Ухвала

від 30.05.2025 по справі 910/21974/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 травня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/21974/21

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Кондратової І. Д.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя Котков О. В.)

від 05.09.2024

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Корсак В. А., судді: Буравльов С. І., Євсіков О. О.)

від 24.03.2025

у справі за позовом ОСОБА_1

до Житлово-будівельного кооперативу "Дарниця-2"

про визнання недійсним та скасування рішення суб`єкта господарювання.

ВСТАНОВИВ:

1. У січні 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Дарниця-2" (далі - відповідач, ЖБК "Дарниця-2"), в якому просив:

1) визнати недійсними та скасувати рішення так званих позачергових загальних зборів членів ЖБК "Дарниця-2" від 05.11.2020, у тому числі рішення про зміну складу членів, зміну складу учасників, зміну складу правління, зміну голови правління ЖБК "Дарниця-2", на підставі якого 18.12.2020 було проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, зокрема, зміну складу засновників, зміну членів, про зміну керівника, зміну кінцевих бенефіціарних власників ЖБК "Дарниця-2", що оформлене "протоколом позачергових загальних зборів членів ЖБК "Дарниця-2" від 05.11.2020", підписи під яким посвідчені нотаріально 16.12.2020 нотаріусом Москаленко Н.О.;

2) скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, зокрема, про зміну керівника та зміну складу засновників (учасників) ЖБК "Дарниця-2", яку було проведено приватним нотаріусом Москаленко Н.О. (свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю № 9014).

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення загальних зборів, зокрема, про зміну складу правління, про обрання голови правління, про зміну чисельності членів кооперативу, позивач вважає такими, що сфальсифіковані, прийняті із грубим порушенням вимог законодавства та неповноважним складом відповідного органу управління, тому підлягають визнанню недійсними та скасуванню.

3. 05.09.2024 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2025, яким у задоволенні позову відмовив повністю.

4. Суд першої інстанції дійшов висновків, з якими погодився суд апеляційної інстанції, що спірними рішеннями позачергових загальних зборів членів Кооперативу не могли бути порушенні корпоративні права позивача, так як станом на дату їх прийняття, позивач не був членом ЖБК "Дарниця-2".

5. 06.05.2025 позивач надіслав до Верховного Суду засобами поштового зв`язку касаційну скаргу, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

6. У касаційній скарзі скаржник заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.

7. Верховний Суд залишає клопотання без розгляду, оскільки строк на касаційне оскарження не пропущений. Касаційна скарга надіслана 06.05.2025 протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (17.04.2025), що передбачено абзацом 2 частини першої статті 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

8. Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

9. Частиною першою статті 300 ГПК України передбачено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

10. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

11. Так, відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

12. Процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або допущене судом порушення норм процесуального права та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.

13. У касаційній скарзі скаржник підставою касаційного оскарження судових рішень визначив наявність випадку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.

14. У касаційній скарзі скаржник також зазначає, що суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права, суд першої інстанції незаконно відмовив у задоволенні клопотань про витребування доказів, які є важливими для розгляду справи, чим обмежено позивачеві доступу до правосуддя, що призвело до постановлення незаконного рішення, водночас скаржник підстави касаційного оскарження, передбаченої частиною другою статті 287 ГПК України, в цій частині, не визначає.

15. Верховний Суд звертає увагу, що враховуючи повноваження суду касаційної інстанції, передбачених вимогами статті 300 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга подається у зв`язку з порушенням норм процесуального права щодо дослідження доказів, то підставою касаційного оскарження в такому разі є пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України.

16. У такому разі касаційна скарга має містити зазначення, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 ГПК України призвело до прийняття незаконного судового рішення, та вказати, яким чином це порушення впливає на встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

17. Верховний Суд зазначає, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу (пункт 6 частини другої статті 290 ГПК України) повинні узгоджуватися з визначеними скаржником підставами касаційного оскарження судових рішень.

18. У прохальній частині касаційної скарги скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, однак у касаційній скарзі скаржник не визначає підставу касаційного оскарження з огляду на допущені процесуальні порушення, що є наслідком для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд відповідно до статті 310 ГПК України.

19. Отже скаржнику слід уточнити підстави касаційного оскарження судових рішень.

20. Наведені недоліки щодо змісту касаційної скарги є підставою для залишення її без руху, із наданням скаржнику строку на приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пунктів 5, 6 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.

21. Верховний Суд також установив, що скаргу подано без додержання вимог, викладених у пункті 2 частини четвертої статті 290 ГПК України, який визначає, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

22. Вирішуючи питання щодо обов`язку скаржника сплатити судовий збір у встановлених порядку і розмірі, суд виходить з того, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011

23. Згідно з частиною першою статті 4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

24. Частиною другою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

25. За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (підпункт 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір").

26. Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

27. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" з 1 січня було встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 270,00 грн.

28. Предметом позову у цій справі є 2 вимоги немайнового характеру, тому за подання касаційної скарги про перегляд оскаржуваних судових рішень скаржник мав сплатити судовий збір у розмірі 9 080,00 грн (2 270,00 грн * 2 * 200%).

29. До касаційної скарги скаржник не додав документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому розмірі та порядку.

30. Водночас скаржник посилається на пункт 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", що він звільнений від сплати судового збору, як учасник Революції Гідності та учасник бойових дій (на підтвердження надає довідку та посвідчення).

31. Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

32. Ця норма Закону має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

33. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII).

34. Частиною другою статті 22 Закону № 3551-XII визначено, що особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, наведено у статті 12 Закону № 3551-XII.

35. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17 виходила з того, що для правильного застосування норми пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.

36. Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" викладено також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19, постановах Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 490/8128/17, від 12.12.2023 у справі № 600/1927/23, від 18.04.2022 у справі № 910/6441/21, від 18.07.2022 у справі № 161/18983/20 та ухвалах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 920/412/20, від 06.10.2021 у справі № 909/658/20, від 21.06.2023 у справі № 925/615/22, від 25.12.2024 у справі № 910/21974/21.

37. Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку, що хоча указана норма (пункт 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI) не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права мають бути нерозривно пов`язані саме із статусом учасника бойових дій, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.

38. При цьому, на розгляд Великої Палати Верховного Суду була передана справа № 567/79/23 для відступлення зокрема і від наведених висновків щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", однак ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2024 зазначена справа була повернута на розгляд колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. Велика Палата Верховного Суду не встановила об`єктивних причин відступу від правового висновку, якими, за її усталеною практикою, можуть бути очевидні вади попереднього рішення (неефективність, неясність, неузгодженість) чи зміна суспільного контексту.

39. У справі, яка переглядається, ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом, в якому просив визнати недійсними та скасувати рішення так званих позачергових загальних зборів членів ЖБК "Дарниця-2" від 05.11.2020, у тому числі рішення про зміну складу членів, зміну складу учасників, зміну складу правління, зміну голови правління цього ЖБК та скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, зокрема, про зміну керівника та зміну складу засновників (учасників) ЖБК "Дарниця-2".

40. Цей спір відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України є корпоративним, і господарські суди розглядають виключно корпоративні спори, інші спори пов`язані з житловими, сімейними, трудовими, соціальними правовідносинами тощо не вирішується господарськими судами.

41. Отже, такий позов не зачіпає порядку та обсягу соціальних гарантій, не стосується соціального і правового статусу заявника саме як постраждалого учасника Революції Гідності та учасника бойових дій, тобто, позовні вимоги ОСОБА_1 у цій справі не охоплюється положеннями статті 12 Закону № 3551-XII, тому відсутні правові підстави для звільнення останнього від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

42. При цьому Верховний Суд враховує свою ж ухвалу від 25.12.2024 у цій справі, в якій уже викладав зазначену правову позицію.

43. Таким чином, ураховуючи предмет спору у цій справі, судовий збір за звернення з цією касаційною скаргою належить до сплати на загальних підставах.

44. Оскільки, до касаційної скарги не було додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, касаційна скарга також залишається в цій частині без руху для надання скаржнику строку на усунення встановлених недоліків.

45. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

46. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи викладене та керуючись статтями 174, 234, 287, 288, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2025 у справі № 910/21974/21 залишити без руху.

2. Установити скаржнику строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом:

- привести касаційну скаргу у відповідність до вимог пунктів 5, 6 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції, з урахуванням недоліків, визначених у пунктах 14-20 цієї ухвали;

- уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання цієї ухвали, необхідно також надіслати відповідачу з урахуванням положень статті 42 ГПК України;

- надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 9 080,00 грн.

3. Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде йому повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Кондратова