Ухвала від 02.06.2025 по справі 922/1846/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"02" червня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/1846/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Юрченко В.С.

розглянувши заяву кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "1001 дрібниця" (Україна, 79060, Львівська область, місто Львів, вулиця Наукова, будинок 29, код ЄДРПОУ 19171498),

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістик-Сервіс" (Україна, 61045, Харківська область, місто Харків, вулиця Дербентська, будинок 140-А, код ЄДРПОУ 30656095)

про відкриття провадження у справі про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

Кредитор, Товариство з обмеженою відповідальністю "1001 дрібниця", звернувся до Господарського суду Харківської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістик-Сервіс".

Дослідивши матеріали заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, Суд вважає за необхідне залишити її без руху, зважаючи на наступне.

Частиною 1статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі за текстом - КУзПБ)унормовано, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Вимоги дозаяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство визначеністаттею 34 КУзПБ, при цьому, частиною 3статті 37 КУзПБпередбачено, що господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбаченихстаттею 174 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України), з урахуванням вимог цьогоКодексу.

За частиною 1статті 174 ГПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях162,164,172цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В контексті наведених норм суд оцінює заяву кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство юридичної особи, на відповідність вимогамстатті 34 КУзПБі статей162,164,172 ГПК Україниу застосовній до провадження у справі про банкрутство частині.

Так, відповідно до частини 2статті 34 КУзПБ до заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються, зокрема, докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті.

Згідно з підпунктом 9 пункту 2 частини 2статті 4 Закону України "Про судовий збір"встановлено ставку судового збору за подання до господарського суду заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство у розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно достатті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2025 рік"установленоу2025 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня для працездатних осіб становить 3 028,00 грн.

Отже, кредитором за подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство справляється судовий збір у розмірі 30 280,00 грн. А враховуючи, що заява кредитора була сформована в системі "Електронний суд", то відтак застосовується понижуючий коефіцієнт 0.8, у зв`язку з чим сума судового збору складає 24224,00 грн.

Втім, кредитором до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не долучені докази сплати судового збору у встановленому законодавстві розмірі. Також додатки до заяви не містять жодного посилання на доданий заявником доказ з приводу сплати судового збору.

При цьому, кредитором подано клопотання, в якому останній просить суд, відстрочити (розстрочити) сплату судового збору.

При розгляді клопотання кредитора господарський суд враховує наступне.

Відповідно до частини 1статті 8 Закону України "Про судовий збір"враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.

Отже, наведеними правовими нормами встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити (розстрочити) сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Такі обставини повинні бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Приписи вказаної вище норми права передбачають право суду, з урахуванням майнового стану сторони, відстрочити або розстрочити сплату судового збору лише за наявності викладених вище умов, тоді як законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25 березня 2021 року у справі № 912/3514/20.

З системного аналізу змістустатті 8 Закону України "Про судовий збір"вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини 1 вказаної статті не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини 1статті 8 Закону "Про судовий збір"можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 940/2276/18.

Таким чином, виходячи з того, що кредитор не підпадає під категорію осіб, яким суд, враховуючи майновий стан, може своєю ухвалою за їх клопотанням відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, а ця заява не спрямована на захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю кредитора, тому господарський суд не знаходить правових підстав для відстрочення (розстрочення) сплати судового збору кредитору у даній справі, а відтак у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "1001 дрібниця" щодо відстрочення (розстрочення) сплати судового збору суд відмовляє.

Крім того, відповідно до частини 2статті 34 КУзПБ до заяви боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються, зокрема, докази авансування винагороди арбітражному керуючому - трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень.

Згідностатті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік"розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі складає 8 000,00 грн.

До заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, кредитор зобов`язаний надати суду докази авансування винагороди арбітражному керуючому у розмірі 72000,00 грн. Однак,кредитором до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не додано доказів авансування винагороди арбітражному керуючому у встановленому законодавством розмірі, лише зазначено у прохальній частині щодо цієї вимоги до боржника.

Згідно з частиною 1 статті 30 КУзПБ арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.

Частиною 2 статті 30 КУзПБ передбачено, що сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю «1001 дрібниця» є юридичною особою, яка подала заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістик-Сервіс» теж юридичної особи. Суд звертає увагу, що КУзПБ та інші норми законодавства не передбачають права кредитора бути звільненим від авансування винагороди арбітражному керуючому при поданні такої заяви, як не передбачають можливості відстрочення чи розстрочення кредитору в авансуванні такої винагороди.

При цьому, згідно з пунктами 1-6Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ, стосовно боржника справу про банкрутство (неплатоспроможність) може бути відкрито без здійснення авансування передбаченої цим Кодексом винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду. У такому разі до заяви про відкриття справи про банкрутство (неплатоспроможність) додається копія укладеної заявником угоди з обраним ним арбітражним керуючимпро виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність) до її закриттяз виплатою на умовах, визначених цією угодою, винагороди в розмірі, що не має перевищувати розмір, встановлений цим Кодексом. Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) відповідно до цього пункту, призначає розпорядником майна або керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого, з яким заявником укладено угоду.

Тобто, законодавець під час дії воєнного стану, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування не лише надав боржнику право на укладення боржником угоди з обраним ним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність) до її закриття, а й надав право протягом дії цього періоду виплачувати винагороду керуючому реструктуризацією на умовах, визначених цією угодою.

Втім, до заяви кредитором не додано жодних копій угод з обраним ним арбітражним керуючимпро виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство до її закриттяз виплатою на умовах, визначених цією угодою.

Також, згідно частини 2статті 34 КУзПБ до заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.

Разом з тим, заявником не додано жодних доказів відправлення боржнику копії заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство і доданих до неї документів, а тому останнім не виконано вимоги частини 2статті 34 КУзПБщодо надання доказів відправлення боржнику копії заяви і доданих до неї документів.

Дана обставина є суттєвою, оскільки нормамистатті 36 КУзПБпередбачено право боржника до дати проведення підготовчого засідання надати до господарського суду та заявнику відзив на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство, тоді як у даному випадку боржник позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення (за наявності) на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство, з урахуванням усіх обставин, на які посилається кредитор та поданих ним доказів.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини 3статті 162 ГПК Українипозовна заява повинна містити, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін та інших учасників справи.

Суд зазначає, що кредитором у поданій заяві не зазначено інформації щодо наявності у нього та боржника зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (підсистема "Електронний суд").

Нормами частини 3статті 37 КУзПБ передбачено, що господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбаченихстаттею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цьогоКодексу.

Відповідно до частини 2статті 174 Господарського процесуального кодексу Українив ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

Оскільки до вирішення питання про прийняття заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "1001 дрібниця" про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістик-Сервіс" до розгляду було встановлено вищезазначені недоліки заяви, суд визнав за необхідне залишити цю заяву кредитора без руху.

Суд роз`яснює кредитору, що відповідно до частин 3, 4 статті 174 ГПК України якщо позивач (в даному разі кредитор) усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Керуючись статтями 34, 37 Кодексу України з питань банкрутства, статтями 174,234,235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Харківської області,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "1001 дрібниця" про відкриття провадження у справі про банкрутствоТовариства з обмеженою відповідальністю "Логістик-Сервіс" - залишити без руху.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "1001 дрібниця" строк у три дні з дня вручення цієї ухвали на усунення недоліків, шляхом надання до суду:

доказів сплати судового збору, у встановленому порядку та розмірі;

доказів авансування заявником на депозитний рахунок суду винагороди арбітражному керуючому у розмірі 72 000,00 грн. або відповідної угоди, укладеної між кредитором та обраним ним арбітражним керуючим про виконання повноважень у справі про банкрутстводо її закриттяз виплатою на умовах, визначених цією угодою, винагороди в розмірі, що не має перевищувати розмір, встановленийКУзПБ;

документу, який підтверджує відправлення боржнику копії заяви;

а також відомості про наявність/відсутність електронного кабінету у кредитора, боржника.

3. Роз`яснити кредитору, що в разі не усунення зазначених недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із нею згідно частиною 4 статті 174 ГПК України та частиною 1 статті 38 КУзПБ.

Згідно з положеннямистатті 235 Господарського процесуального кодексу Українидана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання і не підлягає оскарженню.

Ухвалу підписано 02 червня 2025 року.

Суддя Юрченко В.С.