Рішення

від 30.05.2025 по справі 640/11802/22

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2025 року Справа№640/11802/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черникової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротраксервіс» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

12 березня 2025 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротраксервіс» (далі-позивач) до Головного управління ДПС у м. Києві (далі-відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25 січня 2022 року №00039690702.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві винесене з порушенням вимог чинного законодавства, є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки контролюючим органом не було встановлено та належним чином підтверджено факт порушень з боку ТОВ «Агротраксервіс» (далі - ТОВ «АТС»).

Також зазначено, що документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «АТС» проведено з процедурними порушеннями.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 серпня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно з яким позов не визнано та зазначено, що перевіркою пе підтверджено факт постачання робіт від вищезазначеного контрагента-постачальника на адресу ТОВ «АГРОТРАКСЕРВІС», а тому висновки про завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд.21 Декларації) за вересень 2021 року на 818 184,00 грн є обґрунтованими та правомірними.

У відповіді на відзив позивач наголошував, що ним належними, достатніми та допустимими доказами підтверджено, що господарські операції за договором підряду з ТОВ «БІЛДЕНС» є реальними та оформленими всіма необхідними первинними документами, які стосуються даних операцій, що не мають дефекту форми, змісту або походження, та які в силу вимог Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, підтверджують здійснення фінансово-господарських відносин між Позивачем та його контрагентом.

Законом України «Про внесення зміни до п. 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення», Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ»(далі - Закон № 3863-ІХ) викладено в новій редакції.

Так, приписами п. 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду»установлено, що інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинностіЗаконом України «Про внесення зміни до п. 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена ч. 1 ст.27, ч. 3 ст.276, ст. ст.289-1,289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 276, ст. ст. 289-1,289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На виконання вимог Закону № 3863-ІХнаказом ДСА України від 16 вересня 2024року № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).

Пунктом 22 Порядку № 399 встановлено, що на підставі отриманих примірників протоколу та переліку судових справ відповідальною особою протягом семи робочих днів після завершення автоматизованого розподілу судових справ передаються судові справи до судів, визначених за результатами автоматизованого розподілу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 березня 2025 року, справу № 640/11802/22 передано для розгляду судді Черниковій А.О.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року адміністративна справа прийнята до провадження судді та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

В період з 14 квітня 2025 року по 28 квітня 2025 року включно суддя Черникова А.О. перебувала у щорічній основній відпустці.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами та доповненнями на підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 12.11.2021 № 9016-п проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Агрограксервіс» з приводу завищення суми від`ємного значення , що зараховується до складу податково кредиту наступного звітного періоду за вересень 2021 року на 818 184,00 грн.

За результатами проведеної перевірки встановлено порушення ТОВ «АГРОТРАКСЕРВІС» вимог п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд.21 Декларації) за вересень 2021 року на 818 184,00 гривень.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №00039690702 від 25 січня 2022 року за формою «В4», яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 818 184 (вісімсот вісімнадцять тисяч сто вісімдесят чотири) гривні.

Позивач оскаржив вказане податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку, однак рішенням Державної податкової служби України №6544/6/99-00-06-01-03-06 від 05.07.2022 за результатом розгляду скарги залишено без змін податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві №00039690702 від 25.01.2022, а скаргу ТОВ «АТС» - без задоволення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Згідно змісту ст. 62 ПК України, одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до норм пунктів 44.1., 44.3. статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей39та39-2цьогоКодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності, та документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).

Відповідно до положень пункту 185.1. статті 185 Кодексу, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно достатті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

За змістом пункту 187.1. статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно доЗакону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно з пунктом 198.1. статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2. статті 198 Кодексу).

Пунктом198.3. статті 198 ПК України, встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом193.1 статті 193цьогоКодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201цьогоКодексу(пункт 198.6. статті 198 Кодексу).

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пунктів 200.1.- 200.4. статті 200 Кодексу, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1цьогоКодексуна момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту200-1.3 статті 200-1цьогоКодексуна момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від`ємного значення, до розрахунку якої включено суми податку, сплачені отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг, які використані або будуть використані в операціях з першого постачання житла (об`єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об`єкта незавершеного будівництва/майбутнього об`єкта житлової нерухомості. Суми такого від`ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до її повного погашення податковими зобов`язаннями;в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пунктів 201.1.,201.10.,201.11. статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Документом, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, є первинний документ, який складається під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

За змістом статей1,9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; витрати - зменшення економічних вигод у вигляді зменшення активів або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками); доходи - збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов`язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Судом установлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОТРАКСЕРВІС» (код 41342718) зареєстровано та діє згідно з вимогами чинного законодавства України (дата запису про державну реєстрацію: 18.05.2017, номер запису: 10701020000068855), керівник - ОСОБА_1 . ТОВ «АТС» зареєстроване платником податку на додану вартість з 01.07.2017 (ІПН 413427126552).

Згідно з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності Позивача, зокрема є: (КВЕД 45.20) Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів (основний); (КВЕД 45.11) Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; (КВЕД 45.19) Торгівля іншими автотранспортними засобами; (КВЕД 45.31) Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; (КВЕД 45.32) Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; (КВЕД 33.12) Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення; (КВЕД 46.18) Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; (КВЕД 52.21) Допоміжне обслуговування наземного транспорту.

В рамках здійснення господарської діяльності ТОВ «АГРОТРАКСЕРВІС» (Замовник) було укладено з ТОВ «БІЛДЕНС», код 39773723 (Підрядник) договір підряду №02/07-19 від «02» липня 2019 року, згідно з умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується на свійризик, власними та залученими силами та засобами виконати будівельно-монтажні та оздоблювальні роботи на об`єкті Замовника: будівництво станціїтехнічного обслуговування автотранспорту з адміністративно-офісними приміщеннями натериторії Глибочицької сільської ради за межами населених пунктів (с. Глибочиця /автомобільнадорога С060642/Київ-Чоп/-Гадзинка-Нова Вигода на км 0+130 ('праворуч), Житомирського району, Житомирської області.

Відповідно до пункту 7.2. Договору підряду передача виконаних робіт Підрядником і приймання їх Замовником оформлюється Актом приймання виконаних робіт (в довільній формі).

На підтвердження виконання умов договору позивачем до матеріалів справи надано: акт №1 від 31.07.2019 приймання виконаних будівельних робіт та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати на суму 576 437,40 грн, в т.ч.ПДВ - 96 072,91 грн; акт від 30.09.2019 приймання виконаних будівельних робіт та довідка про вартість виконаних будівельних робіт і витрати на суму 760 418,64 грн, в т.ч.ПДВ - 126 736,44 грн; акт від 30.11.2019 приймання виконаних будівельних робіт та довідка про вартість виконаних будівельних робіт і витрати на суму 1 359 584,84 грн, в т.ч.ПДВ-226 597,47 грн; акт №1 від 31.01.2020 приймання виконаних будівельних робіт та довідка про вартість виконаних будівельних робіт і витрати на суму 1 186 259,15 грн, в т.ч.ПДВ- 197 709,86 грн; акт №1 від 31.05.2020 приймання виконаних будівельних робіт та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати на суму 653 361,28 грн., в т.ч. ПДВ- 108 893,55 грн; акт №1 від 11.11.2020 приймання виконаних будівельних робіт та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати на суму 343 046,64 грн, в т.ч. ПДВ - 57 174,44 грн.

На підтвердження сплати в повному обсязі за виконані роботи ТОВ «БІЛДЕНС» до матеріалів справи долучено платіжні доручення №274 від 05.07.2019 р. на суму 146 13 0,12 грн., в т.ч. ПДВ; №346 від 07.08.2019 р. на суму 430 307,29 грн, в т.ч. ПДВ; №489 від 26.09.2019 р. на суму 760 418,64 грн, в т.ч. ПДВ; №156 від 26.11.2019 р. на суму 659 584,84 грн, в т.ч. ПДВ; №157 від 27.11.2019 р. на суму 700 000,00 грн, в т.ч. ПДВ; №310 від 23.01.2020 р. на суму 1 186 259,15 грн., в т.ч. ПДВ; №482 від 01.04.2020 р. на суму 153 361,28 грн, в т.ч. ПДВ; №508 від 16.04.2020 р. на суму 200 000,00 грн, в т.ч. ПДВ; №613 від 21.05.2020 р. на суму 150 000,00 грн., в т.ч. ПДВ; №651 від 27.05.2020 р. на суму 150 000,00 грн, в т.ч. ПДВ; №13 74 від 12.08.2020 р. на суму 143 046,64 грн, в т.ч. ПДВ; №1406 від 13.08.2020 р. на суму 100 000,00 грн, в т.ч. ПДВ; №10 від 17.08.2020 р. на суму 50 000,00 грн, в т.ч. ПДВ; №773 від 11.11.2020 р. на суму 50 000,00 грн, в т.ч. ПДВ.

За вказаними платежами ТОВ «БІЛДЕНС» були оформлені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні №1 від 05.07.2019, №2 від 08.08.2019, №6 від 26.09.2019, №4 від 26.11.2019, №5 від 27.11.2019, №1 від 23.01.2020, №1 від 01.04.2020, №3 від 16.04.2020, №5 від 21.05.2020, №8 від 27.05.2020, №5 від 12.08.2020, №8 від 13.08.2020, №9 від 17.08.2020, №3 від 11.11.2020.

Результатом виконання робіт став збудований та введений в експлуатацію об`єкт - станція технічного обслуговування автотранспорту з адміністративно-офісними приміщеннями за наведеною вище адресою. Факт будівництва та введення в експлуатацію об`єкту, що належить на праві власності позивачу, підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17.07.2020.

Вказані обставини не заперечується відповідачем в акті перевірки.

Крім цього, акт перевірки не містить жодних зауважень з приводу невідповідності податкових накладних, актів виконаних робіт вимогам чинного законодавства, не спростовано факт використання придбаних робіт у межах господарської діяльності Позивача.

Таким чином, первинні бухгалтерські та податкові документи за даними господарськими операціями (договір, акти приймання виконаних будівельних робіт, довідкипро вартість виконаних будівельних робіт та витрати, податкові накладні тощо) складені таоформлені згідно вимог чинного в Україні законодавства, зокрема, вимог Податкового кодексуУкраїни, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженомуНаказом Мінфіну України № 88 від 24.05.1995.

При цьому, у висновках акту перевірки контролюючим органом зазначено, що перевіркою не підтверджено реальної можливості постачання послуг ТОВ «БІЛДЕНС», також не встановлено фактичного ланцюга постачання робіт, одержаних від вищезазначеного контрагента-постачальника та фізичних можливостей відповідного постачання (відсутні трудові ресурси, основні фонди, складські приміщення, супутні послуги та ін.).

Водночас, контрагент - Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЛДЕНС» (код 39773723) є підприємством реального сектору економіки, яке зареєстроване згідно з вимогами чинного законодавства України (дата запису про державну реєстрацію: 29.04.2015, номер запису: 10681020000039543). ТОВ «БІЛДЕНС» зареєстроване платником податку на додану вартість 01.06.2015 (ІПН 397737226506).

Зареєстрованими видами діяльності ТОВ «БІЛДЕНС» є (КВЕД 41.10) Організація будівництва будівель (основний); (КВЕД 43.29) Інші будівельно-монтажні роботи; (КВЕД 43.31) Штукатурні роботи; (КВЕД 43.34 Малярні роботи та скління). Керівник - Грись Іван Іванович.

Також, ТОВ «БІЛДЕНС» має відповідну ліцензію на здійснення будівельної діяльності.

Окрім цього, суд бере до уваги, що до виконання робіт ТОВ «БІЛДЕНС» також залучало субпідрядників - фізичних осіб-підприємців ОСОБА_2 та Кривобока Д.О. Оскільки, співпраця з ними здійснювалась на умовах укладених з ними договорів цивільно-правового характеру, відповідно, вимоги законодавства про працю, зокрема щодо обмеження тривалості робочого часу (40 годин на тиждень) не можуть застосовуватись до вказаних фізичних осіб-підприємців, що нівелює висновки податкового органу щодо трудових ресурсів з розрахунком 8-годинного робочого дня.

Судом не беруться до уваги посилання податкового органу, як на обґрунтування своїх висновків, на відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної економічної діяльності у контрагента позивача, оскільки такі висновки неможливо зробити без належної перевірки діяльності суб`єктів господарювання.

Крім того, суд звертає увагу на те, що жодних належних та допустимих доказів щодо відсутності у контрагента позивача матеріальних ресурсів відповідачем не надано, а відсутність основних фондів не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

Більш того, відсутність чи недостатня кількість у контрагентів матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутсорсингу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди, лізингу тощо.

Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 30.01.2018 у справі №2а/1770/3360/12, від 19.06.2018 у справах №826/7704/16, від 08.05.2018 у справі №815/3526/17, від 08.05.2018 у справі №814/937/15, від 12.06.2018 у справі №802/1155/17-а, від 16.12.2021 у справі №815/2699/17.

Суд критично сприймає доводи контролюючого органу про податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, як критерій оцінки реальності господарських операцій, враховуючи те, що контролюючим органом не надано суду будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження цього посилання, зокрема і акт про неможливість проведення звірки, про який зазначено в акті перевірки.

Аналогічна правова позиція визначена у постановах Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/16272/13-а, від 27 березня 2018 року у справі № 816/809/17.

Крім того, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними. Аналогічна правова позиція підтверджена постанова верховного суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/11879/13-а, від 27.04.2022 у справі № 520/6607/21, від 26.12.2023 у справі № 820/6523/17.

Посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, як критерії оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними оскільки, під час складення такої аналітичної інформації будь-які первинні документи платника податків не використовувались та не аналізувались, про що свідчить відсутність актів зустрічної звірки контрагентів позивача з відображенням в ньому окремих відомостей, не відповідають критерію юридичної значимості, як не відповідає такому критерію і інформація з інформаційно-аналітичних баз контролюючих органів, оскільки така також не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, а отже не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/16272/13-а.

Будь-яке автоматизоване співставлення, чи дані отримані з автоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні процесуального Закону, оскільки, автоматизоване співставлення, зокрема задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов`язань, а тому здобуті таким чином докази не можуть визнаватись належними. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі № 811/2154/13-а.

Дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок здійснення заходів податкового контролю, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження даних податкового обліку платників податків, які не створюють для платника податків самостійного юридичного наслідку. Інформація, отримана податковим органом за результатами податкового контролю, використовується для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу. Це в однаковій мірі стосується і дій податкового органу щодо внесення такої інформації до існуючих інформаційних систем.

Аналогічна право позиція викладена в постанові Верховного суду від 23 травня 2018 року у справі № 804/853/14.

Окрім цього, податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків.

Аналогічна право позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19 лютого 2019 року у справі № 811/217/17.

Відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання ним незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 09 березня 2019 року у справі № 810/302/15.

У постановах від 27 лютого 2020 року у справі № 815/2109/13-а, від 24 січня 2020 року у справі № 805/4446/15-а, від 16 квітня 2019 року у справі № 804/6909/17 Верховним Судом сформовано правову позицію, відповідно до якої встановлено, що «норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними. Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання скаржника на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагента суб`єкта господарювання, а також податкову інформацію надану іншими контролюючими органами, оскільки остання носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер».

У справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Висновок про неможливість притягнення до відповідальності юридичних осіб за неправомірні дії їх контрагентів також наведений Європейським судом з прав людини у рішенні від 18.03.2010 по справі «Бізнес СепортСентре проти Болгарії» (заява № 6689/03), у п.23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов`язків як платника податку на додану вартість, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції; втім, зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес СепортСентре) це не мало би.

Отже, наведеною вище судовою практикою підтверджується правило індивідуальної відповідальності платника податків, з огляду на яке добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через будь-які дії або бездіяльність будь-кого із його контрагентів, в тому числі наявність кримінальних проваджень, що перебувають на стадії досудового розслідування та розслідувані подій за якими не стосуються діяльності платника податків, не призводить до встановлення фактів незаконності формування витрат з податку на прибуток підприємства та визначення зобов`язань з податку на додану вартість платника податків.

Суд зауважує, що у разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі «Інтерсплав проти України»).

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про безпідставність та помилковість висновків податкового органу щодо завищення позивачем суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд.21 Декларації) за вересень 2021 року на 818 184,00 грн. Як наслідок, наявні підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25 січня 2022 року №00039690702.

Інші доводи та заперечення сторін не спростовують вище встановленого судом та не мають визначального значення для вирішення спору по суті.

Судом враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 12272,76 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями 20.07.2022 № 7040, № 7221 від 16.08.2022.

Враховуючи задоволення позову, на користь позивача слід присудити понесені ним судові витрати в розмірі 12272,76 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями72-77,139,243,246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротраксервіс» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25 січня 2022 року №00039690702.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротраксервіс» (місцезнаходження: 01025, м. Київ, вул. Десятинна, буд. 4/6, код ЄДРПОУ 41342718) судовий збір у розмірі 12272,76 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня2022 року № 2825-IX до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.О.Черникова