Ухвала від 02.06.2025 по справі 711/4791/25

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/4791/25

Номер провадження 1-кс/711/1296/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2025 року м. Черкаси

Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1

за участю:

секретаря судових засідань - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

слідчого - ОСОБА_4

підозрюваної - ОСОБА_5

захисника - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження №12025250000000405 від 02.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Руська Поляна Черкаської області, громадянки України, з професійно-технічною освітою, яка є особою з інвалідністю другої групи, одруженої, працюючої головною медсестрою у медичному центрі «Лікарі Черкас», раніше несудимої, зареєстрованої заадресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 звернулась до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням, погодженим прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , поданим в рамках кримінального провадження №12025250000000405 від 02.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Клопотання обґрунтоване тим, що відділом розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12025250000000405 від 02.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , будучи обізнаною про порядок призову та обізнаною щодо підстав звільнення від призову на військову службу у воєнний час громадян, маючи зв`язки, що надають можливість у сприянні та впливі на прийняття рішень особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, всупереч положень вищевказаного законодавства діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, використовуючи умови введеного в Україні воєнного стану, вчинила кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, ОСОБА_5 , маючи умисел на одержання для себе неправомірної вигоди, 16 квітня 2025 року, під час особистої зустрічі із ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходячись в автомобілі KIA SPORTAGE, номерний знак НОМЕР_1 , біля ТЦ «Дніпро - Плаза», що за адресою: м. Черкаси, вул. Припортова, 34, повідомила ОСОБА_7 , що має можливість вплинути на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави - посадовими особами КНП «Третя Черкаська міська лікарня ЧМР», а саме підготувати медичні документи, які стануть підставою для встановлення групи інвалідності матері ОСОБА_7 - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з метою надання можливості йому як військовозобов`язаній особі перетнути державний кордон під час дії воєнного стану та проведення мобілізаційних заходів як супроводжуючого особи з інвалідністю.

У подальшому, 23.04.2025 ОСОБА_5 , маючи умисел на одержання для себе неправомірної вигоди, під час особистої зустрічі із ОСОБА_7 , знаходячись в автомобілі KIA SPORTAGE, номерний знак НОМЕР_1 , біля ТЦ «Дніпро - Плаза», що за адресою: м. Черкаси, вул. Припортова, 34, повідомила ОСОБА_7 , що службові особи КНП «Третя Черкаська міська лікарня ЧМР», наразі відмовились підготувати медичні документи, які стануть підставою для встановлення групи інвалідності матері ОСОБА_7 .

Однак, ОСОБА_5 , повідомила, має можливість підготувати медичні документи, які стануть підставою для встановлення групи інвалідності матері ОСОБА_7 за грошову винагороду в розмірі 11 000 доларів США, та висловила ОСОБА_7 вимогу про надання їй неправомірної вигоди у сумі 11 000 (одинадцять тисяч) доларів США, за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави - посадовими особами КНП «Смілянська міська лікарня СМР», які виготовлять вказані документи та оголосила перелік документів необхідних для оформлення 2 групи інвалідності, зокрема: копія паспорта громадянина України, копія ідентифікаційного коду та виписки з лікарень за останні 3 роки.

Розуміючи протиправність дій ОСОБА_5 , а також те, що остання пропонує йому встановити 2 групу інвалідності для його матері в невстановлений законом спосіб за грошову винагороду, ОСОБА_7 звернувся із заявою до правоохоронних органів.

У подальшому, ОСОБА_5 реалізовуючи умисел направлений на отримання неправомірної вигоди для себе 21 травня 2025 року близько 11 години 30 хвилин під час особистої зустрічі із ОСОБА_7 , знаходячись в автомобілі KIA SPORTAGE, номерний знак НОМЕР_1 , біля ТЦ «Дніпро - Плаза», що за адресою: м. Черкаси, вул. Припортова, 34, повідомила, що службові особи КНП «Смілянська міська лікарня СМР» наразі відмовились підготувати медичні документи, які стануть підставою для встановлення групи інвалідності матері ОСОБА_7 у зв`язку з її похилим віком

Однак, ОСОБА_5 , повідомила, що зможе вплинути на осіб уповноважених на виконання функцій держави, щодо отримання 2 групи інвалідності дружиною ОСОБА_7 з метою надання можливості останньому як військовозобов`язаному перетнути державний кордон України під час дії воєнного стану та проведення мобілізаційних заходів під виглядом супроводжуючого особи з інвалідністю.

Враховуючи, що дружина ОСОБА_7 перебуває за межами України ОСОБА_5 висловила вимогу про надання їй неправомірної вигоди у сумі 4 500 доларів США за вплив на осіб уповноважених на виконання функцій місцевого самоврядування, а саме Управління соціальної допомоги та компенсаційних виплат Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради за видачу Акту про встановлення факту здійснення особою постійного догляду та отримання на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» права на відстрочку від призову до лав Збройних сил України в умовах дії воєнного стану, та перерахувала перелік документів необхідних для оформлення довідки, зокрема: копія паспорта громадянина України, копія ідентифікаційного коду, виписки з лікарень та декларація з сімейним лікарем.

Після цього, 22 травня 2025 року близько 13 години 30 хвилин, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення під час особистої зустрічі із ОСОБА_7 , знаходячись в автомобілі KIA SPORTAGE, номерний знак НОМЕР_1 , біля ТЦ «Дніпро - Плаза», що за адресою: м. Черкаси, вул. Припортова, 34, ОСОБА_5 отримала від ОСОБА_7 копії зазначених вище документів, які на вимогу останньої ОСОБА_7 поклав до бардачка її автомобіля.

Надалі, ОСОБА_5 , діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, достовірно знаючи про незаконність своїх дій, 27.05.2025 року близько 15 год. 00 хв. перебуваючи в салоні автомобіля KIA SPORTAGE, номерний знак НОМЕР_1 , біля ТЦ «Дніпро - Плаза», що за адресою: м. Черкаси, вул. Припортова, 34, зустрілась з ОСОБА_7 , де отримала від нього декларацію з сімейним лікарем та раніше обумовлену суму неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів на загальну суму 4 500 (чотири тисячі п`ятсот) доларів США, за здійснення впливу на службових осіб Управління соціальної допомоги та компенсаційних виплат Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради з метою виготовлення Акту про встановлення факту здійснення особою постійного догляду за матір`ю ОСОБА_7 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , після чого ОСОБА_5 була затримана на місці вчинення кримінального правопорушення у порядку ст. 208 КПК України, її протиправна діяльність була припинена, а зазначені грошові кошти в сумі 4500 доларів США вилучені.

27.05.2025 ОСОБА_5 була затримана в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

28.05.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, а саме, в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, поєднане з вимаганням такої вигоди.

Згідно ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 3 ст. 369-2 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Ініціатор клопотання зазначає, що з огляду на кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , її особу та інші обставини існують ризики, що вона може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Необхідність обрання стосовно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю наступних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які можуть настати, якщо підозрюваний буде залишатись на волі.

Метою застосування запобіжного заходу до підозрюваної ОСОБА_5 , згідно ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваною покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

- переховуватись від органів досудового розслідування та суду;

- незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні;

- вчиняти інші кримінальні правопорушення чи продовжити вчиняти кримінальні правопорушення у якому підозрюється.

Обставинами, які, на думку сторони обвинувачення, дають підстави зробити висновки про наявність вищевказаних ризиків є наступне.

Кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 має високий ступінь суспільної небезпеки та зумовлені тяжкими наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому, наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, встановлений ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Крім цього, запобіжний захід застосовується для того, щоб підозрюваний (обвинувачений) не перешкоджав компетентному органу в перевірці обставин, які можуть свідчити про вчинення злочину. Отже, на момент повідомлення особі про підозру існує лише припущення щодо його винуватості, для обґрунтування або спростування якого триває процедура збирання доказів.

За таких умов застосування будь-якого запобіжного заходу, а особливо тримання під вартою, потребує особливої уваги з боку слідчого судді (суду) та обов`язкового переосмислення цього запобіжного заходу з боку громадськості.

Так, на сьогоднішній день наша країна переживає один з найскладніших періодів в історії, коли питання незалежності та суверенітету перебуває на вустах у кожного свідомого громадянина та патріота, коли військовослужбовці приймають участь в стримані збройного агресії збройних сил російської федерації, захищають незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України від збройної агресії ворога, дії ОСОБА_5 є аморальними та викликають реальний суспільний резонанс. Такі дії свідчать про відсутність стимулюючих засобів запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень іншими особами, оскільки впродовж останнього часу на території України в засобах масової інформації щомісячно затримуються особи, які намагаються уникнути від свого конституційного обов`язку.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний та соціальний стан особи. Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Викладені обставини вказують про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Крім того, існує ризик незаконного впливу на інших осіб, в тому числі свідків у цьому ж кримінальному провадженні, зокрема на:

- свідка (заявника) ОСОБА_7 у зв`язку з тим, що на даний час є реальні підстави вважати, що остання перебуваючи на волі може на нього незаконно впливати шляхом підкупу, вмовлянням та/або застосуванням погроз, оскільки їй відома адреса місця проживання ОСОБА_7 та його матері, що перешкоджатиме об`єктивному розслідуванню кримінального провадження;

- свідків понятих, які були присутні під час проведення обшуків, у зв`язку з тим, що на даний час є реальні підстави вважати, що остання перебуваючи на волі може на них незаконно впливати шляхом підкупу, вмовлянням та/або застосуванням погроз.

Викладені обставини вказують про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Перебуваючи на волі підозрювана може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки, під час проведення обшуку транспортного засобу КІА SPORTAGE, номерний знак НОМЕР_1 , який належить та яким користується ОСОБА_5 , було виявлено та вилучено медичні документи на наступних осіб: ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

Також, в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_2 , було виявлено та вилучено медичні документи на ім`я ОСОБА_11 .

Зазначене вказує на те, що ОСОБА_5 в такий же спосіб сприяє виготовленню документів іншим особам, що безумовно свідчить про її здатність вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення.

Викладені обставини вказують про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Неможливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту полягає в тому, що ОСОБА_5 проживає в м. Черкаси та фактично матиме можливість безконтрольно спілкуватися зі свідком у цьому кримінальному провадженні, що також в свою чергу унеможливить здійснення належного контролю за її поведінкою, також остання фактично весь свій час матиме можливість безконтрольно спілкуватися, в тому числі за допомогою телефонних засобів зв`язку, з іншими особами, щодо інших епізодів злочинної діяльності, що об`єктивно може зашкодити завданням кримінального провадження.

Інші запобіжні заходи, окрім тримання під вартою, у даному випадку не спроможні забезпечити належну поведінку підозрюваної, оскільки, така особа завжди матиме змогу ухилитися від слідства та суду, перешкодити встановленню істини у справі та продовжувати займатися злочинною діяльністю, з урахування вище викладених обставин.

У зв`язку з вище викладеним та недопущення повторення вчинення кримінального правопорушення, слідство прийшло до висновку, про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, з метою забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків.

Таким чином, органом досудового розслідування, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, встановлено наявність обґрунтованих ризиків передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Ініціатор клопотання вважає за необхідне застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки лише такий запобіжний захід належним чином попередить настання перерахованих вище ризиків та забезпечить належне виконання покладених на підозрювану процесуальних обов`язків.

На підставівикладеного,слідчий,за погодженнямз прокурором,звернулась зданим клопотаннямдо слідчогосудді тапросила застосувативідносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжнийзахід увигляді триманняпід вартоюстроком 60діб,з утриманняму державнійустанові «Черкаськийслідчий ізолятор». У разі внесення застави, просила покласти на підозрювану ОСОБА_5 , обов`язки, передбачені п.п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись із м. Черкаси, де вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- заборонити спілкування із свідками ОСОБА_7 , та понятими у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 клопотання підтримали та просили його задовольнити, посилаючись на доводи викладені в ньому та додані до нього докази. Додатково прокурор зазначив, що підставою для обрання підозрюваній ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, тобто: підозрювана може переховуватися від органу досудового розслідування та суду з огляду на тяжкість покарання, яке може бути застосовано до неї у разі визнання її винною у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення. Також, перебуваючи на волі остання може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, зокрема на заявника ОСОБА_7 та понятих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , шляхом вмовлянь до зміни показів, з метою уникнення покарання, що їй загрожує у разі визнання винною. Крім того, враховуючи характер кримінально-протиправних дій, інкримінованих в провину ОСОБА_5 , остання може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється. Вказане підтверджується тим, що в ході проведення санкціонованих обшуків за місцем проживання ОСОБА_5 та в автомобілі, яким вона користується, органом досудового розслідування було виявлено документи, в тому числі і медичні документи, на третіх осіб, що свідчить, що така злочинна діяльність підозрюваної носила систематичний характер та була джерелом її доходу. На підставі викладеного, прокурор вважав, що саме тримання під вартою підозрюваного зможе запобігти вказаним ризикам. Щодо обрання альтернативного запобіжного заходу у виді застави, то на переконання сторони обвинувачення лише застава у максимальному розмірі зможе бути достатнім стримуючим засобом задля уникнення зазначених ризиків та належне виконання ОСОБА_5 покладених на неї процесуальних обов`язків.

Підозрювана ОСОБА_5 заперечувала свою причетність до кримінального правопорушення, у вчиненні якого вона підозрюється. При цьому вказала, що вона хотіла допомогти людині, яка до неї звернулась за допомогою, ніяких грошей вона не вимагала. Документи, які було знайдено органом досудового розслідування, це документи її брата та знайомих. Просила врахувати, що вона є особою з інвалідністю другої групи, має неповнолітню дитину. Просила відмовити у застосуванні до неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати нічний домашній арешт. На уточнююче питання головуючого повідомила, що її старший 19-річний син проживає за кордоном з чоловіком, а 9-річна донька на даний час знаходиться з бабою.

Захисник підозрюваної адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання з огляду на необґрунтованість та недоведеність підозри та відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України. Зокрема зазначав, що стороною обвинувачення не надано доказів на підтвердження обґрунтованості підозри, оскільки ОСОБА_5 ніяких кримінально-протиправних дій не вчиняла, доказів про вимагання коштів прокурором не надано. Вказані ризики є неконкретизованими та надуманими стороною обвинувачення. Його підзахисна має постійне місце проживання та роботи, на її утриманні перебуває неповнолітня дитина, а саме 9-річна донька, яка наразі знаходиться у баби. ОСОБА_5 вперше притягується до кримінальної відповідальності, доказів що може вчинити інше кримінальне правопорушення не надано, це лише припущення сторони обвинувачення. Прокурором не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки ОСОБА_5 . Просив відмовити в застосуванні відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати нічний домашній арешт, або визначити заставу в мінімальному розмірі, зважаючи на отримання його підзахисною заробітної плати у мінімальному розмірі.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши копії матеріалів, якими сторона обвинувачення обґрунтовує доводи клопотання та документи надані стороною захисту, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Також, п.4 ч.2 ст.183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріали зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.

Виходячи зі змісту зазначених норм вбачається, що виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а застосування таких заходів завжди пов`язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Судом встановлено, що СУ ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025250000000405 від 02.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Органом досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, яке, згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого санкцією статті передбачено покарання у виді позбавлення волі від трьох до восьми років з конфіскацією майна.

27.05.2025 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 28.05.2025 останній повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, а саме в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, поєднане з вимаганням такої вигоди.

Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: заявою ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення, протоколами допиту свідка ОСОБА_7 , протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, протоколом обшуку від 27.05.2025, протоколом вилучення у особи, залученої до конфіденційного співробітництва грошових коштів та спеціального технічного засобу, протоколом огляду та ідентифікації грошових коштів, протоколом огляду особи, залученої до проведення негласної слідчої (розшукової) дії та вручення їй грошових коштів для здійснення контролю за вчиненням злочину, протоколами допиту свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .

На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини в сукупності та додані до нього матеріали кримінального провадження, якими обґрунтовані доводи клопотання, дають підстави вважати, що підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України є обґрунтованою. При цьому слідчий суддя враховує усталену практику ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86), згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).

Разом з тим, слід наголосити, що слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.

З положень п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України вбачається, що при застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя перш за все має переконатися в наявності доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, в якому він підозрюється. Закон не вимагає, щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у застосуванні того чи іншого запобіжного заходу.

Також слідчий суддя враховує, що за визначенням Європейського суду з прав людини "обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1 (с) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин".

Крім того у п. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 35615/06 від 13 листопада 2007 року - Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 § 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".

Стосовно позиції сторони захисту щодо необґрунтованості підозри, то фактично підозрювана та її адвокат дає оцінку доказам, зібраним стороною обвинувачення на даному етапі розслідування на предмет їх належності та допустимості, що є на цей час передчасним. Крім того, позиція сторони захисту, фактично не виключає можливість застосування до ОСОБА_5 , яка є підозрюваною, запобіжного заходу, відповідно до ст. 176 КПК України.

Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилалася сторона обвинувачення у клопотанні, та позицію захисту щодо їх недоведеності, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового слідства та суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; вчинити інші кримінальні правопорушення чи продовжити вчиняти кримінальне правопорушення у якому підозрюється.

Так, при встановленні наявності ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, слідчий суддя враховує тяжкість покарання за інкримінований ОСОБА_5 в провину злочин, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна. А беручи до уваги, що злочин, інкримінований в провину останній є корупційним, отже у разі засудження ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 369-2 КК України до неї не може бути застосовано звільнення від відбування покарання та застосування більш м`якого покарання, ніж передбачене законом. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Суд також бере до уваги й інформацію щодо особи підозрюваної, яку наводить сторона захисту, зокрема, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання, одружена, має двох малолітніх дітей, вперше притягується до кримінальної відповідальності, проте у світлі наведених вище актуальних даних про існування ризику переховуватися, вказані захисником характеризуючі дані, не можуть бути вирішальними та такими, що могли б знизити цей ризик до маловірогідного чи до його виключення.

Таким чином, слідчий суддя погоджується з доводами прокурора щодо наявності ризику переховування ОСОБА_5 від слідства та суду.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, зокрема на заявника ОСОБА_7 , а також на ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , які були залучені в якості понятих до проведення слідчої процесуальної дії., слідчий суддя враховує встановлену кримінальним процесуальним законодавством процедуру отримання показань на стадії судового розгляду, відповідно до яких, свідки допитуються безпосередньо в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Отже зазначений ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідка та дослідження їх судом. Таким чином, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено існування ризику, незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні.

За такого слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризику ймовірного впливу на свідків, зокрема на ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , з боку підозрюваної ОСОБА_5 .

Крім того, слідчий суддя вважає встановленим та доведеним існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжувати вчиняти кримінальне правопорушення, в якому ОСОБА_5 підозрюється, оскільки з урахуванням інкримінованих їй дій, а також виявлених та вилучених в ході проведення обшуку транспортного засобу підозрюваної та обшуку квартири за місцем її проживання документів третіх осіб, вбачається, що вказана незаконна діяльність могла мати систематичний характер та бути джерелом отримання незаконного прибутку підозрюваною, що в сукупності може спонукати її до продовження вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення чи вчинення іншого та свідчить про відсутність гарантій належної правомірної поведінки підозрюваної та необхідність застосування до неї суттєвих заходів процесуального примусу.

Щодо доводів сторони захисту стосовно недоведеності належними доказами існування вказаних ризиків, то слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що Кримінально процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрювана обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. Отже, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрювана може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваною зазначених дій.

Слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, та враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною ОСОБА_5 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, особу підозрюваної, вік, стан здоров`я.

В той же час, слід врахувати, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто, до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і встановлених у судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.

Слідчий суддя приходить до висновку, з урахуванням наявності ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків. Крім того, слідчий суддя вважає, що є неможливим застосування до підозрюваної таких запобіжних заходів як особисте зобов`язання, порука чи домашній арешт.

Так, враховуючи особливості події кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 45 КК України є корупційним злочином та має підвищену суспільну небезпеку, вбачається, що особисте зобов`язання не забезпечить достатніх гарантій належної процесуальної поведінки підозрюваної.

Запобіжний захід у вигляді особистої поруки не може бути застосований до підозрюваної, оскільки до слідчого судді не надійшло звернень від осіб, які заслуговують на довіру, про те, що вони поручаються за виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків, відповідно до ст. 194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити її до органу досудового розслідування, чи в суд на першу про те вимогу.

Домашній арешт, про який клопотала сторона захисту, на думку слідчого судді не може бути застосований з огляду на те, що застосування такого запобіжного заходу не забезпечить гарантування усунення вищезазначеним ризикам, а особливо переховуванню від слідства та суду, спілкуванню підозрюваної зі свідками у даному кримінальному провадженні та можливого вчинення іншого кримінального правопорушення.

Слідчий суддя звертає увагу на спосіб вчинення інкримінованого в провину ОСОБА_5 кримінального правопорушення, яке має високий ступінь суспільної небезпеки, з урахуванням введення на всій території України воєнного стану, оголошення загальної мобілізації та встановлення обмеження на виїзд за межі України військовозобов`язаних осіб, що в цілому свідчить про наявність в даному кримінальному провадженні справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості, а також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Крім цього, за допомогою застосування до підозрюваної, заходу забезпечення кримінального провадження - запобіжного заходу у виді тримання під вартою, може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з`ясування всіх обставин вчинених кримінального правопорушення, в якому вона підозрюється.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, що застосування запобіжного заходу у відношенні підозрюваної ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України, та застосовується за наявності підстав, передбачених КПК України, є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам і жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, у зв`язку з чим вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Окремо слід зазначити, що слідчий суддя не відхиляє доводів сторони захисту, викладених на користь підозрюваної, зокрема щодо наявності міцних соціальних зв`язків, але вважає, що у даному випадку, ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому здійсненні досудового розслідування у даному кримінальному провадженні у встановлені законом строки, а також, забезпечення виконання підозрюваною процесуальних обов`язків та запобіганню процесуальних ризиків, а тому підстав для обрання більш м`якого запобіжного заходу, слідчий суддя не вбачає.

Даних щодо неможливості застосування до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров`я слідчим суддею не встановлено, а стороною захисту не надано.

Водночас, згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами 3 або 4 ст. 183 цього Кодексу підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину.

При обрахунку розміру застави слідчий суддя враховує частину 3 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII якою встановлено, що до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року. Таким чином, при визначенні розміру прожиткового мінімуму, як розрахункової величини для визначення застави, слід застосовувати розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб встановлений Законом "Про бюджет на 2024 рік" на 1 січня поточного року, тобто - 3028 грн.

Враховуючи майновий та сімейний стан підозрюваної, а також встановлені ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_5 визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240 грн. 00 коп., яку підозрювана має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок у порядку, визначеному КМУ, після чого може бути звільнена з-під варти та на неї можуть бути покладені обов`язки, передбачені в ст. 194 КПК України і буде вважатися такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави. На переконання слідчого судді, задля досягнення дієвості запобігання ризикам негативного впливу підозрюваної на хід досудового розслідування, застава у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна забезпечити виконання останньою покладених на неї обов`язків, передбачених п.п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Визначаючи строк тривалості застосування попереднього ув`язнення, відповідно до положень ч.1, 2 ст. 197 КПК України, на період часу у 60 днів, слідчий суддя враховує, що підозрювану ОСОБА_5 було затримано 27.05.2025, про що свідчить відповідний протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 27.05.2025. Таким чином, слід визначити строк застосування запобіжного заходу строком 60 днів, тобто до 25.07.2025 включно.

Керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 369-372, 376 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження №12025250000000405 від 02.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України задоволити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів, тобто до 25.07.2025 включно.

Строк тримання під вартою обраховувати з моменту затримання 27.05.2025.

Визначити підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн. 00 коп., у разі внесення якої звільнити ОСОБА_5 , з-під варти.

Роз`яснити підозрюваній, що вона або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, вказаному в ухвалі на рахунок: рахунок отримувача - UA888201720355269002000003652; Код банку отримувача (МФО) 820172; банк отримувача - ДКСУ, м. Київ; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26261092, та надати документ, що підтверджує внесення застави слідчому, прокурору або суду у провадженні яких перебуває кримінальне провадження №12025250000000405, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.05.2025.

Після внесення застави підозрювана звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому вона перебуває, відсутнє інше рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цієї підозрюваної під вартою. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрювана вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у виді застави.

У випадку внесення підозрюваною або заставодавцем застави, покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом,

- не відлучатися за межі м. Черкаси без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування, у будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв`язку чи через мережу Інтернет) зі свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі та участі ОСОБА_5 у присутності слідчого чи прокурора;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити, що обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України, покладені на підозрювану в межах строку досудового розслідування, тобто до 28.07.2025 включно. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, у тому числі продовженого, на який на підозрювану були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Роз`яснити, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана, будучи належним чином повідомленою, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Строк дії ухвали визначити до 25 липня 2025 року включно.

Копію ухвали негайно вручити підозрюваній, захиснику, слідчому, прокурору, та направити до ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» для виконання.

Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваною, яка тримається під вартою - з моменту вручення її копії.

Слідчий суддя: ОСОБА_1