Герб України

Рішення від 02.06.2025 по справі 640/6194/22

Луганський окружний адміністративний суд

Новинка

ШІ-аналіз судового документа

Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.

Реєстрація

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

02 червня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/6194/22

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисіль С. В., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до Головного управління ДПС у Івано-Франківській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Фінансове управління виконавчого комітету Яремчанської міської ради, Яремчанська міська рада Івано-Франківської області, про визнання бездіяльності протиправною та стягнення надмірно сплаченого податку,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом Акціонерного товариство «Альфа-Банк» (далі позивач, АТ «Альфа-Банк») до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (далі відповідач-1, ГУ ДПС в Івано-Франківській області), Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області (далі відповідач-2, ГУ ДКСУ в Івано-Франківській області), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Фінансове управління виконавчого комітету Яремчанської міської ради, Яремчанська міська рада Івано-Франківської області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ГУ ДПС в Івано-Франківській області щодо підготовки та подання висновку про повернення АТ «Альфа-Банк» помилково сплаченої орендної плати за землю у розмірі 24664,70 грн;

- стягнути з місцевого бюджету Яремчанської міської територіальної громади у Івано- Франківській області в особі Яремчанська міська рада Івано-Франківської області, на користь АТ «Альфа-Банк» помилково сплачені кошти (плату за землю) у розмірі 24664,70 грн, шляхом зарахування коштів на рахунок: НОМЕР_1 , МФО банку: 300346, ідентифікаційний код 23494714.

Позовні вимоги АТ «Альфа-Банк» мотивовані тим, що 25 січня 2019 року між Акціонерним товариством «Укрсоцбанк» (далі Продавець) і ОСОБА_1 (далі Покупець) було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна (далі Договір), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Покальчуком І. М., зареєстрованого в реєстрі № 88. За умовами Договору Продавець передає у власність (продає), а Покупець приймає у власність (купує) нежитлову будівлю, загальною площею 933,2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (далі Майно). Майно знаходиться на земельній ділянці, загальною площею 0,0555 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2611000000:05:011:0191 (далі Земельна ділянка), цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель кредитно-фінансових установ, яка перебуває в оренді відповідно до Договору оренди, укладеного між Яремчанською міською радою Івано-Франківської області та АТ «Укрсоцбанк» від 02 листопада 2017 року. Відповідно до пункту 5.1 Договору вказано, що право власності на Майно, а саме право користування, володіння та розпорядження, припиняється у Продавця та переходить до Покупця відповідно до статті 334 Цивільного кодексу України з моменту державної реєстрації права власності Покупця на Майно відповідно до закону після повної оплати за цим Договором.

Позивач вказує, що Велика Палата Верховного Суду у справі № 263/6022/16-ц зазначила, що частина друга статті 120 ЗК України закріплює принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За приписом цієї частини визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на відповідні житловий будинок, будівлю чи споруду перехід права на земельну ділянку до нового набувача нерухомого майна відбувається в силу прямого припису закону, незалежно від волі органу, який уповноважений розпоряджатися земельною ділянкою. Іншими словами, з моменту переходу права власності на розташоване на земельній ділянці нерухоме майно до нового власника у правовідносинах користування земельною ділянкою, на якій знаходиться це майно, відбувається фактична заміна землекористувача: права й обов`язки землекористувача переходять до нового власника відповідного нерухомого майна. Отже, після переходу до позивача права власності на гараж договір оренди земельної ділянки, на якій розташоване це майно, припинив дію щодо минулого власника, однак діє на тих самих умовах стосовно позивача як нового власника гаража. З огляду на вказане щодо доводів касаційної скарги Велика Палата Верховного Суду зауважує, що на час прийняття оскарженого рішення договір оренди земельної ділянки, укладений Управлінням із минулим власником, був чинним, але не для останнього, а для позивача.

Отже, зобов`язання АТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», щодо сплати орендної плати за користування Земельною ділянкою припинено з 25 січня 2019 року у зв`язку з укладанням Договору та переходом обов`язку щодо сплати орендної плати до ОСОБА_1 .

Таким чином, на думку позивача, банк помилково сплачував плату за користування Земельною ділянкою у розмірі однакових щомісячних платежів на суму 8335,09 грн. За вказані місяці плата за землю була внесена згідно з такими платіжними дорученнями: від 22 лютого 2019 року № 0000504945 на суму 8335,09 грн, від 27 березня 2019 року № 0000508164 на суму 8335,09 грн, від 15 квітня 2019 року № 0000509951 на суму 8335,09 грн від 21 травня 2019 року № 0000513820 на суму 8335,09 грн.

На підставі вказаного позивач звернувся до податкового органу із заявою про повернення надміру сплачених платежів, зазначив підстави для повернення коштів, надав підтверджувальні документи, однак відповідач відмовив в поверненні коштів посилаючись на відсутність для цього правових підстав. На думку позивача, відмова в поверненні надміру сплачених коштів є протиправною, у зв`язку з чим він звернувся до суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог АТ «Альфа-Банк», ГУ ДПС в Івано-Франківській області у липні 2022 року подало відзив на позовну заяву, вказуючи на те, що сума нарахування земельного податку юридичної особи визначається (обчислюється) нею самостійно та зазначається у податковій декларації, так само як і уточнення грошових зобов`язань здійснюється юридичною особою самостійно.

19 лютого 2019 року АТ «Укрсоцбанк» подано звітну податкову декларацію з плати за землю (№ 9026433756), в якій задекларовано податкове зобов`язання з орендної плати за землю у розмірі 100021,05 грн. Декларація подана на підставі договору оренди земельної ділянки загальною площею 0,0555 га, укладеного з Яремчанською міською радою від 02 листопада 2017 року.

Рішенням сесії Яремчанської міської ради від 28 лютого 2019 року № 436-28/2019 розірвано договір оренди земельної ділянки між Яремчанською міською радою і АТ «Укрсоцбанк». Договір оренди припиняє свою дію з часу його реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Припинення права оренди зареєстровано АТ «Укрсоцбанк» 23 квітня 2019 року. У зв`язку із зазначеним, 03 червня 2019 року АТ «Укрсоцбанк» подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (№ 9114494804) та нараховано до зменшення податкове зобов`язання з орендної плати за землю з 23 квітня 2019 року на загальну суму 68903,28 грн.

Таким чином, АТ «Укрсоцбанк» правомірно задекларовано податкові зобов`язання з орендної плати за землю за період з 01 січня 2019 року по 22 квітня 2019 року.

Крім того, відповідач-1 вказує, що у цьому випадку у контролюючого органу відсутні підстави та повноваження для скасування самостійно задекларованих та сплачених податків АТ «Укрсоцбанк», що у свою чергу свідчить про відсутність на час звернення до суду із позовною заявою помилково чи надміру сплачених коштів і, відповідно, відсутня можливість повернення таких коштів.

З урахуванням вказаного ГУ ДПС в Івано-Франківській області просить відмовити у задоволенні позовних вимог АТ «Альфа-Банк».

На виконання положень Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399 справу передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року справу прийнято до провадження, розгляд справи продовжено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Крім того, судом щодо складу учасників справи суд зазначено, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань АТ «Альфа-Банк» перейменовано на Акціонерне товариство «Сенс Банк» (далі АТ «Сенс Банк»).

ГУ ДКСУ в Івано-Франківській області правом подати відзив на позовну заяву не скористалося.

Треті особи пояснення щодо позову або відзиву суду не надали.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено наступне.

АТ «Альфа-Банк» направило до ГУ ДПС в Івано-Франківській області звернення на отримання подання (висновку) про повернення помилково сплачених сум від 16 грудня 2021 року та просив повернути помилково сплачену АТ «Укрсоцбанк» плату за землю.

В указаній заяві АТ «Укрсоцбанк» просило повернути помилково перераховану плату за землю до УДКСУ у м. Івано-Франківськ у період з 22 лютого 2019 року по 21 травня 2019 року, що підтверджується наступними платіжними дорученнями: від 22 лютого 2019 року № 0000504945 на суму 8335,09 грн, від 27 березня 2019 року № 0000508164 на суму 8335,09 грн, від 15 квітня 2019 року № 0000509951 на суму 8335,09 грн. від 21 травня 2019 року № 0000513820 на суму 8335,09 грн.

Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області надано відповідь, в які зазначено: «Керуючись нормами пункту 287.1 статті 287 ПКУ власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році та враховуючи пункт 287.6 статті 287 ПКУ при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації (част. третя та четверта ст. 142 Земельного кодексу України). Офіційне визнання і підтвердження державою фактів припинення речових прав на нерухоме майно забезпечується шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі поданих документів (ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Таким чином, у разі припинення права постійного користування земельною ділянкою державної або комунальної власності у визначеному законодавством порядку, юридична особа сплачує земельний податок за фактичний період перебування землі у користуванні у поточному році, тобто до дати внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення права постійного користування земельною ділянкою.

19 лютого 2019 року ПАТ «Укрсоцбанк» (код ЄДРПОУ 00039019) подано звітну податкову декларацію з плати за землю (№ 9026433756), в якій задекларовано податкове зобов`язання з орендної плати за землю в сумі 100021,05 грн. Декларація подана на підставі договору оренди земельної ділянки загальною площею 0,0555 га укладеного з Яремчанською міською радою від 02 листопада 2017 року. Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно даний договір зареєстровано 11 грудня 2017 року за № 23925712. Рішенням сесії Яремчанської міської ради від 28 лютого 2019 року № 436-28/2019 та розірвано договір оренди земельної ділянки між Яремчанською міською радою ПАТ «Укрсоцбанк».

Договір оренди припиняє свою дію з моменту його реєстрації Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Припинення права оренди зареєстровано ПАТ «Укрсоцбанк» 23 квітня 2019 року.

У зв`язку із зазначеним, 03 червня 2019 року ПАТ «Укрсоцбанк» подано уточнюючу податкову декларацію плати за землю (№ 9114494804) та нараховано до зменшення податкове зобов`язання з орендної плати за землю з 23 квітня 2019 року на загальну суму 68903,28 грн.

Таким чином, ПАТ «Укрсоцбанк» правомірно задекларовано податкові зобов`язання з орендної плати за землю за період з 01 січня 2019 року по 22 квітня 2019 року.

Враховуючи вищезазначене та те, що станом на поточну дату в інтегрованій картці платника податку по коду платежу 18010600 (орендна плата з юридичних осіб) ПАТ «Укрсоцбанк» відсутня переплата, лист щодо повернення коштів в сумі 24664,70 грн залишено без виконання».

Не погодившись з відмовою податкового органу в поверненні помилкового сплачених платежів з плати за землю позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з наступного.

Пунктом 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі ПК України) визначено, що земельний податок це обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу) (підпункт 14.1.72); землекористувачі це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (підпункт 14.1.73); земельна ділянка це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами (підпункт 14.1.74); плата за землю це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147).

У підпункті 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що грошове зобов`язання платника податків це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

За положеннями підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 286.2 ПК України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з пунктом 269.1 статті 269 ПК України платники земельного податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) (підпункт 269.1.1); землекористувачі (підпункт 269.1.2).

Відповідно до підпункту 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПК України об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Пунктом 286.1 статті 286 ПК України визначено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (пункт 287.1 статті 287 ПК України).

Пунктом 287.6 статті 287 ПК України встановлено, що при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно з частинами першою і другою статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Таким чином, платником земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, які зобов`язані сплачувати земельний податок за земельні ділянки, що перебувають у їх власності або користуванні. Обов`язок сплачувати земельний податок виникає у власників земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачів з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У власника будівлі, споруди (їх частини) обов`язок зі сплати земельного податку за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), виникає з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 25 січня 2025 року у справі 0840/2884/18.

Судом установлено, що 25 січня 2019 року між АТ «Укрсоцбанк» (далі Продавець) і ОСОБА_1 (далі Покупець) було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна (далі Договір), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Покальчуком І. М., зареєстрованого в реєстрі № 88.

За умовами Договору Продавець передає у власність (продає), а Покупець приймає у власність (купує) нежитлову будівлю, загальною площею 933,2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (далі Майно). Майно знаходиться на земельній ділянці, загальною площею 0,0555 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2611000000:05:011:0191 (далі Земельна ділянка), цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель кредитно-фінансових установ, яка перебуває в оренді відповідно до Договору оренди, укладеного між Яремчанською міською радою Івано-Франківської області та АТ «Укрсоцбанк» від 02 листопада 2017 року.

Відповідно до пункту 5.1 Договору право власності на Майно, а саме право користування, володіння та розпорядження, припиняється у Продавця та переходить до Покупця відповідно до статті 334 Цивільного кодексу України з моменту державної реєстрації права власності Покупця на Майно відповідно до закону після повної оплати за цим Договором.

Разом з цим, як видно з відповіді податкового органу, що не спростовано позивачем, рішенням сесії Яремчанської міської ради від 28 лютого 2019 року № 436-28/2019 розірвано договір оренди земельної ділянки, укладений між Яремчанською міською радою і АТ «Укрсоцбанк».

Договір оренди припиняє свою дію з моменту його реєстрації Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Припинення права оренди зареєстровано АТ «Укрсоцбанк» 23 квітня 2019 року.

Отже, встановлені обставини справи свідчать, що у період з січня 2019 року по 23 квітня 2019 року саме позивач був користувачем земельної ділянки відповідно до Договору оренди, укладеного між Яремчанською міською радою Івано-Франківської області і АТ «Укрсоцбанк» від 02 листопада 2017 року, відтак саме позивач повинен був вносити плату за землю за період з січня по квітень 2019 року.

Відтак, на думку суду, твердження позивача про помилкову сплату ним плати за землю за період з січня по квітень 2019 року не знаходить свого підтвердження під час розгляду справи. Натомість судом установлено, що саме позивач був користувачем земельної ділянки, його право було зареєстроване протягом вказаного часу, відтак саме він повинен був сплачувати відповідні грошові зобов`язання.

За положеннями підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 ПК України (в редакції на момент виникнення спірних відносин) платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом. Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань визначені у статті 43 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 43.1 статті 43 ПК України надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику податків.

Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (пункт 43.3 статті 43 ПК України).

Оскільки платежі, сплачені в рахунок плати за землю як користувачем земельної ділянки не мають статусу помилково сплачених, у відповідачів відповідно не виникло обов`язку по поверненню коштів з державного бюджету.

Суд звертає увагу, що як на підставу для повернення коштів позивач як заяві про повернення кошті, так і в позові посилається на позицію Великої Палати Верховного Суду у справі 263/6022/16-ц, в якій зазначено: «частина друга статті 120 ЗК України закріплює принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За приписом цієї частини визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на відповідні житловий будинок, будівлю чи споруду перехід права на земельну ділянку до нового набувача нерухомого майна відбувається в силу прямого припису закону, незалежно від волі органу, який уповноважений розпоряджатися земельною ділянкою. Іншими словами, з моменту переходу права власності на розташоване на земельній ділянці нерухоме майно до нового власника у правовідносинах користування земельною ділянкою, на якій знаходиться це майно, відбувається фактична заміна землекористувача: права й обов`язки землекористувача переходять до нового власника відповідного нерухомого майна. Отже, після переходу до позивача права власності на гараж договір оренди земельної ділянки, на якій розташоване це майно, припинив дію щодо минулого власника, однак діє на тих самих умовах стосовно позивача як нового власника гаража. З огляду на вказане щодо доводів касаційної скарги Велика Палата Верховного Суду зауважує, що на час прийняття оскарженого рішення договір оренди земельної ділянки, укладений Управлінням із минулим власником, був чинним, але не для останнього, а для позивача.».

Однак, суд зазначає, що посилання позивача на вказані правові висновки Великої Палати Верховного Суду є безпідставними, оскільки правовідносини у справі № 263/6022/16-ц не є релевантними до правовідносин, які виникли у цій справі. Так, у справі № 263/6022/16-ц Велика Палата Верховного Суду надана оцінка спірним відносинам щодо зобов`язання місцевої ради винести на розгляд чергової сесії та повторно розглянути питання цивільно-правової характеру про надання позивачеві земельної ділянки в оренду строком на 10 років із земель житлової та громадської забудови з розміром орендної плати на рівні 3 % від її грошової оцінки для будівництва індивідуальних гаражів (обслуговування капітального гаража), при цьому, оцінки положенням статті 287 ПК України, та обґрунтованості сплати користувачем плати за землю, після переходу права власності на будівлю Велика Палата Верховного Суду в указаній справі не надавалась.

Відтак, висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 263/6022/16-ц не можуть бути враховані під час розгляду цієї справи.

З урахуванням вказаного, суд дійшов висновку, що підстави для задоволення позовних вимог АТ «Альфа-Банк» відсутні.

Відповідно до приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, за відсутності доказів понесення судових витрат відповідачем, підстав для їх розподілу немає.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову Акціонерного товариства «Сенс Банк» (ідентифікаційний код 23494714, місцезнаходження: вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ, 03150) до Головного управління ДПС у Івано-Франківській області (ідентифікаційний код 43968084, місцезнаходження: вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018), Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код 37951998, місцезнаходження: вул. Дністровська, 14, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Фінансове управління виконавчого комітету Яремчанської міської ради (ідентифікаційний код 20555668, місцезнаходження: вул. Свободи, 266, м. Яремче, Івано-Франківська область, 78500), Яремчанська міська рада Івано-Франківської області (ідентифікаційний код 33309833, місцезнаходження: вул. Свободи, 266, м. Яремче, Івано-Франківська область, 78501), про визнання бездіяльності протиправною та стягнення надмірно сплаченого податку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.В. Кисіль

СудЛуганський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення02.06.2025
Оприлюднено04.06.2025
Номер документу127800213
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них плати за землю

Судовий реєстр по справі —640/6194/22

Ухвала від 23.06.2025

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Коротких Андрій Юрійович

Рішення від 02.06.2025

Адміністративне

Луганський окружний адміністративний суд

С.В. Кисіль

Ухвала від 20.02.2025

Адміністративне

Луганський окружний адміністративний суд

С.В. Кисіль

Ухвала від 12.05.2022

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Балась Т.П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні