Рішення від 02.06.2025 по справі 904/1117/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2025м. ДніпроСправа № 904/1117/25

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В. за участю секретаря судового засідання Савенко В.А.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжпромтехсервіс", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг

до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг

про визнання укладеним акту та стягнення 7 441 066,80 грн

Представники:

від позивача: Горбенко І.В.;

від відповідача: Муходінов М.Л.;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Криворіжпромтехсервіс" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", в якій просить суд:

- визнати укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю Криворіжпромехсервіс та Приватним акціонерним товариством Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат акт № 27 від 09.09.2024 на систематичне відновлення матеріальних цінностей у сумі 7 441 066,80 грн, у тому числі ПДВ 1 240 177,80 грн по матеріальній цінності Корпус барабану млина ММС70Х23 кр.3Бу660910И1-0СБ у кількості 1 одиниця (штука);

- стягнути з Приватного акціонерного товариства Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Криворіжпромтехсервіс 7 696 325,80 грн, з яких: 7 441 066,80 грн основний борг, 62 505,00 грн пеня, 51 374,00 грн 3% річних, 141 380,00 грн інфляційні втрати.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 2056-35 від 14.12.2023.

Суд ухвалою від 17.03.2025 прийняв позовну заяву до розгляду та призначив підготовче засідання на 02.04.2025.

17.03.2025 відповідач подав до суду клопотання, в якому просить суд забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів. Ухвалою від 19.03.2025 клопотання задоволено.

01.04.2025 відповідач подав до суду відзив на позову заяву, в якому зазначив, що не отримував від позивача акт № 27 від 09.09.2024 на систематичне відновлення матеріальних цінностей у сумі 7 441 066,80 грн, у тому числі ПДВ 1 240 177,80 грн, по матеріальній цінності корпусу барабану млина ММС70Х23 кр.3Бу660910И1-0СБ. Доказів надсилання вказаного листа саме на адресу ПРАТ «ІНГЗК» позивачем не надано. Тобто, позивач свого зобов`язання щодо оформлення та здачі в облік замовнику актів виконання робіт з додатками у відповідності до п. 2.3. договору не виконав, належних доказів виконання вказаного зобов`язання позивачем не надав. Невиконання позивачем обов`язку щодо оформлення та здачі в облік замовнику акту № 27 унеможливило його підписання відповідачем та здійснення оплати. Позивачем не надано специфікацію № 1 до договору № 2056-35, на яку він посилається в обґрунтування своїх позовних вимог. Отже, позивачем не надано належних доказів щодо узгодження сторонами строку виконання роботи, ціни, порядку оплати роботи з відновлення корпусу барабану млина ММС70Х23 кр.3Бу660910И1-0СБ. Відповідно відсутні підстави стверджувати про порушення зі сторони відповідача умов договору в частині строків оплати виконаних робіт з відновлення корпусу барабану млина ММС70Х23 кр.3Бу660910И1-0СБ. Відповідач зазначає, що станом на теперішній час відновлений барабан млина ММС70Х23 кр.3Бу660910И1-0СБ так і перебуває у підрядника. ТОВ «Криворіжпромтехсервіс» в порушення умов п. 5.4. договору відновлені матеріальні цінності для їх остаточної прийомки на території замовника відповідно до п. 8.3. договору по теперішній час не повернуті. У зв`язку із чим відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. У разі якщо суд дійде висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, зменшити розмір стягнення пені, інфляційних втрат та 3% відповідно до положень ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України на 99%.

02.04.2025 до підготовчого засідання з`явився представники відповідача; представник позивача не з`явився.

02.04.2025 відповідач заявив усне клопотання, в якому просить суд забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів та програмного забезпечення.

Суд ухвалою від 02.04.2025 відклав підготовче засідання на 12.05.2025. Постановив провести судове засідання у справі № 904/1117/25 з Приватним акціонерним товариством "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

07.04.2025 позивач подав до суду уточнену позовну заяву (зменшення позовних вимог), в якій просить суд:

- визнати укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Криворіжпромехсервіс» та Приватним акціонерним товариством «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат акт № 27 від 09.09.2024 на систематичне відновлення матеріальних цінностей у сумі 7 441 066,80 грн, у тому числі ПДВ 1 240 177,80 грн, по матеріальній цінності «Корпус барабану млина ММС70Х23 кр.3Бу660910И1-0СБ» у кількості 1 одиниця (штука);

- стягнути 7 441 066,80 грн основного боргу.

08.04.2025 позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що додаток № 1 до листа 546 є належним доказом деталізації документів (актів на підписання), які надавалися відповідачу і були ним отримані. Окрім цього, наполягає що рекомендований лист 5009301475506 АТ «Укрпошта» був вручений належному представнику відповідачу, про що свідчить доказ «Повідомлення про вручення листа 5009301475506 АТ «Укрпошта», яке містить печатку АТ «Укрпошта» та підпис особи, яка отримала від імені ПАТ «ІНГЗК» цей лист. Вказаний лист вручено уповноваженій особі ПРАТ «ІНГЗК». Бланк рекомендованого повідомлення не містить повної адреси на роздруківці цього повідомлення, але ж якщо ПРАТ «ІНГЗК» не отримав би листа, лист 5009301475506 АТ «Укрпошта» був би повернутий відправнику. Також зазначив, що листом АТ «Укрпошта» № 5003700494451 вже втретє разом із позовною заявою і додатками до неї надіслано на юридичну адресу 50064, Україна, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вулиця Рудна, будинок, 47, оригінали акту № 27 від 09.09.2024, рахунку на оплату, які отримані відповідачем, про що свідчить роздруківка трекінгу та опису листа АТ «Укрпошта». Акт № 27 від 09.09.2024 не повернутий підписаним, оплата не надійшла. Повідомив, що у 2024 році у ПРАТ «ІНГЗК» відбулася реорганізація структурних підрозділів, і всі директори структурних підрозділів фактично знаходяться (офіс) за адресою м. Кривий Ріг, вул. С.Тільги 14. Позивач багаторазово був запрошений за цією адресою до участі у перемовинах, обміну і підписання паперових документів, перебував у приміщенні, спілкувався з керівництвом. Тому це є одна із адрес фактичного перебування керівництва (директорів) ПРАТ «ІНГЗК» у м. Кривий Ріг, які уповноважені на вирішення питань, підписання Актів. Відповідач отримав Акт № 27 та рахунок на оплату: рекомендованим листом № 5009301475506, який отримано відповідачем за трекінгом листа (у додатках позову) 30.09.2024; рекомендованим листом № 5003700494451, який отримано відповідачем за трекінгом листа (у додатках позову) 18.03.2025. Акт № 27 від 09.09.2024 не повернутий відповідачем підписаним і оплата на цей день не здійснена. 23.09.2024 комісією від замовника та підрядника прийнято та оглянуто на предмет відповідності робіт відновлення до відомостей дефектів. Підписами посадових осіб замовника та підрядника вчинено дію, яка доводить фактичне приймання виконаних робіт. Розділ 8 «Здавання та приймання робіт» Договору № 2056-35 від 14.12.2023 не містить обов`язку підряднику складання будь яких інших документів (додаткових актів передачі чи/або накладних), крім акту № 27 від 09.09.2024 на систематичне відновлення. Тому належним і допустим доказом у справі приймання-передачі робіт є саме акт № 27 від 09.09.2024 на систематичне відновлення, який відповідач ухиляється підписати, чим порушує умови п.2.3, 8.6 цього договору та не виконує господарське зобов`язання. Цех ремонту підрядника знаходиться безпосередньо на території замовника на відстані 700 м від складу готової продукції замовника. Замовник не має жодних перешкод у доступі та отриманні відновленого барабану млина ММС70Х23 кр.3Бу660910И1-0СБ. Також вивезти самостійно будь-куди за межі території відповідача будь-яку ТМЦ не є можливим без транспорту з перепусткою, обов`язкового огляду та письмового дозволу служби безпеки ПРАТ «ІНГЗК» для виїзду з території ПРАТ «ІНГЗК». У замовника немає доказів, що барабан млина ММС70Х23 кр.3Бу660910И1-0СБ покинув територію ПРАТ «ІНГЗК», а також в матеріалах відзиву відсутні належні письмові докази листи замовника до підрядника щодо його незадоволення у прийнятті чи /або не можливості з вини підрядника отримати доступ до ТМЦ чи будь-які інші претензії щодо неналежного виконання специфікації № 1 до договору № 2056-35.

В підготовче засідання 12.05.2025 з`явились представники позивача та відповідача.

В судовому засіданні 12.05.2025 представники позивача та відповідача заявили усні клопотання, в яких просять суд забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Суд ухвалою від 12.05.2025 закрив підготовче провадження та призначив справу для судового розгляду по суті у судове засідання на 02.06.2025. Постановив провести судове засідання у справі № 904/1117/25 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Криворіжпромтехсервіс" та Приватним акціонерним товариством "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

В судове засідання 02.06.2025 з`явились представники позивача та відповідача.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено скорочене рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

14.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Криворіжпромтехсервіс" (підрядник) та Приватним акціонерним товариством "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (замовник) було укладено договір № 2056-35 (далі - договір).

Замовник доручає, а підрядник зобов`язується на свій ризик виконати у порядку і на умовах цього договору роботи з відновлення матеріальних цінностей ПРАТ «ІНГЗК», перелік яких наведено у відповідних додатках (специфікаціях), які є невід`ємною частиною цього договору. Роботи виконуються на території підрядника (п. 1.1. договору).

Замовник зобов`язується надати підряднику матеріальні цінності (далі - МЦ) для виконання робіт, прийняти та оплатити виконані роботи у порядку та у строки, передбачені цим договором (п. 1.2. договору).

Ціна робіт відповідає рівню звичайних цін, виходячи із специфіки і способу виконання робіт, визначається на підставі погоджених сторонами специфікацій (п. 3.1. договору).

Оплата замовником виконаних робіт проводиться поетапно, протягом строку, зазначеного в кожній специфікації до договору окремо, від дати підписання сторонами актів виконаних робіт, на підставі наданих підрядником рахунків та податкових накладних в облік (п. 4.1. договору).

Оплата замовником виконаних підрядником робіт виконується в національній валюті України шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок підрядника (п. 4.2. договору).

Якщо під час приймання робіт або протягом гарантійного строку будуть виявлені недоліки, що виникли з вини підрядника (у т.ч. у частині кількості, якості), сторонами оформлюється дефектний акт (додаток № 3 до цього договору). Дефектний акт складається замовником, який вказує перелік недоліків у виконаних роботах та строки їх усунення. Строки усунення виявлених недоліків не повинні перевищувати строків виконання робіт, вказаного в відповідних специфікаціях або графіках виконання робіт (додаток № 4 до цього договору). Підрядник зобов`язується протягом трьох днів, з моменту отримання дефектного акту (у відповідності до п. 14.3. договору) підписати його і направити замовнику. Сторони домовились, що не підписання, не направлення або несвоєчасне направлення підрядником дефектного акту прирівнюється до безумовної згоди підрядника зі змістом дефектного акту, складеного замовником. Замовник не підписує акти виконаних робіт (за якими виявлені неякісно виконані роботи) підрядника до усунення дефектів. Усунення неякісно виконаних робіт проводиться підрядником за свій рахунок, у строках та на умовах, обумовлених сторонами в дефектному акті (п. 4.5. договору).

Замовник має право відмовитися від приймання робіт у разі виявлення недоліків, які не можуть бути усунуті. В такому випадку замовник проводить розрахунок збитків, сума яких компенсується за рахунок підрядника, у тому числі шляхом її утримання з коштів, які належать до виплати підряднику за виконання робіт та поставки матеріалів (п. 4.7. договору).

Замовник зобов`язаний прийняти роботи, виконані підрядником, провести огляд їх результатів; при виявлені відхилень від умов даного договору або інших недоліків - негайно повідомити про них підрядника (п. 7.3.3. договору).

Не пізніше 1 (одного) робочого дня з моменту закінчення виконання робіт за цим договором або за окремими об`єктами, підрядник направляє замовнику повідомлення у письмовій формі про закінчення робіт (п. 8.1. договору).

Приймання виконаних робіт виконується на території замовника (п. 8.3. договору).

Зобов`язання щодо складання, оформлення та здачі в облік замовнику актів виконання робіт з додатками відповідно до п. 2.3. даного договору, а також рахунків-фактур покладається на підрядника, зобов`язання підрядника щодо виконання робіт не вважаються виконаними до надання оригіналів вказаних вище документів. У випадку необ`єктивного (некоректного) відображення інформації у актах виконаних робіт, пов`язаної з обсягами, строками, періодом виконання робіт, вартістю робіт, а також інформації відносно використаних при виконанні робіт матеріалів, ТМЦ та послуг, підрядник виплачує замовнику штраф у розмірі 10% від суми (з урахуванням ПДВ), вказаної у відповідному акті виконаних робіт за кожен випадок недостовірного відображення (п. 8.4. договору).

Останній термін здачі актів виконаних робіт з додатками, відповідно до п. 2.3. цього договору в облік замовника - не пізніше, ніж за 4 робочих дні до закінчення місяця виконання робіт/надання послуг (п. 8.5. договору).

Замовник зобов`язаний після отримання актів виконаних робіт з додатками відповідно до п. 2.3. даного договору провести огляд результатів виконання робіт підрядником та при відсутності недоліків прийняти їх, підписавши надані підрядником акти виконаних робіт з додатками відповідно до п. 2.3. цього договору. Якщо під час приймання результатів виконання робіт будуть виявлені недоліки, сторони керуються п. 4.5. цього договору (п. 8.6. договору).

У разі виникнення між замовником та підрядником спору щодо недоліків виконаних робіт або їх причин, на вимогу будь-якої із сторін повинна бути призначена експертиза. Експертна організація та умови проведення експертизи визначаються за згодою сторін. Витрати на проведення експертизи несе замовник. У разі, коли експертизою встановлено факт порушень договору або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками, на яких наполягав замовник, понесені замовником витрати на проведення експертизи компенсуються за рахунок підрядника (п. 8.7. договору).

Якщо після приймання робіт, протягом гарантійного строку, замовник виявить відхилення від умов договору або інші дефекти виконаних робіт, які не могли б бути встановлені при звичайному способі їх прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, які були навмисне приховані підрядником або субпідрядником, він зобов`язаний повідомити про це підрядника (п. 9.3. договору).

Підрядник несе відповідальність за дефекти виконаних робіт, виявлені протягом гарантійного строку, якщо не доведе, що вони виникли внаслідок: природного зношення об`єкта або його частин; неправильної його експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним іншими особами; неналежного ремонту об`єкта, який здійснювався самим замовником (п. 9.4. договору).

За невиконання або неналежне виконання умов цього договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України. Сплата штрафу не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов`язань (п. 10.1. договору).

У разі порушення строку оплати виконаних робіт, замовник виплачує підряднику пеню у розмірі 0,01% від невиплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка була дійсна у період, за який нараховується пеня (п. 10.2. договору).

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання, але не раніше виконання вимог установчих документів сторін про необхідність надання згоди на укладення органами управління сторін, які мають відповідні повноваження (при наявності таких вимог) (п. 14.4. договору).

Цей договір діє до 31.12.2024. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов`язань (в тому числі гарантійних) за цим договором (п. 14.5. договору).

За усіма видами зобов`язань та відповідальності сторін встановлюється загальний строк позовної давності тривалістю три роки (за винятком строків позовної давності, що перевищують трирічний період у відповідності до чинного законодавства України) (п. 14.6. договору).

Усі зміни та доповнення до цього договору є невід`ємною його частиною та дійсні лише у тому випадку, якщо вони вчинені у письмовій формі, підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками сторін (п. 14.7. договору).

14.12.2023 сторони підписали специфікацію № 1 до договору (а.с. 77), в якій погодили роботи, що підлягають виконанню, а саме: відновлення корпусу барабану млина ММС 70Х23, кр.3Бу660910И1-0СБ, на загальну суму 7 441 066,80 грн з ПДВ; оплата виконаних робіт проводиться шляхом перерахування коштів на поточний рахунок підрядника протягом 10 календарних днів з моменту підписання акту виконаних робіт обома сторонами.

15.12.2023 сторони підписали акт приймання-передачі сировини, запчастин та інших ТМЦ № 4903716619 від 15.12.2024 (а.с. 21), яким передано в ремонт товарно-матеріальну цінність замовника - корпус барабану млина ММС70Х23 кр.3Бу660910И1-0СБ у кількості 1 одиниця (штука).

Позивач зазначає, що листом № 523 від 17.06.2024 (а.с. 23) повідомив відповідача про завершення ремонтних робіт та запропонував створити комісію для прийняття робіт 21.06.2024.

21.06.2024 комісією у складі директора ТОВ «Криворіжпромтехсервіс» Олійника В.М. і головного інженера Половинкіна І.П., а також механіка Трюхана В.О. проведено огляд барабану млина ММС 70Х23 кр.3Бу660910И1-0СБ, по якому проведено відновлювальні роботи на території ТОВ «Криворіжпромтехсервіс». Під час огляду встановлено, що всі роботи з ремонту виконані у повному обсязі згідно з технічним завданням та відомістю дефектів. Зауважень до якості виконаних робіт не виявлено. За результатами огляду було складений Акт огляду від 21.06.2024 (а.с. 19).

Позивач стверджує, що за результатами огляду 21.06.2024 відповідачу було вручено документацію відповідно до умов договору, у тому числі рахунок та акт № 27.

В подальшому позивачем було сформовано акт на систематичне відновлення матеріальних цінностей № 27 від 09.09.2024 (а.с. 18) про виконання робіт: відновлення корпусу барабану млина ММС 70Х23, кр.3Бу660910И1-0СБ на суму 7 441 066,80 грн та рахунок на оплату № 51 від 09.09.2024 на суму 7 441 066,80 грн (а.с. 22).

Позивач зазначає, що 09.09.2024 листом № 546 від 09.09.2024 (а.с. 24-25) відповідачу було повторно направлено акт № 27 на систематичне відновлення матеріальних цінностей на суму 7 441 066,80 грн, який позивач просив підписати та здійснити оплату по ньому. Позивач наголошує, що у 2024 році у ПРАТ «ІНГЗК» відбулася реорганізація структурних підрозділів і всі директори структурних підрозділів фактично знаходяться (офіс) за адресою м. Кривий Ріг, вул. С. Тільги, 14. Позивач багаторазово був запрошений за цією адресою до участі у перемовинах, обміну і підписання паперових документів, перебував у приміщенні, спілкувався з керівництвом. Тому це є одна із адрес фактичного перебування керівництва (директорів) ПРАТ «ІНГЗК» у м. Кривий Ріг, які уповноважені на вирішення питань, підписання актів. Відповіді на лист № 546 від 09.09.2024 не отримано, акт № 27 від 09.09.2024 відповідачем не підписаний і не повернутий позивачу, відповідач умисно порушує п.2.3. договору і ухиляється від підписання акту виконаних робіт. Також, як зазначає позивач, 14.03.2025 разом із позовною заявою і додатками до неї надіслано на юридичну адресу 50064, Україна, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Рудна, буд.47, оригінали акту № 27 від 09.09.2024, рахунку на оплату № 51 від 09.09.2024. Однак, як зазначає позивач, відповідач акт № 27 від 09.09.2024 не підписав та не повернув, оплату не здійснив. Позивач наголошує, що відповідно до акту огляду від 21.06.2024 комісією замовника зауважень щодо якості не виявлено, більше того, комісією встановлено, що всі роботи з ремонту виконані у повному обсязі згідно з технічним завданням та відомістю дефектів. Оскільки відповідач необґрунтовано та безпідставно ухиляється від підписання спірного акту виконаних робіт, позивач вважає, що акт № 27 на систематичне відновлення матеріальних цінностей на суму 7 441 066,80 грн є укладеним між позивачем та відповідачем з дати 09.09.2024. Позивач зазначає, що відповідач акт виконаних робіт не підписав, заборгованість не сплатив, у зв`язку із чим просить суд визнати укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Криворіжпромехсервіс» та Приватним акціонерним товариством «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат акт № 27 від 09.09.2024 на систематичне відновлення матеріальних цінностей у сумі 7 441 066,80 грн, у тому числі ПДВ 1 240 177,80 грн, по матеріальній цінності «Корпус барабану млина ММС70Х23 кр.3Бу660910И1-0СБ» у кількості 1 одиниця (штука) та стягнути з відповідача 7 441 066,80 грн основного боргу.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч.1 ст. 854 Цивільного кодексу України).

Замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України).

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими (ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України).

Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Як зазначено вище, 21.06.2024 комісією у складі директора ТОВ «Криворіжпромтехсервіс» Олійника В.М. та головного інженера Половинкіна І.П., а також механіка Трюхана В.О. проведено огляд барабану млина ММС 70Х23 кр.3Бу660910И1-0СБ, по якому проведено відновлювальні роботи на території ТОВ «Криворіжпромтехсервіс». Під час огляду встановлено, що всі роботи з ремонту виконані у повному обсязі згідно з технічним завданням та відомістю дефектів. Зауважень до якості виконаних робіт не виявлено. За результатами огляду було складений акт огляду від 21.06.2024 (а.с. 19).

Позивач сформував акт на систематичне відновлення матеріальних цінностей № 27 від 09.09.2024 (а.с. 18) про виконання робіт: відновлення корпусу барабану млина ММС 70Х23, кр.3Бу660910И1-0СБ на суму 7 441 066,80 грн та рахунок на оплату № 51 від 09.09.2024 на суму 7 441 066,80 грн (а.с. 22).

Позивач зазначає, що 09.09.2024 листом № 546 від 09.09.2024 (а.с. 24-25) відповідачу було повторно направлено акт № 27 на систематичне відновлення матеріальних цінностей на суму 7 441 066,80 грн, який позивач просив підписати та здійснити оплату по ньому.

В якості доказу направлення на відповідачу вказаного листа позивач надав до суду копію опису вкладення (а.с. 25).

Позивач зауважує, що вказане вище поштове відправлення відповідач отримав 30.09.2024, на підтвердження чого надав рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Господарський суд зазначає, що з наданого позивачем опису вкладення вбачається адреса отримувача (ПРАТ «ІНГЗК») листа № 546 від 09.09.2024: 50065, м. Кривий Ріг, вул. Степана Тільги, 17, однак офіційна адреса Приватного акціонерного товариства Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також в розділі 15 договору «юридичні та фактичні адреси та реквізити сторін»: 50064, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, 47. Крім того, вказаний опис вкладення не містить відтиску печатки пошти.

Враховуючи викладене, надана позивачем копія опису вкладення (а.с. 25) не може бути належним доказом направлення відповідачу спірного акту № 27 від 09.09.2024.

Згідно з п. 8.4. договору зобов`язання щодо складання, оформлення та здачі в облік замовнику актів виконання робіт з додатками відповідно до п. 2.3. даного договору, а також рахунків-фактур покладається на підрядника, зобов`язання підрядника щодо виконання робіт не вважаються виконаними до надання оригіналів вказаних вище документів. У випадку необ`єктивного (некоректного) відображення інформації у актах виконаних робіт, пов`язаної з обсягами, строками, періодом виконання робіт, вартістю робіт, а також інформації відносно використаних при виконанні робіт матеріалів, ТМЦ та послуг, підрядник виплачує замовнику штраф у розмірі 10% від суми (з урахуванням ПДВ), вказаної у відповідному акті виконаних робіт за кожен випадок недостовірного відображення.

Як зазначає позивач, 14.03.2025 разом із позовною заявою і додатками до неї надіслано на юридичну адресу 50064, Україна, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Рудна, буд.47, оригінали акту № 27 від 09.09.2024, рахунку на оплату № 51 від 09.09.2024.

В якості доказу направлення на адресу відповідача оригіналу акту № 27 від 09.09.2024 та рахунку на оплату № 51 від 09.09.2024 позивач надав до суду копії опису вкладення, накладної Укрпошти та фіскального чеку (а.с. 36).

Із наданих позивачем копій опису вкладення, накладної Укрпошти та фіскального чеку вбачається, що вказаному поштовому відправленню присвоєно штрихкодовий ідентифікатор № 5003700494451.

Відповідно до трекінгу поштового відправлення № 5003700494451 (а.с. 78) зазначене поштове відправлення було вручено одержувачу 18.03.2025.

Відповідно до п. 8.6. договору замовник зобов`язаний після отримання актів виконаних робіт з додатками відповідно до п. 2.3. даного договору провести огляд результатів виконання робіт підрядником та при відсутності недоліків прийняти їх, підписавши надані підрядником акти виконаних робіт з додатками відповідно до п. 2.3. цього договору. Якщо під час приймання результатів виконання робіт будуть виявлені недоліки, сторони керуються п. 4.5. цього договору.

Докази надання позивачу мотивованої відмови від підписання спірного акту в матеріалах справи відсутні. Доказів повідомлення відповідачем позивача про виявлені недоліки сторонами до суду не надано.

З огляду на викладене, замовник у порушення вимог статей 853, 882 Цивільного кодексу України безпідставно відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких), отже він не звільняється від обов`язку оплатити роботи, виконані за договором підряду.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що позивачем було виконано, а відповідачем прийнято в повному обсязі роботи за договором на суму 7 441 066,80 грн.

Враховуючи, що спірний акт № 27 було отримано відповідачем 18.03.2025, за відсутності мотивованої відмови від підписання спірного акту, господарський суд вважає, що вказаний акт було погоджено відповідачем в день його отримання 18.03.2025.

Відповідно до п. 4.1. договору оплата замовником виконаних робіт проводиться поетапно, протягом строку, зазначеного в кожній специфікації до договору окремо, від дати підписання сторонами актів виконаних робіт, на підставі наданих підрядником рахунків та податкових накладних в облік.

В специфікації № 1 від 14.12.2023 до договору (а.с. 77) сторони погодили, що оплата виконаних робіт проводиться шляхом перерахування коштів на поточний рахунок підрядника протягом 10 календарних днів з моменту підписання акту виконаних робіт обома сторонами.

Таким чином, відповідно до п. 4.1. договору та специфікації № 1 відповідач повинен був сплатити за виконані роботи у строк до 28.03.2025 включно (18.03.2025 + 10 календарних днів).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Доказів оплати виконаних робіт в сумі 7 441 066,80 грн відповідач не надав.

Заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи, тому відхиляються господарським судом.

Господарський суд зазначає, що враховуючи положення ч.1 ст.9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, пункт 29).

У рішенні Суду у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини також зазначено, що вимога щодо обґрунтованості рішень не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Тому суд вважає за необхідне відзначити, що інші доводи та міркування учасників справи судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 7 441 066,80 грн є правомірними та підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про визнання укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Криворіжпромехсервіс» та Приватним акціонерним товариством «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат акту № 27 від 09.09.2024 на систематичне відновлення матеріальних цінностей у сумі 7 441 066,80 грн, у тому числі ПДВ 1 240 177,80 грн, по матеріальній цінності «Корпус барабану млина ММС70Х23 кр.3Бу660910И1-0СБ» у кількості 1 одиниця (штука), господарський суд зазначає наступне.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Разом з тим правове значення при вирішенні спору між сторонами має і обраний позивачем спосіб захисту, який є неналежним з огляду на наступне.

Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом (ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України).

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України).

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі способами захисту права. Під способами захисту права слід розуміти заходи, прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб`єктивних цивільних прав та усунення наслідків такого порушення. Після з`ясування фактичних обставин суд може зробити висновок про відповідність заявленої матеріально - правової вимоги способам захисту права і про порушення охоронюваного законом інтересу позивача. У разі встановлення, що заявлені вимоги за своїм змістом не відповідають матеріально-правовим способам захисту права суд приймає рішення про відмову у позові. Підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Стаття 20 Господарського кодексу України також передбачає відповідні способи захисту цивільних прав та інтересів шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Системний аналіз вказаних законодавчих норм у сукупності дозволяє дійти висновку про те, що господарюючий суб`єкт має право на судовий захист своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів у спосіб, визначений законом.

Обраний позивачем спосіб захисту, зокрема, шляхом визнання укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Криворіжпромехсервіс» та Приватним акціонерним товариством «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат акту № 27 від 09.09.2024 фактично направлений на встановлення факту, що судом може бути здійснено лише в порядку оцінки доказів під час вирішення спору про захист права чи охоронюваного законом інтересу у межах належного способу захисту.

З аналізу норм ч. 1 ст. 15 та ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України вбачається, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Верховенство права, як основоположний принцип судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.

За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя.

Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Європейський суд з прав людини, ухвалюючи рішення від 09.12.2010 у справі «Буланов та Купчик проти України», яке набуло статусу остаточного 09.03.2011, зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Суду включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутій проти Хорватії» (Kutit v Croatia), № 48778/99, пункт 25, ЕCHR 2002-II).

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.05.1980 в справі «Артіко проти Італії» (пункт 35), рішення від 30.05.2013 в справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 32) визначає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних.

Враховуючи викладене, з урахуванням того, що суд дійшов висновку, що позивачем було виконано, а відповідачем прийнято в повному обсязі роботи за договором на суму 7 441 066,80 грн, а спірний акт № 27 відповідачем було погоджено 18.03.2025, а також враховуючи, що суд вирішив стягнути з відповідача на користь позивача вартість виконаних робіт за актом № 27 у розмірі 7 441 066,80 грн, то такий спосіб захисту як визнання укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Криворіжпромехсервіс» та Приватним акціонерним товариством «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат акту № 27 від 09.09.2024 не є ефективним і можливим з точки зору подальшого примусового виконання судового рішення.

Господарський суд, дійшовши висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, повинен відмовити в позові.

Підсумовуючи вищенаведене, господарський суд вважає позовні в частині визнання укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Криворіжпромехсервіс» та Приватним акціонерним товариством «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат акту № 27 від 09.09.2024 на систематичне відновлення матеріальних цінностей у сумі 7 441 066,80 грн, у тому числі ПДВ 1 240 177,80 грн, по матеріальній цінності «Корпус барабану млина ММС70Х23 кр.3Бу660910И1-0СБ» у кількості 1 одиниця (штука) такими, що не підлягають задоволенню.

У своєму відзиві відповідач просить суд зменшити розмір стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних відповідно до положень ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України на 99%, у разі якщо суд дійде висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог,

Частиною 1 ст. 233 Господарського кодексу України передбачено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Господарський суд зазначає що 07.04.2025 позивач подав до суду уточнену позовну заяву (зменшення позовних вимог), в якій просить суд визнати укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Криворіжпромехсервіс» та Приватним акціонерним товариством «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат акт № 27 від 09.09.2024 на систематичне відновлення матеріальних цінностей у сумі 7 441 066,80 грн, у тому числі ПДВ 1 240 177,80 грн, по матеріальній цінності «Корпус барабану млина ММС70Х23 кр.3Бу660910И1-0СБ» у кількості 1 одиниця (штука) та стягнути з відповідача 7 441 066,80 грн основного боргу.

Таким чином, оскільки позивач зменшив позовні вимоги та не просить стягнути з відповідача пеню, 3% річних та інфляційні втрати, клопотання не підлягає задоволенню.

Також стосовно клопотання відповідача про зменшення інфляційних втрат, суд вважає за необхідне зазначити, що інфляційна складова боргу взагалі не підлягає зменшенню на підставі ст. 233 ГК та ст. 551 ЦК, оскільки інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК, не є штрафною санкцією, а виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028,00 грн.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Господарський суд зазначає, що позовна заява подана позивачем до суду в електронній формі.

При зверненні з позовом до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 94 779,00 грн згідно з платіжною інструкцією № 43 від 31.01.2025, замість 94 778,31 грн. Таким чином, при зверненні з позовом до суду позивач надмірно сплатив судовий збір в розмірі 0,69 грн.

В подальшому позивач подав до суду уточнену позовну заяву (зменшення позовних вимог), в якій просив суд визнати укладеним між сторонами акт № 27 від 09.09.2024 та стягнути 7 441 066,80 грн основного боргу.

За подання до господарського суду вказаної позовної заяви підлягає сплаті судовий збір у розмірі 91 715,20 грн (89 292,80 грн (7 441 066,80 х 1,5% х 0,8) + 2422,40 (3028 х 0,8 за немайнову вимогу)).

Таким чином, при зверненні з позовом до суду позивач надмірно сплатив судовий збір в розмірі 3 063,11 грн (94 778,31 грн - 91 715,20 грн).

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідне клопотання позивачем до суду подано не було. Тому суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що надмірно сплачений судовий збір в розмірі 3063,80 грн (3063,11 грн + 0,69 грн) підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України, для чого позивачу необхідно звернутися до суду з відповідним клопотанням.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за майнову вимогу підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 89 292,80 грн.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору за немайнову вимогу покладаються на позивача у розмірі 2422,40 грн.

У позовній заяві позивачем визначено попередній (орієнтовний) розмір витрат на професійну правничу допомогу 40 000,00 грн.

Відповідно до п. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) Такі докази подаються до закінчення судових дебатів справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (50064, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, буд. 47, ідентифікаційний код 00190905) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжпромтехсервіс" (50102, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, буд. 4-4Д, ідентифікаційний код 35601098) 7 530 359,60 грн, а саме: 7 441 066,80 грн основного боргу, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 89 292,80 грн, про що видати наказ.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 02.06.2025

Суддя І.В. Мілєва