Рішення від 30.05.2025 по справі 826/2084/17

Справа № 826/2084/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2025 рокум. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Радчука А.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромолпром" (адреса: проспект 40-річчя Жовтня, 120, корп. 1, м. Київ, 03127, код ЄДРПОУ 34181215) до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС (код ЄДРПОУ 44116011; адреса: вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Окружного адміністративного суду м. Києва перебувала адміністративна справа №826/2084/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромолпром" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому позивач просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 2502615147, №2512615147 від 17.11.2016 р., прийняті Головним управлінням ДФС у м. Києві.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.02.2017 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2017 року зупинено провадження у справі №826/2084/17 до набрання законної сили судовим рішенням Оболонського районного суду м. Києва у справі №756/11659/16-к.

15.12.2022 року набрав чинності Закон України №2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 (далі - Закон № 2825-IX), за приписами ст. 1, 2 якого ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва та утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На виконання вимог Закону України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду щодо забезпечення розгляду адміністративних справ (далі - Закон) наказом ДСА України від 16.09.2024 №399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок №399).

Пунктами 4-7 Порядку №399 визначено, що на розгляд та вирішення судам підлягають передачі судові справи, які нерозглянуті ОАСК та передані до КОАС, але до набрання чинності Законом, не розподілені між суддями. Матеріали щодо розгляду та вирішення окремих процесуальних питань у межах нерозглянутих судових справ підлягають передачі до судів, визначених у результаті автоматизованого розподілу судових справ між судами, проведеного відповідно до правил, установлених цим Порядком. Судові справи, вказані у переліку, які підлягають передачі судам, мають бути зареєстровані в базі даних. Перелік складається відповідальною особою протягом семи робочих днів після опублікування цього Порядку за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку, та формується в електронній формі із застосуванням КЕП.

На виконання положень Закону № 2825-IX та відповідно до Порядку № 399, матеріали адміністративної справи №826/2084/17 передано на розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями Одеського окружного адміністративного суду, справа №826/2084/17 передана судді Радчуку А.А.

Згідно даних автоматизованої документообігу Діловодство спеціалізованого суду, судове рішення по суті в адміністративній справі №826/2084/17 не ухвалено.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 року прийнято до провадження справу №826/2084/17; поновлено провадження у справі №826/2084/17; замінено відповідача - Головне управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980) на його правонаступника Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС (код ЄДРПОУ 44116011); розгляд адміністративної справи №826/2084/17 розпочато спочатку зі стадії відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Позов обґрунтований тим, що у період з 21.10.2016 р. по 27.10.2016 р. ГУ ДФС у м. Києві було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Агромолпром» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Вілінтар Буд» та ТОВ «Вітекс Інвест Плюс» за період з 01.01.2015 по 31.07.2016 рр. За результатами перевірки було складено Акт №180/26-15-14-07-02-10/34181215 від 03.11.2016 р., на підставі якого податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення № 2512615147 від 17.11.2016 р., яким позивачу було зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість - 91 833,00 гривень, та № 2502615147 від 17.11.2016 р., яким позивачу було збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 303 183,00 гривень в тому числі: за основним платежем податок на додану вартість 242 546 гривень, за штрафними санкціями 60 637 гривень.

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями № 2502615147 та №2512615147 від 17.11.2016 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.

У своїх доводах позивач посилається на те, що ТОВ «Агромолпром» мало господарські взаємовідносини з ТОВ «Вілінтар Буд», що підтверджується Договором на виконання робіт №38 від 01.04.2016 року. Відповідно до умов зазначеного договору Виконавець (ТОВ «Вілінтар Буд») надавав Замовнику (ТОВ «Агромолпром») наступні послуги, зокрема: здійснити поставку обладнання, комплектуючих, запасних частин, матеріалів та провести ремонт фасувального автомату. Обладнання, запасні частини та комплектуючі поставлялися на умовах DAP (Франко склад Замовника) згідно офіційних правил тлумачення торгівельних термінів Міжнагодної торгової палати Інкотермс 2010 (м. Українка, вул. Промислова).

Також ТОВ «Агромолпром» мало господарські взаємовідносини з ТОВ «Вітекс Інвест Плюс», що підтверджується Договором поставки №36 від 01.03.2016 року. Відповідно до умов зазначеного договору Постачальник (ТОВ «Вітекс Інвест Плюс») зобов`язався поставити та передати у власність Покупцю (ТОВ «Агромолпром») товар відповідно до замовлення Покупця, а Покупець зобов`язується приймати товар та оплачувати його за цінами Постачальника на умовах цього Договору.

З метою погодження номенклатури, кількості та вартості товарів та послуг, що повинні були бути поставлення за вищезазначеними договорами, ТОВ «Вітекс Інвест Плюс» та ТОВ «Вілінтар Буд» виставили позивачу відповідні рахунки-фактури.

Як зазначає позивач, виконання зазначених Договору поставки №36 від 01.03.2016 року та Договору на виконання робіт №38 від 01.04.2016 року, а саме поставка товарів та надання послуг підтверджується відповідними видатковими накладними №ВТ-00016 від 10.03.2016, №ВТ- 00017 від 11.03.2016, №ВТ-00018 від 11.03.2016, №ВТ-00025 від 21.03.2016, №ВТ-00028 від 23.03.2016, №ВТ-00033 від 28.03.2016, виписаними ТОВ «Вітекс Інвест Плюс» на загальну суму 1 625 336,40 грн. в тому числі ПДВ 270 889,33 грн., та видатковою накладною №ВІ- 00017 від 18.04.2016 та Актом здачі-приймання робіт №ОУ-14 від 12.04.2016, виписаними ТОВ «Вілінтар Буд» на загальну суму 380 940,00 грн. в тому числі ПДВ 63 490,00 грн. ТОВ «Агромолпром» повністю розрахувалося з ТОВ «Вілінтар Буд» та ТОВ «Вітекс Інвест Плюс» за придбані товари та надані послуги, що підтверджується платіжними дорученнями.

Відповідно до п. 201.1, п. 201.7 ст. 201 ПК України, ТОВ «Вілінтар Буд» та ТОВ «Вітекс Інвест Плюс» після передання товару та послуг склали податкові накладні №16 від 10.03.2016 р., №17 від 11.03.2016 р., №18 від 11.03.2016 р., №25 від 21.03.2016 р., №28 від 23.03.2016 р., №33 від 28.03.2016, №14 від 12.04.2016 р., №17 від 18.04.2016 р. на загальну суму ПДВ 334 379,33 грн. Зазначені податкові накладні зареєстровані контрагентами в ЄРПН, а суми ПДВ включені позивачем до складу податкового кредиту.

На переконання позивача, зазначені обставини та документи свідчать про виконання ТОВ «Вілінтар Буд», ТОВ «Вітекс Інвест Плюс» та ТОВ «Агромолпром» своїх договірних зобов`язань щодо придбання товарів та послуг у повному обсязі, а також свідчить про зміни в структурі активів та зобов`язань ТОВ «Агромолпром», що доводить реальність проведених господарських операцій та не дають підстав для сумнівів щодо фактичності їх здійснення.

Позивач стверджує, що надані ним первинні бухгалтерські документи відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а податкові накладні приписам пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Також позивач посилався на те, що висновки відповідача про порушення позивачем норм податкового законодавства ґрунтуються виключно на наявності Вироку по кримінальному провадженню за обвинуваченням директора ТОВ «Вілінтар Буд» за ч. 1 ст. 205 КК України та наявності протоколу допиту свідка - засновника та директора ТОВ «Вітекс Інвест Плюс» ОСОБА_1 , у якому вона начебто зазначила, що немає відношення до діяльності цього товариства, не стосуються предмету доказування даної адміністративної справи, оскільки відповідно до ст. 72 КАС України, обов`язковість вироку в кримінальній справі поширюється саме на відомості про особу, щодо якої ухвалено відповідний вирок, тобто щодо засудженого, а не щодо інших осіб. Водночас у межах спірних правовідносин не розглядається справа про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок суду, тобто директора ТОВ «Вілінтар Буд». Таким чином, вирок у кримінальній справі, на який посилається податковий орган, який винесений по відношенню до посадової особи контрагента позивача, не має преюдиційного значення в розумінні ст. 72 КАС України у зазначеному спорі.

Крім того, позивач переконував, що покупець не може нести відповідальність, як за несплату податків продавцем, так і за фіктивність його діяльності, доки не буде доведено у встановленому законом порядку умисел покупця на вчинення протиправних дій направлених на ухилення від сплати податків.

У матеріалах справи наявні заперечення Головного управління ДФС у м. Києві на адміністративний позов.

Відповідач проти задоволення позову заперечує. Зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені на підставі акту від 03.11.2016 № 180/26-15-14-07-02-10/34181215 «Про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Агромолпром", з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Вілінтар Буд» (код 40243845), ТОВ «Вітекс Інвест Плюс» (код 39928957) за період з 01.01.2015 по 31.07.2016. Перевіркою встановлено, що ТОВ «Агромолпром» декларувало взаємовідносини з ТОВ «Вілінтар буд» (код 40243845) та ТОВ «Вітекс інвест плюс» (код 39928957) в березні та квітні 2016 року.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «Вілінтар буд» відповідач зазначив, що його директор та засновник ОСОБА_2 , згідно вироку Печерського районного суду м. Києва від 15.09.2016 по справі №757/30631/16-к, визнаний винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ст. 27 ч. 5, ст. 205 ч. 1, ст. 358 ч. 1 КК України. Крім того, в документах, які були надані до перевірки, не можливо встановити, хто саме здійснював ремонт фасувального автомата з працівників ТОВ «Вілінтар Буд», так як Товариство, згідно баз даних ДФС не подавало звіт за формою 1ДФ. Не можливо встановити, яким чином ТОВ «Вілінтар Буд» могло надавати послуги ТОВ «Агромолпром», оскільки не зрозуміло хто підписував документи та виконував роботи. Таким чином, фактично ТОВ «Вілінтар Буд» займалося документальним оформленням транзитних операцій з метою формування схемного кредиту на адресу контрагентів-покупців з метою ухилення останніх від оподаткування.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «Вітекс Інвест Плюс», відповідач зазначив, що до ГУ ДФС у м. Києві надійшла Ухвала Оболонського районного суду м. Києва від 26.09.2016 у справі № 756/11659/16-к, що винесена під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №32016100050000055, внесеного до ЄРДР від 30.06.2016 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205, ч. 5 ст.27, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 212 КК України. У ході досудового розслідування встановлено, що будучи допитаним по зазначеному кримінальному провадженню засновник та директор ТОВ «Вітекс Інвест Плюс» (код 39928957) гр. ОСОБА_1 повідомила, що їй не відомо про ТОВ «Вітекс Інвест Плюс», угоди не укладала, документи не підписувала. У зв`язку з викладеним відповідач висновує, що неможливо встановити яким чином ТОВ «Вітекс Інвест Плюс» могло відвантажувати товари ТОВ «Агромолпром», оскільки не зрозуміло хто відвантажував та перевозив товари, не встановлено хто підписував документи. Таким чином, фактично ТОВ «Вітекс Інвест Плюс» займалося документальним оформленням транзитних операцій з метою формування схемного кредиту на адресу контрагентів-покупців з метою ухилення останніх від оподаткування.

ТОВ «Агромолпром» до перевірки не надано будь яких належним чином оформлених, відповідно до вимог законодавства України документів, які підтверджують факт транспортування товару. Відтак, за операціями поставки товару та надання послуг лише оформлювались окремі первинні документи з метою створення зовнішніх ознак фактичного здійснення операцій та правомірності формування сум податкового кредиту, наслідком чого є отримання ТОВ «Агромолпром» необґрунтованої податкової вигоди у вигляді сум податкового кредиту з ПДВ.

Враховуючи вищезазначене, відповідач стверджує, що ТОВ «Агромолпром» безпідставно включило до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.03.2016 по 31.07.2016 року суму 334 379 грн., за рахунок податкових накладних, виписаних ТОВ «Вілінтар Буд» (код 40243845) за квітень 2016 року в сумі 63 490 грн., та ТОВ «Вітекс Інвест Плюс» (код 39928957) за березень 2016 року в сумі 270 889 грн. ТОВ «Агромолпром» не підтверджено відображення у податковому обліку здійснення господарських операцій з придбання товарів та послуг від підприємств-контрагентів ТОВ «Вілінтар Буд» (код 40243845), ТОВ «Вітекс Інвест Плюс» (код 39928957), чим порушено п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

Під час розгляду справи в Одеському окружному адміністративному суді сторони не надали інших заяв по суті справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОМОЛПРОМ» (далі ТОВ «АГРОМОЛПРОМ»), код ЄДРПОУ 34181215, зареєстроване юридичною особою 13.03.2006 року; є платником податку на додану вартість.

Основним видом діяльності ТОВ «АГРОМОЛПРОМ» за КВЕД є: 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту.

Наказом Головного управління ДФС у м. Києві від 13.10.2016 року №6418, відповідно до вимог пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, на виконання ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 26.09.2016 у справі № 756/11659/16-к, що винесена під час здійснення досудового розслідування по кримінальному провадженні № 32016100050000055, внесеного до ЄРДР від 30.06.2016 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205, ч. 5 ст.27, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 212 КК України, призначено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "АГРОМОЛПРОМ" (код 34181215) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, повноти нарахування та своєчасності сплати податків при взаємовідносинах з ТОВ "ВІЛІНТАР БУД" (код 40243845), ТОВ "ВІТЕКС ІНВЕСТ ПЛЮС" (код 39928957) за період з 01.01.2015 по 31.07.2016, тривалістю 5 робочих днів з 21.10.2016.

Згідно направлення на перевірку від 21.10.2016 року №754/26-15-14-07-02, службове посвідчення, направлення та копію наказу від 13.10.2016 року №6418 вручено директору ТОВ «АГРОМОЛПРОМ» 21.10.2016 року.

У період з 21.10.2016 по 27.10.2016 рр. на підставі направлення ГУ ДФС у м. Києві від 21.10.2016 №754/26-15-14-07-02, посадовими особами ГУ ДФС у м. Києві на підставі п.п.78.1.11. п.78.1, ст. 78 Податкового кодексу України та згідно наказу ГУ ДФС у м. Києві від 13.10.2016 №6418 проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромолпром» з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово господарським взаємовідносинам з ТОВ «Вілінтар буд» (код 40243845) та ТОВ «Вітекс інвест плюс» (код 39928957) за період з 01.01.2015 по 31.07.2016.

Перевірку проведено з відома та в присутності в.о. ген. директора Маслової Ю.В.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 03.11.2016 року № 180/26-15-14-07-02-10/34181215.

Відповідно до акту, перевіркою питань правильності обчислення та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість по фінансово-господарських взаємовідносинах ТОВ «Агромолпром» з ТОВ «Вілінтар Буд» (код 40243845) та ТОВ «Вітекс Інвест Плюс» (код 39928957) за період з 01.03.2016 по 31.07.2016 встановлено порушення п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження податку на додану вартість, що сплачується до державного бюджету за березень 2016 року в сумі 242 546 грн., та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за квітень 2016 року в сумі 91 833 гривень.

На підставі висновків акту перевірки від 03.11.2016 року № 180/26-15-14-07-02-10/34181215, Головним управлінням ДФС у м. Києві прийняті податкові повідомлення-рішення:

№ 2502615147 від 17.11.2016 року про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму у розмірі 303 183,00 грн., з яких 242 546,00 грн. за податковим зобов`язанням та 60 637,00 грн. за штрафними санкціями;

№ 2512615147 від 17.11.2016 року про зменшення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту, на суму у розмірі 91 833,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом з підстав наведених в адміністративному позові.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Податковий кодекс України).

Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків, зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Як визначено у пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У силу вимог підпунктів а та б підпункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є, зокрема, операції платників податків з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно із абзацами першим-третім пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду, згідно вимог п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Документом, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, є первинний документ, який складається під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Статтями 1, 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні на даних бухгалтерського обліку базуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності.

Отже, первинні документи по відображенню господарської операції є підставою й для податкового обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, перевірку позивача проведено з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Вілінтар Буд» (код 40243845) та ТОВ «Вітекс Інвест Плюс» (код 39928957) за період з 01.01.2015 по 31.07.2016.

Судом встановлено, що 01.03.2016 року між ТОВ «АГРОМОЛПРОМ» (Покупець) та TOB «Вітекс Інвест Плюс» (Постачальник) укладений Договір поставки №36. За умовами цього Договору Постачальник зобов`язується поставляти та передавати у власність Покупця товар відповідно до замовлення, а Покупець зобов`язується приймати товар та сплачувати його за цінами Постачальника на умовах даного Договору. Замовлення Покупця оформляється в усній чи письмовій формі і може передаватися Постачальнику факсом, телеграмою чи іншим чином. На підставі отриманого замовлення Постачальник виписує Рахунок-Фактуру на кожну окрему партію товару.

На підтвердження поставки товару за Договором поставки №36 від 01.03.2016 року, позивачем надавались до податкового органу, а також до суду копії Рахунків-Фактур №СФ-1003/1 від 10.03.2016, №СФ-1103/1 від 11.03.2016, №СФ-1103/2 від 11.03.2016, №СФ-2103/1 від 21.03.2016, №СФ-2303/1 від 23.03.2016, №СФ-2803/1 від 28.03.2016, а також видаткових накладних №ВТ-00016 від 10.03.2016, №ВТ-00017 від 11.03.2016, №ВТ-00018 від 11.03.2016, №ВТ-00025 від 21.03.2016, №ВТ-00028 від 23.03.2016, №ВТ-00033 від 28.03.2016.

У свою чергу, TOB «Вітекс Інвест Плюс», як Постачальником, зареєстровані в ЄРПН податкові накладні №16 від 10.03.2016, №17 та №18 від 11.03.2016, №25 від 21.03.2016, №28 від 23.03.2016, №33 від 28.03.2016.

На підтвердження оплати за поставлений товар позивач надав платіжні доручення №63 від 14.03.2016 р., №64 від 14.03.2016 р., №66 від 14.03.2016 р., №68 від 15.03.2016 р., №76 від 18.03.2016 р., №77 від 18.03.2016 р.. №78 від 18.03.2016 р., №79 від 18.03.2016 р., №87 від 07.04.2016 р., №93 від 13.04.2016 р., №108 від 19.04.2016 р., №125 від 11.05.2016 р.

В акті перевірки від 03.11.2016 року № 180/26-15-14-07-02-10/34181215 зазначено, що ТОВ «Вітекс Інвест Плюс» займалося документальним оформленням транзитних операцій з метою формування схемного кредиту на адресу контрагентів-покупців з метою ухилення останніх від оподаткування.

Такі висновки відповідача обґрунтовані в акті перевірки тим, що до ГУ ДФС у м. Києві надійшла Ухвала Оболонського районного суду м. Києва від 26.09.2016 у справі № 756/11659/16-к, що винесена під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №32016100050000055, внесеного до ЄРДР від 30.06.2016 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205, ч. 5 ст.27, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 212 КК України. Відповідно до зазначеної ухвали встановлено, що в Головному управлінні ДФС у Київській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32016100050000055 від 30.06.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 205, ч. 5 ст.27, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 212 КК України з опитування ряду фізичних осіб. Також, в ході досудового розслідування встановлено, що будучи допитаним по зазначеному кримінальному провадженню засновник та директор ТОВ «Вітекс Інвест Плюс» (код 39928957) гр. ОСОБА_1 повідомила, що їй не відомо про діяльність ТОВ «Вітекс Інвест Плюс».

Разом з ухвалою надано протокол допиту свідка засновника, директора та головного бухгалтера ТОВ «Вітекс Інвест Плюс» в одній особі, гр. ОСОБА_1 від 25.04.2016, що складений о/у з ВОСА ПДВ ОУ ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві лейтенантом податкової міліції Гончаренком О.Д., згідно якого вона дала показання: «...угоди від імені (як керівник, представник тощо) в інтересах ТОВ «Вітекс Інвест Плюс» не укладала, будь-які фінансово-господарські документи не підписувала, звітні документи до контролюючих органів не подавала, документи, пов`язані з передачею корпоративних прав не підписувала, довіреності, які б дозволяли іншим особам діяти від імені та в інтересах ТОВ «Вітекс Інвест Плюс» не видавала, не володію відомостями про факти протиправної діяльності товариства.».

Як наслідок, не можливо встановити яким чином ТОВ «Вітекс Інвест Плюс» могло відвантажувати товари ТОВ «Агромолпром», оскільки не зрозуміло хто відвантажував та перевозив товари, та не встановлено хто підписував документи.

Судом встановлено, що 01.04.2016 року між ТОВ «АГРОМОЛПРОМ» (Замовник) та TOB «Вілінтар буд» (Виконавець) укладений Договір на виконання робіт №38. За умовами цього Договору Виконавець зобов`язується надати Замовнику наступні послуги, зокрема: на поставку обладнання, комплектуючих, запчастин, матеріалу, ремонт, виготовлення комплектуючих, комплектація обладнання, монтаж і пусконалагоджувальні роботи, а Замовник зобов`язаний прийняти вказані послуги та оплатити їх на умовах та у порядку зазначених у цьому Договорі.

На підтвердження надання послуг за Договором №38 від 01.04.2016 року, позивачем надавались до податкового органу, а також до суду копії Рахунку-фактури №ВІ-1204 від 12.04.2016, акту передачі давальницької сировини для ремонту фасувального автомату від 04.04.2016, акту №ОУ-14 здачі-прийняття робіт від 12.04.2016; Рахунку-фактури №ВІ-1804 від 18.04.2016, видаткової накладної №ВІ-00017 від 18.04.2016.

У свою чергу, TOB «Вілінтар Буд», як Продавцем, зареєстровано в ЄРПН податкові накладні № 14 від 12.04.2016 та № 17 від 18.04.2016.

На підтвердження оплати за отримані послуги позивач надав платіжне доручення №117 від 27.04.2016, а також повідомлення про відступлення права вимоги від 29.04.2016, передане TOB «Вілінтар Буд» на користь ПП «ЕМЕКСІ» за Договором №38 від 01.04.2016 року.

В акті перевірки від 03.11.2016 року № 180/26-15-14-07-02-10/34181215 зазначено, що ТОВ «Вілінтар Буд» займалося документальним оформленням транзитних операцій з метою формування схемного кредиту на адресу контрагентів-покупців з метою ухилення останніх від оподаткування.

Такі висновки відповідача обґрунтовані в акті перевірки тим, що до ГУ ДФС у м. Києві надійшла Ухвала Оболонського районного суду м. Києва від 26.09.2016 у справі № 756/11659/16-к, що винесена під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №32016100050000055, внесеного до ЄРДР від 30.06.2016 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205, ч. 5 ст.27, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 212 КК України. Відповідно до зазначеної ухвали встановлено, що в Головному управлінні ДФС у Київській області знаходяться матеріали кримінального, провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №№32016100050000055 від 30.06.2016. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 205, ч. 5 ст.27, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 212 КК України з опитування ряду фізичних осіб. Також, в ході досудового розслідування встановлено, що будучи допитаним по зазначеному кримінальному провадженню засновник та директор ТОВ «Вілінтар Буд» (код 40243845) гр. ОСОБА_2 повідомив, що зареєстрував ряд підприємств серед яких ТОВ «Вілінтар Буд», знав, що створює підприємства без наміру займатися фінансово-господарської діяльністю.

Разом з ухвалою надано протокол допиту свідка засновника, директора та головного бухгалтера ТОВ «Вілінтар Буд» в одній особі, гр. ОСОБА_2 від 01.06.2016, що складений старшим слідчим з СВ ФР ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві капітаном податкової міліції ОСОБА_3 , згідно якого він дав показання: «...за грошову нагороду я зареєстрував ряд підприємств на своє ім`я без мети займатися фінансово- господарською діяльністю. Хто буде представляти мої інтереси при реєстрації підприємств в органах державної влади, ДПІ, пенсійному фонді та інших необхідних установах мені не відомо. Декларації податкової звітності до ДПІ м. Києва я не подавав, а також не підписував. Статутний фонд не формував та не вносив до нього ніяких грошових коштів та матеріальних цінностей. Свідоцтво платника ПДВ не отримував. Співробітників на підприємство не призначав, продаж товарів, послуг в адресу контрагентів не здійснював.».

Згідно вироку Печерського районного суду M. Києва від 15.09.2016 по справі №757/30631/16-к встановлено, що ОСОБА_2 своїми умисними діями, які виразились у посібництві у фіктивному підприємництві, тобто придбанні суб`єкта підприємницької діяльності та підробленні офіційного документа, який видасться підприємством, і який надає права з метою використання його іншою особою та збут такого документа. Згідно вироку ОСОБА_2 , визнано винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ст. 27 ч. 5, ст. 205 ч. 1, ст. 358 ч. 1 КК України і призначено покарання за ст. 27 ч. 5, ст.205 ч. 1 КК України.

Крім того, в документах, які були надані до перевірки, не можливо встановити, хто саме здійснював ремонт фасувального автомата з працівників ТОВ «Вілінтар Буд», так як Товариство, згідно баз даних ДФС, не подавало звіт за формою 1ДФФ.

Як наслідок, не можливо встановити яким чином ТОВ «Вілінтар Буд» могло надавати послуги ТОВ «Агромолпром», оскільки не зрозуміло хто підписував документи та виконував роботи.

З цих підстав відповідач висновував про порушення позивачем п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України при взаємовідносинах з ТОВ «Вілінтар Буд» (код 40243845) та ТОВ «Вітекс Інвест Плюс» (код 39928957), внаслідок чого встановлено заниження податку на додану вартість, що сплачується до державного бюджету за березень 2016 року в сумі 242 546 грн., та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за квітень 2016 року в сумі 91 833 гривень.

Натомість, позивач з такими висновками контролюючого органу не погоджується, вказуючи на те, що господарські взаємовідносини з контрагентами є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, які надавались до перевірки.

Надаючи оцінку наведеним обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності з ч. 2 ст. 74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Як встановлено судом, висновки акту перевірки від 03.11.2016 року № 180/26-15-14-07-02-10/34181215 про порушення позивачем п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України при взаємовідносинах з ТОВ «Вілінтар Буд» (код 40243845) та ТОВ «Вітекс Інвест Плюс» ґрунтуються на наявності Вироку по кримінальному провадженню за обвинуваченням директора ТОВ «Вілінтар Буд» за ч. 1 ст. 205 КК України та наявності протоколу допиту свідка - засновника та директора ТОВ «Вітекс Інвест Плюс» ОСОБА_1 , у якому вона заперечила відношення до діяльності цього товариства.

Верховний Суд України постановами від 20 січня, 22 березня, 12 та 26 квітня, 14 червня 2016 року (№№ 21-4953а15, 21-170а16, 21-3270а15, 21-4976а15, 21-1318а16 відповідно) скасував рішення судів попередніх інстанцій, а справи направив на новий розгляд до судів першої інстанції через неналежне з`ясування всіх обставин у справах щодо наданих відповідачами доказів фіктивності господарських операцій між позивачами та їх контрагентами з огляду на необхідність повного встановлення обставин справ та дотримання принципу офіційного з`ясування обставин справ.

Так, у постанові від 20 січня 2016 року Верховний Суд України дійшов такого висновку: оскільки відповідач надав пояснення посадових осіб контрагентів, які заперечують свою участь у веденні господарської діяльності, складанні та підписанні відповідних документів, суди некритично віднеслися до оцінки доказів щодо підтвердження реальності господарських операцій, не дотримавшись принципу офіційного з`ясування обставин справи.

У постанові від 22 березня 2016 року Верховний Суд України дійшов висновку про те, що не можуть залишатися неврахованими судами обставини щодо наявності кримінального провадження, порушеного стосовно позивача за ознаками злочину, передбаченого частиною третьою статті 212 КК, у якому є протокол допиту свідка, яка є одночасно директором, головним бухгалтером та засновником контрагента позивача і заперечує свою причетність до ведення господарської діяльності підприємства, в тому числі й щодо складання первинних документів. Крім того, показання свідка підтверджуються й висновками почеркознавчої експертизи, призначеної в рамках цього кримінального провадження. За таких обставин суди попередніх інстанцій без належного з`ясування фактичних обставин справи передчасно дійшли висновку, що позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень є обґрунтованими.

Як встановлено податковим органом у межах спірних правовідносин, вироком Печерського районного суду м. Києва від 15.09.2016 по справі №757/30631/16-к встановлено, що ОСОБА_2 своїми умисними діями, які виразились у посібництві у фіктивному підприємництві, тобто придбанні суб`єкта підприємницької діяльності та підробленні офіційного документа, який видасться підприємством, і який надає права з метою використання його іншою особою та збут такого документа. Згідно вироку ОСОБА_2 визнано винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ст. 27 ч. 5, ст. 205 ч. 1, ст. 358 ч. 1 КК України і призначено покарання за ст. 27 ч. 5, ст.205 ч. 1 КК України.

Ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 26.09.2016 у справі № 756/11659/16-к, що набрала законної сили, задоволено клопотання старшого слідчого СВ ФР ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві та надано дозвіл на призначення документальної позапланової перевірки, серед інших, ТОВ «Агромолпром» (код ЄДРПОУ 34181215) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, повноти нарахування та своєчасності сплати податків при взаємовідносинах з ТОВ «ВІТЕКС ІНВЕСТ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 39928957) за період з 01.01.2015 по 31.07.2016, проведення якої доручено ГУ ДФС у місті Києві.

Разом з ухвалою надано протокол допиту свідка засновника, директора та головного бухгалтера ТОВ «Вітекс Інвест Плюс» в одній особі, гр. ОСОБА_1 від 25.04.2016, що складений о/у з ВОСА ПДВ ОУ ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві лейтенантом податкової міліції Гончаренком О.Д., згідно якого вона дала показання: «...угоди від імені (як керівник, представник тощо) в інтересах ТОВ «Вітекс Інвест Плюс» не укладала, будь-які фінансово-господарські документи не підписувала, звітні документи до контролюючих органів не подавала, документи, пов`язані з передачею корпоративних прав не підписувала, довіреності, які б дозволяли іншим особам діяти від імені та в інтересах ТОВ «Вітекс Інвест Плюс» не видавала, не володію відомостями про факти протиправної діяльності товариства.».

Вирішуючи спірні правовідносини, враховуючи період їх виникнення та актуальну на той час практику Верховного суду, суд вважає, що обставини стосовно наявності доказів фіктивного підприємства контрагентів позивача не можуть залишатися неврахованими судом, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами.

З урахуванням доказів зібраних податковим органом та підтвердження їх матеріалами кримінальних проваджень щодо фіктивного підприємства ТОВ «Вілінтар Буд» та ТОВ «Вітекс Інвест Плюс», суд вважає доведеними факти здійснення ТОВ «Агромолпром» фінансово-господарських взаємовідносин з фіктивними контрагентами, що у свою чергу свідчить про нереальність господарських операцій між ними.

У зв`язку з наведеним суд висновує, що недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, і незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

В ухвалах від 26 квітня, 2 та 15 червня 2016 року (№№ К/800/48948/14, К/800/41882/15, К/800/62231/13 відповідно) суд касаційної інстанції погодився із висновками судів попередніх інстанцій про те, що подані позивачами первинні документи бухгалтерського та податкового обліку (договори, податкові накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури тощо) не є достатніми доказами фактичного виконання операцій; спірні господарські операції не підтверджені належними первинними документами, що в сукупності з виявленими податковими органами фактами щодо фіктивної діяльності контрагентів позивача свідчить про безпідставність формування податкових вигод. Обґрунтуванням для такого висновку стало й те, що первинні документи, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платників податків, що було встановлено у судовому засіданні, не можуть вважатись належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а отже, віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Вказана практика суду касаційної інстанції є релевантною до спірних правовідносин.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Проте, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі викладеного, враховуючи підтвердження висновків відповідача про порушення позивачем у спірний період п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України по фінансово-господарських взаємовідносинах ТОВ «Агромолпром» з ТОВ «Вілінтар Буд» (код 40243845) та ТОВ «Вітекс Інвест Плюс» (код 39928957), внаслідок чого встановлено заниження податку на додану вартість, що сплачується до державного бюджету за березень 2016 року в сумі 242 546 грн., та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за квітень 2016 року в сумі 91 833 гривень., суд вважає, що підстави для скасування податкових повідомлень-рішень № 2502615147 та №2512615147 від 17.11.2016 року відсутні.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову, розподіл судових витрат, не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77-78, 90, 139, 242-246, 255, 262, 293, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромолпром" (адреса: проспект 40-річчя Жовтня, 120, корп. 1, м. Київ, 03127, код ЄДРПОУ 34181215) до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС (код ЄДРПОУ 44116011; адреса: вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку і строки, встановлені ст.ст. 293, 295 КАС України. Судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України, є Шостий апеляційний адміністративний суд.

СуддяА.А. Радчук

.