Рішення

від 02.06.2025 по справі 140/3275/25

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2025 року ЛуцькСправа № 140/3275/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мачульського В.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Володимирської окружної прокуратури до Локачинської селищної ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Володимирська окружна прокуратура звернулася в суд з позовом до Локачинської селищної ради про визнання протиправною бездіяльність Локачинської селищної ради Володимирського району Волинської області щодо оформлення та державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, а саме будівлі закладу освіти Білопільської гімназії Локачинської селищної ради Володимирського району Волинської області, що знаходиться по вул. Центральна, 20 село Білопіль Володимирського району Волинської області та зобов`язати Локачинську селищну раду Володимирського району Волинської області вжити заходи щодо оформлення та державної реєстрації права власності на будівлю закладу освіти - Білопільську гімназію Локачинської селищної ради Володимирського району Волинської області, що знаходиться по вул. Центральна, 20 село Білопіль Володимирського району Волинської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Володимирською окружною прокуратурою при виконанні повноважень, визначених статтею 1311 Конституції України та статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», встановлено порушення інтересів держави щодо набуття права власності та подальшого управління майном територіальної громади Локачинської селищної ради Володимирського району.

За результатами опрацювання інформації органів місцевого самоврядування району встановлено, що на балансі Локачинської селищної ради перебуває нерухоме майно, зокрема приміщення закладу освіти - Білопільської гімназії Локачинської селищної ради Володимирського району Волинської області з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: Волинська область, Володимирський район, с. Білопіль, вул. Центральна, 20.

Між тим, правовстановлюючі документи на вказаний заклад у Локачинській селищній раді відсутні.

Відповідно, використання зазначеного нерухомого майна здійснюється із порушенням вимог чинного законодавства шляхом користування будівлями, спорудами без державної реєстрації права власності та правовстановлюючих документів (свідоцтва про право власності).

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду цим позовом.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 02.04.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.

Відповідач правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не скористався.

Поряд з цим 15.04.2025 представник відповідача подав до суду клопотання про закриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 02.06.2025 в задоволенні клопотання представника відповідача відмовлено.

Будь-яких інших заяв по суті справи чи клопотань на адресу суду від учасників справи не надходило.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини та дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що за результатами опрацювання інформації органів місцевого самоврядування району встановлено, що на балансі Локачинської селищної ради перебуває нерухоме майно, зокрема приміщення закладу освіти - Білопільської гімназії Локачинської селищної ради Володимирського району Волинської області з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: Волинська область, Володимирський район, с. Білопіль, вул. Центральна, 20. Між тим, правовстановлюючі документи на вказаний заклад у Локачинській селищній раді відсутні.

Рішенням Локачинської селищної ради № 2/50 від 24.12.2020 «Про передачу в оперативне управління та на баланс дошкільних навчальних та загальноосвітніх закладів, закладів культури і мистецтва, позашкільної освіти, установ централізованої бібліотечної системи, медичних закладів, установ соціального захисту населення та інших комунальних підприємств» в оперативне управління та на баланс управління гуманітарної політики Локачинської селищної ради (код ЄДРПОУ 44126166) передано дошкільні навчальні та загальноосвітні заклади, заклади культури і мистецтва, позашкільної освіти, установи централізованої бібліотечної системи та соціального захисту населення, в тому числі що перебувають у статусі юридичних осіб публічного права, з відповідним майном ( додаток

Згідно рішення Локачинської селищної ради № 26/24 від 13.07.2023 «Про зміну назви, юридичної адреси та затвердження Статуту Білопільської гімназії Локачинської селищної ради Володимирського району Волинської області в новій редакції» перейменовано Білопільську гімназію Локачинської селищної ради Володимир-Волинського району Волинської області на Білопільську гімназію Локачинської селищної ради Володимирського району Волинської області, юридична адреса: 45552, Волинська область Володимирський район, с. Білопіль, вул. Центральна, 20.

За інформацією Локачинської селищної ради № 133 від 28.02.2025 правовстановлюючі документи на право власності закладів освіти, які перебувають на балансі сільської ради, в т.ч. Білопільської гімназії Локачинської селищної ради Володимирського району Волинської області відсутні.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом, держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність.

Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Право на звернення прокурора або його заступника до суду в інтересах держави передбачене статтями 2, 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ «Про прокуратуру» (далі - Закон №1697-VII) та статтею 53 КАС України.

Так, згідно з частинами першою, третьою статті 23 Закону №1697-VII представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За змістом частини четвертої статті 23 Закону №1697-VII наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Пунктом 1 частини шостої статті 23 Закону №1697-VII передбачено, що під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).

За приписами частин третьої - п`ятої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 під поняттям орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надані повноваження органу виконавчої влади.

При вирішенні справи суд бере до уваги, що інтереси держави є оціночним поняттям, а тому прокурор в кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Враховуючи позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 03.12.2019 у справі №920/121/19, суд зазначає, що поняття «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Державний інтерес знаходить свій вияв у підтримці такого стану суспільних відносин, який би повною мірою відповідав конституційним засадам правового регулювання та забезпечував баланс інтересів усіх членів суспільства в їх взаємовідносинах між собою та державою.

З наведеного висновується, що інтереси держави спрямовані на забезпечення гарантій державної влади та ефективного функціонування її інститутів та органів задля захисту та реалізації прав і свобод територіальних громад.

Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

На думку суду, звертаючись до суду в інтересах держави, у позовній заяві заступник керівника Володимирської окружної прокуратури обґрунтував, в чому полягає порушення інтересів держави та необхідність їх захисту.

Зокрема, звернення до суду з позовом у цьому випадку обумовлено бездіяльністю Локачинської селищної ради Волинської області щодо оформлення та державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, а саме будівлі закладу освіти Білопільської гімназії Локачинської селищної ради Володимирського району Волинської області, що знаходиться по вул. Центральна, 20 село Білопіль Володимирського району Волинської області.

Відповідно до частини 2 статті 5 Закону України «Про освіту», державну політику у сфері освіти визначає Верховна Рада України, а реалізують Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, інші центральні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Частинами 1, 5 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах, серед іншого, належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, заклади освіти, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Згідно з частиною 3 статті 66 Закону України «Про освіту», сільські, селищні ради: відповідають за реалізацію державної політики у сфері освіти та забезпечення якості освіти на відповідній території, забезпечення доступності дошкільної та початкової освіти; засновують заклади освіти, а також реорганізовують, перепрофільовують (змінюють тип) та ліквідовують їх з урахуванням спеціальних законів; оприлюднюють офіційну звітність про всі отримані та використані кошти, а також перелік і вартість товарів, робіт, послуг, спрямованих на потреби кожного із заснованих ними закладів освіти, та інші видатки у сфері освіти здійснюють інші повноваження у сфері освіти, передбачені законом.

Частиною 2 статті 24 Закону України «Про освіту» встановлено, що управління закладом освіти в межах повноважень, визначених законами та установчими документами цього закладу, здійснюють: засновник (засновники); керівник закладу освіти; колегіальний орган управління закладу освіти; колегіальний орган громадського самоврядування; інші органи, передбачені спеціальними законами та/або установчими документами закладу освіти.

Частинами 2, 6 статті 25 Закону України «Про освіту» визначено, що засновник закладу освіти або уповноважена ним особа, зокрема: затверджує кошторис та приймає фінансовий звіт закладу освіти у випадках та порядку, визначених законодавством; здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю закладу освіти. Засновник закладу освіти зобов`язаний забезпечити утримання та розвиток матеріально- технічної бази заснованого ним закладу освіти на рівні, достатньому для виконання вимог стандартів освіти та ліцензійних умов.

Так, згідно з пункту 1.5 Статуту Білопільської гімназії Локачинської селищної ради Волинської області (далі Статут) засновником (власником) ліцею є Локачинська селищна рада Волинської області.

За приписами пункту 1.8 Статуту, головною метою закладу освіти є забезпечення реалізації права громадян на доступність, якість та безоплатність базової середньої освіти.

Згідно з пунктом 6.1 Статуту Матеріально-технічна база закладу освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації. обладнання, інші матеріальні цінності, вартість яких відображено у балансі.

Відповідно до пункту 6.8 Статуту фінансування закладу здійснюється з державного та місцевого бюджетів відповідно до Бюджетного кодексу України.

Іншими джерелами фінансування закладу освіти можуть бути:

- доходи від надання платних освітніх та інших послуг;

- благодійна допомога відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації;

- гранти;

- інші джерела фінансування, не заборонені законом.

Частиною 1 статті 80 Закону України «Про освіту» встановлено, що матеріально-технічна база закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених чинним законодавством.

Так, частиною 2 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування» (далі - Закон) визначено, що підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Згідно статтею 316 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України), правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтями 328 та 331 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, до яких належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (ч. 1 ст. 181 ЦК України), обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно частини 4 статті 334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації.

Статтями 2 та 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон №1952-IV) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державна реєстрація прав здійснюється на засадах обов`язковості державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Крім того, статтею 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, підлягають обов`язковій державній реєстрації.

У Державному реєстрі прав, відповідно до ст.5 Закону, реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Право власності на житловий будинок, будівлю, споруду, а також їх окремі частини може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності чи інше речове право на земельну ділянку, на якій вони розташовані.

Крім того, відповідно до частини 3 статті 182 ЦК України, ухилення від реєстрації права на нерухомість, окрім іншого, можуть бути оскаржені до суду.

Згідно пунктів 6, 7 та 44 «Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса.

Для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», іншими законами України та цим Порядком.

Для державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна державної або комунальної власності, будівництво якого завершено та право власності на який не зареєстровано до 1 січня 2013 року, за відсутності документа, що посвідчує набуття права державної або комунальної власності на такий об`єкт, подаються: технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; витяг з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо такого об`єкта (у разі державної реєстрації права державної власності); документ, що підтверджує факт перебування об`єкта нерухомого майна у комунальній власності, виданий відповідним органом місцевого самоврядування (у разі державної реєстрації права комунальної власності); документ, що підтверджує факт відсутності перебування об`єкта нерухомого майна у державній власності, виданий Фондом державного майна чи його регіональним відділенням (у разі державної реєстрації права комунальної власності).

Статтями 13 та 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють від імені Українського народу права власника в межах, визначених Конституцією.

Сільські, селищні, міські ради, згідно статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування», є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, відповідно до пунктів 3 та 5 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування», є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Права суб`єкта комунальної власності від імені та в інтересах територіальних громад здійснюють відповідні ради.

Тобто, єдиним органом, уповноваженим управляти комунальним майном, яке знаходиться на території Локачинської селищної громади є Локачинської селищної ради Володимирського району Волинської області.

Відтак на думку суду, Локачинська селищна рада зобов`язана згідно з вимогами чинного законодавства вжити заходів для оформлення та державної реєстрації права власності на будівлі закладу освіти Білопільської гімназії Локачинської селищної ради Володимирського району Волинської області.

Згідно інформації Локачинської селищної ради від № 179 від 10.03.2025 Білопільська гімназія Локачинської селищної ради Володимирського району Волинської області. складається з:

1) приміщення закладу освіти - 1224,0 кв.м.

2) сарай 50,0 кв.м.

3) котельня 70,0 кв.м.

Згідно інформації Локачинської селищної ради правовстановлюючі документи не виготовляються у зв`язку із обмеженим фінансовим ресурсом громади.

В той же час, Локачинською селищною радою не вжито заходів щодо виготовлення правовстановлюючих документів, як наслідок, станом на березень 2025 року згідно витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, право власності чи будь-яке інше речове право на нерухоме майно закладу освіти - Білопільської гімназії Локачинської селищної ради Володимирського району Волинської області, Локачинської селищною радою не реєструвалося.

Тобто за наявності підстав та відповідних повноважень Локачинською селищною радою, як органом місцевого самоврядування, що здійснює від імені та в інтересах територіальних громад, відповідні права комунальної власності, з моменту прийняття, згідно рішення селищної ради № 2/50 від 24.12.2020, на баланс закладу освіти, не здійснено жодних юридично значимих обов`язкових дій щодо оформлення та державної реєстрації права власності на зазначені вище будівлі навчального закладу.

Отже, наявна протиправна бездіяльність відповідача, яка полягає у безпідставному зволіканні в оформленні правовстановлюючих документів на майно, що належить територіальній громаді.

В свою чергу безпідставне зволікання з державною реєстрацією права власності громади в особі ради на будівлі закладу освіти - Білопільської гімназії Локачинської селищної ради Володимирського району Волинської області, що знаходиться по вул. Центральна, 20 село Білопіль Володимирського району Волинської області, може призвести до нецільового використання останніх або їх вибуття з власності громади, що в свою чергу суперечить інтересам держави.

У відповідності до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України.

Позивачем Володимирською окружною прокуратурою доведено правомірність звернення до суду з позовом та наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності Локачинської селищної ради з приводу невжиття заходів державної реєстрації права власності на будівлі закладу освіти - Білопільської гімназії Локачинської селищної ради Володимирського району Волинської області, що знаходиться по вул. Центральна, 20 село Білопіль Володимирського району Волинської області.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат між сторонами суд зазначає таке.

У відповідності до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивачасуб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Володимирської окружної прокуратури (44700, Волинська область, місто Володимир, вулиця Драгоманова, 31, код ЄДРПОУ 0290991521) до Локачинської селищної ради (45500, Волинська область, Володимирський район, селище Локачі, вулиця Миру, будинок 23, код ЄДРПОУ 04332182) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Локачинської селищної ради щодо оформлення та державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, а саме будівлі закладу освіти Білопільської гімназії Локачинської селищної ради Володимирського району Волинської області, що знаходиться по вул. Центральна, 20 село Білопіль Володимирського району Волинської області.

Зобов`язати Локачинську селищну раду вжити заходи щодо оформлення та державної реєстрації права власності на будівлю закладу освіти - Білопільську гімназію Локачинської селищної ради Володимирського району Волинської області, що знаходиться по вул. Центральна, 20 село Білопіль Володимирського району Волинської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий

Суддя В.В. Мачульський