Рішення від 26.05.2025 по справі 401/3675/23

26.05.2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

копія Справа № 401/3675/23 Провадження № 2/401/69/25

21 травня 2025 року м. Світловодськ

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Мельничика Ю.С.,

за участі: секретаря судового засідання Рудської В.А.,

сторони справи: позивач ОСОБА_1 ,

представник позивача, адвокат Семенюк О.Г.,

відповідач ОСОБА_2 ,

представник відповідача, адвокат Пилипенко Р.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Святошинський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Солом`янський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини, -

ВСТАНОВИВ:

Процедура (рух справи) :

У жовтні2023року позивачзвернвуся досуду зпозовною заявоюдо ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини за період з червня 2013 року по серпень 2023 року, в розмірі 426175 грн.

Відповідно до ч.4 та ч.6 ст.19, ч.ч. 1-4 ст.274 ЦПК України ухвалою суду від 18жовтня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 12 грудня 2023 року визнано поважною причину пропуску відповідачем процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву. Поновлено відповідачу ОСОБА_2 строк на подання відзиву на позовну заяву. Залучено до участі у справі Святошинський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Ухвалою суду від 05 лютого 2024 року залучено до участі у справі Солом`янський відділ ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Ухвалою суду від 18 червня 2024 року клопотання представника позивача про залучення третьої особи Святошинський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції як третю особу, залишено без задоволення. Задоволено клопотання представника відповідача про витребування доказів. Витребувано від третьої особи Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) завірені копії всіх матеріалів виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №1121/1985/12 від 24 липня 2012 року, а також розрахунок заборгованості зі сплати аліментів боржника ОСОБА_2 на час розгляду справи.

Аргументи позивача, ОСОБА_1 :

Позовні вимоги позивач ОСОБА_1 мотивує тим, що за виконавчим листом №1121/1985/12 з відповідача ОСОБА_2 на її користь стягуються аліменти на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 12 квітня 2011 року і до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Виконавчий лист знаходиться на виконанні у Святошинському відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) де відкрито виконавче провадження №43863308 з примусового виконання рішення суду. У відповідача виникла заборгованість по аліментних платежах. На підставі викладеного, просить стягнути з відповідача неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з червня 2013 року по серпень 2023 року, в розмірі 426 175 грн.

26 грудня 2023 року від представника позивача надійшла уточнена позовна заява в якій враховуючи ст. 196 СК України та розмір прострочення сплати аліментів станом на 01.12.2023 року, просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 253 138,24 грн.

12 травня 2025 року представник позивача надіслав до суду новий розрахунок державного виконавця заборгованості ОСОБА_2 за сплати аліментів, який станом на 01 квітня 2025 року становить 203663,12 грн.

У судовому засіданні позивач та її представник, адвокат Семенюк О.Г., позовні вимоги підтримали та просили стягнути з відповідача пеню у розмірі 216 264,87 грн., яка обрахована відповідно до суми заборгованості по аліментам на день розгляду справи.

Аргументи відповідача ОСОБА_2 :

Представник відповідача, адвокат Пилипенко Р.Б., у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав, вказав, що на платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин. Відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи, а не у всіх випадках, крім несвоєчасної виплати заробітної плати, затримки або неправильного перерахування аліментів банками. Вважає, що позивачем не доведено наявність в діях відповідача ОСОБА_2 винної поведінки щодо виникнення та несплати заборгованості по аліментах за період з 01.06.2013 р. по 01.09.2023 р., оскільки саме з вини державного виконавця Святошинського відділу ДВС у місті Києві Центрального МУМЮ (м. Київ) не проводилось нарахування заборгованості по сплаті аліментів виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості та не повідомлялось про це відповідача ОСОБА_2 , і виникнення заборгованості за аліментними зобов`язаннями пов`язане не з ухиленням відповідача від сплати аліментів, а з наявністю тяжких життєвих обставин у житті його родини. Відповідач ОСОБА_2 після прийняття вказаного судового рішення про стягнення аліментів, вдруге одружився із ОСОБА_4 . Від вказаного шлюбу у родині відповідача народився син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Неповнолітньому ОСОБА_5 діагностовано гостру лімфобласну лейкемію. Тож, за період з березня 2018 року і по 2022 рік відповідач змушений був направляти практично всі зароблені кошти на лікування свого неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а відтак, у нього критично замало коштів залишається як на особисті потреби, так і на сплату заборгованості з аліментів. В розумінні ч.3 ст. 15 СК України тяжка онкологічна хвороба молодшої дитини відповідача (сина ОСОБА_6 ) може вважатися поважною причиною тимчасового невиконання відповідачем сімейного обов`язку щодо сплати аліментів на старшу дитину - доньку ОСОБА_7 . Відповідач, як боржник, не допускав повної невиплати аліментних платежів на користь позивача за останні три роки, натомість сплачував наутримання неповнолітньоїдочки ОСОБА_3 грошовісуми аліментівнесистематично, та іноді, в меншому, або й більшому розмірі, аніж це передбачено діючим сімейним законодавством та вищезазначеним виконавчим листом.

Окрім того, державним виконавцем Святошинського відділу ДВС у місті Києві Центрального МУМЮ (м. Київ) при визначенні загального розміру заборгованості за аліментними платежами взагалі не було враховано факт перебування ОСОБА_2 у трудових відносинах із приватним підприємством «СИСТЕМА», ТОВ «Альянс Стейт ФОРК», а також з ТОВ «Бізнес - Центр Наука». Тож, фактично неточність у грошовій заборгованості, яка наведена в розрахунку ДВС від 22.09.2023 р., утворилася із-за застосування державним виконавцем невірної методики вирахування аліментів із 1/4 доходів відповідача як безробітної особи, в той час як ОСОБА_2 з 2013 року офіційно працював на підприємствах та приватних установах міста Києва, про що свідчить його звітність із Пенсійного фонду України про утримання ЄСВ за 2013-2023 р.р. Вважає, що державним виконавцем невірно визначена заборгованість відповідача за аліментними платежами в сумі 426 175,00 гривень як для непрацюючої особи.

Відповідач ОСОБА_2 , у судовому засіданні позов не визнав. Представник відповідача у судовому засіданні та у додаткових письмових поясненнях вказав, що згідно уточненого розрахунку заборгованості по аліментам сума боргу за аліментними платежами становить в розмірі 203 663,12 грн. Суттєве погашення заборгованості почалось коли відповідач виїхав за кордон, де продовжується лікування його дитини. Від державного виконавця відповідач не приховував свого місця роботи.

У відповіді на відзив на позовну заяву представник позивача, адвокат Семенюк О.Г., вказав, що відповідач не сплачував аліменти самостійно, він не повідомив виконавчу службу про місце своєї роботи і не попросив направити виконавчий лист на роботу, не написав заяву про те, щоб з його заробітної плати стягували аліменти. Він не зробив нічого та вважає, що саме виконавча служба мала його розшукувати, з`ясовувати, де він працює і приймати заходи, щоб примусово стягнути цю заборгованість. Хвороба молодшої дитини нічого не змінила у відношенні ОСОБА_2 до матеріального становища старшої дитини, її потреб у гідному рівні життя. Відповідач під час процесу лікування молодшої дитини так само ухилявся від сплати аліментів, як і раніше, 11 років тому, коли у нього на це взагалі не було будь-яких незалежних від нього причин.

Аргументи третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог: Святошинський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Солом`янський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ):

Представники третіх осіб в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, заяв суду не надали. Старший державний виконавець Святошинський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надала заяву про розгляд справи без її участі.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, заслухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали справи та зміст заяв сторін по суті справи, оцінивши у єдності та в сукупності надані позивачем та відповідачем докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов такого висновку.

Встановлені судом обставини справи:

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 16 вересня 2008 року, сторони, ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , є батьками дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 липня 2012 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_8 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від всіх видів щомісячного заробітку чи доходу відповідача, але не менше 30 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 12 квітня 2012 року і до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

24 липня 2012 року Світловодським міськрайонним судом видано виконавчий лист на виконання згаданого судового рішенням про стягнення аліментів.

Станом на 01 вересня 2023 року у відповідача ОСОБА_2 мається заборгованість зі сплати аліментів на користь позивача ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою-розрахунком від 22 вересня 2023 року державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), відповідно до якого заборгованість становила 426 175 грн.

З копії свідоцтва про шлюб від 19 листопада 2014 року серія НОМЕР_2 вбачається, що відповідач ОСОБА_2 уклав шлюб з ОСОБА_9 , у шлюбі з якою народився син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження сина від 24.03.2015 р. серії НОМЕР_3 .

Судом дослідженні надані відповідачем копії документів (виписок, замовлень, рахунків та платіжних квитанцій) про замовлення й оплату ліків малолітньому ОСОБА_10 за період 2018 - 2020 р.р., які підтверджують важке захворювання та витрати на лікування сина відповідача.

Відповідно до копій квитанцій про поштові перекази коштів ОСОБА_2 в рахунок погашення аліментів за 2013-2014 р.р. відповідач частково сплачував заборгованість по аліментам на утримання старшої дитини ОСОБА_3 .

Відповідач з родиною у 2023 році виїхав за кордон до Франції для лікування сина ОСОБА_11 , де перебуває і на час судового розгляду.

Відповідач не відмовляється сплачувати аліменти на користь позивачки на утримання доньки, та частково погашає наявну заборгованість, яка виникла за минулий період.

На виконання ухвали суду Святошинський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надано завірені копії всіх матеріалів виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №1121/1985/12 від 24 липня 2012 року, яке було досліджено у судовому засіданні.

Відповідно до розрахунку державного виконавця щодо заборгованості зі сплати аліментів боржника ОСОБА_2 станом на 01 грудня 2023 року, то така заборгованість становила 253 138,24 грн. ( Том 1, а.с. 223-225).

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів зробленого Солом`янським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ ) заборгованість відповідача станом на 01 січня 2024 року становила 209 473,02 грн. ( Том 2, а.с. 169-171).

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів зробленого Солом`янським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) заборгованість відповідача станом на 01 червня 2024 року становить 241 772 грн. ( Том 3 а.с. 137-138).

Відповідно до розрахунку державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо заборгованості зі сплати аліментів боржника ОСОБА_2 , то заборгованість відповідача перед позивачем станом на 01 квітня 2025 року становить 203663,12 грн.

Позивач звернулася до суду та просить стягнути з відповідача неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з червня 2012 року по грудень 2023 року 216 264,87 грн.

Відповідач у судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав.

Вказані обставини справи підтверджуються належними та допустимими доказами, сторонами визнаються.

Оцінка суду, джерела права:

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до ч.1 ст. 196 Сімейного кодексу України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Пленум Верховного Суду України в своїй постанові № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судом окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у п. 22 роз`яснив, що передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Відповідно до ч.2 ст. 196 Сімейного кодексу України Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Висновок суду:

Суд враховує, відповідач ОСОБА_2 визнав, що був обізнаний про свій обов`язок сплачувати аліменти на користь позивачки на утримання своєї доньки ОСОБА_3 з квітня 2012 року і до повноліття доньки на підставі рішення суду.

Суд також враховує, що з часу зверненя позивачки до суду з позовною заявою, відповідач частково погасив виниклу заборгованість зі сплати аліментів, та сплачує щомісячні платежі.

На переконання суду позивачем у судовому засіданні доведено, що відповідач ОСОБА_2 у період з червня 2013 року по серпень 2022 року не в повному обсязі виконував свій обов`язок щодо утримання доньки ОСОБА_12 , офіційно не спачував на користь позивачки аліменти.

З матеріалів виконавчого провадження видно, що відповідач ОСОБА_2 не цікавився станом виконання ним рішення суду про стягнення з нього на користь позивачки аліментів на утримання доньки ОСОБА_12 , та не вживав заходи для своєчасної офіційної сплати щомісячних платежів аліментів, та погашення виниклої заборгованості.

Відповідачем не надано до суду доказів про відсутність його вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів на утримання доньки за період з червня 2013 року по серпень 2022 року.

Суд зазначає, що відповідач ОСОБА_2 лише з лютого 2023 року став систематично щомісячно сплачувати офіційно аліменти, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження.

Посилання відповідача на тяжку хворобу сина та провину державного виконавця у накопиченні заборгованості по аліментам у зв`язку із чим слід відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, не знайшло свого підтвердження під час розгляду справи.

На підставі викладеного суд вважає доведеними обставини на які посилається позивачка, як на підставу своїх вимог про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з червня 2013 року по 01 квітня 2025 року у розмірі не більше 100 відсотків заборгованості. Доводи позивачки доведено під час судового розгляду належними та допустимими доказами, які відповідачем не спростовано.

Відповідно до розрахунку державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) заборгованість зі сплати аліментів боржника ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 станом на 01 квітня 2025 року становить 203663,12 грн.

Виходячи з презумпції вини особи, яка прострочила виконання зобов`язання, відсутність вини в простроченні сплати аліментів повинен довести платник аліментів.

В процесі слухання розмір заборгованості було перераховано та зменшено, про що свідчать матеріали справи та нові розрахунки, то розмір пені не може бути більшим за розмір фактичної заборгованості, тобто, розмір неустойки не може перевищувати 203663,12 грн.

Суд також враховує, що відповідно до ч.2 ст. 196 Сімейного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 довів, що має тяжкохворого сина, та з 2018 року несе значні витрати на його лікування.

Отже, з огляду на матеріальне становище відповідача, його життєві обставини, зокрема тяжке захворювання сина ОСОБА_13 , розмір доходу відповідача, а також те, що відповідач почав частково сплачувати аліменти, про що свідчить квитанції, відтак, враховуючи те, що пеня повинна бути засобом розумного стимулювання боржника виконувати взяте на себе зобов`язання, а не перетворюватись на непомірний тягар для нього, суд дійшов висновку про необхідність зменшити розмір пені за прострочення ОСОБА_2 та врахувати суму заборгованості по аліментам на день розгляду справи.

Встановлені у судовому розгляді фактичні обставини справи, переконують суд у тому, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними, а тому їх слід задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку за несплату аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з червня 2013 року по квітень 2025 року в розмірі 152747 грн., розмір якої зменшити до від розміру заборгованості зі сплати аліментів боржника ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 станом на 01 квітня 2025 року.

Такий розмір неустойки, на переконання суду, є розумним та не суперечить нормам матеріального права, а також буде справедливим балансом щодо захисту прав неповнолітньої дитини, на утримання якої стягуються аліменти, та неповнолітнього сина ОСОБА_13 .

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача належить стягнути судовий збір в дохід держави.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, ст.196 СК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку за несплату аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з червня 2013 року по квітень 2025 року в розмірі 152747 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Рішення може бути оскаржене до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому відповідного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Складання повного рішення суду відкладено на п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Дата складення повного судового рішення 26 травня 2025 року.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Суддя Світловодського

міськрайонного суду Ю.С. Мельничик

Згідно з оригіналом