Рішення від 28.05.2025 по справі 914/808/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2025 Справа № 914/808/25

Суддя Господарського суду Львівської області Король М.Р., за участі секретаря судового засідання Щерби О.Б., розглянувши справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДУБРАВА»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «РІЗО ТРЕЙД»

про: стягнення 316 623,85 грн.,

представники:

позивача: Мельник С.І.,

відповідача: не зявився,

ВСТАНОВИВ:

18.03.2025р. на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ДУБРАВА» до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «РІЗО ТРЕЙД» про стягнення 316 623,85 грн.

24.03.2025р. Господарський суд Львівської області постановив ухвалу, якою, зокрема, ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного провадження; судове засідання призначити на 23.04.2025р.; явку представників учасників справи у судове засідання визнано обов`язковою.

Хід справи викладено в ухвалах суду та протоколах судових засідань.

У судове засідання 28.05.2021р. позивач забезпечив участь повноважного представника, позовні вимоги підтримано.

У судове засідання 28.05.2021р. відповідач не забезпечив участь повноважного представника, причин неявки суду не повідомив.

Відзиву від відповідача не надходило.

У свою чергу, суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.05.2020р. у справі №922/1200/18 та від 04.06.2020р. у справі №914/6968/16.

Відповідно до ст.248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.2 ст.252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов, хоча був повідомлений своєчасно та належним чином (через його електронний кабінет), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Правова позиція позивача

Позивач просить суд задоволити позов в повному обсязі, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що відповідач має заборгованість за Договором купівлі-продажу №080222/1 від 08 лютого 2022 року.

Позивач зазначає, що в порушення умов Договору та законодавства, Покупець свої зобов`язання по оплаті виконав частково та із врахуванням повернення товару на суму 5 832,00 грн., заборгованість відповідача становить 316 623,85 грн.

Оскільки заборгованість відповідачем добровільно не сплачена, позивач звернувся з позовом до господарського суду.

Правова позиція Відповідача.

Відповідач не подав відзиву на позовну заяву.

За результатами дослідження наданих позивачем доказів та матеріалів справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

08 лютого 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДУБРАВА» (надалі - ТзОВ «ДУБРАВА», Позивач, Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «РІЗО ТРЕЙД» (надалі ТзОВ «РІЗО ТРЕЙД», Відповідач, Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу № 080222/1 (надалі Договір).

У відповідності до п. 1.1 Договору, в порядку та на умовах, визначених даним Договором, Продавець зобов`язується передати у власність Покупцю товар, а Покупець зобов`язується прийняти Товар і оплатити його вартість.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що найменування, одиниця вимірювання, ціна та кількість товару, що постачається, зазначаються у видаткових накладних, які є невід`ємною частиною даного договору.

Відповідно до пункту 3.1 Договору, оплата Покупцем поставленого товару здійснюється шляхом безготівкового перерахунку суми поставки на розрахунковий рахунок Продавця протягом 7 (семи) днів з дати поставки. Датою поставки вважається дата одержання покупцем обумовленого даним Договором товару, згідно товарних накладних, підписаних та завірених сторонами.

На виконання умов договору у 2024 році Продавець поставив Покупцю товару на загальну суму 2 187 355,12 грн., який Покупець отримав відповідно до видаткових накладних та товарно-транспортних накладних (ТТН), що наявні в матеріалах справи.

Відповідач обов`язок по оплаті виконав лише частково (згідно банківських виписок) та із врахуванням повернення товару на суму 5 832,00 грн. заборгованість ТзОВ «РІЗО ТРЕЙД» перед ТзОВ «ДУБРАВА» склала 316 623,85 грн., в підтвердження чого Позивач також надав акти звірки про взаємні розрахунки.

У зв`язку з цим, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДУБРАВА» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовною заявою про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу №080222/1 від 08 лютого 2022 року.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно із ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У ст. 204 Цивільного кодексу України зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі ст.638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 712 ЦК України, ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Загальними положеннями про купівлю-продаж визначено обов`язок Покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Частиною 1 статті 530 ЦК України обумовлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін ).

При цьому, приписи ч.7 ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно зі ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи встановлено, що відповідачем не в повній мірі оплачено товар за видатковими накладними на суму 316 623,85 грн, які підписані сторонами і скріплені їх печатками. Із врахуванням часткової оплати та повернення товару на суму 5 832,00 грн., заборгованість ТзОВ «РІЗО ТРЕЙД» перед ТзОВ «ДУБРАВА» склала 316 623,85 грн., в підтвердження чого Позивач також надав акти звірки про взаємні розрахунки.

Враховуючи вищезазначені обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, свого контррозрахунку позовних вимог, хоча мав можливість скористатись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по суті заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості в розмірі 316 623,85 грн є документально доведеними та обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 ст. 73 ГПК України унормовано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, зважаючи на зазначене вище, позовні вимоги, як обґрунтовано заявлені, підтверджені належними та допустимими доказами підлягають до задоволення в заявленому розмірі.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне:

Сплачена позивачем сума судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжною інструкцією №57 від 14.02.2025р. на суму 3 799,49 грн.

Згідно п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, тому витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у сумі 3799,49 грн.

Керуючись ст.ст.13, 73-74, 76-79, 86,129, 236, 238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РІЗО ТРЕЙД» (адреса: Україна, 79024, Львівська обл., місто Львів, вул.Промислова, будинок 50/52; ідентифікаційний код - 41024562) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДУБРАВА» (адреса: Україна, 79035, Львівська обл., місто Львів, вулиця Бузкова, будинок 2; ідентифікаційний код - 20791920) 316 623,85 грн. заборгованості та судовий збір у розмірі 3 799,49 грн.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повне рішення складено 02.06.2025 р.

СуддяКороль М.Р.