Рішення від 02.06.2025 по справі 916/1731/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,

e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" червня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1731/25

Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.

при секретарі судового засідання Меленчук Т.М.

розглянувши справу №916/1731/25

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Енера Вінниця (21037, м.Вінниця, вул. Пирогова, буд. 131; код ЄДРПОУ 41835359)

До відповідача: Державного підприємства Білгород-Дністровський морський торговельний порт (67701, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Шабська, буд. 81; код ЄДРПОУ 01125689)

Про стягнення 696127,37 грн.

Представники:

Від позивача: Говдик Т.Я., самопредставництво

Від відповідача: не з`явився

Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю Енера Вінниця звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Державного підприємства Білгород-Дністровський морський торговельний порт про стягнення 696127,37 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.05.2025р. прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Енера Вінниця до розгляду та відкрито провадження у справі №916/1731/25. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на "02" червня 2025 р. о 10:20. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Викликано представників учасників справи у підготовче засідання, призначене на 02.06.2025р. о 10:20.

30.05.2025р. до суду відповідачем надано заяву про визнання позовних вимог згідно позовної заяви про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу № 1318521/6-ВД/25 від 22.01.2025.

У судовому засіданні 02.06.2025 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 02.06.2025 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

В обґрунтування поданого позову, позивачем було зазначено суду, що Товариство з обмеженою відповідальністю Енера Вінниця здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії юридичним та фізичним (побутовим) споживачам, відповідно до отриманої ліцензії (Постанова НКРЕКП від 14.06.2018р. № 429), починаючи з 01.01.2019 року.

За поясненнями позивача, між Сторонами укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу №1318521/6-ВД/25 від 22.01.2025 року.

Умови Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312, Закону України "Про публічні закупівлі".

Згідно п. 2.1. Договору, Постачальник продає Електричну енергію Споживачу, а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити отриману електричну енергію, на умовах цього Договору.

Обов`язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у Споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії (п. 3.2. Договору).

Пунктом 5.1 Договору передбачено , що ціна за 1 кВт/год електричної енергії за цим договором становить 7,476408 грн, в тому числі ПДВ 1,246068. Ціна електричної енергії включає в себе вартість послуг оператора системи передачі щодо надання послуг з передачі електричної енергії, що становить 0,68623 грн за 1 кВт/год без ПДВ.

Ціна електричної енергії не включає вартість послуг з розподілу електричної енергії, технічного обслуговування, комерційного обліку. Зазначені послуги оплачуються Споживачем самостійно. Розрахунковим періодом за Договором є календарний місяць (п. 5.6. Договору)

Відповідно до пункту 5.8 Договору, оплата Товару здійснюється споживачем протягом 10 (десяти) робочих днів від дати підписання Акта прийняття-передачі електричної енергії у формі оплати за фактично спожитий Товар відповідно до даних комерційного обліку, на підставі Акта, який формується Постачальником відповідно до п. 4.14 та п. 4.31 ПРРЕЕ.

Розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії (п. 4.12.ПРРЕЕ).

Ґрунтуючи заявлені позовні вимоги, позивачем було зазначено суду, що Акціонерне товариство «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» передало постачальнику фактичні обсяги споживання електричної енергії відповідача за лютий (з 01.02 28.02) та березень (01.03 31.03) 2025 р, які відображено у витягу з реєстру ОСР щодо обсягів споживання.

Відповідно до Акту приймання-передачі товарної продукції - активної електричної енергії №1318521-2502-1 в лютому 2025 року (01.02.25р 28.02.25р) відповідачу поставлено 49688 кВт*год. електричної енергії за ціною 6,908310 грн. за 1 кВт*год. без ПДВ. на суму 411 912, 13 грн. з ПДВ.

Відповідно до Акту приймання-передачі товарної продукції - активної електричної енергії № 1318521-2403-1 в березні 2025 року (01.03.25р 31.03.25р) відповідачу поставлено 50501 кВт*год. електричної енергії за ціною 6,340060 грн. за 1 кВт*год. без ПДВ. на суму 384 215,24 грн. з ПДВ.

Постачальник має право отримувати від Споживача оплату за поставлену електричну енергію та інші послуги згідно з умовами цього Договору (п. 7.1.1. Договору).

Споживач зобов`язаний забезпечити своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору (п. 6.2.1. Договору).

За поясненнями позивача, станом на момент подання даної заяви, відповідач заборгованість за спожиту електричну енергію протягом лютого - березня 2025 р., оплатив частково в сумі 100000,00 грн., не оплаченими залишаються 696127,37, грн., що змусило позивача звертатися до суду з даною позовною заявою.

Також позивач було зазначено суду, що рахунки та Акти приймання-передачі товарної продукції - активної електричної енергії відповідачу направлялися разом із листом №50-1,2-574 від 18.04.2025 р. за лютий та березень 2025 року через АТ «Укрпошту», номер відстеження 0505292501972., де відповідно до трекінгу відстеження лист вручено одержувачу 23.04.2025 року.

Відповідно до поданої заяви Державним підприємством Білгород-Дністровський морський торговельний порт визнано позовні вимоги позивача в частині стягнення з Відповідача за договором про постачання електричної енергії споживачу №1318521/6-ВД/25 від 22.01.2025 основної заборгованості за спожиту електричну енергію у сумі 696127,37 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як з`ясовано судом, між Товариством з обмеженою відповідальністю Енера Вінниця та Державним підприємством Білгород-Дністровський морський торговельний порт укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу №1318521/6-ВД/25 від 22.01.2025 року.

За матеріалами справи судом встановлено, що відповідно до Акту приймання- передачі товарної продукції - активної електричної енергії № 1318521-2502-1 в лютому 2025 року (01.02.25р 28.02.25р) відповідачу поставлено 49688 кВт*год. електричної енергії за ціною 6,908310 грн. за 1 кВт*год. без ПДВ. на суму 411 912, 13 грн. з ПДВ та відповідно до Акту приймання-передачі товарної продукції - активної електричної енергії № 1318521-2403-1 в березні 2025 року (01.03.25р 31.03.25р) відповідачу поставлено 50501 кВт*год. електричної енергії за ціною 6,340060 грн. за 1 кВт*год. без ПДВ. на суму 384 215,24 грн. з ПДВ.

Судом враховано, що відповідач заборгованість за спожиту електричну енергію протягом лютого - березня 2025 р., оплатив частково в сумі 100000,00 грн.

Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе договірних зобов`язань, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, визнано відповідачем, у зв`язку з чим вимоги по сплаті боргу у розмірі 696127,37 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ГПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, а також враховуючи визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимогу у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат позивача по сплаті судового збору.

Згідно з ч.1 ст.130 ГПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

За змістом ч.3 ст.7 Закону України Про судовий збір, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Суд зазначає, з урахуванням вищенаведеного, 50% судового збору в розмірі 4176,76грн. відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Також суд роз`яснює позивачу, що питання про повернення сплаченої суми судового збору у розмірі 4177,24 грн. (00,47 грн. надлишково сплачений судовий збір + 4176,77грн. 50% від загальної суми належного до сплати судового збору) буде вирішено судом після подання ним до суду відповідного клопотання.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 130, 185, 191, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Енера Вінниця - задовольнити повністю.

2.Стягнути з Державного підприємства Білгород-Дністровський морський торговельний порт (67701, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Шабська, буд. 81; код ЄДРПОУ 01125689) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Енера Вінниця (21037, м. Вінниця, вул. Пирогова, буд. 131; код ЄДРПОУ 41835359) 696127 (шістсот дев`яносто шість тисяч сто двадцять сім) грн. 37 коп. заборгованості за спожиту електроенергію та витрати по сплаті судового збору у розмірі 4176 (чотири тисячі сто сімдесят шість) грн. 76 коп.

Повне рішення складено 02 червня 2025 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д`яченко