничі Пустомитівського району Львівської області.

Рішенням Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області № 33 870 від 09.11.2018, затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,3058 га (кадастровий номер земельної ділянки 4623683800:01:001:0340, код 02.03 згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою наказом Держкомзему України № 548 від 23.07.2010), яка розташована в селі Лисиничі (в межах населеного пункту) Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області з метою продажу права оренди на неї на земельних торгах у формі аукціону для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку на землях житлової та громадської забудови.

Пунктами 3 та 4 вищевказаного рішення, земельну ділянку площею 1,3058 га, кадастровий номер 4623683800:01:001:0340, включено до переліку земельних ділянок для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону.

Пунктами 5, 7 рішення Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області № 33 870 від 09.11.2018 затверджено стартовий розмір річної орендної плати за земельну ділянку у розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та встановлено значення кроку земельних торгів у формі аукціону у розмірі 0,5% від стартового розміру річної орендної плати за користування земельною ділянкою.

Згаданим рішенням вирішено торги провести в порядку визначеному статтями 137-139 Земельного кодексу України (п. 8 рішення).

Відповідно до протоколу № 40 від 11.01.2019 земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки кадастровий номер 4623683800:01:001:0340, площею 1,3058 га, переможцем земельних торгів з продажу права оренди земельної ділянки визначено товариство з обмеженою відповідальністю ІДИЛІЯ ПАРК.

У вищезгаданому протоколі земельних торгів № 40 від 11.01.2019 зазначено стартовий розмір річної орендної плати 1439,62 грн.

З урахуванням п.5 рішення Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області № 33 870 від 09.11.2018, оцінка земельної ділянки кадастровий номер 4623683800:01:001:0340, площею 1,3058 га, використана при проведенні земельних торгів становить 28792,40 грн. (1439,62 х 100 : 5).

У п. г ч. 4 ст. 136 Земельного кодексу України передбачає, що підготовка лотів до проведення земельних торгів включає отримання витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідно до Закону України Про оцінку земель у разі продажу на земельних торгах права оренди на неї.

Частиною 1 ст. 137 Земельного кодексу України встановлено, що організатор земельних торгів не пізніше десяти робочих днів після підписання договору про проведення торгів передає, а виконавець земельних торгів приймає документи та матеріали на лот, зазначені у ч. 4 ст. 136 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 137 ЗК України документи та матеріали на Лот включають, поміж іншого, витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідно до Закону України Про оцінку земель.

Статтею 23 Закону України Про оцінку земель передбачено, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Однак, згідно з інформацією ГУ Держгеокадастру у Львівській області № 10-13-0.10-698/2-22 від 16.02.2022, наданою на запит обласної прокуратури, протягом 2019 року витяги з технічної документації на земельну ділянку кадастровий номер 4623683800:01:001:0340 не видавалися.

За результатами земельних торгів, 11.01.2019 між Лисиничівською сільською радою Пустомитівського району Львівської області (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю ІДИЛІЯ ПАРК укладено договір оренди земельної ділянки № б/н (далі Договір).

За умовами п. 1 Договору, Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку на землях житлової та громадської забудови, з кадастровим номером 4623683800:01:001:0340, яка розташована за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, Лисиничівська сільська рада, село Лисиничі (в межах населеного пункту).

Відповідно до п. 2 Договору, в оренду передається земельна ділянка кадастровий номер 4623683800:01:001:0340, загальною площею 1,3058 га, у тому числі: ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ - 0 га, інших угідь 1,3058 га.

У п. 5 Договору зазначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення Договору становить 1439,62 грн.

За оренду земельної ділянки Орендар сплачує орендну плату у грошовій формі. Розмір річної орендної плати визначається за результатами земельних торгів (протокол № 40 від 11.01.2019) і становить 41500,42 гривень в рік та сплачується на поточний рахунок до місцевого бюджету Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області (п. 9 Договору).

Відповідно до п.14 розмір орендної плати переглядається щорічно.

Право оренди земельної ділянки зареєстровано 16.01.2019 за товариством з обмеженою відповідальністю ІДИЛІЯ ПАРК, номер запису про інше речове право 29946408.

11.01.2019 Актом приймання-передачі об`єкта оренди до Договору оренди земельної ділянки, Орендодавець згідно з Договором передав, а Орендар прийняв у фактичне володіння та користування об`єкт оренди, що визначений Договором: земельну ділянку площею 1,3058 га несільськогосподарського призначення для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку на землях житлової та громадської забудови з кадастровим номером 4623683800:01:001:0340, яка розташована за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, Лисиничівська сільська рада, село Лисиничі (в межах населеного пункту).

Згідно з інформацією Львівської міської ради №2403вих-25379 від 07.04.2022 при проведенні розрахунків для укладення договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 4623683800:01:001:0340 брався до уваги лист відділу у Пустомитівському районі Головного управління Держгеокадастру Львівської області від 29.11.2018 № 18-13-0.29-1360/113-18, відповідно до якого середня нормативно-грошова оцінка ріллі у Львівській області станом на 01.10.2018 становила 22049,66 грн/га. Львівською міською радою також зазначено, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки у переданих їй матеріалах відсутній.

Тобто витяг з технічної документації є документом, який оформлюється за результатом проведення нормативної грошової оцінки та відображає дані стосовно окремої земельної ділянки. Він складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, що затверджується рішенням відповідної сільської, селищної або міської ради.

Доводи апеляційної скарги в частині того, що відповідач проявивши розумну обачливість повинен був ознайомитися з документацією лота з продажу права оренди земельної ділянки і зауважити про відсутність витягу Держгеокадастру про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а тому повернення земельної ділянки є пропорційним втручанням в право мирного володіння, судом так не оцінюється, оскільки позивачами ототожнено право на ознайомлення - з обов`язком, який відсутній у відповідача, як і відсутній щодо виготовлення технічної документації на проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Приписами пункту 288.5 статті 288ПК України передбачено можливість землевласника визначати плату за землю (орендну плату) за умови непроведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Окрім того в документах, що аналізувалися вище йшлося про визначення вартості лота за умови непровдення нормативно-грошової оцінки, а тому тягар відповідальності за невчинення обов`язкових дій щодо проведення нормативно-грошової оцінки земельної ділянки покладається на організатора проведених торгів-орган місцевого самоврядування.

Висновок експерта за результатами проведення судової оціночно-земельної експертизи від 27.11.2023 року №1750-е, не береться судом до уваги, оскільки не є належним доказом, експертом встановлювалась ринкова вартість спірної земельної ділянки, яка ніяким чином не впливає на визначення суми орендних платежів.

Наказом Відділу містобудування та архітектури Пустомитівської РДА Львівської області № 41муо-12/06 від 22.02.2021 затверджено ТОВ «Ідилія Парк» містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва «Нове будівництво комплексу багатоквартирних житлових будинків в с. Лисиничі».

12.05.2021 між ТОВ «Ідилія Парк» та ТОВ «Будівельний Альянс-2000» укладено договір на виконання проектних робіт щодо розробки концепції функціонально-структурного рішення, художнього образу і основних характеристик запланованого об`єкта будівництва.

03.06.2022 між ТОВ «Ідилія Парк» та ПрАТ «Львівобленерго» укладено договір № 150-0445/ВС про тимчасове приєднання до електричних мереж електроустановок нового будівництва комплексу багатоквартирних житлових будинків та отримано технічні умови такого приєднання.

Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав (правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.05.2023 у справі №905/77/21).

Орім того, апеляційним судом встановлено, що обраний прокурором спосіб виправлення допущеної державою(органом місцевого самоврядування) помилки має наслідком повернення сторін до становища, яке існувало до укладення договору оренди. Зокрема, ТОВ "Ідилія Парк" повертає державі в особі Львівської міської ради спірну земельну ділянку. При цьому, враховуючи відсутність технічної документації про її нормативну грошову оцінку, міська рада отримавши цю ділянку, без попереднього проведення вказаної оцінки, не зможе реалізувати свій інтерес щодо продажу на земельних торгах права оренди на неї та не отримуватиме орендної плати за її користування. Натомість, ТОВ "Ідилія Парк", яке набуло право оренди на відкритих торгах за рівних з іншими учасниками умов, позбавляється не лише права користування спірною земельною ділянкою, але і законних інтересів, які полягають у завершенні розпочатої процедури будівництва багатоквартирних будинків.

Водночас судом встановлено, що ТОВ "Ідилія Парк" сплачує орендну плату, згідно з умовами договору оренди; заборгованість з орендної плати за договором відсутня. При цьому, у разі визнання недійсним спірного договору такі кошти орендарю не повертаються з огляду на положення ч.6 ст.21 ЗУ «Про оренду землі».

Сторонами в договорі передбачено, що відповідно до п.14 розмір орендної плати переглядається щорічно, що б дало можливість виправити помилку органу місцевого самоврядування шляхом укладення додаткової угоди про зміну розміру орендної плати, беручи до уваги нормативно грошову оцінку земельної ділянки.

З аналізу правових норм ПК України, Закону України "Про оцінку земель", Закону України "Про оренду землі"вбачається,, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

При цьому зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати незалежно від домовленості сторін у договорі оренди землі про можливість такої зміни.

Відповідач в поясненнях посилався на п.14 Договору оренди, де сторони передбачили, переглянути розмір орендної плати за цим договором після затвердження нормативно грошової оцінки земель населеного пункту та укласти відповідну додаткову угоду до цього Договору, що не суперечить принципу свободи договору згідно із частиною першою статті 6 та статті 628 ЦК України.

І ці пояснення відповідач послідовно підтримував в судовому засіданні.

Щодо правомірності втручання у право мирного володіння спірною земельною ділянкою.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три окремі норми: перша - виражається в першому реченні першого абзацу, закладає принцип мирного володіння майном і має загальний характер; друга - викладена в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності й обумовлює його певними критеріями; третя - закріплена в другому абзаці та визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Другу та третю норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, треба тлумачити у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України» від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04), § 166-168).

Критеріями сумісності заходу втручання у право власності з гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право:

- втручання держави у право власності повинно мати нормативну основу в національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними;

- якщо можливість втручання у право власності передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів або штрафів;

- втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа - добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах "Рисовський проти України" від 20.10.2011 (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), "Кривенький проти України" від 16.02.2017 (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07)).

Порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції ЄСПЛ констатує, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий. І навпаки - встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії".

Аналогічні висновки викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.04.2025 року у справі № 917/49/24.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України). Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція)).

У практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (наприклад, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Трегубенко проти України» від 02 листопада 2004 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 07 липня 2011 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Пунктами 32-35 рішення ЄСПЛ від 24 червня 2003 року «Стретч проти Сполученого Королівства» визначено, що майном у зазначеній статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади. За висновком ЄСПЛ у зазначеній справі, «наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила». Оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, у такому випадку мало місце «непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції».

У рішенні ЄСПЛ у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04, пункт 70) Суд підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він зазначив, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість, але потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною,alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Пайн Велі Девелопмент ЛТД» та інші проти Ірландії» від 23 жовтня 1991 року зазначено, що статтю 1 Першого протоколу до Конвенції можна застосувати до захисту «правомірних очікувань» щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. «Правомірні очікування» виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним, та розраховувати на певний стан речей.

За наявності відповідного рішення органу публічної влади щодо передання у користування земельної ділянки особі в останньої виникають правомірні очікування мирно володіти майном (право користування). При цьому такі правомірні очікування є об`єктом правового захисту згідно із статтею 1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України.

Зі встановлених обставин справи вбачається, що Орендар, укладаючи договір оренди земельної ділянки на умовах, визначених орендодавцем, та належним чином виконуючи його умови, сподівався на використання земельної ділянки протягом всього строку дії договору та можливість здійснення на ній підприємницької діяльності, узгодженої договором оренди.

За змістом статей 632 651 ЦК України та статті 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору, в тому числі у частині розміру орендної плати, здійснюється за взаємною згодою сторін, а за відсутності такої згоди договір може бути змінено за рішенням суду лише у випадках, передбачених за умовами договору або в силу закону.

Колегія суддів погоджується, що в даному випадку втручання ґрунтувалося на національному законі та переслідувало легітимну мету, однак відповідний захід не є пропорційним легітимній меті втручання у право власності.

На думку колегії, справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа - добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар.

Як зазначалось вище, наказом Відділу містобудування та архітектури Пустомитівської РДА Львівської області № 41муо-12/06 від 22.02.2021 затверджено ТОВ «Ідилія Парк» містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва «Нове будівництво комплексу багатоквартирних житлових будинків в с. Лисиничі». 12.05.2021 між ТОВ «Ідилія Парк» та ТОВ «Будівельний Альянс-2000» укладено договір на виконання проектних робіт щодо розробки концепції функціонально-структурного рішення, художнього образу і основних характеристик запланованого об`єкта будівництва. 03.06.2022 між ТОВ «Ідилія Парк» та ПрАТ «Львівобленерго» укладено договір № 150-0445/ВС про тимчасове приєднання до електричних мереж електроустановок нового будівництва комплексу багатоквартирних житлових будинків та отримано технічні умови такого приєднання. Тобто відповідачем було вчинено ряд дій, які вимагали від нього часу та фінансових витрат.

При цьому, при зверненні з позовом не передбачено жодної компенсації відповідачу. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Апеляційний суд вважає, що прокурором не доведено підстав, за яких може бути виправдано втручання у майнове право відповідача на оренду землі, оскільки таке втручання є непропорційним тому заходу, якого вимагає прокурор.

З огляду на зазначене, апеляційний суд прийшов до висновку, що задоволення позову прокурора в цій справі призвело до недотримання критеріїв сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном та порушило справедливий баланс між інтересами держави, пов`язаними з цим втручанням, та інтересами особи, яка зазнає такого втручання - товариства з обмеженою відповідальністю Ідилія Парк, що є несумісним із вказаними гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Щодо належності обраного способу захисту

З посиланням на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 14.02.2024 у справі № 914/1259/22 та від 12.09.2023 у справі № 914/1262/22, ст. ст. 203, 215, 203 ЦК України, суд першої інстанції зазначив, що у цьому випадку задоволення позовних вимог прокурора про визнання недійсним оспорюваного договору, який виконано, та скасування державної реєстрації без одночасного заявлення позовної вимоги про застосування наслідків недійсного правочину (повернення земельної ділянки її власнику) не призведе до ефективного захисту прав держави, в інтересах якої прокурором заявлено позов у цій справі.

Колегія суддів, не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Предметом спору в цій справі є вимоги про визнання недійсним договору, скасування державної реєстрації права оренди та зобов`язання повернути земельну ділянку, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину.

На думку колегії, такий спосіб захисту, який був обраний прокурором, є обґрунтованим і виключатиме в подальшому необхідність пред`явлення інших позовів для захисту (відновлення) порушеного права.

А тому висновок викладений в рішенні суду першої інстанції що обраний прокурором і позивачем неналежний спосіб захисту не знайшов підтвердження в апеляційному суді і в цій частині рішення суду першої інстанції підлягає зміні, з викладенням в редакції постанови апеляційного суду.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

В решті рішення господарського cуду Львівської області від 05.11.2024 прийнято з дотриманням вимог норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає залишенню без змін, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

За змістом статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як письмові, речові та електронні докази.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Згідно зі ст. ст. 73,74,77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів.

Однак, скаржником всупереч вищенаведеним нормам права, не подано доказів, які б підтвердили доводи, викладені в апеляційній скарзі, та спростували правомірність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції виходить з того, що Європейським судом з прав людини у рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» № 4241/03 від 28.10.2010 зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Судові витрати.

У зв`язку з залишенням апеляційної скарги без задоволення, апеляційний господарський суд на підставі ст. 129 ГПК України дійшов до висновку про покладення на апелянта витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Львівської обласної прокуратури б/н від 03.12.2024 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 05.11.2024 у справі №914/1885/24 змінити, викласти мотивувальну частину в редакції цієї постанови, в решті залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд справи в апеляційному порядку покласти на апелянта.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до касаційної інстанції визначені ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 23.05.2025

Головуючий суддяБойко С. М.

СуддіБонк Т.Б.

Якімець Г.Г.