Рішення від 30.05.2025 по справі 640/6404/21

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 травня 2025 рокум. Ужгород№ 640/6404/21 Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В. розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

09 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_2 , якою просить визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 28 грудня 2020 року, в частині, що стосується притягнення до дисциплінарних стягнень у вигляді «Догани» та «Суворої догани» відносно позивача військовослужбовця ОСОБА_1 .

23 березня 2021 року ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Законом України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду (далі - Закон № 2825-IX) ліквідовано вказаний адміністративний суд.

Так, відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду щодо забезпечення розгляду адміністративних справ, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На виконання вимог Закону № 3863-ІХ наказом ДСА України від 16 вересня 2024 року № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).

Пунктом 22 Порядку № 399 встановлено, що на підставі отриманих примірників протоколу та переліку судових справ відповідальною особою протягом семи робочих днів після завершення автоматизованого розподілу судових справ передаються судові справи до судів, визначених за результатами автоматизованого розподілу.

На виконання положень Закону № 2825-IX та відповідно до Порядку № 399 справу передано на розгляд до Закарпатського окружного адміністративного суду.

05 березня 2025 зазначена справа надійшла до Закарпатського окружного адміністративного суду, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду на супровідному листі, та за результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана для розгляду судді Скраль Т.В..

10 березня 2025 року ухвалою суду прийнято до свого провадження адміністративну справу № 640/6404/21. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) сторін. Судовий розгляд справи по суті призначено на 28 квітня 2025 року.

28 квітня 2025 року ухвалою суду у задоволенні заяви позивача та його представника про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено. У задоволенні клопотання про об`єднання справ в одне провадження відмовлено. Витребувано від Військової частини НОМЕР_2 матеріали службових розслідувань про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності 16 грудня 2020 року у вигляді «ДОГАНА» та 21 грудня 2020 року у вигляді «СУВОРА ДОГАНА» та накази про отримання дисциплінарних стягнень ОСОБА_1 16 грудня 2020 року у вигляді «ДОГАНА» та 21 грудня 2020 року у вигляді «СУВОРА ДОГАНА». Відкладено розгляд справи на 30 травня 2025 року.

07 травня 2025 року відповідачем, на виконання вимог ухвали, повідомлено суд, що відповідно до статей 83, 84 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року N 551-XIV, на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення. Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини. З аналізу приписів статті 84 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України випливає, що прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення "може" передувати службове розслідування. Тобто з наведеної норми вбачається, що проведення службового розслідування не є обов`язковою підставою для накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення та є правом, а не обов`язком командира. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 822/2446/17. При цьому як вбачається абзаців 5-6 пункту 1 оскаржуваного Позивачем наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 28.12.2020 року № 717 «Про врегулювання розміру премії військовослужбовцям частини, які отримали дисциплінарні стягнення», Позивачу було вирішено зменшити розмір щомісячної премії за грудень 2020 року за дисциплінарні стягнення 16.12.2020 «ДОГАНА» та 21.12.2020 «СУВОРА ДОГАНА», які були накладені на Позивача командиром 3 батальйону охорони військової частини НОМЕР_2 . При цьому службові розслідування з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню Позивачем правопорушень, за які на нього накладались зазначені дисциплінарні стягнення, у військовій частині НОМЕР_2 не проводились, що цілком і повністю узгоджується зі згаданою вище статтею 84 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. Таким чином у зв`язку з не проведенням у військовій частині НОМЕР_2 зазначених вище службових розслідувань, запитувані матеріали не можуть бути подані суду.

1. Позиції сторін.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що дисциплінарні стягнення у вигляді «Догани» було занесено до службової картки з формулюванням «За порушення вимог ст. 11, 16 СВС ЗСУ», «Сувора догана» була записана до тієї ж картки «за порушення вимог ст.120 СВС ЗСУ». Однак, покликання на положення ст. 11, 16, 120 СВС ЗСУ (процитовані вище) є надто абстрактним та незрозумілим для Позивача. Він звертає увагу суду на те, що ст. 11, 120 СВС ЗСУ містять велику кількість обов`язків військовослужбовця ЗС України, відтак складно передбачити, що конкретно ставилось ОСОБА_1 у вину його безпосередніми начальниками під час накладення даного дисциплінарного стягнення. Крім того, під час накладення даного виду дисциплінарного стягнення стосовно Позивача мали місце численні порушення Дисциплінарного статуту. Так, всупереч ч. 1 ст.97 та ст.98 Дисциплінарного статуту, Позивачу до моменту ознайомлення зі службовою карткою (05 лютого 2021 року), не було оголошено про накладення на нього дисциплінарного стягнення: особисто, у письмовому наказі (розпорядженні), на нараді чи перед строєм військовослужбовців. Позивач у будь-якому іншому порядку не був вчасно ознайомлений із вказаним у службовій картці наказом командира військової частини НОМЕР_2 №717 від 28 грудня 2020 р. щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Оскільки вищезгадана процедура, відповідно до вимог ст.97 Дисциплінарного статуту, не була дотримана - це призвело до того, військовослужбовцю не було доведено, в чому полягає нібито порушення ним військової дисципліни чи громадського порядку. До моменту подачі даної позовної заяви Позивачу не відомо про будь-які службові розслідування, які б стосувались розслідування оскаржуваних дисциплінарних стягнень. Отже, командуванням військової частини не було здійснено навіть спроб уточнення причин і умов правопорушення, які нібито мали місце.

18 травня 2021 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просять суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування зазначають, що позивач впродовж 2020 року систематично порушує військову дисципліну у зв`язку з чим в порядку визначеному Дисциплінарним Статутом Збройних Сил України він неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності шляхом накладення на нього дисциплінарних стягнень, а саме зауважень, усних доган, доган, суворих доган та попередження про неповну службову відповідність (наказ №406 від 20.07.2020 року). Після попередження про неповну службову відповідність Позивач, молодший лейтенант ОСОБА_1 свого ставлення до виконання своїх службових обов`язків не змінив, неодноразово порушив військову дисципліну, у зв`язку з чим на нього було і в подальшому неодноразово накладено стягнення, зокрема у грудні двічі, у зв`язку з чим зменшено премію за грудень 2020 року оскаржуваним Позивачем наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 28 грудня 2020 року №717. Притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 шляхом накладення на нього 16.12.20 та 21.12.20 дисциплінарних стягнень відбулось в суворій відповідності до вимог діючого законодавства, зокрема норм Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, про що внесено в службову картку ОСОБА_1 відповідний запис ТВО начальником штабу військової частини НОМЕР_3 підполковником ОСОБА_2 . Наказ командира військової частини НОМЕР_2 полковника ОСОБА_3 від 28 жовтня 2020 року №717 врегульовував розмір премій військовослужбовцям, які отримували за грудень 2020 року дисциплінарні стягнення, про що прямо зазначено в цьому наказі. Тобто цей наказ не накладає стягнення. Відтак, доводи позовної заяви про нібито порушення процедури притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності не відповідають дійсності: наказом №717 врегульовувалось питання преміювання (зменшено розмір премії за грудень) всіх без виключення військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 на яких впродовж місяця в різні дати вже було накладено дисциплінарні стягнення.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

2. Обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , молодший лейтенант, на момент виникнення спірних правовідносин був військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 - командир взводу вогневої підтримки 7 роти охорони НОМЕР_4 батальйону охорони військової частини НОМЕР_2 .

16 грудня 2020 року на ОСОБА_1 накладено усне дисциплінарне стягнення «ДОГАНА» за порушення статей 11, 13 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.

21 грудня 2020 року на ОСОБА_1 накладено усне дисциплінарне стягнення «СУВОРА ДОГАНА» за порушення статті 120 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.

28 грудня 2020 року наказом командира військової частини НОМЕР_2 № 717 «Про врегулювання розміру премії військовослужбовцям частини, які отримали дисциплінарні стягнення», наказано зменшити розмір премії за грудень на встановлений розмір військовослужбовцям, які отримали дисциплінарні стягнення, в тому числі, командиру взводу вогневої підтримки 7 роти охорони НОМЕР_4 батальйону охорони військової частини НОМЕР_2 молодшому лейтенанту ОСОБА_1 - дисциплінарне стягнення ДОГАНА (накладене командиром НОМЕР_4 батальйону охорони військової частини НОМЕР_3 16.12.2020 за порушення вимог статей 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройним Сил України); командиру взводу вогневої підтримки 7 роти охорони НОМЕР_4 батальйону охорони військової частини НОМЕР_2 молодшому лейтенанту ОСОБА_1 - дисциплінарне стягнення СУВОРА ДОГАНА (накладене командиром НОМЕР_4 батальйону охорони військової частини НОМЕР_3 21.12.2020 за порушення вимог статей 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройним Сил України).

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України, затверджений Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» (далі- Дисциплінарний статут, у редакції чинній на момент спірних правовідносин).

Відповідно до Дисциплінарного статуту, усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту.

Згідно з статтею 1 Дисциплінарного статут військова дисципліна - це бездоганне і неухильне всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

Статтею 4 Дисциплінарного статуту встановлено, що військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

Відповідно до статті 45 Дисциплінарного статуту, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

Статтею 68 Дисциплінарного статуту передбачено, що на молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження в посаді; е) пониження військового звання на один ступінь; є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; ж) позбавлення військового звання.

Відповідно до статті 83 Дисциплінарного статуту на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Згідно з частиною першою статті 84 Дисциплінарного статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Відповідно до частини першої статті 85 Дисциплінарного статуту встановлено, що службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром, доручено офіцерові чи прапорщикові (мічманові), а у разі вчинення правопорушення солдатом (матросом) чи сержантом (старшиною) - також сержантові (старшині).

Статтею 86 Дисциплінарного статуту встановлено, що якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення.

Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Відповідно до статті 87 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого.

Згідно з статтею 97 Дисциплінарного статуту, про накладені дисциплінарні стягнення військовослужбовцям може бути оголошено особисто, у письмовому наказі (розпорядженні), на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, який вчинив правопорушення.

Наказом Міністерства оборони України № 608 від 21.11.2017 затверджено Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України (далі - Порядок № 608).

Відповідно до пункту 3 розділу 2 Порядку № 608 службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв`язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби; вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; у разі виявлення факту заподіяння матеріальної шкоди - причин виникнення шкоди, її розміру та винних осіб.

Згідно з пунктом 3 розділу IV Порядку № 608 військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: знати підстави проведення службового розслідування; бути ознайомленим про свої права та обов`язки під час проведення службового розслідування; відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; давати усні та письмові пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації; висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять; ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником); оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.

Згідно з пунктами 1, 5, 6 розділу V Порядку № 608 за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.

Акт службового розслідування підписується особами, які його проводили. У разі виявлення суперечностей та незгоди з результатами службового розслідування кожен учасник службового розслідування має право висловити свою окрему думку, яка викладається на окремому аркуші (від руки або у друкованому вигляді) та долучається до акта службового розслідування.

Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.

Відповідно до пунктів 1, 2, 5 розділу VІ Порядку № 608 командир (начальник), який призначив службове розслідування, у 10-денний строк розглядає акт та матеріали службового розслідування.

За результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.

Вид дисциплінарного стягнення зазначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування.

Акт службового розслідування разом з усіма матеріалами долучається до матеріалів номенклатурної справи.

За приписами статті 86 ДС ЗСУ, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення.

Положеннями наведених норм регламентовано процедуру проведення службового розслідування, метою якого є повне з`ясування всіх обставин, як того вимагає принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, яке приймається у вигляді наказу за результатами такого розслідування.

Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Порядок проходження громадянами України військової служби в Збройних Силах України визначається Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України затвердженого указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (далі - Положення № 1153).

16 грудня 2020 року на ОСОБА_1 накладено усне дисциплінарне стягнення «ДОГАНА» за порушення статей 11, 13 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.

21 грудня 2020 року на ОСОБА_1 накладено усне дисциплінарне стягнення «СУВОРА ДОГАНА» за порушення статті 120 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.

28 грудня 2020 року наказом командира військової частини НОМЕР_2 № 717 «Про врегулювання розміру премії військовослужбовцям частини, які отримали дисциплінарні стягнення», наказано зменшити розмір премії за грудень на встановлений розмір військовослужбовцям, які отримали дисциплінарні стягнення, в тому числі, командиру взводу вогневої підтримки 7 роти охорони НОМЕР_4 батальйону охорони військової частини НОМЕР_2 молодшому лейтенанту ОСОБА_1 - дисциплінарне стягнення ДОГАНА (накладене командиром НОМЕР_4 батальйону охорони військової частини НОМЕР_3 16.12.2020 за порушення вимог статей 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройним Сил України); командиру взводу вогневої підтримки 7 роти охорони НОМЕР_4 батальйону охорони військової частини НОМЕР_2 молодшому лейтенанту ОСОБА_1 - дисциплінарне стягнення СУВОРА ДОГАНА (накладене командиром НОМЕР_4 батальйону охорони військової частини НОМЕР_3 21.12.2020 за порушення вимог статей 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройним Сил України).

Вказане спростовує доводи позивача у позові, що обидва порушення вчинено за недотримання вимог статті 11,16 Статуту ВС ЗСУ.

Отже, вказані два стягнення стали підставою для позбавлення позивача премії у грудні 2020 року, що стверджується Наказом № 717 від 28 грудня 2020 року, ( а.с.15-17).

Відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

Відповідач у своїх поясненнях просив врахувати суд постанову Верховного суду від 13.06.2018 року у справі №822/2446/17 та доводив суду, що дисциплінарне стягнення накладено без проведення службового розслідування узгоджується із приписами статті 84 Закону України «Про дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24 березня 1999 року № 551-XIV, аналіз якої свідчить, що прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення «може» передувати службове розслідування. Тобто з наведеної норми вбачається, що проведення службового розслідування не є обов`язковою підставою для накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення та є правом, а не обов`язком командира.

Крім того, відповідач доводив, що позивач впродовж 2020 року систематично порушував військову дисципліну у зв`язку з чим в порядку визначеному Дисциплінарним статутом Збройних Сил України він неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності. 23 грудня 2020 року командуванням ІНФОРМАЦІЯ_1 скеровано подання до звільнення ОСОБА_1 з військової служби у запас відповідно до пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» за пунктом «ж» (у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту).

На перевірку таких доводів, суд виходить із того, що пунктом 228-1 Положення №1153 про проходження громадянами військової служби в Збройних Силах України, звільнення з військової служби у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем здійснюється в разі, коли протягом останніх 12 місяців за неналежне виконання або відмову від виконання взятих на себе під час укладення контракту про проходження військової служби чи контракту про навчання обов`язків він два або більше разів у сукупності притягувався до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни в Міністерстві оборони України, чи після попередження військовослужбовця про неповну службову відповідність він не виправив своєї поведінки і це стягнення не відіграло своєї ролі, а також у разі відмови курсанта, з яким укладено контракт про навчання, від проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського складу або офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З матеріалів справи слідує, що доказів наявності фактів, за які на позивача було усно накладені дисциплінарні стягнення, відповідач суду не надав, відтак суд вважає такі факти недоведеними, крім того неможливо встановити за що було накладено дисциплінарні стягнення на позивача за скоєне 16 грудня 2020 року та 21 грудня 2020 року правопорушення та на підставі чого встановлено порушення статей 11,13,120 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України».

Суд наголошує, що під час розгляду справи відповідачем жодним чином не доведено факт наявності подій, які стали підставою для накладення дисциплінарних стягнень, не надано до суду доказів, які б свідчили про вмотивованість застосованих заходів. Крім того відповідач у відзиві доводить систематичність порушень військової дисципліни позивачем, хоча у даній справі не є предметом оскарження звільнення позивача, однак через призму пункту 228-1 Положення 1153, суд приходить до висновку, що мали бути письмові накази відповідача щодо недотримання позивачем військової дисципліни, а відтак суд вважає, що відповідач не дотримався вимог частини 2 статті 2 КАС України, в частині прийняття рішень обґрунтовано та мотивовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно, розсудливо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, що свідчить про протиправність дій відповідача при прийнятті усних наказів щодо ОСОБА_1 за скоєні правопорушення 16 грудня 2020 року та 21 грудня 2020 року.

Враховуючи вищенаведене, з врахуванням положень частини 2 статті 9 КАС України, суд вважає за необхідне визнати протиправними усні накази від 16 грудня 2020 року та 21 грудня 2020 року та з метою належного захисту прав позивача визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 28 грудня 2020 року № 717 в частині зменшення розміру премій за грудень щодо військовослужбовця - командира взводу вогневої підтримки 7 роти охорони НОМЕР_4 батальйону охорони військової частини НОМЕР_2 молодшого лейтенанта ОСОБА_1 . При скасуванні наказу № 717, суд також враховує, що у ньому різняться підстави притягнення військовослужбовця ОСОБА_1 до відповідальності, а саме в порушенні вимог статей Статуту внутрішньої служби Збройних сил із тими що зазначені службовій картці, ( а.с.14) та ( а.с.17).

Суд також зазначає, що решта доводів позовної заяви не мають визначального впливу на правильне вирішення судом позовних вимог у спірних правовідносинах.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до частини першоїстатті 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при поданні адміністративного позову сплатив судовий збір у розмірі 908,00 грн, що підтверджується квитанцією від 05 березня 2021 року № 48402, (а.с. 22).

Таким чином, вказана сума судових витрат підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись статтями 9, 14, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування наказу задовольнити.

2. Визнати протиправними усний наказ командира 3 батальйону охорони військової частини НОМЕР_2 від 16 грудня 2020 року щодо накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення «ДОГАНА» за порушення статей 11, 13 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.

3. Визнати протиправними усний наказ командира 3 батальйону охорони військової частини НОМЕР_2 від 21 грудня 2020 року щодо накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення «ДОГАНА» за порушення статті 120 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.

4. Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 № 717 «Про врегулювання розміру премії військовослужбовцям частини, які отримали дисциплінарні стягнення» від 28 грудня 2020 року в частині зменшити розмір премії за грудень на встановлений розмір ОСОБА_1 .

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_2 судові витрати у вигляду сплаченого судового збору в розмірі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 30 травня 2025 року.

СуддяТ.В.Скраль