Рішення від 19.05.2025 по справі 907/243/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88605

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

19 травня 2025 р. м. Ужгород Справа №907/243/25

За позовом Інституту аграрних ресурсів та регіонального розвитку Національної академії аграрних наук України, с. Велика Бакта Берегівського району Закарпатської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Тіса Біо, с. Ботар Берегівського району Закарпатської області

про стягнення 267 413,14 грн, у тому числі 262 854,59 грн заборгованості за поставлений товар за Договором купівлі-продажу №02/08/24/1 від 02.08.2024, 3154,26 грн інфляційних нарахувань та 1404,29 грн трьох процентів річних,

Суддя господарського суду Пригара Л.І.

Секретар судового засідання Мацнєва О.В.

представники:

Позивача без виклику

Відповідача без виклику

СУТЬ СПОРУ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ СУДУ В МЕЖАХ СПРАВИ

Інститут аграрних ресурсів та регіонального розвитку Національної академії аграрних наук України, с. Велика Бакта Берегівського району Закарпатської області звернувся до суду з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Тіса Біо, с. Ботар Берегівського району Закарпатської області про стягнення 267 413,14 грн, у тому числі 262 854,59 грн заборгованості за поставлений товар за Договором купівлі-продажу №02/08/24/1 від 02.08.2024, 3154,26 грн інфляційних нарахувань та 1404,29 грн трьох процентів річних.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 19.03.2025 відкрито провадження у справі №907/243/25 в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачеві строк на подання господарському суду відзиву на позовну заяву в порядку ст. 165, 251 ГПК України з одночасним надісланням копії такого позивачеві, а доказів надіслання суду, протягом 15-ти днів із дня одержання даної ухвали, а також у цей же строк письмово висловленої позиції щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Встановлено позивачеві строк для надання суду та відповідачеві відповіді на відзив у порядку ст. 166 ГПК України, протягом 5-ти днів із дня одержання копії відзиву. Встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив та відповідачем заперечення на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) не пізніше 21.04.2025.

Приписами ч. 3, 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справи, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом приписів ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

За змістом частин 4 та 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

АРГУМЕНТИ СТОРІН СПОРУ

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА

В обґрунтування заявлених позовних вимог у даній справі представник позивача покликається на факт укладення між сторонами спору Договору купівлі-продажу №02/08/24/1 від 02.08.2024, на виконання якого Інститутом аграрних ресурсів та регіонального розвитку Національної академії аграрних наук України, як продавцем, було передано відповідачу, як покупцю, товар соняшник врожаю 2022 року у кількості 325 600 кг, свідченням чого є підписана сторонами накладна №001/08 від 02.08.2024 та виставлений відповідачу рахунок на оплату №001/08 від 02.08.2024 на суму проданого товару в розмірі 4 558 400 грн.

Водночас представник позивача зауважує, що 15.03.2022 між Закарпатською державною сільськогосподарською дослідною станцією НААН України (яка в подальшому перейменована на Інститут аграрних ресурсів та регіонального розвитку НААН України) та Фермерським господарством Фенікс БНГ було укладено Договір на виконання сільськогосподарських робіт №15/03, за яким ФГ Фенікс БНГ виконало роботи (надало послуги) на загальну суму 4 295 545,41 грн, свідченням чого є копії актів виконаних робіт (наданих послуг) від 31.05.2022, 01.06.2022 та 24.10.2022.

За твердженням представника позивача, листом від 01.08.2024 ФГ Фенікс БНГ повідомило Інститут аграрних ресурсів та регіонального розвитку Національної академії аграрних наук України про укладення з відповідачем Договору про відступлення права вимоги №1 від 01.08.2024, за умовами якого до ТОВ Тіса Біо перейшло право вимоги до позивача на загальну суму 4 295 545,41 грн, належне первісному кредитору за Договором №15/03 від 15.03.2022.

Представник позивача зазначає, що з огляду на наявність в Інституту аграрних ресурсів та регіонального розвитку НААН України станом на 02.08.2024 заборгованості перед відповідачем за Договором на виконання сільськогосподарських робіт №15/03 від 15.03.2022 (право вимоги за яким відступлено ФГ Фенікс БНГ на користь ТОВ Тіса Біо), а у відповідача, у свою чергу, заборгованості перед позивачем за Договором купівлі-продажу №02/08/24/1 від 02.08.2024, сторони дійшли згоди в порядку ст. 601 Цивільного кодексу України провести зарахування зустрічних однорідних вимог.

За доводами представника позивача, після зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі відповідної Угоди №1 від 02.08.2024, укладеної між сторонами спору, залишок заборгованості ТОВ Тіса Біо перед Інститутом аграрних ресурсів та регіонального розвитку НААН України згідно з Договором купівлі-продажу №02/08/24/1 від 02.08.2024 склав 262 854,59 грн, стягнення якого з відповідача у примусовому порядку і виступає предметом заявленого позову в даній справі.

Крім того, у зв`язку із простроченням виконання відповідачем грошового зобов`язання, позивачем на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України заявлено до стягнення з останнього 3154,26 грн інфляційних нарахувань та 1404,29 грн трьох процентів річних.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, відзиву на позовну заяву в порядку ст. 165, 251 Господарського процесуального кодексу України та письмово висловленої позиції щодо розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження не надав, про причини невиконання вимог суду не повідомив. Із заявами, клопотаннями до суду не звертався.

Враховуючи, що про розгляд справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвала суду від 19.03.2025 про відкриття провадження у справі №907/243/25 була доставлена до його електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення із приводу предмета спору, а також докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відповідно до положень ч. 8, 9 ст. 165 ГПК України, у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

02.08.2024 між Інститутом аграрних ресурсів та регіонального розвитку Національної академії аграрних наук України (продавцем, позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Тіса Біо (покупцем, відповідачем у справі) було укладено Договір купівлі-продажу №02/08/24/1 (далі Договір), пунктом 1.1. якого визначено, що в порядку та на умовах даного Договору продавець зобов`язується передати у власність покупця соняшник врожаю 2022 року у кількості 325 600 кілограм, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість в порядку та строки, передбачені даним Договором.

Відповідно до п. 1.2., 1.3. Договору, товар може поставлятися окремими частинами (партіями). На кожну партію товару сторони оформляють Специфікацію, яка з моменту її підписання є невід`ємною частиною Договору. У Специфікації сторони зазначають кількість товару, що підлягає поставці в межах відповідної партії, ціну за тонну та загальну вартість товару в межах такої партії. Загальна кількість товару та сума Договору визначатимуться сторонами згідно оформлених Специфікацій та видаткових накладних.

Згідно з п. 2.1., 2.2. Договору, ціна однієї тони товару, що є предметом даного Договору, становить 14 грн за кілограм з ПДВ. Сума Договору визначатиметься загальною вартістю усього поставленого товару і становить 4 558 400 грн, в тому числі ПДВ 559 803,51 грн.

Розрахунки за товар здійснюються в національній валюті України гривні, у безготівковій формі, шляхом переказу грошових коштів на поточний банківський рахунок продавця, зазначений у п. 10 даного Договору. Покупець зобов`язаний здійснити повну оплату товару в строк до 31 грудня 2024 року включно. Оплата здійснюється на підставі рахунку, виставленого продавцем (п. 3.1. 3.3. Договору).

За змістом п. 4.1., 4.3. Договору визначено, що продавець зобов`язаний поставити весь обсяг товару у строк до 31 грудня 2024 року включно. Датою поставки є дата вказана у видатковій накладній на товар, яка виписується кожного дня на поставлену загальну партію.

Відповідно до підп. 5.1.1. п. 5.1., підп. 5.2.1. п. 5.2. Договору, продавець зобов`язаний передати у власність покупцю товар у кількості та строки, передбачені Договором, а покупець, у свою чергу, зобов`язаний прийняти та оплатити товар в повному обсязі в строк, передбачений Договором.

Пунктами 6.1., 6.2. Договору передбачено, що у випадку порушення зобов`язання, що виникає з цього Договору (надалі іменується порушення Договору), сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та чинним в Україні законодавством. Порушенням Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору та Додатковими угодами до нього.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2024 року, але в будь-якому випадку повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором (п. 9.1. Договору).

Відповідно до підписаної та скріпленої печатками сторін Специфікації №1 від 02.08.2024 до Договору, останні дійшли згоди про те, що продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити нижче вказану продукцію на умовах Договору купівлі-продажу №02/08/24/1 від 02.08.2024:

НазваОд. вимК-стьЦіна без ПДВ, грнСума без ПДВ, грнСоняшник врожаю 2022 рокукг325 60012,28070175433 998 596,49Всьогокг 3 998 596,49ПДВ, 14% 559 803,51Загальна сума з ПДВ 4 558 400 Як вбачається з наявної в матеріалах справи накладної №001/08 від 02.08.2024, що підписана та скріплена печатками сторін спору без будь яких зауважень, продавцем (позивачем) було відпущено, а відповідачем (покупцем), у свою чергу, прийнято товар соняшник врожаю 2022 року сукупною вартістю 4 558 400 грн (із ПДВ).

На виконання умов Договору та з метою сплати відповідачем ціни поставленого товару в означеному розмірі на користь позивача, останнім було виставлено ТОВ Тіса Біо рахунок на оплату №001/08 від 02.08.2024 на суму 4 558 400 грн, факт нарочного отримання якого засвідчено підписом керівника відповідача та відбитком печатки Товариства, що проставлені за допомогою їх факсимільного відтворення.

За матеріалами справи судом також встановлено, що 15.03.2022 між Закарпатською державною сільськогосподарською станцією НААН України (яка в подальшому перейменована на Інститут аграрних ресурсів та регіонального розвитку Національної академії аграрних наук України відповідно до п. 1 постанови Президії Національної академії аграрних наук України №10/01 від 12.07.2023 Про відновлення статусу Інституту та зміну найменування Закарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції НААН) (замовником, позивачем у справі) та Фермерським господарством Фенікс БНГ (виконавцем) було укладено Договір на виконання сільськогосподарських робіт №15/03 (далі Договір №15/03), згідно з п. 2.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, виконавець за дорученням замовника зобов`язується виконати сільськогосподарські роботи (передпосівний обробіток гранту, внесення мінеральних добрив, посів культури, внесення засобів захисту рослин, збір врожаю) на земельних ділянках сільськогосподарського призначення, що на праві постійного користування належать замовнику та визначені у Додатку №2 до даного Договору, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконавцеві виконану роботу.

Перелік робіт, строки виконання сільськогосподарських робіт та їх вартість сторонами визначають в Додатку №1, що є невід`ємною частиною даного Договору (п. 2.2. Договору №15/03).

Пунктами 3.1., 3.3. Договору №15/03 передбачено, що виконавець зобов`язується своєчасно та в повному обсязі виконати сільськогосподарські роботи, визначені цим Договором, своїми засобами з використанням власної та/або залученої сільськогосподарської техніки. Після виконання кожного етапу сільськогосподарських робіт виконавець не пізніше наступного дня направляє замовнику 2 (два) примірники підписаного акту приймання-передачі виконаних робіт. Замовник протягом 3 (трьох) днів повертає виконавцю підписаний акт приймання-передачі виконаних робіт, або протягом 3 (трьох) днів направляє виконавцю обґрунтовані заперечення на акт приймання-передачі виконаних робіт.

Згідно з п. 3.5. Договору №15/03, зібраний врожай сільськогосподарської культури згідно цього Договору виконавець передає замовнику за адресою: Закарпатська область, Берегівський район, с. Велика Бакта, вул. Наукова, 3.

Відповідно до п. 5.1., 5.2. Договору №15/03, обсяг виконаних робіт по кожному етапу сільськогосподарських робіт оформлюється актами прийому-передачі виконаних робіт, які виконавець оформляє, підписує у двох примірниках та направляє замовнику на розгляд та підписання. Замовник протягом 3 (трьох) днів повертає виконавцю підписаний акт приймання-передачі виконаних робіт або направляє протягом 3 (трьох) днів виконавцю обґрунтовані заперечення на акт приймання-передачі виконаних робіт.

За умовами п. 5.3., 5.4. Договору №15/03, розмір оплати за виконані роботи, що попередньо визначений у Додатку №1 цього Договору, може бути скорегований сторонами при підписанні акту приймання-передачі виконаних робіт. Розрахунки здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок виконавця. Розрахунки можуть бути проведені у будь-який, не заборонений чинним законодавством України та узгоджений сторонами спосіб. При виконанні цього Договору сторони допускають можливість здійснення розрахунків шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог або шляхом відступлення права вимоги за Договором третій особі. Розрахунки за цим Договором можуть здійснювалися, за погодженням сторін, у грошовій формі та/або у натуральній формі.

Даний Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2022 (п. 8.1. Договору №15/03).

Додатком №1 до Договору №15/03 є підписаний та скріплений печатками замовника і виконавця Протокол погодження середньої вартості надання послуг по вирощуванню сільськогосподарських культур від 15.03.2022.

У Додатку №2 до Договору №15/03 сторони погодили перелік площ земельних ділянок, на яких підлягають виконанню сільськогосподарські роботи за Договором.

На виконання умов Договору №15/03 виконавцем було виконано, а замовником, у свою чергу, прийнято сільськогосподарські роботи сукупною вартістю 4 295 545,41 грн, свідченням чого є наявні в матеріалах справи копії актів виконання робіт (надання послуг) №2 від 31.05.2022 на суму 972 416,80 грн, №3 від 01.06.2022 на суму 2 873 129,28 грн та №03 від 24.10.2022 на суму 449 999,33 грн, що підписані та скріплені печатками Закарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції НААН України і Фермерського господарства Фенікс БНГ.

Водночас 01.08.2024 між Фермерським господарством Фенікс БНГ (первісним кредитором) та Товариством з обмеженою відповідальністю Тіса Біо (новим кредитором, відповідачем у справі) було укладено Договір відступлення права вимоги №1 (далі Договір №1), пунктом 1.1. якого визначено, що в порядку та на умовах, визначених цим Договором, первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги до боржника (Інституту аграрних ресурсів та регіонального розвитку НААН України (Закарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція НААН України в році кредитування). Юридична адреса: 90252, Закарпатська область, Берегівський район, с. В.Бакта, пр-т Свободи, 17, код ЄДРПОУ 00729391, ІПН 007293907033, свідоцтво платника ПДВ №200039937), на загальну суму 4 295 545,41 грн з ПДВ, належне первісному кредитору на підставі: Договору №15/03 від 15.03.2022 (далі Основний Договір), укладеного між первісним кредитором і боржником.

Новий кредитор набуває всіх прав первісного кредитора, що випливають з Основного Договору з моменту передачі первісним кредитором новому кредитору документів, що підтверджують право вимоги до боржника згідно акту приймання-передачі документації та підписання сторонами акту прийому-передачі права вимоги (п. 1.3. Договору №1).

Відповідно до п. 4.1. Договору №1, право вимоги до боржника переходить до нового кредитора з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі права вимоги, що є невід`ємною частиною цього Договору, який підписується відповідно до вимог пункту 4.3. даного Договору.

Згідно з підписаним та скріпленим печатками ФГ Фенікс БНГ та ТОВ Тіса Біо актом приймання-передачі документації боржника б/н від 01.08.2024 до Договору відступлення права вимоги №1 від 01.08.2024, первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв згідно з вимогами п. 1.3. Договору відступлення права вимоги №1 від 01.08.2024 документацію боржника, а саме, Договір №15/03 від 15.03.2022, акти приймання-передачі наданих послуг №2 від 31.05.2022 на суму 972 416,80 грн, №3 від 01.06.2022 на суму 2 873 129,28 грн та №03 від 24.10.2022 на суму 449 999,33 грн.

02.08.2024 між Інститутом аграрних ресурсів та регіонального розвитку Національної академії аграрних наук України (стороною 1, позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Тіса Біо (стороною 2, відповідачем у справі) було укладено Угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог №1 (далі Угода), відповідно до п. 1 якої сторона 1 і сторона 2, маючи одна до одної зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, дійшли згоди на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України провести зарахування зустрічних однорідних вимог, що випливають із зазначених нижче договорів, у яких сторона 1 і сторона 2 є сторонами:

- сторона 2 є кредитором, а сторона 1 є боржником при виконанні грошового зобов`язання у сумі 4 295 545,41 грн, що виникло на підставі Договору №15/03 від 15.03.2022 (підп. 1.1. п. 1 Угоди);

- сторона 1 є кредитором, а сторона 2 є боржником при виконанні грошового зобов`язання у сумі 4 558 400 грн, що виникло на підставі Договору купівлі-продажу №02/08/24/1 від 02.08.2024 (підп. 1.2. п. 1 Угоди).

Згідно з п. 2, 3 Угоди, строк виконання зобов`язань, вказаних у п.п. 1.1. та 1.2. цієї Угоди настав. Сторони підтверджують реальність та обсяг взаємних заборгованостей, вказаних у п.п. 1.1. та 1.2. цієї Угоди.

Сторони дійшли згоди з моменту підписання даної Угоди вважати: - зобов`язання сторони 1 (п. 1.1. цієї Угоди) таким, що припинено в повному обсязі, заборгованості сторони 1 перед стороною 2 немає; - зобов`язання сторони 2 (п. 1.2. цієї Угоди) таким, що припинено частково, заборгованість сторони 2 перед стороною 1 становить 262 854,59 грн (п. 4 Угоди).

Пунктом 7 Угоди встановлено, що остання набирає чинності з моменту її підписання сторонами та її скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2024 або повного виконання умов Угоди.

Несплата відповідачем залишку заборгованості перед позивачем за Договором купівлі-продажу №02/08/24/1 від 02.08.2024 у сумі 262 854,59 грн (із урахуванням укладеної між сторонами Угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог №1 від 02.08.2024) стало підставою для звернення Інституту аграрних ресурсів та регіонального розвитку Національної академії аграрних наук України до суду з вимогою про стягнення з ТОВ Тіса Біо грошових коштів в означеному розмірі у примусовому порядку. Крім того, у зв`язку із простроченням виконання відповідачем грошового зобов`язання, позивачем на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України заявлено до стягнення з останнього 3154,26 грн інфляційних нарахувань та 1404,29 грн трьох процентів річних.

ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ДО СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Нормою ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За змістом ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Таким чином, станом на дату розгляду спору в суді його обставини оцінюються судом із огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Положеннями ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Приписами ст. 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У свою чергу, відповідно до вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб`єктами господарювання товарів негосподарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться і у статті 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 664 Цивільного кодексу України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві.

Згідно із ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 204 Цивільного кодексу України зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином.

Згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання.

Господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони (ч. 3 ст. 203 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 601 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Отже зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов`язань: в одному одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов`язанні є кредитором у другому). Також можливе часткове зарахування, коли одне зобов`язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов`язання. У такому випадку зобов`язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.

Аналіз положень статті 203 Господарського кодексу України та статті 601 Цивільного кодексу України свідчить про те, що вимоги, які підлягають зарахуванню, мають відповідати таким умовам: - бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); - бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, наприклад, грошей. При цьому, правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Отже допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо); - строк виконання таких вимог має бути таким, що настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги; - безспірність вимог, які зараховуються, а саме: відсутність спору щодо змісту, умови виконання та розміру зобов`язань.

При цьому, умова щодо безспірності вимог, які зараховуються, а саме, відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань, не передбачена чинним законодавством, зокрема, статтею 203 Господарського кодексу України та статтею 601 Цивільного кодексу України, але випливає із тлумачення змісту визначених законом вимог і застосовується судами, що вже є усталеною судовою практикою та підтверджується численними постановами Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема, від 11.10.2018 у справі №910/23246/17, від 05.11.2019 у справі №914/2326/18, від 24.04.2025 у справі №922/1782/24, від 01.05.2025 у справі №922/2020/24, а також постановою об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.01.2021 у справі №910/11116/19.

Отже зобов`язання з оплати заборгованості за договором може бути припинено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за наявності умов, установлених статтею 601 Цивільного кодексу України, та за відсутності обставин, передбачених статтею 602 Цивільного кодексу України, за яких зарахування зустрічних вимог не допускається.

Аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.10.2018 у справі №914/3217/16, а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.10.2018 у справі №910/23246/17, від 05.11.2019 у справі №914/2326/18, від 01.10.2019 у справі №910/12968/17, від 24.04.2025 у справі №922/1782/24 та від 01.05.2025 у справі №922/2020/24.

За встановлених судом у даній справі обставин, сторонами спору було досягнуто згоди щодо зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі укладеної між ними Угоди №1 від 02.08.2024, умовами якої, у свою чергу, передбачено, що заборгованість відповідача перед позивачем за Договором купівлі-продажу №02/08/24/1 від 02.08.2024 становить 262 854,59 грн.

При цьому, в матеріалах справи не міститься, а відповідачем суду не надано ні доказів визнання недійсною Угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог №1 від 02.08.2024, ні доказів погашення спірної заборгованості перед позивачем у добровільному порядку.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, суд вважає заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача суми 262 854,59 грн заборгованості за поставлений товар за Договором купівлі-продажу №02/08/24/1 від 02.08.2024 законними, документально доведеними та обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а відтак, такі підлягають задоволенню в повному обсязі.

Із покликанням на приписи ст. 625 Цивільного кодексу України позивач також просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування в розмірі 3154,26 грн та суму 1404,29 грн трьох процентів річних.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Статтею 625 Цивільного кодексу України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання. Так, відповідно до наведеної норми, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі №922/3095/18, від 18.03.2020 у справі №902/417/18, від 09.02.2021 у справі №520/17342/18.

Перевіривши за допомогою калькулятора сертифікованої комп`ютерної програми інформаційно-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН розрахунок заявлених до стягнення інфляційних нарахувань та трьох процентів річних у межах визначеного позивачем боргового періоду, суд зазначає, що суми 3154,26 грн інфляційних нарахувань та 1404,29 грн трьох процентів річних нараховані правомірно (розгорнутий розрахунок інфляційних нарахувань та трьох процентів річних міститься в матеріалах справи) та підлягають стягненню з відповідача повністю.

Враховуючи вищевказані обставини та те, що відповідач не надав суду свого контррозрахунку позовних вимог, хоча мав можливість скористатись відповідними процесуальними правами і надати документи в обґрунтування своєї позиції по суті заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми 267 413,14 грн, у тому числі 262 854,59 грн заборгованості за поставлений товар за Договором купівлі-продажу №02/08/24/1 від 02.08.2024, 3154,26 грн інфляційних нарахувань та 1404,29 грн трьох процентів річних, є документально доведеними та обґрунтованими, відповідачем не спростованими. Позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав.

З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ У СПРАВІ

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України в розмірі 3208,96 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. 11, 13, 14, 73 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України

СУД УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Тіса Біо, вул. Петефі, будинок 2, с. Ботар, Берегівський район, Закарпатська область, 90365 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 39492777) на користь Інституту аграрних ресурсів та регіонального розвитку Національної академії аграрних наук України, просп. Свободи, будинок 17, с. Велика Бакта, Берегівський район, Закарпатська область, 90252 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 00729391) суму 267 413,14 грн (Двісті шістдесят сім тисяч чотириста тринадцять гривень 14 коп), у тому числі 262 854,59 грн (Двісті шістдесят дві тисячі вісімсот п`ятдесят чотири гривні 59 коп) заборгованості за поставлений товар за Договором купівлі-продажу №02/08/24/1 від 02.08.2024, 3154,26 грн (Три тисячі сто п`ятдесят чотири гривні 26 коп) інфляційних нарахувань та 1404,29 грн (Одна тисяча чотириста чотири гривні 29 коп) трьох процентів річних, а також 3208,96 грн (Три тисячі двісті вісім гривень 96 коп) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно зі ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

4. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

У зв`язку із проходженням суддею Пригарою Л.І. підготовки для підтримання кваліфікації голів і заступників голів місцевих загальних, господарських та окружних адміністративних судів, апеляційних судів, Вищого антикорупційного суду, Касаційних судів у складі Верховного Суду в режимі онлайн з 26.05.2025 по 28.05.2025 та перебуванням судді Пригари Л.І. у відпустці з 29.05.2025 по 30.05.2025 включно, повне рішення складено та підписано 02.06.2025.

Суддя Л.І. Пригара