Рішення від 22.05.2025 по справі 636/10857/24

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636/10857/24 Провадження 2/636/449/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2025 місто Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Оболєнської С.А.,

за участю секретаря судового засідання Зіник А.М..,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вприміщенні судув містіЧугуєві цивільнусправу запозовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа:Служба усправах дітейБалаклійської міськоїради Харківськоїобласті,орган опікита піклуванняБалаклійської міськоїради Харківськоїобласті, про позбавлення батьківських прав,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про позбавлення її батьківських прав стосовно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов мотивованийтим,що з23липня 2011року вониз відповідачемперебували узареєстрованому шлюбі,який розірваноміж нимирішенням Чугуївськогоміського судуХарківської областівід 16.09.2024,однак фактично,шлюбні відносиниприпинились щезадовго доофіційного розлучення.Договором провизначення місцяпроживання їхспільної дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,та участібатьків уматеріальному забезпеченні,а такожу вихованнідитини,укладеного міжними тапосвідченого приватнимнотаріусом Полтавськогоміського нотаріальногоокругу МедведєвоюВ.А.,зареєстрованого вреєстрі за№1504,визначено,що дитинабуде проживатиз батькомта перебуватина йогоповному матеріальномузабезпеченні заадресою: АДРЕСА_1 .Вони дійшлидо такоїзгоди,оскільки дитинапротягом всьогосвого життяпостійно проживалаз ним.Відповідачка,ще зачаси зареєстрованогошлюбу,свідомо самоусунуласяз життядитини тавиконання своїхбатьківських обов`язків,не береучасті уйого вихованні,та нешукає такоїможливості,не цікавитьсячим захоплюєтьсясин,про щомріє тощо.Відповідачка небачиться зісвоїм сином,не піклуєтьсяпро йогофізичний ідуховний розвиток,підготовку досамостійного життя.При цьому,він нечинив жоднихперешкод успілкуванні відповідачкиз дитиною.У зв`язкуз цимстворились умови,які шкодятьінтересам дитини.04.11.2024відповідачка добровільновідмовилась відналежних їйбатьківських правстосовно сина,що підтверджуєтьсязаявою,посвідченою приватнимнотаріусом Полтавськогоміського нотаріальногоокругу,Медведєвою В.А.,зареєстрованою вреєстрі за№3663.

Ухвалою від 16.12.2024 справа прийнята до розгляду, призначене підготовче засідання та зобов`язано Службу у справах дітей Балаклійської міської ради Харківської області, орган опіки та піклування Балаклійської міської ради Харківської області надати суду письмовий висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стосовно малолітньої дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

24.12.2024 від позивача надійшла заява про підтримання позову та розгляд справи без його участі та участі його представника.

24.12.2024 від відповідача надійшла заява про визнання позову та проханням його задовольнити.

27.12.2024 від представника Служби усправах дітейБалаклійської міськоїради Харківськоїобласті,орган опікита піклуванняБалаклійської міськоїради Харківськоїобласті надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона зазначила, що Служба у справах дітей Балаклійської міської ради Харківської області - не є органом опіки та піклування, а тому є неналежної третьої стороною, у вищезазначеній справі. Також з позовної заяви вбачається, що ОСОБА_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , а всі документи додані до матеріалів справи фактично посвідчені в місті Полтава, тобто на території Балаклійської громади Ізюмського району Харківської області ОСОБА_5 - не зареєстрована, і на даний час не проживає. Будь-яка інформація, щодо зазначеної громадянки в службі у справах дітей Балаклійської міської ради Харківської області - відсутня. На території де зареєстрована або фактично мешкає відповідачка, є правомочний орган опіки та піклування, який може розглянути дане питання в межах своєї компетенції. Враховуючи, що висновок органу опіку та піклування стосовно доцільності, або недоцільності позбавлення відповідачки батьківських прав, може виступати доказом по справі, а позбавлення батьківських прав є крайньою мірою впливу на особу, тому даний висновок може бути наданий відповідним органом опіки та піклування після повного, всебічного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи. Враховуючи вищезазначене, для надання суду об`єктивного та обґрунтованого висновку щодо доцільності/недоцільності позбавлення ОСОБА_6 батьківських прав відносно малолітньої дитини, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , необхідно залучити належний орган опіки та піклування за місцем проживання/ перебування матері дитини, для надання відповідного висновку, так як громадянка ОСОБА_5 не є мешканкою Балаклійської громади, а функції служби у справах дітей Балаклійської міської ради Харківської області діють тільки на території Балаклійської громади.

Ухвалою від 05.02.2025 підготовче провадження по справі закрито та справа призначена до судового розгляду.

06.03.2025 від представника Служби у справах дітей Балаклійської міської ради Харківської області, орган опіки та піклування Балаклійської міської ради Харківської області надійшло клопотання про залучення у справі належної третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору орган опіки та піклування за місцем проживання/перебування матері дитини для надання висновку щодо доцільності/недоцільності позбавлення відповідачки батьківських прав стосовно малолітньої дитини, посилаючись на те, що мати дитини не є мешканкою Балаклійської громади, а функції служби у справах дітей Балаклійської міськоїради Харківськоїобласті діють тільки на території Балаклійської громади.

20.03.2025 від відповідача надійшла заява про визнання позову, усвідомлення наслідків такого рішення та розгляд справи без її участі.

Ухвалою від 26.03.2025 в задоволенні клопотання Служби усправахдітейБалаклійської міськоїрадиХарківськоїобласті про залучення у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору органу опіки та піклування за місцем проживання відповідачки ОСОБА_2 відмовити. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - орган опіки та піклування Балаклійської міської ради Харківської області, та зобов`язано надати суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, приходить до наступного.

Позивач та відповідач є батьками малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .

Згідно копії договору про визначення місця проживання дитини та участі батьків у матеріальному забезпеченні, а також у вихованні дитини, укладеного та посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Медведєвою В.А. 27.05.2024, зареєстрованого в реєстрі за №1504, визначено, що дитина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,буде проживати з батьком та перебувати на його повному матеріальному забезпеченні за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до заяви, посвідченої приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Медведєвою В.А. 04.11.2024, зареєстрованої в реєстрі за №3663, відповідачка добровільно відмовилась від належних їй батьківських прав стосовно сина.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.

Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Відповідно до частини першої статті 17Закону Українивід 23лютого 2006року «Провиконання рішеньта застосуванняпрактики Європейськогосуду зправ людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію прозахист правлюдини іосновоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року зазначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Балаклійською міською військовою адміністрацією Ізюмського району Харківської області зроблено висновок про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стосовно малолітньої дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З висновку вбачається, що матір дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Фактичне місце проживання станом на 15 квітня 2025 року невідоме. Зі її слів станом на 07 квітня 2025 року вона мешкає у Львівській області, точну адресу назвати відмовилася. Будь-яка інформація, щодо зазначеної громадянки в службі у справах дітей Балаклійської міської ради Харківської області - відсутня. Батько дитини, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання станом на 15 квітня 2025 року невідоме. У телефонній розмові 08 квітня 2025 року відмовився називати фактичну адресу проживання. В матеріалах справи міститься заява ОСОБА_6 , посвідчена приватним нотаріусом Полтавського міського округу МЕДВЕДЄВОЮ В.А. - про відмову від належних ОСОБА_9 батьківських прав відносно сина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Однак, відповідно до українського законодавства батьки не можуть зняти з себе батьківські обов`язки по відношенню до власних дітей. Добровільно відмовитися від дитини неможливо, відмова від дитини є неправомірною. Право дитини на належне батьківське виховання охороняється державним контролем, встановленим законом. Тому відмова матері від батьківських прав є недійсною, адже особа не може добровільно відмовитися від своїх батьківських прав. Позбавлення батьківських прав можливе лише за рішенням суду і тільки при наявності підстав, передбачених Сімейним кодексом України. Тому відмова матері від батьківських прав на дитину є нікчемною, оскільки відмовитися від батьківських прав відповідачка добровільно не може. Для надання висновку Балаклійською міською військовою адміністрацією Ізюмського району Харківської області щодо доцільності/недоцільності позбавлення ОСОБА_6 позивач та відповідач були запрошені на засідання комісії з питань захисту прав дитини Балаклійської міської ради Харківської області. На засідання комісії ні позивач, ні відповідачка не з`явилися, повідомлені були належним чином. 08 квітня 2025 року працівниками служби у справах дітей Балаклійської міської ради Харківської області та фахівцем із соціальної роботи центру соціальних служб Балаклійської міської ради Харківської області з метою встановлення здатності батька виконувати обов`язки щодо виховання дитини та догляду за нею, з`ясування думки дитини щодо позбавлення матері батьківських прав було заплановано виїзд до сім`ї ОСОБА_10 , але в цей день позивач повідомив, що вони з сином за адресою реєстрації не проживають; фактичне місце проживання відмовився називати. Малолітній ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на обліку служби у справах дітей Балаклійської міської ради Харківської області, як такий, що перебуває в складних життєвих обставинах, у зв`язку з неналежним виконанням або ухиленням від виконання батьками батьківських обов`язків - не перебуває, профілактична робота з батьками дитини, щодо усунення сімейних негараздів - не проводилась; під соціальним супроводом сім`я центру соціальних служб Балаклійської міської ради Харківської області дітей - не перебуває. Звернень до служби у справах дітей Балаклійської міської ради Харківської області стосовно родини СКАЛОЗУБОВИХ від навчальних, медичних закладів до службу у справах дітей Балаклійської міської ради Харківської області - не надходило. Працівники служби у справах дітей Балаклійської міської ради Харківської області, працівники центру соціальних служб Балаклійської міської ради Харківської області, працівники ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП В Харківській області позбавлені можливості особисто поспілкуватися з матір`ю дитини, яка зареєстрована в селі Охрімівка Вовчанського району Харківської області, встановити зв`язок з матір`ю дитини, врахувати її думку, взагалі жодної інформації стосовно матері дитини (із детальним зазначенням ситуації, фактів, обставин, з наведенням конкретних підстав для позбавлення її батьківських прав, посиланням на відповідні докази) - немає, а тільки зі слів батька, що унеможливлює встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, чи не буде такий висновок одностороннім, недостатньо обґрунтованим, без наведених підстав та аргументів, таким що суперечить інтересам дитини. Враховуючи вищевикладене, комісія з питань захисту прав дитини Балаклійської міської ради Харківської області прийшла до висновку, що відсутні достовірно встановлені факти ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, та підстави передбачені ст. 164 Сімейного кодексу України для позбавлення батьківських прав - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . З метою попередження соціального сирітства малолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відновлення виховного потенціалу сім`ї та збереження родинних зав`язків батьків з дитиною, діючи виключно в інтересах дитини, зважаючи на рішення комісії з питань захисту прав дитини Балаклійської міської ради Харківської області, Балаклійська міська військова адміністрація Харківської області вважає недоцільним позбавлення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В позові не зазначено жодних даних, де навчається дитина, хто саме приводить дитину до школи, хто підтримує зв`язок з класним керівником, хто відвідує шкільні збори, до кого саме прихильна дитина, характеристика з місця навчання, у якій відображається участь обох батьків у вихованні та догляду за дитиною, висновок психолога про психологічний стан дитини (висновок шкільного психолога), тощо.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі «М.С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).

Суд вважає, що позбавлення відповідача батьківських прав не буде відповідати меті такого заходу: захисту інтересів дитини та стимулювання матері щодо належного виконання своїх обов`язків, та не забезпечить інтереси дитини, оскільки остаточно розірве її зв`язок із матір`ю.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач притягувалась до кримінальної чи адміністративної відповідальності, у зв`язку із неналежним поводженням щодо дитини, вчиняла насильство по відношенню до неї.

Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Суд зазначає, що необґрунтоване та передчасне (за відсутності застосування гнучких заходів впливу для спонукання батька до належного виконання своїх батьківських обов`язків) позбавлення батьківських прав (прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті кровної спорідненості з нею, не може вважатися таким, що відповідає інтересам дитини.

Розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин (рішення Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України», пункт 49).

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення останнього батьківських прав, покладено на позивача. Батьківські права засновані на спорідненості батьків з дитиною, тому погіршення особистих стосунків матері і дитини, чи батьків самої дитини, може мати тимчасовий характер і не є підставою для позбавлення батьківських прав. Навіть визнання відповідного позову відповідачкою не може бути основою для позбавлення батьківських прав. Адже такі дії самі по собі є неправозгідними, суперечать моральним засадам суспільства та не відповідають інтересам дитини, а саме ч. 3 ст. 155 СК України.

Позбавлення батьківських прав є виключним заходом, який тягне за собою серйозні й остаточні правові наслідки (втрата прав, заснованих на спорідненості) як для матері, так і для дитини. В усіх спорах, які стосуються захисту прав та інтересів дітей суд та усі залучені державні органи, мають керуватися якнайкращими інтересами дитини. Позбавлення батьківських прав на дитину вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та необхідно застосовувати цей захід, як крайню міру впливу та захисту прав дитини. Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який йдуть лише у виняткових випадках, за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

У частині першій статті 9 зазначеної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Забезпечення найкращих інтересів дитини - це дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий частини першої статті 1 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини (стаття 141 Сімейного кодексу України).

Обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені статтею 150 СК України. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, а також здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (частина перша статті 155 СК України).

Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

У рішенні від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтовна підготовка, збір необхідної доказової бази, адже більшість чинників, які є підставою для прийняття позитивних рішень у вказаній категорії справ, мають оціночний характер, залежать від конкретних обставин справи та особистості учасників цих правовідносин. Зазначене вбачається з постанови Верховного Суду у справі № 686/16892/20 провадження № 61-6807св21 від 29.07.2021.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України», заява № 39948/06 зазначено, що відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини.

У рішенні від 10 вересня 2019 року у справі «Strand Lobben and Others v. Norway» (заява № 37283/13) Європейський суд з прав людини підкреслював, що взаємна радість, яку діти та батьки отримують у суспільстві один від одного, є основним елементом сімейного життя, і заходи держав-відповідачів, що перешкоджають цьому, рівносильні втручанню у право, гарантоване статтею 8 Конвенції. У випадках, коли відповідні інтереси дитини суперечать інтересам батьків, стаття 8 Конвенції вимагає, щоб органи влади держав- відповідачів встановлювали справедливий баланс цих інтересів і при встановленні балансу особливе значення надавалося найкращим інтересам дитини, які в залежності від свого характеру та важливості можуть переважати інтереси батьків. Як правило, найкращі інтереси дитини вимагають, з одного боку, щоб зв`язки дитини з її сім`єю підтримувалися, за винятком випадків, коли сім`я виявилася особливо непридатною для життя та розвитку дитини, оскільки порушення сімейних зв`язків означає від`єднання дитини від її коріння. З цього слідує, що сімейні зв`язки можуть бути розірвані лише за вкрай виняткових обставин і що має бути зроблено все для збереження особистих відносин та відновлення сім`ї.

Враховуючи вищевикладене, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на відповідача, необхідність застосування якого за обставин цієї справи не доведені.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 5, 13, 76-81, 263, 265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

В задоволенніпозовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа:Служба усправах дітейБалаклійської міськоїради Харківськоїобласті,орган опікита піклуванняБалаклійської міськоїради Харківськоїобласті, про позбавлення батьківських прав - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , паспорт НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Служба у справах дітей Балаклійської міської ради Харківської області, адреса місцезнаходження: Харківська область, Ізюмський район, м. Балаклія, вул. Захисників України, буд.18, код ЄДРПОУ 43968655.

Третя особа: орган опіки та піклування Балаклійської міської ради Харківської області, адреса місцезнаходження: Харківська область, Ізюмський район, м. Балаклія, вул. Захисників України, буд.18.

Повний текст рішення складений 02.06.2025.

Суддя: С.А. Оболєнська