Рішення від 28.05.2025 по справі 927/196/25

РІШЕННЯ

Іменем України

28 травня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/196/25

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, за участю секретаря судового засідання Матюшенко Н.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали позовної заяви

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НБ Південь (код 44231911) 49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, приміщення 242до Приватного підприємства Торговий дім Чернігівнафтопродукт (код 45116887) 14037, м. Чернігів, вул. Громадська, 60про стягнення 17 096 418 грн 58 коп.

за участі представників сторін:

від позивача: Мазарюк С.С. адвокат (ордер серії АІ № 1676783 від 08.02.2025)

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

28 лютого 2025 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю НБ Південь до Приватного підприємства Торговий дім Чернігівнафтопродукт про стягнення 11 823 980,31 грн заборгованості по оплаті товару, поставленого згідно Договору № У01/24-9 поставки нафтопродуктів від 08.01.2024, 1 522 038,82 грн нарахованого на суму боргу індексу інфляції, 373 184,26 грн трьох процентів річних з простроченої суми та 3 377 215,19 грн пені.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань по оплаті поставленого товару.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 03.03.2025 постановлено заяву від 26.02.2025 Товариства з обмеженою відповідальністю НБ Південь про забезпечення позову залишити без задоволення.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 05.03.2025 постановлено:

прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі;

здійснювати розгляд позовної заяви за правилами загального позовного провадження;

призначити розгляд позовної заяви в підготовчому засіданні на 01 квітня 2025 року;

встановити процесуальний строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали;

викликати для участі в судовому засіданні представника Товариства з обмеженою відповідальністю НБ Південь в якості позивача. Повідомити позивача, що у разі його неявки в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійде заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору;

викликати для участі в судовому засіданні представника Приватного підприємства Торговий дім Чернігівнафтопродукт в якості відповідача. Повідомити відповідача, що його неявка не перешкоджає проведенню судового засідання та розгляду справи.

Ухвала суду від 05.03.2025 направлена сторонам до їх електронних кабінетів в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи Електронний суд та згідно довідок про доставку електронного листа, роздрукованих з комп`ютерної програми Діловодство спеціалізованого суду, доставлена до електронних кабінетів 05.03.2025 22:00.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Враховуючи вищенаведені положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 05.03.2025 є такою, що отримана сторонами 06.03.2025.

Процесуальним правом на участь в призначеному на 01.04.2025 підготовчому засіданні сторони не скористалися.

У встановлений судом процесуальний строк відповідачем відзив на позовну заяву до Господарського суду Чернігівської області поданий не був.

До початку підготовчого засідання 01.04.2025 через систему Електронний суд до Господарського суду Чернігівської області надійшло клопотання від 31.03.2025 представника позивача адвоката Мазарюка С.С. про відкладення розгляду справи через його участь в судовому засіданні Київського апеляційного суду у кримінальній справі № 757/53064/24-к.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 01.04.2025 постановлено:

призначити підготовче засідання на 15 квітня 2025 року;

повідомити відповідача про призначення судового засідання, а також про те, що його неявка не перешкоджає проведенню судового засідання та розгляду позовної заяви.

Ухвала суду від 01.04.2025 направлена відповідачу до його електронного кабінету в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи Електронний суд та згідно довідки про доставку електронного листа, роздрукованої з комп`ютерної програми Діловодство спеціалізованого суду, доставлена до електронного кабінету 01.04.2025 22:40.

Враховуючи вищенаведені положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 01.04.2025 є такою, що отримана відповідачем 02.04.2025.

Процесуальним правом на участь в призначеному на 15.04.2025 підготовчому засіданні відповідач не скористався.

За заявою позивача, задоволеною ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 10.04.2025, призначене на 15.04.2025 підготовче засідання проведено в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 15.04.2025 постановлено:

продовжити строк підготовчого провадження на тридцять днів;

закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 13 травня 2025 року;

викликати для участі в судовому засіданні представника Приватного підприємства Торговий дім Чернігівнафтопродукт в якості відповідача. Повідомити відповідача, що його неявка не перешкоджає проведенню судового засідання та розгляду справи;

клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю НБ Південь про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задовольнити;

проведення судового засідання здійснити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв`язку EаsyCon (https://easycon.com.ua/) відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21.

Ухвала суду від 15.04.2025 направлена відповідачу до його електронного кабінету в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи Електронний суд та згідно довідки про доставку електронного листа, роздрукованої з комп`ютерної програми Діловодство спеціалізованого суду, доставлена до електронного кабінету 16.04.2025 12:44.

Враховуючи вищенаведені положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 15.04.2025 є такою, що отримана відповідачем 16.04.2025.

Процесуальним правом на участь в призначеному на 13.05.2025 судовому засіданні відповідач не скористався.

В судовому засіданні 13.05.2025 суд оголосив перерву до 28.05.2025 на 14:30.

Ухвалою від 13.05.2025 суд повідомив відповідача про призначення судового засідання на 28.05.2025 на 14:30.

Ухвала суду від 13.05.2025 направлена відповідачу до його електронного кабінету в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи Електронний суд та згідно довідки про доставку електронного листа, роздрукованої з комп`ютерної програми Діловодство спеціалізованого суду, доставлена до електронного кабінету 13.05.2025 21:04.

Враховуючи вищенаведені положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 13.05.2025 є такою, що отримана відповідачем 14.05.2025.

28.05.2025 від представника відповідача через систему Електронний суд до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява, в якій він просив витребувати для огляду оригінали доданих до позовної заяви копій документів та відкласти судове засідання на пізнішу дату. В обґрунтування поданої заяви заявник зазначив, що при попередньому огляді документів, доданих до позовної заяви встановлено, що наявні не всі документи для підготовки правової позиції з метою захисту клієнта. Крім того, враховуючи значний їх об`єм та відповідно ціну позову, необхідно трохи більше часу для проведення аналізу долучених до позовної заяви документів.

Процесуальним правом на участь в призначеному на 28.05.2025 судовому засіданні відповідач не скористався.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд постановив протокольну ухвалу про залишення його без задоволення, оскільки за правилами п. 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Крім того, судом враховано, що відповідач був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі, проте у встановлений строк відзиву не надав. Розгляд справи відкладався неодноразово, про що відповідач належним чином був повідомлений, однак будь-яких пояснень від нього не надходило, повноважний представник відповідача в судові засідання не з`являвся.

Суд також постановив протокольну ухвалу про залишення без задоволення клопотання відповідача про витребування для огляду оригіналів доданих до позовної заяви копій письмових доказів, оскільки відповідачем не було належним чином обґрунтовано в чому полягають його сумніви щодо відповідності поданої копії оригіналу. При цьому, сама по собі зміна найменування юридичної особи та зміна її керівника такими обставинами не можуть бути.

В судовому засіданні 28.05.2025, на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено скорочене рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 01.02.2024 наявні відомості про юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю «УНІО», ідентифікаційний код 44231911.

Відповідно до ст. 90 ЦК України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру. Юридична особа не має права використовувати найменування іншої юридичної особи.

Сама лише зміна найменування юридичної особи не означає перетворення товариства, оскільки не змінюється ні організаційно-правова форма юридичної особи, ні сама особа як така.

Товариство з обмеженою відповідальністю НБ Південь (код 44231911) та Товариство з обмеженою відповідальністю «УНІО» (код 44231911) є однією і тією ж юридичною особою.

Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності з ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173 175 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Майново господарськими визнаються цивільно правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

08 січня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "УНІО" (Постачальник) та Приватним підприємством "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЧЕРНІГІВНАФТОПРОДУKT" (Покупець), було укладено договір поставки нафтопродуктів № У01/24-9 (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1. якого Позивач взяв на себе обов`язок поставити Відповідачу товар (нафтопродукти) згідно умов договору, а Відповідач взяв на себе обов`язок прийняти та оплатити товар, що поставляється, згідно умов Договору.

Відповідно до п.1.3 Договору найменування, асортимент, кількість та ціна товару, що поставляється згідно з цим договором, визначаються у заявці покупця на відвантаження нафтопродуктів та/або рахунку постачальника.

Згідно з п.4.1. Договору, ціна Товару, що поставляється обумовлюється для кожної партії Товару окремо та відображається у рахунках Постачальника.

Ціна цього Договору складається із загальної вартості товару, що поставляється за цим Договором протягом терміну його дії (п.4.2. Договору).

Згідно п.5.1 Договору поставка товару здійснюється в порядку і в терміни, передбачені в заявці, та/або рахунку за Базисом поставки FCA Incoterms, або DAP Incoterms 2020 в місці передачі товару, зазначеному в заявці та/або рахунку.

Пунктом 7.1. Договору визначено, що розрахунки між сторонами здійснюються в українській національний валюті - гривнях. Вид розрахунків безготівковий. Форма розрахунків - платіжним дорученням.

Розрахунки за товар (партію товару) здійснюються протягом десяти календарних днів від виставлення рахунку Постачальником (п.7.2. Договору).

Пунктом 7.3. Договору, передбачено право постачальника здійснити поставку Товару без здійснення Покупцем передплати, як зазначено в п.7.2 Договору, при цьому Покупець (Відповідач) зобов`язується оплатити вартість товару протягом одного календарного дня з дня поставки товару.

Відповідно до п.8.2. Договору, у разі порушення Покупцем строків здійснення взаєморозрахунків, передбачених договором, Покупець зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,2%, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період дії прострочення, за кожен день прострочення оплати до моменту погашення такої заборгованості, протягом 5 робочих днів з дня отримання відповідної письмової вимоги Постачальника (Позивача).

Згідно п.13.6 Договору він вважається укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та проставлення печаток сторін і діє до 08.01.2025 року, а в частині здійснення розрахунків за товар, який було відправлено в межах строку дії договору до повного виконання зобов`язань.

На виконання умов укладеного договору позивач постав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 32 969 179,75 грн, що підтверджується рахунками на оплату №20 від 15.01.2024 на суму 1295122,90 грн, №21 від 15.01.2024 на суму 1243357,30 грн, №22 від 15.01.2024 на суму 1221152,40 грн, №23 від 15.01.2024 на суму 1266887,93 грн, №24 від 15.01.2024 на суму 1241571,00 грн, №25 від 15.01.2024 на суму 1227752,50 грн, №28 від 15.01.2024 на суму 1365548,80 грн, №29 від 15.01.2024 на суму 1343865,60 грн, №30 від 15.01.2024 на суму 1366131,20 грн, №31 від 15.01.2024 на суму 1343820,80 грн, №32 від 15.01.2024 на суму 1386918,40 грн, №41 від 22.01.2024 на суму 1297730,70 грн, №42 від 22.01.2024 на суму 1228752,00 грн, №43 від 23.01.2024 на суму 1364930,00 грн, №47 від 23.01.2024 на суму 1298956,00 грн, №50 від 25.01.2024 на суму 1291492,00 грн, №51 від 25.01.2024 на суму 1349319,70 грн, №52 від 25.01.2024 на суму 1385143,35 грн, №53 від 26.01.2024 на суму 1374628,50 грн, №54 від 26.01.2024 на суму 1392240,24 грн, №55 від 27.01.2024 на суму 1332880,90 грн, №56 від 27.01.2024 на суму 1353425,40 грн, №57 від 27.01.2024 на суму 1305860,10 грн, №59 від 01.02.2024 на суму 1396854,00 грн, №60 від 01.02.2024 на суму 1294838,00 грн; видатковими накладними №9 від 16.01.2024 на суму 1365548,80 грн, №10 від 16.01.2024 на суму 1343865,61 грн, №11 від 16.01.2024 на суму 1366131,21 грн, №12 від 16.01.2024 на суму 1343820,80 грн, №13 від 16.01.2024 на суму 1386918,40 грн, №23 від 16.01.2024 на суму 1241571,00 грн, №24 від 16.01.2024 на суму 1243357,31 грн, №25 від 16.01.2024 на суму 1266887,93 грн, №26 від 16.01.2024 на суму 1221152,40 грн, №27 від 16.01.2024 на суму 1227752,50 грн, №28 від 16.01.2024 на суму 1295122,90 грн, №39 від 23.01.2024 на суму 1228752,00 грн, №40 від 23.01.2024 на суму 1297730,70 грн, №48 від 24.01.2024 на суму 1364930,00 грн, №49 від 24.01.2024 на суму 1298956,00 грн, №50 від 26.01.2024 на суму 1291492,00 грн, №51 від 26.01.2024 на суму 1349319,70 грн, №53 від 27.01.2024 на суму 1385143,35 грн, №54 від 27.01.2024 на суму 1374628,50 грн, №55 від 27.01.2024 на суму 1392240,24 грн, №58 від 30.01.2024 на суму 1353425,40 грн, №59 від 30.01.2024 на суму 1332880,90 грн, №60 від 30.01.2024 на суму 1305860,10 грн, №62 від 01.02.2024 на суму 1396854,00 грн, №63 від 01.02.2024 на суму 1294838,00 грн та товарно-транспортними накладними №205 від 16.01.2024, №203 від 16.01.2024, №207 від 16.01.2024, №209 від 16.01.2024, №211 від 16.01.2024, №199 від 16.01.2024, №201 від 16.01.2024, №213 від 16.01.2024, №215 від 16.01.2024, №217 від 16.01.2024, №219 від 16.01.2024, №233 від 23.01.2024, №235 від 23.01.2024, №239 від 24.01.2024, №240 від 24.01.2024, №242 від 26.01.2024, №243 від 26.01.2024, №246 від 27.01.2024, №247 від 27.01.2024, №249 від 27.01.2024, 252 від 30.01.2024, №253 від 30.01.2024, №254 від 30.01.2024, №256 від 01.02.2024, №257 від 01.02.2024.

Відповідач за отриманий товар розрахувався частково на загальну суму 21 145 199,44 грн згідно платіжних інструкцій №429 від 04.03.2024 на суму 4800000,00 грн, №386 від 23.02.2024 на суму 2200000,00 грн, №352 від 15.02.2024 на суму 2645065,60 грн, №330 від 13.02.2024 на суму 1332880,90 грн, №322 від 12.02.2024 на суму 1305860,10 грн, №315 від 09.02.2024 на суму 3834872,30 грн, №311 від 08.02.2024 на суму 2488040,33 грн, №297 від 06.02.2024 на суму 2538480,21 грн.

Заборгованість Відповідача по сплаті за товар, поставлений йому за Договором складає 11 823 980,31 грн, в тому числі по видатковим накладним №51 від 26.01.2024 на суму 988109,85 грн, №53 від 27.01.2024 на суму 1385143,35 грн, №54 від 27.01.2024 на суму 1374628,50 грн, №55 від 27.01.2024 на суму 1392240,24 грн, №58 від 30.01.2024 на суму 1353425,40 грн, №59 від 30.01.2024 на суму1332880,90 грн, №60 від 30.01.2024 на суму 1305860,10 грн, №62 від 01.02.2024 на суму 1396854,00 грн, №63 від 01.02.2024 на суму 1294838,00 грн.

Позивачем було направлено відповідачу вимогу №02122024-1 від 02 грудня 2024 року про оплату боргу на суму 11823980,31 грн, яка була ним отримана 21.12.2024 і яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

За своєю правовою природою договірні відносини, які склалися між сторонами є договором поставки, відносини сторін за яким регулюються, зокрема положеннями ст. 655, 662, 663, 693, 712 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності з ст. 610, 612, 613 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 692, 693 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом вище, матеріалами справи підтверджується, що згідно з рахунками на оплату, видатковими накладними та товарно-транспортними накладними, копії яких додані до матеріалів справи, позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 32 969 179,75 грн. Факт отримання відповідачем товару відповідачем не заперечується. Доказів звернення до позивача з приводу невідповідності відомостей щодо кількості та вартості товару поставленого за видатковими накладними тим відомостям, які вказані у виставлених позивачем рахунках, неотримання рахунків на оплату відповідачем не надано.

В свою чергу відповідач здійснив часткову оплату отриманого товару на загальну суму 21 145 199,44 грн, що підтверджується відповідними платіжними інструкціями, копії яких додані до матеріалів справи.

Заборгованість відповідача на день прийняття рішення становить 11 823 980,31 грн, що підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем.

Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 11 823 980,31 грн боргу є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно з п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України).

У пункті п.6.2. Договору сторони передбачили, що у разі порушення Покупцем строків здійснення взаєморозрахунків, передбачених договором, Покупець зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,2%, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період дії прострочення, за кожен день прострочення оплати до моменту погашення такої заборгованості, протягом 5 робочих днів з дня отримання відповідної письмової вимоги Постачальника (Позивача).

Позивач за неналежне виконання відповідачем зобов`язання по оплаті поставленого товару нарахував пеню в сумі 3 377 215,19 грн за період з 26.01.2024 по 19.02.2025.

Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Враховуючи, що відповідач згідно п.7.3 укладеного між сторонами договору повинен провести оплату за поставлений товар протягом одного календарного дня з дати поставки товару, суд дійшов до висновку, що відповідач повинен був розрахуватися за товар отриманий по видатковій накладній №51 від 26.01.2024 до 27.01.2024 року включно відповідно прострочка наступає з 28.01.2024; за товар отриманий по видатковій накладній №53 від 27.01.2024 до 28.01.2024 року включно відповідно прострочка наступає з 29.01.2024; за товар отриманий по видатковій накладній №54 від 27.01.2024 до 28.01.2024 року включно відповідно прострочка наступає з 29.01.2024; за товар отриманий по видатковій накладній №55 від 27.01.2024 до 28.01.2024 року включно відповідно прострочка наступає з 29.01.2024; за товар отриманий по видатковій накладній №58 від 30.01.2024 до 31.01.2024 року включно відповідно прострочка наступає з 01.02.2024; за товар отриманий по видатковій накладній №59 від 30.01.2024 до 31.01.2024 року включно відповідно прострочка наступає з 01.02.2024; за товар отриманий по видатковій накладній №60 від 30.01.2024 до 31.01.2024 року включно відповідно прострочка наступає з 01.02.2024; за товар отриманий по видатковій накладній №62 від 01.02.2024 до 02.02.2024 року включно відповідно прострочка наступає з 03.02.2024; за товар отриманий по видатковій накладній №63 від 01.02.2024 до 02.02.2024 року включно відповідно прострочка наступає з 03.02.2024.

Судом також взято до вагу, що умови договору не встановлюють інший строк нарахування штрафних санкцій, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Таким чином, дослідивши умови договору, перевіривши поданий позивачем розрахунок пені, суд, враховуючи строки оплати отриманого товару, визначені сторонами у договорі та положення ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 1 660 272,76 грн за період з 28.01.2024 по 03.08.2024.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань).

Дії відповідача, які полягають в порушенні зобов`язання щодо своєчасної оплати товару, є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Позивач просить стягнути з відповідача 373 184,26 грн 3% річних від простроченої суми за період з 02.02.2024 по 19.02.2025 та інфляційні в сумі 1522038,82 грн за період з 02.02.2024 по 19.02.2025.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок інфляційних та 3% річних, суд дійшов висновку, що позивачем допущено помилки при нарахування 3% річних, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню в сумі 372 297,39 грн. Позові вимоги в частині стягнення інфляційних обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю в сумі 1 522 038,82 грн.

За приписами частин 1 та 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Оскільки відповідач у порушення ст. 525, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України взятих на себе зобов`язань не виконав та своєчасно не оплатив отриманий товар, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 11 823 980,31 грн заборгованості, 1 522 038,82 грн інфляційних, 373 297,39 грн 3% річних, 1 660 272,76 грн пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню. В решті позову слід відмовити.

За правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 230 678,84 грн судового збору.

Крім того, за змістом п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (п. 1 ч. 4, абз. 1 ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 124 Господарського процесуального кодексу України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Звертаючись з даним позовом, позивач просив стягнути суму судових витрат, в т.ч. витрат на професійну правничу допомогу та зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи складається з витрат на професійну правничу допомогу - 80000,00 грн (сума є орієнтованою і буде уточнена). На момент ухвалення рішення відповідних доказів позивачем не було надано.

Таким чином, в даному рішенні суд не розглядає питання щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. 123, 129, 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю НБ Південь до Приватного підприємства Торговий дім Чернігівнафтопродукт про стягнення 17 096 418 грн 58 коп задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Торговий дім «Чернігівнафтопродукт» (код 45116887, 14037, м. Чернігів, вул. Громадська, 60) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю НБ Південь (код 44231911, 49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, приміщення 242) 11 823 980,31 грн заборгованості, 372 297,39 грн 3% річних, 1 522 038,82 грн інфляційних, 1 660 272,76 грн пені, 230 678,84 грн судового збору.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено та підписано 02.06.2025.

Суддя А.С.Сидоренко