Рішення від 29.05.2025 по справі 629/1072/25

Справа № 629/1072/25

Номер провадження 2/629/544/25

РIШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2025 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Цендри Н.В., за участю секретаря Андрієнко С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Харківського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 , третя особа Державний навчальний заклад «Пологівський професійний ліцей» про стягнення надміру виплачених коштів, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів. В обґрунтування позову зазначив, що 08.12.2022 ОСОБА_1 звернулася за сприянням у працевлаштуванні до Лозівського міськрайонного центру зайнятості, де вона була зареєстрована як безробітна та наказом від 08.12.2022 №HT221208 надано статус безробітного з 08.12.2022. У заяві про надання статусу безробітного від 08.12.2022, яка подана та завірена підписом Відповідача, після слів: «Навчаюсь на денній (очній) формі навчання» особисто Соломкою Л... зазначено «Ні», що засвідчено особистим підписом, також її ознайомлено з відповідальністю за подання недостовірних даних і документів на підставі яких приймається рішення про надання статусу безробітного та призначення матеріального забезпечення. Наказом від 02.03.2023 №HT230302 Відповідачу призначена допомога по безробіттю залежно від страхового стажу від 6 до 12 років - 60% середньої заробітної плати (доходу) з 09.12.2022 по 05.08.2023. Відповідно до наказу від 09.03.2023 № НТ230309 припинено виплату допомоги по безробіттю з 09.03.2023 у зв`язку з тим, що під час дії воєнного стану строк виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 90 днів. Наказом від 19.07.2023 № НТ230719 припинено реєстрацію безробітного з 19.07.2023. За результатами верифікації даних виявлено факт навчання денною формою ОСОБА_1 в Державному начальному закладі «Пологівський професійний ліцей» (код ЄДРПОУ 05536461) під час перебування на обліку в службі зайнятості. До Державного начального закладу «Пологівський професійний ліцей» було направлено запит, у відповідь якого отримано довідку, що підтверджує навчання за денною формою під час перебування на обліку в службі зайнятості та отримання допомоги по безробіттю. 22.06.2023 Лозівською філією Харківського обласного центру зайнятості направлено до Пологівської філії Запорізького обласного центру зайнятості лист щодо розслідування страхового випадку щодо ОСОБА_1 у ДНЗ «Пологівський професійний ліцей». За результатами проведеної перевірки посадовими особами Пологівської філії Запорізького обласного центру зайнятості складено акт №18 встановлено, що ОСОБА_1 дійсно навчалась на денній формі навчання на бюджетній основі за професією «Кухар» в групі №12/21 в ДНЗ «Пологівський професійний ліцей» з 01.09.2021 (наказ №2-3-УДЗ від 31.08.2023) по 25.01.2023 (наказ №1-В-УДЗ від 25.01.2023). Як наслідок, встановлено, що ОСОБА_1 не проінформувала центр зайнятості про обставини, що впливають на перебування на обліку в службі зайнятості виплату матеріального забезпечення, приховала достовірні дані з метою отримання коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, а саме, не повідомила про своє навчання на денній формі у ДНЗ «Пологівський професійний ліцей» з 31.08.2021 по 25.01.2023. Зазначене призвело до безпідставного отримання ОСОБА_1 допомоги по безробіттю за період з 09.12.2022 по 08.03.2023 року у сумі 11885,95 грн. Внаслідок невиконання своїх обов`язків щодо повідомлення служби зайнятості про своє навчання за денною формою у ДНЗ «Пологівський професійний ліцей» з 01.09.2021 по 08.01.2023 ОСОБА_1 незаконно отримано допомогу по безробіттю за період з 09.12.2022 по 25.01.2023 року у сумі 11885,95 грн., чим завдала суттєвих збитків державній службі зайнятості. На підставі викладеного, представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача вищевказані кошти, а також понесені судові витрати у розмірі 3028,00 грн.

Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 18 лютого 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

10.03.2025 року відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого остання просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування заперечень вказала, що умовою стягнення виплаченого забезпечення є умисне невиконання застрахованою особою своїх обов`язків та зловживання ними. Відтак, позивач повинен довести вину відповідача у формі прямого умислу, спрямованого саме на свідоме неповідомлення про факт навчання з метою незаконного отримання допомоги з безробіття. Відсутність прямого умислу, спрямованого саме на свідоме неповідомлення про факт навчання з метою незаконного отримання допомоги з безробіття підтверджується також тією обставиною, що за наслідком поданої Лозівською філією обласного центру зайнятості заяви від 23.10.2023р. до Лозівського РВП ГУНП в Харківській області про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченому ст. 190 КК України відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені не були. За наслідками розгляду заяви про притягнення її до кримінальної відповідальності була винесена довідка, згідно якої встановлено, що в фактах, викладених в заяві про притягнення мене до кримінальної відповідальності вбачаються цивільно-правові відносини. Проте у доданих позивачем до позовної заяви документів не доведено вину відповідача у формі прямого умислу, спрямованого саме на свідоме не повідомлення про факт навчання з метою незаконного отримання допомоги з безробіття, і таких обставин і доказів матеріали справи не містять.

17.03.2025 року представником позивача надано до суду відповідь на відзив, в яких остання просила задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі, посилаючись на те, що за результатами проведеної перевірки посадовими особами Пологівської філії Запорізького обласного центру зайнятості складено акт № 18 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення встановлено, що ОСОБА_1 дійсно навчалась на денній формі навчання на бюджетній основі за професією «Kyxap» в групі № 12/21 в ДНЗ «Пологівський професійний ліцей» з 01.09.2021 (наказ № 2-3-УДЗ від 31.08.2023) по 25.01.2023 (наказ № I-В-УДЗ від 25.01.2023). Як наслідок, встановлено, що ОСОБА_1 не проінформувала центр зайнятості про обставини, що впливають на перебування на обліку в службі зайнятості та виплату матеріального забезпечення, приховала достовірні дані з метою отримання коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, а саме, не повідомила про своє навчання на денній формі у ДНЗ «Пологівський професійний ліцей» з 31.08.2021 по 25.01.2023. Зазначене призвело до безпідставного отримання ОСОБА_1 допомоги по безробіттю за період з 09.12.2022 по 08.03.2023 року у сумі 11885,95 грн. Таким чином, зазначення у поданій Відповідачем заяві про надання (поновлення) статусу безробітного недостовірних даних щодо свого навчання на денній формі навчання, є обставиною, що впливає на умови виплати їй допомоги по безробіттю. Відтак, відповідач умисно внесла недостовірні відомості щодо свого навчання до заяви про надання (поновлення) статусу безробітного з метою отримання допомоги по безробіттю, тому в її діях є ознаки недобросовісності, що є підставою для повернення безпідставно отриманої допомоги по безробіттю. Відповідачем не спростована інформація щодо навчання за денною формою навчання у ДНЗ «Пологівський професійний ліцей» у період перебування ОСОБА_1 у статусі безробітної та отримання допомоги по безробіття, відсутні пояснення щодо внесення недостовірної інформації до заяви про надання (поновлення) статусу безробітної, на підставі якої надано статус безробітної, посилання Відповідача на лист Лозівського РВП ГУНП у Харківській області є безпідставним, оскільки це питання поліцією не досліджувалось.

27.03.2025 року представником відповідача надано письмові пояснення, в яких зазначив, що з позицією представника Харківського обласного центру зайнятості, щодо відсутності обов`язку у центру зайнятості проводити верифікацію отриманих даних перед призначення виплат по безробіттю, не згоден. Та зазначив, що згідно нормативно - правових акті, які регулюють питання проведення верифікації отриманої інформації, саме позивач повинен був провести верифікацію інформації, отриманої від відповідача саме на етапі визначення права на отримання та розмір державних виплат.

20.05.2025 року представником позивача надано до суду додаткові пояснення, в яких зазначила, що законодавством про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття не передбачено проведення верифікації перед прийняттям рішення про надання статусу безробітного та призначення виплати допомоги по безробіттю та її виплати. Отже, твердження відповідача про обов`язок проведення верифікації на етапі надання статусу безробітного та призначення допомоги по безробіттю є помилковим. Частиною другою статті 36 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. У заяві про надання статусу безробітного від 08.12.2022, яка подана та завірена підписом відповідача, після слів: «Навчаюсь на денній (очній) формі навчання» особисто ОСОБА_1 зазначено «Ні», що засвідчено особистим підписом, також її ознайомлено з відповідальністю за подання недостовірних даних і документів на підставі яких приймається рішення про надання статусу безробітного та призначення матеріального забезпечення. Відтак, відповідач умисно внесла недостовірні відомості щодо свого навчання до заяви про надання (поновлення) статусу безробітного з метою отримання допомоги по безробіттю, тому в її діях є ознаки недобросовісності, що є підставою для повернення безпідставно отриманої допомоги по безробіттю. В зв`язку з чим, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні наполягала на задоволенні позовних вимог з викладених у позові та пояснення підстав.

Відповідач всудовому засіданнізаперечувала протизадоволення позову,оскільки їївини немає.Пояснила,що воназ 19.02.2013року по07.12.2022року працювалаінженером технологому ТОВ «ЛКМЗ». В 2019 році пішла у декрет та під час декрету, 01.09.2021 року, поступила на денну форму навчання, повинна була навчатись по 25.01.2023р. Вона зверталась до навчального закладу з листом, щоб надали їй копію диплому, однак останні не відреагували. З 2021 року по початок війни було навчання. 06.04.2022 виїхала з України до Хорватії. 21.10.2022 повернулась в Україну та телефонувала по номерам учбового закладу, але не додзвонилась ні до кого. Перед звільнення з роботи, в листопаді 2022 року, вона прийшла на консультацію до центру зайнятості. Пояснила адміністратору, що вона не знає чи навчається на даний час, оскільки заклад у якому навчалась знаходиться на окупованій території і немає зв`язку з навчальним закладом, намагалася з ним зв`язатись, але безрезультатно, диплому немає. Адміністратор їй сказала, що немає питань, має звільнитися та на наступний день прийти до Центру зайнятості та стати на облік. Після консультації вона звільнилась з роботи і прийшла писати заяву. Через деякий час їй зателефонували та повідомили, що було проведено акт перевірки та вона повинна повернути кошти. Вона зверталась на гарячу лінію, після чого приблизно через місяць її знову викликали в центр зайнятості і провели з нею бесіду. За навчання отримувала стипендію в розмірі 800 грн., остання надійшла 26.01.2023 року. Документів про освіту в неї немає.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову з викладених у відзиві підставах.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, надав пояснення та клопотання в яких ДНЗ «Пологівський професійний ліцей» вважає позовні вимоги Харківського обласного центру зайнятості щодо стягнення з ОСОБА_1 надлишково виплачених коштів законними, обґрунтованими, підтримує ці позовні вимоги та просить їх задовольнити у повному обсязі. Розгляд позовної заяви проводити без участі третьої особи за наявними в матеріалах справи матеріалами.

Суд, дослідивши надані докази, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

08.12.2022року ОСОБА_1 звернулася доЛозівського міськрайонногоцентру зайнятостііз заявамипро наданнястатусу безробітногота пропризначення виплатидопомоги побезробіттю, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Згідно витягу із наказів про прийняті рішення по особі ОСОБА_1 : наказом від 08.12.2022 № НТ221208 надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю. Наказом від 09.03.2023 №НТ230309 було припинено виплату допомоги по безробіттю.

За результатами верифікації даних виявлено факт навчання на денній формі ОСОБА_1 в Державному начальному закладі «Пологівський професійний ліцей» (код ЄДРПОУ 05536461) під час перебування на обліку в службі зайнятості.

Лозівською філією ХАЦЗ було направлено запит до Державного начального закладу «Пологівський професійний ліцей», у відповідь якого отримано довідку, згідно якої ОСОБА_1 дійсно навчалась в ДНЗ «Пологівський професійний ліцей» на денній формі навчання, на бюджетній основі за професією «Кухар» в групі №12/21 в ДНЗ «Пологівський професійний ліцей» 01.09.2021 по 25.01.2023.

Актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» за № 18 від 29.06.2023 встановлено, що ОСОБА_1 дійсно навчалась на денній формі навчання, на бюджетній основі за професією «Кухар» в групі №12/21 в ДНЗ «Пологівський професійний ліцей» 01.09.2021 р. наказ № 2-З-УДЗ від 31.08.2021 р. по 25.01.2023 р. наказ №1-В-УДЗ від 25.01.2023 р.

З акту телефонної розмови від 28.08.2023 вбачається, що посадовими особами Лозівської філії Харківського обласного центру зайнятості телефоном було запропоновано ознайомитися з Актом розслідування, але ОСОБА_1 відмовилась відвідати філію, Акт розслідування було надіслано Відповідачу через мобільний додаток Viber.

За період з 09.12.2022 року по 08.03.2023 року ОСОБА_1 була нарахована та виплачена допомога по безробіттю в сумі 11885,95 грн., що підтверджується довідкою-розрахунком нарахованої та виплаченої допомоги по безробіттю.

Наказом від 01.09.2023 № 894 «Про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_1 було вирішено вжити заходів по поверненню коштів у сумі 11885,95 грн., виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_1 за період з 09.12.2022 по 08.03.2023.

04.09.2023 директором Лозівської філії ЗОЦЗ було направлено лист-претензію адресу відповідача з вимогою повернути незаконно отриманні кошти протягом 15 календарних днів в сумі 11885,95 грн.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст.1 Закону України «Про зайнятість населення» безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Відповідно до п. 1 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення», безробіття - це соціально-економічне явище, при якому частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування.

Призначення вказаної допомоги по безробіттю пов`язується саме з наявністю/відсутністю роботи (праці) в особи як можливості діяти.

Умови виплати допомоги по безробіттю, визначені ст. 22 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», пов`язуються з початком настання безробіття, тобто наданням особі статусу безробітного.

Згідно з п.п. 2, 3 ч. 1 ст.44 Закону України «Про зайнятість населення» зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та цього Закону; та збереження права на виплату допомоги по безробіттю на період участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру (тривалістю до 180 днів, зокрема у разі заміщення тимчасово відсутнього працівника) у розмірах, встановлених до укладення ними строкового трудового договору на участь у таких роботах.

Відповідно до ч. 3 ст.44 Закону України «Про зайнятість населення» відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 15 Закону України «Про зайнятість населення» метою державної політики у сфері зайнятості населення є забезпечення соціального захисту осіб у разі настання безробіття.

Пунктом 2 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що безробітним визнається особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення» до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти та поєднують навчання з роботою.

За п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» статусу безробітного може набути: особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування (ч. 2 ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення»).

Відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного (ч. 3 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення»).

Згідно п. 8, 9 частини першої статті 45 Закону України «Про зайнятість населення» реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі: встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких було прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення (виплати) матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг; встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг).

Згідно з абз. 5 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» фонд має право стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), яка визначає права, обов`язки та відповідальність застрахованих осіб, такі особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Таким чином, умовою стягнення виплаченого забезпечення є умисне невиконання застрахованою особою своїх обов`язків та зловживання ними. Відтак, позивач повинен довести вину відповідача у формі прямого умислу, спрямованого саме на свідоме неповідомлення про працевлаштування з метою незаконного отримання допомоги з безробіття.

Дана позиція узгоджується з постановами Верховного Суду від 19 грудня 2018 року у справі № 802/1206/17-а, від 24 квітня 2019 року у справі № 757/17820/17-ц (провадження № 61-45759св18), у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 545/163/17 (провадження № 61-33727св18).

Згідно з ч. 1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з частиною першою статті 1215 ЦК України, не підлягає поверненню заробітна плата й платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їхня виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку й недобросовісності з боку набувача. При цьому правильність здійснених розрахунків, на основі яких була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і, відповідно, тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Даний висновок викладений у постанові Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц.

Звертаючись до суду з позовом, Харківський обласний центр зайнятості посилався на те, що відповідач ОСОБА_1 у період перебування на обліку у центрі зайнятості належала до категорії зайнятого населення, оскільки навчалась на денній формі навчання у ДНЗ «Пологівський професійний ліцей» з 31.08.2021 по 25.01.2023

Слід зазначити, що згідно змісту ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення» до зайнятого населення належать особи, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти та поєднують навчання з роботою, законодавцем чітко передбачено наявність одночасно двох умов для віднесення особи до зайнятого населення, а саме: 1) навчання за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти; 2) поєднання навчання з роботою.

Позивачем не надано до суду належних і допустимих документальних доказів на підтвердження того, що відповідач ОСОБА_1 у період перебування на обліку у центрі зайнятості як безробітна поєднувала навчання на денній або дуальній формі здобуття освіти у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти з роботою в силу приписів ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення», а тому відсутні підстави вважати, що відповідач належала до категорії зайнятого населення.

Саме по собі навчання відповідача за денною формою в закладі освіти не є підставою для віднесення його до зайнятого населення, оскільки законом чітко встановлено, що особа має поєднувати таке навчання з роботою.

Також, позивачем не обґрунтовано строк стягнення допомоги по безробіттю, а саме позивач просить стягнути за період з 09.12.2022 року по 08.03.2023 року виплачену допомога по безробіттю в сумі 11885,95 грн. Однак ОСОБА_1 навчалась у ДНЗ «Пологівський професійний ліцей» з 31.08.2021 по 25.01.2023.

Таким чином, оскільки позивач не довів обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, зокрема, що відповідач у період перебування на обліку належала до категорії зайнятого населення, що вплинуло на виплату їй допомоги, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати, а тому згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України сплачений судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.2,4,5,10-13,81,141,258,259,263-265,273,279,354,355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Харківського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 , третя особа Державний навчальний заклад «Пологівський професійний ліцей» про стягнення надміру виплачених коштів - відмовити.

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлений 02.06.2025.

Позивач: Харківський обласний центр зайнятості, місцезнаходження за адресою:, м.Харків, вул.Громадського Олега, буд.1-А код ЄДРПОУ 03491277;

Відповідач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

Третя особа: Державний навчальний заклад «Пологівський професійний ліцей», місцезнаходження за адресою: м.Запоріжжя, вул.Благовіщенська, буд.45.

Суддя Наталія ЦЕНДРА