Постанова

від 21.05.2025 по справі 910/11221/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2025 р. Справа№ 910/11221/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Шапрана В.В.

Буравльова С.І.

секретар судового засідання - Король Д.А.

учасники справи:

прокурор: Синюк А.І.;

від позивача : Чухрай К.М.;

від відповідача 1: Онищенко Т.О.;

від відповідача 2: Марків Н.В.;

від відповідача 3: Безносько С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури

на рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2025 (повний текст рішення складено та підписано 10.03.2025)

у справі №910/11221/24 (суддя Маринченко Я.В.)

за позовом заступника керівника Київської міської прокуратури

в інтересах держави в особі Київської міської ради

до 1)Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація),

2) Приватного підприємства «Видавництво «Фенікс»,

3) Комунального закладу професійної (професійно-технічної) освіти «Київський професійний коледж інформаційних технологій та поліграфії»

про визнання недійсним договору оренди майна та повернення нежитлового приміщення

УСТАНОВИВ:

Заступник керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради, Приватного підприємства "Видавництво "Фенікс", Комунального закладу професійної (професійно-технічної) освіти «Київський професійний коледж інформаційних технологій та поліграфії» про визнання недійсним договору оренди майна та повернення нежитлового приміщення.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.02.2025 у справі №910/11221/24 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з указаним рішенням, заступник керівника Київської міської прокуратури 18.03.2025 через електронний кабінет подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2025 у справі №910/11221/24та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що на думку апелянта, місцевим господарським судом необґрунтовано було відмовлено у задоволенні позовних вимог. Апелянт стверджує, що 21.11.2020 між відповідачами укладено Договір оренди №3650 від 21.11.2022. при цьому Прокурор зазначає, що оренда закладів освіти дозволяється лише з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти та пов`язані із забезпечення освітнього процесу або обслуговуванням учасників процесу. Апелянт наголошує, що у діяльності відповідача 3 відсутнє здійснення освітнього процесу або надання послуг пов`язаних із забезпеченням такого процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу. Прокурор вказує на те, що Договір оренди №3650 від 21.11.2022 укладено всупереч вимог ч.4 ст.80 Закону України "Про освіту". На підставі викладеного, прокурор просить суд визнати недійсним Договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності №3650 від 21.11.2020 укладений між відповідачами на орендне користування нежитловими приміщеннями на першому та третьому поверхах навчально-виробничого корпусу загальною площею 330 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Полковника Шутова (вул. Грушецька), 13, літ. Б, а також просить суд зобов`язати ПП "Видавництво "Фенікс" повернути Комунальному закладу професійної (професійно-технічної) освіти "Київський професійний коледж інформаційних технологій та поліграфії", який є правонаступником Державного навчального закладу "Центр професійної освіти інформаційних технологій, поліграфії та дизайну м. Києва" за актом приймання-передачі нерухоме майно - нежитлові приміщення на першому та третьому поверхах навчально-виробничого корпусу загальною площею 330 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Полковника Шутова (вул. Грушецька), 13, літ. Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2025 у справі №910/11221/24, розгляд справи призначено на 16.04.2025.

У судовому засіданні 16.04.2025 було оголошено перерву до 21.05.2025.

07.04.2025 відповідачем 3 було подано відзив на апеляційну скаргу у якому він просив суд відмовити у її задоволенні та залишити рішення без змін.

10.04.2025 відповідачем 1 через систему «Електронний суд» було подано відзив на апеляційну скаргу. У даному відзиві відповідач просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

16.04.2025 через систему «Електронний суд» відповідачем 2 було подано відзив на апеляційну скаргу в якому він просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги повністю, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що рішенням Київської міської ради №575/575 від 07.07.2016 надано згоду на безоплатне прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва цілісних майнових комплексів професійно-технічних та інших закладів, що належать до державної власності, зокрема, Державного навчального закладу "Центр професійної освіти інформаційних технологій, поліграфії та дизайну м. Києва".

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради від 23.12.2019 №2231 прийнято безоплатно до комунальної власності територіальної громади міста Києва цілісні майнові комплекси державних закладів професійної (професійно-технічної) освіти, відповідно до переліку.

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради від 01.06.2020 №777 затверджено акт приймання-передачі цілісного майнового комплексу Державного навчального закладу "Центр професійної освіти інформаційних технологій, поліграфії та дизайну м. Києва" до комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Рішенням Київської міської ради від 07.10.2021 №2733/2774 реорганізовано Державний навчальний заклад "Центр професійної освіти інформаційних технологій, поліграфії та дизайну м. Києва" шляхом перетворення у комунальний заклад професійної (професійно-технічної) освіти "Київський професійний коледж інформаційних технологій та поліграфії".

Комунальний заклад професійної (професійно-технічної) освіти "Київський професійний коледж інформаційних технологій та поліграфії" є правонаступником усього майна, всіх прав та обов`язків Державного навчального закладу "Центр професійної освіти інформаційних технологій, поліграфії та дизайну м. Києва".

Власником Комунального закладу професійної (професійно-технічної) освіти "Київський професійний коледж інформаційних технологій та поліграфії" (далі - заклад освіти) є територіальна громада міста Києва від імені якої виступає Київська міська рада. (п.1.2. Статуту)

Листом від 02.06.21 №02-06/21 Приватне підприємство "Видавництво "Фенікс" повідомило відповідача 1 та відповідача 3 про намір орендувати комунальне нерухоме майно та просило включити до переліку першого типу нежитлові приміщення площею 330 кв.м, за адресою: 03067, м. Київ, вул. Полковника Шутова, буд. 13, корп. Б, що перебуває на балансі відповідача 3. Мета використання: розміщення видавництва та розповсюдження поліграфічної продукції.

Довідкою №063/17-137 від 02.08.2021 відповідач 3 повідомив відповідача 1 про намір передати площі, при умові укладення Договору згідно акту-передачі орендареві - ПП "Видавництво "Фенікс", в оренду нерухоме майно комунальної форми власності, яке перебуває на балансі відповідача 3 приміщення 330 кв.м., що знаходиться в Солом`янському районі м. Києва, вул. Полковника Шутова, буд. 13 на третьому та першому поверхах навчально-виробничого корпусу з метою розміщення поліграфічного виробництва, тому доцільна співпраця з навчальним закладом в організації виробничого навчання та виробничої практики на підприємстві, наданні робочих місць учням.

Листом №063-5275 від 12.08.2021 відповідач 1 повідомив відповідача 3 про відсутність заперечень щодо оренди зазначеного нерухомого майна, що не використовується в навчально-виробничому процесі відповідача 3, із збереженням функціонального призначення та здійснення діяльності, що відповідає профілю підготовки кадрів.

Наказом №24-ПО від 17.02.2022 затверджено протокол №24 засідання комісії про включенню потенційних об`єктів оренди до Переліку відповідно типу від 16.02.2022, відповідно до якого включено об`єкт за адресою м. Києва, вул. Полковника Шутова, буд. 13, загальною площею 330 кв.м.

Наказом Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.11.2022 №481-ПР затверджено Протокол електронного аукціону №LLD001-UA-20221013-05486 з оренди нежитлових приміщень загальною площею 330 кв.м. за адресою м. Києва, вул. Полковника Шутова, буд. 13, літ. Б, згідно з яким переможцем електронного аукціону визнано - Приватне підприємство "Видавництво "Фенікс". Наказано Укласти Договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності, з ПП "Видавництво "Фенікс" на орендне користування вказаним нежитловим приміщенням.

21.11.2022 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Орендодавець), Державним навчальним закладом "Центр професійної освіти інформаційних технологій, поліграфії та дизайну м. Києва" (далі - Балансоутримувач) та Приватним підприємством "Видавництво "Фенікс" (далі - Орендар) укладено Договір оренди №3650 нерухомого майна, що належить до комунальної власності (далі - Договір)

Згідно п.4.1. Умов об`єктом оренди є нежитлові приміщення на першому та третьому поверхах начально-виробничого корпусу загальною площею 330 кв.м, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Полковника Шутова, буд. 13, літ. Б. та обліковуються на балансі ДНЗ "Центр професійної освіти інформаційних технологій, поліграфії та дизайну м. Києва".

Пунктом 7 Умов визначено цільове призначення майна - розміщення поліграфічного видавництва.

Відповідно до п.1.1. Договору Орендодавець і Балансоутримувач передають, а Орендар приймає у строкове платне користування майно, зазначене у п.4 Умов. (п.1.1. Договору)

Майно передається в оренду для використання згідно з п.7 Умов. (п.1.2. Договору)

Орендар зобов`язаний використовувати орендоване майно відповідно до призначення, визначеного у п.7 Умов.

Згідно акту приймання-передачі нерухомого майна від 21.11.2022 Балансоутримувач передав, а Орендар прийняв в орендне користування згідно з Договором об`єкт оренди.

Як визначено ч.1, 2, 3 ст. 78 Закону України "Про освіту" (в редакції, чинній на момент укладення договору оренди) держава забезпечує асигнування на освіту в розмірі не менше ніж 7 відсотків валового внутрішнього продукту за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів та інших джерел фінансування, не заборонених законодавством. Фінансування закладів, установ і організацій системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, а також інших джерел, не заборонених законодавством. Державні та комунальні заклади освіти мають право надавати платні освітні та інші послуги, перелік яких затверджує Кабінет Міністрів України. Засновники відповідних закладів освіти мають право затверджувати переліки платних освітніх та інших послуг, що не увійшли до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч.1 ст. 80 Закону України "Про освіту" до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать: нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо; майнові права, включаючи майнові права інтелектуальної власності на об`єкти права інтелектуальної власності, зокрема інформаційні системи, об`єкти авторського права та/або суміжних прав; інші активи, передбачені законодавством. Майно закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених законодавством.

Частиною 4 статті 80 Закону України "Про освіту" передбачено, що об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню для провадження видів діяльності, не передбачених спеціальними законами, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення уповноваженим органом управління можливості користування державним або комунальним нерухомим майном відповідно до законодавства.

Відповідно до п.29 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №483 (в редакції, чинній на момент укладення договору оренди) (далі - Порядок) не можуть бути використані за будь-яким цільовим призначенням об`єкти оренди, зокрема, майно закладів освіти. Такі об`єкти оренди можуть використовуватися лише для розміщення відповідних закладів або лише із збереженням профілю діяльності за конкретним цільовим призначенням, встановленим рішенням відповідного представницького органу місцевого самоврядування, крім випадків, що передбачають використання частини такого майна з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо такими закладами, пов`язаних із забезпеченням чи обслуговуванням діяльності таких закладів, їх працівників та відвідувачів. Зазначені об`єкти можуть також використовуватися для проведення науково-практичних, культурних, мистецьких, громадських, суспільних та політичних заходів.

Тобто, наведені положення законодавства передбачають можливість надання в оренду майна державних і комунальних закладів освіти з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладом освіти, а саме:

- або/та пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу;

- або/та пов`язаних з обслуговуванням учасників освітнього процесу.

Згідно з ч.9 ст.9 Закону України "Про освіту" здобуття освіти на робочому місці - це спосіб організації навчання здобувачів освіти, завдяки якому оволодіння освітньою програмою (як правило, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти) відбувається на виробництві шляхом практичного навчання, участі у виконанні трудових обов`язків і завдань під керівництвом фахівців-практиків, залучених до освітнього процесу.

Пунктом 2 Порядку надання робочих місць для проходження учнями, слухачами закладів професійної (професійно-технічної) освіти виробничого навчання та виробничої практики, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.1999 № 992 регламентовано, що підприємства, установи, організації незалежно від форми власності надають учням, слухачам закладів професійної (професійно-технічної) освіти робочі місця або навчально-виробничі ділянки для проходження виробничого навчання чи виробничої практики відповідно до укладених із закладами професійної (професійно-технічної) освіти договорів про навчально-виробничу практику.

Відповідно до п.3 Порядку від 07.06.1999 №992 учні, слухачі закладів професійної (професійно-технічної) освіти під час проходження виробничого навчання або виробничої практики на виробництві чи у сфері послуг виконують роботи безпосередньо на робочих місцях підприємств, будівельних об`єктах, полях, фермах у складі навчальних груп, учнівських бригад або індивідуально.

Виробниче навчання проводиться з метою закріплення одержаних первинних навичок та професійних умінь, оволодіння сучасною технікою, механізмами, інструментами, технологією, опанування прогресивних форм організації праці, здобуття необхідних практичних навичок самостійного та якісного виконання робіт.

Виробнича практика проводиться з метою вдосконалення набутих знань, практичних навичок для досягнення встановленого рівня кваліфікації з відповідних професій, спеціальностей та спеціалізацій, а також забезпечення соціальної, психологічної і професійної адаптації в трудових колективах.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.09.2024 між Комунальним закладом професійної (професійно-технічної) освіти "Київський професійний коледж інформаційних технологій та поліграфії" та Приватним підприємством "Видавництво "Фенікс" укладено Угоду про співробітництво з метою організації виробничого навчання на виробництві для здобувачів освіти (учнів) коледжу згідно навчальних планів і програм, що є спільною діяльністю в організації освітнього процесу.

Згідно п.3.1. вказаної Угоди відповідач 2 зобов`язаний, зокрема, надати навчально-виробничу дільницю для проведення виробничого навчання на виробництво згідно визначено графіку; забезпечити здобувачів освіти та майстрів виробничого навчання виробничими завданнями, документаціями, технічним обладнанням

Крім того, між відповідачем 2 та відповідачем 3 укладено Договір про надання освітніх послуг у сфері професійної (професійно-технічної) освіти між закладом професійної (професійно-технічної) освіти і замовником робітничих кадрів №47/24 від 27.09.2024.

Також, між відповідачем 2 та відповідачем 3 укладено Договори про навчально-виробничу практику №3/24-25 та від 03.10.2024 №4/24-25, згідно яких відповідач 2 зобов`язується, зокрема, надати здобувачам освіти обладнані робочі місця або навчально-виробничі ділянки для проходження виробничого навчання та виробничої практики згідно з планом-графіком; забезпечити здобувачів освіти виробничими завданнями, документаціями, технічним обладнанням, не допускати простоїв і використання їх на роботах, що не відповідають освітнім програмам та майбутнім професіям, спеціальностям і спеціалізація; надати здобувачам освіти та майстрам виробничого навчання можливість користуватися лабораторіями, кабінетами, майстернями, бібліотеками, технічною та іншою документацією, необхідною для виконання навчальних програм та відповідних завдань.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів відзначає, що наявними у справі доказами підтверджується тай факт, що відповідачем 2 використання (оренда) об`єкту оренди здійснюється, зокрема, з метою забезпечення освітнього процесу здобувачів освіти (учнів) коледжу, шляхом надання робочих місць (навчально-виробничих дільниць) для проходження виробничого навчання та виробничої практики, що відповідає ч. 4 ст. 80 Закону України "Про освіту", Порядку передачі в оренду державного та комунального майна затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №483, Порядку надання робочих місць для проходження учнями, слухачами закладів професійної (професійно-технічної) освіти виробничого навчання та виробничої практики, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.1999 № 992 та надає можливість покращити умови та якість навчання учасників освітнього процесу.

При цьому суд відзначає відсутність вимог чинного законодавства щодо наявності ліцензії на провадження освітньої діяльності у осіб, які надають послуги із забезпечення освітнього процесу, зокрема у осіб які надають учням, слухачам закладів професійної (професійно-технічної) освіти робочі місця або навчально-виробничі ділянки для проходження виробничого навчання чи виробничої практики, що в свою чергу спростовує доводи прокурора про те, що у відповідача 2 відсутня ліцензія на здійснення освітньої діяльності.

Також судом береться до уваги те, що доказів того, що спірні нежитлові приміщення є задіяними саме відповідачем 3 у навчальному процесі матеріали справи не містять, так само як і не містять доказів того, що використання вказаних приміщень відповідачем 2 перешкоджає учасникам освітнього процесу, погіршує їх соціально-побутові умови та негативно впливає на освітній процес.

У матеріалах справи відсутні докази, що договір оренди №3650 від 21.11.2022 суперечить вимогами законодавства щодо форми, змісту, правоздатності і волевиявленню сторін. Договір спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що прокурором не доведено обставин, з якими закон пов`язує можливість визнання договору недійсним, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N303-A, п. 29).

Отже, з огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

При цьому, слід зазначити, що іншим доводам апелянта оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2025 у справі №910/11221/24 обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2025 у справі №910/11221/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського міста Києва від 18.02.2025 у справі №910/11221/24 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору покласти на Київську міську прокуратуру.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 02.06.2025

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді В.В. Шапран

С.І. Буравльов