Ухвала від 02.06.2025 по справі 484/2814/25

Справа № 484/2814/25

Провадження № 4-с/484/6/25 р.

У Х В А Л А

02.06.2025 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Панькова Д.А.

секретаря судового засідання Алексейчук В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Первомайську цивільну справу за скаргою адвоката Восковенка Вадима Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця в порядку ст. 447-1 ЦПК України,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , в інтересах якого звернувся представник, адвокат Восковенко В.М., звернувся в суд із скаргою на бездіяльністьдержавного виконавця Першого відділу Державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Скарга обґрунтована наступним.

На початку травня 2025 р. він звернувся до приватного нотаріуса з метою вчинення нотаріальних дій. Цього ж дня, від нотаріуса дізнався, що відносно нього в державному реєстрі міститься заборона відчуження майна у вигляді арешту, який накладено Першою державною нотаріальною конторою. З метою з`ясування підстав арешту він звернувся до Першої державної нотаріальної контори та Державної виконавчої служби.

Перша первомайська державна нотаріальна контора 12.05.2025 р. надала відповідь, що згідно реєстрів, що діяли до 01.01.2013 р., а саме Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, виявлено запис про арешт майна, що належить ОСОБА_1 , реєстраційний номер обтяження 5982079, який був зареєстрований Першою первомайською державною нотаріальною конторою Миколаївської області 07.11.2007 р., на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження, виданої відділом державної виконавчої служби ПМУЮ 30.10.2007

Державна виконавча служба 09.05.2025 р. надала наступну відповідь: що на виконанні перебували наступні виконавчі провадження, а саме: ВП № 5171262 на підставі виконавчого листа № 2-655 виданого 16.10.2007 р. Первомайським міськрайсудом Миколаївської області, щодо стягнення з нього на користь ТОВ «Первомайськдізельмаш» боргу у розмірі 40971,07 грн. 21.02.2008 р. це виконавче провадження було завершено на підставі п. 2 ст. 40 ЗУ Про виконавче провадження.

ВП № 10299049 на підставі виконавчого листа № 2-655 виданого 16.10.2007 р. Первомайським міськрайсудом Миколаївської області, щодо стягнення з нього на користь ТОВ «Первомайськ-кондитер» боргу у розмірі 40971,07 грн. 30.12.2008 р. це виконавче провадження було завершено на підставі п. 2 ст. 40 ЗУ Про виконавче провадження.

ВП № 13865833 на підставі виконавчого листа № 2-655 виданого 16.10.2007 р. Первомайським міськрайсудом Миколаївської області, щодо стягнення з нього на користь ТОВ «Первомайськ-кондитер» боргу у розмірі 40971,07 грн. 13.08.2010 р. це виконавче провадження було завершено на підставі п. 5 ч. 1 ст. 47 ЗУ Про виконавче провадження.

Також ДВС вказала, що встановити, за яким саме виконавчим провадженням накладено арешт та чи існують інші боргові зобов`язання не представляється можливим. Строк зберігання таких справ три роки, а отже, справа знищена.

Також було повідомлено, що арешт може бути знятий за рішення суду.

З роздруківки ВП-спецрозділ вбачається, що державним виконавцем був Шматков Артем Михайлович, з позначкою (не діє).

Також він звернувся у Первомайський міськрайсуд та 19.05.2025 р. отримав рішення (заочне) від 07.05.2007 р., з якого дізнався, що відносно нього була справа, яка розглядалась без його участі.

Відповідно до правової позиції, сформованої у рішенні Верховного суду від 10.01.2024 р. справа № 569/6234/22 суд вказав: наявність протягом тривалого часу не скасованого арешту на майно боржника, за умови повернення виконавчого документа стягувачу до 8 березня 2011 року (дата набрання чинності новою редакцією Закону № 606-XIV), знищення виконавчого провадження за закінченням строку його зберігання та відсутність майнових претензій з боку стягувача є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду й ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статями 6, 13 Конвенції.

Існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для «законного сподівання» на виплату такої заборгованості і становить «майно» цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу (рішення ЄСПЛ у справі «Агрокомплекс проти України» від 25 липня 2013 року).

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції.

Згідно з частиною п`ятою статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною першою статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 березня 2020 року у справі № 817/928/17 (адміністративне провадження № К/9901/20268/18), зазначено про те, що як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться.

Згідно з положеннями статті 41 Конституції України та статті 321 Цивільного кодексу України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Право приватної власності є непорушним.

Виконавче провадження відносно нього було завершено 13.08.2010 року, тобто минув тривалий час. Окрім цього - це відбулось до 08.03.2011 р. як зазначено у правовому висновку, тобто у редакції закону, яка діяла на той час. Після закінчення (завершення) виконавчого провадження державний виконавець на той час не виконав вимогу Закону № 606-XIV, тобто не зняв арешт з майна. Не пред`явлення тривалий час виконавчого листа до виконання (15 років) свідчить про відсутність майнових претензій.

Отже, на думку заявника, з усього викладеного вище вбачається, що на сьогодні у нього є усі підстави для звернення до суду та зняття арешту майна.

Представник скаржника в судове засідання надав заяву про розгляд справи у його відсутність, просив про задоволення скарги.

Представник Першоговідділу Державноївиконавчої службиу Первомайськомурайоні Миколаївськоїобласті Південногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Одеса) в судове засідання надав заяву, в якій просив розгляд скарги проводити без його участі та прийняти рішення на розсуд суду. Вказав, що проти вимог скарги не заперечує.

Дослідивши матеріали скарги суд приходить до висновку про те, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на майно, що належить на праві власності ОСОБА_1 , зареєстровано обтяження - арешт нерухомого майна, зокрема, накладеного постановою про відкриття виконавчого провадження від 30.10.2007 відділу державної виконавчої служби Первомайського міськрайонного управління юстиції в Миколаївській області, яке зареєстроване 07.11.2007 Першою Первомайського державною нотаріальною конторою, реєстраційний номер обтяження № 5982079 у вигляді арешту невизначеного майна, всього нерухомого майна.

З матеріалів справи вбачається, що виконавчі провадження ВП № 5171262, ВП № 10299049, ВП № 13865833, де боржником був ОСОБА_1 були повернуті стягувачу на підставі Закону України «Про виконавче провадження», не були повторно пред`явлені ним до виконання протягом строків, визначених цим законом.

При цьому, встановити, за яким саме виконавчим провадженням накладено арешт та чи існують інші боргові зобов`язання не представляється можливим. Строк зберігання таких справ три роки, а отже, справа знищена.

Згідно із частиною першоюстатті 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Відповідно до положеньст. 447-1 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно статті 38 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40-1 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку з завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника. За заявою боржника державний виконавець видає йому додаткові копії постанови, вказаної у частині другій цієї статті, для її пред`явлення до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження для зняття арешту з майна.

Таким чином, з моменту повернення виконавчого листа, скаржник втратив статус боржника, але через бездіяльність державного виконавця, який не зняв арешт з його майна, як того передбачавЗакон України «Про виконавче провадження»(який діяв на момент повернення виконавчого документу стягувачу), стосовно скаржника продовжує існувати обтяженняарешт нерухомого майна.

Наявність зазначеного обтяження суд вважає протиправним, оскільки виконавче провадження, в рамках якого воно було накладено, є закінченим.

Не зняття ДВС арешту з майна боржника у виконавчому провадженні при поверненні виконавчого документа стягувачеві є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби і порушене право скаржника підлягає захисту шляхом зобов`язання ДВС зняти арешт з нерухомого майна скаржника.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч. 1 ст. 316 ЦК України).

Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України).

Відповідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Враховуючи викладене, а також той факт, що скаржник на даний час не має можливості вільно володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, а тому суд вважає за можливе задовольнити її скаргу.

Керуючись ст.ст. 447 453 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) заінтересовані особи: Перший відділДержавної виконавчоїслужби уПервомайському районіМиколаївської областіПівденного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Одеса) (пров. Бебюш Капон, 16, м. Первомайськ, Миколаївська область, код ЄДРПОУ: 45065450), товариство з обмеженою відповідальністю «Первомайськ - кондитер» (вул. Декабристів, 41, м. Миколаїв, Миколаївська область) на бездіяльність державного виконавця в порядку ст. 447-1 ЦПК України задовольнити.

Зобов`язати Перший відділ Державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) вчинити дії щодо зняття арешту, накладеного державним виконавцем Первомайського МР ВДВС ГТУЮ в Миколаївській області Шматковим Артемом Михайловичем на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження б/н від 30.10.2007 на невизначене майно, все нерухоме майно ОСОБА_1 , реєстраційний номер обтяження у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна - 5982079.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в разі якщо скарга не була подана. У разі якщо скарга була подана, ухвала набирає законної сили після перегляду справи судом апеляційної інстанції, якщо ухвалу не буде скасовано.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (отримання) безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя: