Ухвала від 02.06.2025 по справі 910/15043/21

УХВАЛА

02 червня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/15043/21 (910/8610/21)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2024

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2025

у справі №910/15043/21 (910/8610/21)

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Вей Капітал"

до ОСОБА_1 ,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс»

про стягнення 1 244 874,04 євро,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» (в подальшому замінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер Вей Капітал») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Курганський бройлер», ОСОБА_1 про стягнення 41 690 831,75 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у зв`язку із задоволенням своїх кредиторських вимог за рахунок договорів забезпечення на загальну суму 50 333 802,95 грн, у ТОВ «Комплекс Агромарс» залишилась заборгованість перед позивачем за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №135-6010/16-КЮ від 22.07.2016 у розмірі 41 416 959,46 грн (еквівалентно 1 244 874,04 Євро), що підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Курганський бройлер», ОСОБА_1 , як поручителів за договорами поруки №135-6010/16-ПЮ від 22.07.2016 та №135-6010/16-ПФ від 24.12.2020.

В подальшому позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Курганський бройлер» ухвалою суду від 26.06.2024 залишено судом без розгляду.

Відтак, наразі судом розглядаються виключно вимоги позивача до ОСОБА_1 за договором поруки №135-6010/16-ПФ від 24.12.2020.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.09.2024 у справі № 910/15043/21 (910/8610/21) позов задоволено. Присуджено до стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Вей Капітал» заборгованість в розмірі 1 244 874,04 євро та судовий збір в розмірі 625 400,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2024 року у справі №910/15043/21 (910/8610/21), ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Вей Капітал» в повному обсязі.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2025 рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2024 у справі №910/15043/21 (910/8610/21) залишено без змін.

09.04.2025 до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій скаржник просить Суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2025 у справі №910/15043/21 (910/8610/21) та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Разом з касаційною скаргою скаржником подано клопотання про звільнення його від сплати судового збору.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/15043/21 (910/8610/21) визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 10.04.2025.

Ухвалою Верховного Суду від 24.04.2025 витребувано з Господарського суду міста Києва/Північного апеляційного господарського суду матеріали справи №910/15043/21 (910/8610/21) та відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2025 у справі №910/15043/21 (910/8610/21), повернення без розгляду касаційної скарги або залишення касаційної скарги без руху до надходження матеріалів справи до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

12.05.2025 матеріали справи №910/15043/21 (910/8610/21) надійшло до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 19.05.2025 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2025 у справі №910/15043/21 (910/8610/21); касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2025 у справі №910/15043/21 (910/8610/21) залишено без руху; надано ОСОБА_1 строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху шляхом надання суду оригіналу документа про сплату судового збору на суму 994 007,03 грн.

Скаржнику роз`яснено, що у разі неусунення недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк така касаційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню особі, що звернулася із касаційною скаргою.

З довідки, роздрукованої з автоматизованої системи документообігу суду КП "ДСС", вбачається, що документ в електронному вигляді: "(ЄДРСР) ст. 292 ГПК (3 ЕЦП суддів) Ухвала ВС про залишення касаційної скарги без руху від 19.05.2025 у справі № 910/15043/21 (910/8610/21) (суддя Жуков С.В.) надіслано в Електронний кабінет одержувача: ОСОБА_2 . Документ доставлено в Електронний кабінет одержувача: 20.05.25 15:09".

Тобто ухвала була доставлена у електронний кабінет представника скаржника 20.05.2025, з огляду на що, ухвала Верховного Суду від 19.05.2024 вважається врученою ОСОБА_1 20.05.2025, а, отже, останній день для усунення недоліків касаційної скарги, з урахуванням приписів статті 116, 242 ГПК України, припадає на 30.05.2025.

27.05.2025 ОСОБА_1 звернувся до Суду із клопотанням, в якому просить відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2025 у справі №910/15043/21 (910/8610/21), а у разі відмови у відстроченні сплати судового збору - продовжити процесуальний строк, встановлений ухвалою Верховного Суду від 19.05.2025 для усунення недоліків касаційної скарги.

Клопотання мотивоване тим, що матеріальне становище ОСОБА_1 є незадовільним та не дозволяє йому на даний час здійснити оплату вказаного судового збору.

Розглянувши подану заяву про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у цій справі, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для такого відстрочення, з огляду на таке.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою цієї статті зазначено, що Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 висловлена наступна правова позиція:

У пункті 37 «З аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення;

у пункті 39 "Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена";

у пункті 41 "Окремо слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним".

Відповідно до положення пункту 1 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до відповідача - фізичної особи за наявності відповідної підстави, визначеної зазначеною нормою. (Пункти 61, 70 постанова Великої Палати Верховного Суду від 29.11.2023 у справі № 906/308/20).

Отже, питання зменшення розміру та/або відстрочення сплати судового збору є правом суду, а не обов`язком.

Верховний Суд звертається до правової позиції викладеної в ухвалі Верховного Суду від 15.07.2024 № 917/1920/21, щодо доказів, якими можуть / могло бути підтверджено наявність майнового стану сторони, з якої вбачається, що:

«Суд зазначає, що положення статей Господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland»), заява № 71731/01; пункти 63-64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland»), заява № 73547/01).

З урахуванням зазначених рішень Європейського суду з прав людини, Верховний Суд, у постановах від 21.10.2022 у справі № 905/1059/21 та від 30.11.2022 у справі № 905/1060/21, зробив висновок, що скрутний майновий стан підтверджується відповідними доказами, які містять інформацію, у тому числі, щодо наявності/відсутності коштів (на банківських або депозитних рахунках), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів.

Отже, аналіз положень Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням, у порядку статті 86 ГПК України та дотриманням статей 73, 76- 79 ГПК України.

Підставою для відстрочення сплати судового збору може бути, наприклад, видана в установленому законом порядку довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, стипендію, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо, які підтверджують у сукупності на визначений конкретний період майновий стан особи.

Натомість, скаржником, на підтвердження свого фінансового становища надано роздруківку відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків за період з першого кварталу 2024 по четвертий квартал 2025 року, довідки Пенсійного фонду України форми ОК-5 або ОК-7 та інформацію з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

При цьому, скаржником не надано документів щодо наявності банківських рахунків із зазначенням коштів на них тощо станом і на дату подання касаційної скарги.

Враховуючи встановлений законом обов`язок сплатити судовий збір, розмір судового збору (суму), відсутність посилань з підтверджуючими належними та вірогідними доказами на наявність у ОСОБА_1 підстав щодо відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення судового рішення Верховним Судом або пільг щодо його сплати, з урахуванням принципів рівності сторін перед законом і судом та змагальності судового процесу, Суд вважає, що належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справи та інтересами особи стосовно можливості реалізації права на звернення до суду касаційної інстанції дотримано.

З огляду на викладене Суд, оцінивши доводи ОСОБА_1 наведені в обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору, з огляду на відсутність інших документів, які б свідчили, що розмір судового збору (994 007,03 грн) перевищує 5 відсотків розміру річного доходу скаржника за попередній календарний рік, дійшов висновку про відмову у задоволенні даного клопотання, оскільки скаржником не вжито всіх можливих заходів задля доведення відсутності реального доходу.

Щодо поданого клопотання про продовження строку для усунення недоліків, то Суд виходить з того, що зважаючи на викладене в цій ухвалі, недолік касаційної скарги має бути усунутий скаржником у строк до 30.05.2025 включно.

Тобто строк встановлений ухвалою від 19.05.2025 на момент звернення з клопотанням про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі №910/15043/21 (910/8610/21) не сплинув.

Частиною другою статті 174 ГПК України визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частин першої, другої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Згідно із частинами четвертою, шостою, сьомою статті 119 ГПК України одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущений строк. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

Колегія розглядаючи це клопотання звертається до правової позиції викладеної в пунктах 43- 46 постанови Великої палати Верховного суду від 18.10.2023 у справі №910/10939/22:

« 43. У випадку залишення судом клопотання про звільнення скаржника від сплати судового збору без розгляду або відмови в задоволенні такого клопотання суд постановляє ухвалу, яку направляє скаржнику.

44. Отримавши її, скаржник повинен виконати ухвалу суду про залишення апеляційної скарги без руху, а саме подати суду докази сплати судового збору. У випадку якщо скаржник не встигає цього зробити до закінчення строку, наданого судом або встановленого законом на усунення недоліків, він може звернутись до суду із заявою, відповідно, про продовження або поновлення зазначеного строку.

45. Для цього перед постановленням ухвали про повернення апеляційної скарги з підстави неусунення скаржником її недоліків суд має переконатись, що скаржник отримав ухвалу про залишення без розгляду або відмову в задоволенні його клопотання про звільнення від сплати судового збору та має розумний строк для сплати судового збору і подання заяви про продовження або поновлення строку на усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору. Відповідно до частини шостої статті 260 ГПК України такий строк не повинен перевищувати п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

46. Якщо скаржник звернувся до суду із заявою про продовження або поновлення встановленого судом або законом строку на усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору, то суд може продовжити або поновити пропущений строк, прийняти докази сплати судового збору та відкрити апеляційне провадження, якщо визнає причини його пропуску поважними, або відмовити у продовженні, поновленні пропущеного строку та повернути апеляційну скаргу».

Враховуючи, що Суд дійшов висновку про відмову відстроченні сплати судового збору, з огляду на правову позицію Великої палати Верховного суду від 18.10.2023 у справі №910/10939/22, суд касаційної інстанції вважає за можливе задовольнити клопотання скаржника про продовження строку для усунення недоліків, зважаючи на те, що воно заявлено 27.05.2025 до закінчення строку щодо усунення недоліків поданої ним касаційної скарги та продовжити скаржнику строк на усунення недоліків касаційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2025 у справі №910/15043/21 (910/8610/21), яку ухвалою Верховного Суду від 19.05.2025 залишено без руху.

Керуючись ст. ст. 174, 234, 235, 288, 290, 291 292 Господарського процесуального кодексу України, статті 4 Закону України "Про судовий збір", Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2025 у справі №910/15043/21 (910/8610/21).

2. Клопотання ОСОБА_1 про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2025 у справі №910/15043/21 (910/8610/21) задовольнити.

3. Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2025 у справі №910/15043/21 (910/8610/21) на десять днів з дня вручення цієї ухвали.

4. Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.І. Картере

К.М. Огороднік