Рішення від 21.05.2025 по справі 909/283/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/283/25Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І. М.,

Секретар судового засідання Куцанюк Й. С.,

за участю представника позивача - Шкабуро О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресейл біз", вул. Шевченка Т., буд. 73а, м. Львів, Львівська обл., 79039,

до відповідача: Приватного підприємства "Роса-ІФ", вул. Коновальця Євгена, буд. 136б, кв. 232, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська обл., 76018,

про стягнення заборгованості в розмірі 615 488,65 грн, яка складається з: 510 00,00 грн - заборгованості за договором, 40 000,00 грн - штрафних санкцій, 9 909,66 грн - 3% річних, 55 578,99 грн - інфляційних втрат та судових витрат,

встановив, що ТОВ "Ресейл біз" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ПП "Роса-ІФ" про стягнення заборгованості в розмірі 615 488,65 грн, яка складається з 510 00,00 грн - заборгованості за договором, 40 000,00 грн - штрафних санкцій, 9 909,66 грн - 3% річних, 55 578,99 грн - інфляційних втрат та судових витрат.

В обґрунтування позову товариство вказало на те, що в порушення договірних зобов`язань (договір №05/ 06/2024-003 від 03.05.2024), які виникли між сторонами, відповідач не приступив до виконання підрядних робіт, відповідно, в зв`язку з розірванням договірних відносин, позивач направив відповідачу, як листа про повернення сплачених позивачем коштів, так і претензію, за наслідками розгляду яких, відповідач повернув позивачу кошти частково у сумі 200 000 грн і, як наслідок, позивач звернувся до суду про стягнення решти неповернутих коштів та сум ( 3% річних; інфляційні втрати, штраф), що нараховані на підставі ст. 625 ЦК України та п. 8.4 договору підряду.

В підтвердження вказаного, позивач надав копії: платіжної інструкції № 1682 від 11.03.2025, виписки є ЄДР щодо позивача, статуту позивача від 2023, договору підряду № 05/06/2024-003 від 06.05.2024, календарного плану графіку виконаних робіт, платіжних інструкцій № 985 від 14.06.2025, 1020 від 28.06.2024, 1048 від 05.07.2024, 1065 від 12.07.2024, 1084 від 19.07.2024, 1100 від 26.07.2024, 352 від 18.10.2024, 729 від 01.11.2024, 1683 від 12.03.2025, листа на повернення коштів № 08-05/2024-1 від 05.08.2024, гарантійного листа вих. № 233 від 03.09.2024, акту звірки, претензії № 1/1 від 20.01.2025 за вих. № 20/01-2025-1 з доказами направлення, розрахунку заборгованості штрафних санкцій, договору про надання послуг з правничої допомоги від 16.01.2025 з додатком №1, ордеру на надання правничої допомоги від 05.03.2025, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 29.11.2016, акту приймання-передачі послуг від 11.03.2025, квитанції №2914178.

За наслідками розгляду позову, суд відкрив провадження у справі та призначив підготовче засідання на 23.04.2025.

03.04.2025, ТОВ "Ресейл біз" подав суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах ціни позову у розмірі 615 488,65 грн, які належать та обліковуються на банківських рахунках ПП "Роса-ІФ".

В обґрунтування заяви товариство вказало на вимоги ст. ст. 136 - 137 ГПК України, якими передбачено те, що Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову та на те, що відповідач вже тривалий час уникає виконання свого зобов`язання перед позивачем, а існуючий стан економіки країни та режим воєнного часу посилюють ризики утруднення чи навіть унеможливлення виконання судового рішення.

07.04.2025, суд, за наслідками розгляду вказаної заяви, виніс ухвалу про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

23.04.2025, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 21.05.2025.

Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, в судові засідання не з`являвся, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений ухвалами суду від 18.03.2025, 23.04.2025, що підтверджується довідками про доставку електронного листа від 21.03.2025, 24.04.2025.

Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд, враховуючи приписи ст.ст. 165, 178 ГПК України, зокрема право суду розглянути справу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк, за наявними в ній матеріалами, розглянув матеріали справи, заслухав представника позивача та вважає, що позов слід задоволити частково.

При цьому суд врахував наступне.

06.05.2024 між ТОВ "РЕСЕЙЛ БІЗ" (замовник, позивач) та ПП "РОСА-ІФ" (підрядник, відповідач) укладено договір підряду №05/06/2024-003, відповідно до п. 1.1 якого підрядник за завданням замовника, на свій ризик зобов`язався власними силами та засобами забезпечити виконання робіт, а саме: будівництво багатоповерхового готелю з вбудованими приміщеннями громадського призначення і підземним паркінгом в м. Яремче по вул. Свободи, 311 - зовнішні мережі водопостачання та каналізації (Водопровід В1) (надалі - роботи) на об`єкті замовника, що знаходиться за будівельною адресою: Україна, Івано-Франківська область, м. Яремче по вул. Свободи, (надалі - об`єкт) та здати замовнику в установлені даним договором строки роботи на об`єкті, а замовник зобов`язується прийняти виконанні роботи та оплатити їх відповідно до умов даного договору.

Згідно з п. 2.1 договору, вартість робіт, що виконується в межах даного договору, становить 880 422грн з ПДВ.

В п. 2.2 договору визначено, що оплата згідно даного договору здійснюється наступним чином: передбачено аванс у розмірі 50% від вартості договору; решту оплат за виконані роботи проводиться згідно актів форми КБ-2, та КБ-3.

Прийом-передача виконаних робіт здійснюється шляхом підписання акту прийому-передачі виконаних робіт за формою КБ-2 та довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 (п. 3.1 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору, підрядник розпочинає виконання робіт отриманого авансового платежу п. 2.2, та зобов`язаний їх завершити до 30 листопада 2024 року, якщо інше не узгоджено сторонами додатково, шляхом укладення додаткових договорів про внесення змін та доповнень до цього договору.

Згідно з п. 8.3 договору, у випадку порушення підрядником свого зобов`язання, а саме неналежного виконання робіт, підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 30 000 грн.

За змістом 8.4 договору, у випадку порушення підрядником строку виконання робіт терміном більше ніж на 10 календарних днів підрядник сплачує штраф у розмірі 30 000 грн; більше ніж на 20 календарних днів, то сума штрафу становить 40 000 грн; більше ніж на 30 календарних днів сторони мають право на досудове врегулювання спору відповідно до ст. 19 ГПК України.

В п. 11.8 договору визначено, що замовник має право розірвати цей договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши підрядника за 30 календарних днів до дати розірвання договору. В даному випадку цей договір вважається розірваним з дати отримання підрядником повідомлення про таке розірвання.

Цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2024 (п.12.1 договору).

Відповідно до платіжних інструкцій № 985 від 14.06.2025, №1020 від 28.06.2024,№ 1048 від 05.07.2024, №1065 від 12.07.2024,№ 1084 від 19.07.2024, №1100 від 26.07.2024, на виконання умов договору, позивач перерахував 710 000 грн.

Як встановлено з листа відповідача до позивача, за наслідками вимоги про повернення перерахованих на підставі договору підряду №05/06/2024-003 від 06.05.2024 коштів у сумі 710 000 грн (вх. №08-05/2024-1 від 05.08.2024), відповідач зобов`язався повернути кошти в обумовлені в листі строки (крайній термін жовтень 2024).

Копії платіжних інструкцій № 352 від 18.10.2024 та № 729 від 01.11.2024 підтверджують факт повернення коштів у сумі 200 000 грн.

20.01.2025 позивач звернувся до відповідача з претензією за вих. №20/01-2025-1 про сплату 510 000,00 грн.

За прострочення виконання зобов`язання з повернення передоплати, позивач нарахував відповідачу 3% річних в розмірі 9 909,66 грн, інфляційні втрати у сумі 55 578,99 грн та 40 000 грн штрафу на підставі п. 8.4 договору підряду.

Згідно з статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

В ст. 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (стаття 530 ЦК України).

Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 ЦК України).

За змістом ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищенаведене та те, що доказів виконання чи часткового виконання зобов`язань за договором підряду, а також доказів повернення позивачу суми попередньої оплати відповідач суду не надав, вимога позивача про стягнення з відповідача 510 000 грн є обґрунтованою.

Вимога позивача про стягнення 9 909,66 грн - 3% річних, 55 578,99 грн - інфляційних втрат є обґрунтованою враховуючи приписи ст. 625 ЦК України, якими встановлено те, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Правовідношення, в якому у зв`язку із фактичним закінченням дії договору, виникло зобов`язання повернути позивачу суму попередньої оплати (авансу), є грошовим зобов`язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватись інфляційні втрати та 3 % річних на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.

В задоволенні вимоги позивача про стягнення штрафу у розмірі 40 000 грн, нарахованого за порушення строку виконання робіт терміном більше ніж на 20 календарних днів (п. 8.4 договору), слід відмовити, оскільки договір, як стверджує позивач у своєму листі від 05.08.2024 за вих №08-05/2024-1, розірваний до визначеного сторонами кінцевого строку виконання робіт (30.11.2024), відповідно, підстави для нарахування штрафу згідно з п. 8.4 договору відсутні.

Відповідно до ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судові витрати, які складаються з сплаченого позивачем судового збору у розмірі 7 386 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн (акт приймання - передачі послуг від 11.03.2025 на суму 8 000 грн), у відповідності до вимог ст. 129 ГПК України, слід покласти на відповідача, як на сторону, внаслідок неправильних дій якої, виник спір.

За наведених обставин, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 86, 129, 236-238, 240-241 Господарсько процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

Стягнути з ПП "Роса-ІФ" (код ЄДРПОУ 34083975, вул. Коновальця Євгена, буд. 136б, кв. 232, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська обл., 76018) на користь ТОВ "Ресейл біз" (код ЄДРПОУ 45082942, вул. Шевченка Т., буд. 73а, м. Львів, Львівська обл., 79039) - 510 00,00 грн (п`ятсот десять тисяч гривень) - заборгованості, 9 909,66 грн (дев`ять тисяч дев`ятсот дев`ять гривень шістдесят шість копійок) - 3% річних, 55 578,99 грн (п`ятдесят п`ять тисяч п`ятсот сімдесят вісім гривень дев`яносто дев`ять копійок) - інфляційних втрат та 15 386,00 грн (п`ятнадцять тисяч триста вісімдесят шість гривень) - судових витрат.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Апеляційну скаргу може бути подано до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 02.06.2025.

Суддя І. М. Скапровська