Рішення від 30.05.2025 по справі 320/26840/25

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2025 року справа №320/26840/25

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Білоноженко М.А.,

за участі секретаря судового засідання Галицького Д.А.,

представника заявника Веретенник В.В.,

представника відповідача Зеленого С.М.,

розглянувши у приміщенні суду в м. Києві у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за заявоюГоловного управління Державної податкової служби в м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011)доТовариства з обмеженою відповідальністю «П.Трейдінг» (07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Шлюзова, буд. 4, код ЄДРПОУ 30648477)пропідтвердження обґрунтованості адміністративного арешту

встановив:

Головне управління Державної податкової служби в м. Києві звернулось до Київського окружного адміністративного суду з заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «П.Трейдінг», у якому просило суд:

- підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «П.Трейдінг», застосованого на підставі рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 28.05.2025 №1.

Заяву обґрунтовано тим, що на виконання наказу ГУ ДПС у м. Києві від 20.05.2025 №3686-п «Про проведення фактичних перевірок платників податків» здійснено виїзд 28.05.2025 за адресою: м. Київ, вул. Богатирська, 3-Д для проведення фактичної перевірки. Посадовими особами ГУ ДПС у м. Києві виконані передбачені ст. 81 Податкового кодексу України (далі - ПК України) умови допуску до проведення перевірки, зокрема, запропоновано уповноваженій особі відповідної господарської одиниці менеджеру автозаправного комплексу №201 Віті Миколаївні для ознайомлення копії направлення на право проведення перевірки та наказ від 20.05.2025 №3686-п, проте остання 28.05.2025 о 14.08 год. повідомила про відмову в допуску до перевірки, у зв`язку з чим було складено акт недопуску до проведення документальної перевірки від 28.05.2025 №5425/26-15-07-07-00-17. ГУ ДПС у м. Києві 28.05.2025 о 16.50 год. було прийнято рішення №1 про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків.

Посилаючись на вимоги п.п. 20.1.31 п. 20.1 ст. 20, п.п.94.6.2 п. 94.2 ст. 94 ПК України, ГУ ДПС у м. Києві просить підтвердити обґрунтованість застосованого адміністративного арешту майна платника податків, накладеного рішенням від 18.06.2024.

Ухвалою від 29.05.2025 судом було прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами розгляду термінових адміністративних справ, передбачених ст. ст. 268, 269, 283 КАС України, призначено судове засідання на 30.05.2025 на 12.00 год.

Представником відповідача подано заперечення на заяву, в якій останній наголосив на тому, що уповноваженими особами заявника було порушено процедуру проведення перевірки, а саме не пред`явлено до початку перевірки направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення осіб, що в свою чергу, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. На підтвердження вказаного факту надано відеозапис з камери «KASSA» за період 28.05.2025 з 12:48:59 по 13:05:00, з якого вбачається, що пропозиція з ознайомлення документів була лише після початку перевірки, а саме після вимоги про надання Х-звіту, а також після вимоги про перерахунок готівки в касі.

Крім цього, представник відповідача наголосив на тому, що також не отримував заяви з додатками, яка була подана заявником до суду.

В судовому засіданні, призначеному на 20.05.2025 на 12:00 за участі представників заявника та відповідача, оголошено перерву для надання часу представнику відповідача для ознайомлення з заявою та долученими до неї документами.

Після продовження судового засідання, представник заявника зазначила на тому, що отримали докази у вигляді відео файлу, який підтверджує відмову від проведення перевірки працівниками відповідача та попросила час для надання відповідного відео для долучення до матеріалів справи, у зв`язку з чим було оголошено перерву в судовому засіданні.

Крім цього, представником заявника зазначено, що їй, як співробітнику юридичного управління не були передані заперечення відповідача, направлені до податкового органу електронним судом, у зв`язку із специфікою документообігу. Тому, судом було надано можливість представниці заявника ознайомитись із запереченнями на заяву, а також запропоновано надати для перегляду відеодоказ, наданий представником відповідача. Проте, враховуючи стислий термін розгляду даної справи, було здійснено перегляд вищевказаного відео в залі судового засідання всіма учасниками справи разом із складом суду в межах стадії дослідження доказів, після перегляду якого, представниці заявника було надано час для формування позиції з урахуванням даного доказу, з яким вона ознайомилася.

Після закінчення перерви, в межах стадії дослідження доказів, в судовому засідання було досліджено відео, долучене до матеріалів справи за клопотанням представниці заявника.

В подальшому, після оголошеної перерви, представник відповідача наголошував на тому, що уповноваженими особами заявника вчинявся психологічний тиск з метою отримання підпису про отримання наказу та направлення на перевірку, у зв`язку з чим Вітою Миколаївною було викликано поліцію для фіксування даного факту, а також у зв`язку з тим, що уповноважені особи заявника відмовлялись надати документи, підтверджуючі їх особи. Крім цього, звертав увагу суду, що упованожені особи заявника залишили приміщення автозаправочної станції та вимагали підпису від уповноваженої особи відповідача.

В свою чергу, предсатвник заявника наголосила на тому, що перевіряючими було надано на ознайомлення представникам відповідача службові посвідчення, проте останні вимагали надати паспорти громадян України, та що протягом години службові особи кілька разів давали їй на ознайомлення вищевказані документи, проте, вона відмовлялась їх підписувати та викликала поліцію.

В судовому засіданні представник заявника підтримала подану заяву та просили задовольнити останню, представник відповідача, в свою чергу, заперечив проти задоволення останньої.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи заяви та надані сторонами докази, суд дійшов наступного висновку.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю «П.Трейдінг» юридична адреса: 07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Шлюзова, буд. 4, код ЄДРПОУ 30648477.

ГУ ДПС у м. Києві було прийнято наказ від 20.05.2025 №3686-п «Про проведення фактичних перевірок платників податків», яким наказано провести перевірку з метою дотримання вимог податкового та іншого законодавства. (а.с. 13)

Працівником Товариства з обмеженою відповідальністю «П.Трейдінг» було відмовлено у проведенні документальної позапланової виїзної перевірки, про що співробітниками ГУ ДПС у м. Києві складено акт від 28.05.2025 №5417/26-15-07-07-00-17(а.с. 19).

А також, уповноважений працівник відмовився від підпису у направлення на перевірку та отримання наказу, що зафіксовано актом від 28.05.2025 №5402/26-15-07-07-00-17. (а.с. 18)

Начальником ГУ ДПС у м. Києві було прийнято рішення від 28.05.2025 №1 про застосування адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «П.Трейдінг», (податковий номер 30648477) (а.с. 7).

На підставі зазначеного рішення контролюючий орган звернувся до суду із даною заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, а також просив застосувати адміністративний арешт коштів у вигляді зупинення видаткових операцій на всіх рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Еста Холдинг» у всіх банківських установах.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

На підставі п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно вимог п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (78.5 ст. 78 ПК України).

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється (абз. 5, 6 п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 81.2 ст. 81 ПК України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Як вже встановлено судом, уповноваженими особами заявником складено акт недопуску до проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «П.Трейдінг» від 28.05.2025 №5417/26-15-07-07-00-17 (а.с. 19).

На підставі зазначеного акту та звернення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків (а.с. 8) ГУ ДПС у м. Києві прийнято рішення від 28.05.2025 про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «П.Трейдінг» (а.с. 7).

Саме посилаючись на обставини відмови відповідача від допуску до проведення перевірки, заявник вказує на наявність підстав для застосування умовного адміністративного арешту майна платника податку.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення заяви вказував, що уповноважені особи заявника до початку перевірки не пред`явили наказ, направлення та посвідчення, суд зазначає наступне.

Факт незгоди з діями або порушення процедури проведення перевірки не є предметом розгляду в межах заяви про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту платника податків.

Також, судом в межах даної справи не надається оцінка обґрунтованості зазначених податковим органом підстав для проведення перевірки відповідача, а також дотримання процедури такої перевірки, оскільки такі обставини можуть бути досліджені лише в межах спору щодо правомірності проведення перевірки та рішень, прийнятих за її результатами.

В той же час, працівник Товариства з обмеженою відповідальністю «П. Трейдінг» відмовилась від отримання/ознайомлення з наказом перевірки, що підтверджується наявним в матеріалах справи відеозаписом та актами (а.с. 18-19).

Крім цього, вартий уваги той факт, що у представників заявника копія наказу на проведення перевірки, направлення на проведення перевірки та посвідчення були наявні на момент початку перевірки, що підтверджується відеодоказом, наданим представником відповідача.

Також, з дослідженого відео під час судового засідання судом встановлено, що уповноваженими представниками заявника було пред`явлено копії наказу, направлення на проведення перевірки та посвідчення.

Так, як встановлено судом з відеодоказу, наданим представником заявника, Віта Миколаївна є керівником.

Таким чином, представниками заявника вчинялися дії направленні на вручення копії наказу та направлення на проведення перевірки упованоженій особі.

Як вже зазначалось судом, пунктом 81.1 статті 81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення осіб.

Враховуючи вищенаведене, умови пред`явлення вказаних документів була дотримана.

Стосовно доводів представника відповідача щодо вчинення психологічного тиску на працівниць відповідача, суд зауважує, що жодного доказу на підтвердження зазначених обставин предсатвником відповідача не надано.

Крім цього, представником відповідача не надано жодного доказу на підтвердження обставин щодо розгляду заяви Національною поліцією України, яка за твердженням представника відповідача, була подана та зареєстрована.

За таких обставин, суд зазначає, що порядок та підстави проведення фактичної перевірки податковим органом було дотримано та здійснено у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому недопуск посадових осіб заявника до проведення перевірки був неправомірним.

Суд зауважує, що в разі наявності судового рішення про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту платник податків не позбавлений можливості звернутися із заявою про його припинення, якщо надалі наказ про проведення перевірки буде визнано незаконним.

Аналогічна правова позиція висловлена у Верховного Суду від 23.02.2023 у справі №640/17091/21.

Так, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23 лютого 2023 року у справі № 640/17091/21 вирішуючи питання про те, чи можна вважати, що подання платником податків позову про скасування наказу про проведення перевірки є спором про право в розумінні пункту 2 частини четвертої статті 283 КАС України при перевірці заяви контролюючого органу, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 283 КАС України, акцентував увагу, що оцінку обґрунтованості заперечень платника податків щодо правомірності проведення перевірки має надавати суд в межах здійснення превентивного контролю при реалізації податковими органами певних видів його повноважень, шляхом розгляду заяв податкових органів, передбачених частиною першою статті 283 КАС України. У таких справах адміністративний суд фактично є незалежним суб`єктом, який здійснює перевірку об`єктивності прийнятого контролюючим органом рішення, та одночасно, виконує завдання захисту прав платників податків від потенційно можливих зловживань з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно правового висновку судової палати, наявність спору про право в розумінні пункту 2 частини четвертої статті 283 КАС України має вбачатися саме на етапі вирішення питання про відкриття провадження у справі за заявою контролюючого органу, передбаченою частиною першою статті 283 КАС України. При цьому у справах за заявою контролюючого органу, передбаченою пунктом 2 частини першої статті 283 КАС України, заперечення платника податків щодо правомірності проведення податкової перевірки, які полягають у оскарженні відповідного наказу про її проведення чи дій контролюючого органу при її проведенні, не можуть розглядатися як «спір про право».

Щодо вимог про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків суд зазначає наступне.

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту органами державної податкової служби визначені статтею 94 Податкового кодексу України та Порядком застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 632 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 02.08.2017 за № 948/30816 (далі - Порядок № 632).

Пунктом 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Відповідно до п.п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Згідно з п. 94.3 ст. 94 Податкового кодексу України арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.

Пунктом 94.5 ст. 94 Податкового кодексу України передбачено, що арешт майна може бути повним або умовним.

Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов`язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном.

Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом (п. 94.10 ст. 94 ПК України).

Аналогічні норми передбачені Порядком № 632.

Аналізуючи наведені вище норми статті 94 Податкового кодексу України та Порядку № 632 суд дійшов висновку, що арешт майна платника податків може бути застосовано за наявності підстав, визначених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.

Так, податковим органом було прийнято рішення №1 від 28.05.2025 про застосування умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «П.Трейдінг» на підставі акту від 28.05.2025 №5417/26-15-07-07-00-17 (а.с. 19) та звернення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків (а.с. 8).

Оскільки судом встановлено, що відповідач відмовився від проведення перевірки, факт чого у встановлений ПК України спосіб, задокументований актом від 28.05.2025 №5417/26-15-07-07-00-17 (а.с. 19) та підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна платника податків відповідача у справі, адже його застосовано за наявності підстав, визначених пунктом 94.2 статті 94 ПК України.

Отже, розглянувши подані заявником документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, суд доходить висновку, що заява підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 8 статті 283 КАС України рішення суду у справах, визначених пунктами 1-4, 7 частини першої цієї статті, підлягає негайному виконанню. Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані сторонами протягом десяти днів з дня їх проголошення. Подання апеляційної скарги на рішення суду у справах, визначених пунктами 1-4, 7 частини першої цієї статті, не перешкоджає його виконанню.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що якщо в подальшому наказ про проведення перевірки буде визнано судом незаконним, платник податків не позбавлений можливості звернутися із заявою про припинення адміністративного арешту.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 283 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Заяву Головного управління ДПС у м. Києві про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна задовольнити.

Підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «П.Трейдінг» (07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Шлюзова, буд. 4, код ЄДРПОУ 30648477), застосованого на підставі рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 28.05.2025 №1.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Білоноженко М.А.