Рішення від 30.05.2025 по справі 440/10043/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/10043/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Довгопол М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 30.11.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 30.11.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати у повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2018 по 18.09.2019 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2018 року по 18.09.2019 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року із урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.09.2019 по 31.05.2020 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.09.2019 року по 31.05.2020 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач в період з 01.01.2016 року по 30.05.2020 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 та Військовій частині НОМЕР_2 . За період з 01.01.2016 по 30.11.2018 та з 18.09.2019 по 31.05.2020 індексація грошового забезпечення йому не нараховувалась та не виплачувалась, а з 01.12.2018 по 18.09.2019 індексація грошового забезпечення нараховувалась з базовим місяцем березень 2018 року, чим порушено вимоги Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" №1282-ХІІ від 03 липня 1991 року та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17 липня 2003 року.

2. Стислий зміст заперечень відповідачів

Військова частина НОМЕР_2 у відзиві на позовну заяву заперечувала з приводу задоволення позовних вимог у повному обсязі /а.с. 26-30/, вказуючи, що за період з січня 2016 року по листопад 2018 року індексація не нараховувалась та не виплачувалась в зв`язку з тим, що Відповідач не фінансувався коштами на зазначену виплату. З грудня 2018 року індексація грошового забезпечення нараховувалась та виплачувалась вчасно. Відповідно до роз`яснень Міністерства соціальної політики України вхідний №13700/з та в №78/0/66-17 механізму нарахування та виплат індексації грошового забезпечення за попередні періоди немає.

Військова частина НОМЕР_1 у відзиві на позовну заяву /а.с. 41-46/ також просила відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю, посилаючись на те, що у межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України в січні 2016 року - лютому 2018 року у Міноборони України не було. Крім того, зауважувала, що у зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів постанови № 1013 від 09.12.2015, яка набрала чинності з 15.12.2015 та підлягала застосуванню з 01.12.2015, істотно змінився порядок індексації зарплати та інших доходів населення, при цьому визначено базовий місяць - січень 2016 року, з якого в подальшому необхідно відштовхуватись для проведення індексації. Відтак вважає, що підстави для виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, відсутні.

3. Процесуальні дії по справі

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/10043/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 06.09.2024 заперечення представника Військової частини НОМЕР_1 проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження залишено без задоволення.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.12.2024 витребувано від Військової частини НОМЕР_2 інформацію та підтверджуючі документи щодо знищення або передачі до Галузевого державного архіву Міністерства оборони України відомостей про виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.09.2019 по 31.05.2020.

Ухвалою суду від 19.05.2025 повторно витребувано від військової частини НОМЕР_1 належним чином засвідчені копії наказів щодо проходження військової служби ОСОБА_1 (щодо прийняття, переміщення (переведення) та звільнення), за відсутності - довідку про період проходження військової служби ОСОБА_1 , із зазначенням посади (посад), на якій (яких) останній проходив військову службу за спірний періоду. Повторно витребувано від військової частини НОМЕР_2 належним чином засвідчені копії наказів щодо проходження військової служби ОСОБА_1 (щодо прийняття, переміщення (переведення) та звільнення), за відсутності - довідку про період проходження військової служби ОСОБА_1 , із зазначенням посади (посад), на якій (яких) останній проходив військову службу за спірний період.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Дослідивши заяви по суті справи та наявні у матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.

ОСОБА_1 в період з 01.10.2007 по 18.09.2019 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується листом Військової частини НОМЕР_1 від 20.05.2025 № 809 /а.с. 96/.

У період з 19.09.2019 року по 31.05.2020 позивач проходив військову службу та отримував грошове забезпечення у Військовій частині НОМЕР_2 , що не заперечується учасниками справи та підтверджується витягами з наказів командира військової частини НОМЕР_2 від 19.09.2029 № 179 , від 25.06.2020 № 120 /а.с. 112/, довідкою Військової частини НОМЕР_2 про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення ОСОБА_1 від 07.07.2020 № 386 /а.с. 70/. Виключений зі списків Військової частини НОМЕР_2 25.06.2020.

Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 21.03.2022 №62 Капітана ОСОБА_1 , з 21 березня 2022 року вирішено зарахувати до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та на всі види забезпечення (на котлове забезпечення за каталогом продуктів за коефіцієнтом 1,2) та вважати таким, що справи та посаду начальника технічної позиції підготовки ракет - заступника начальника служби авіаційного озброєння, ВОС -4611023 прийняв та приступив до виконання службових обов`язків 21 березня 2022 року /а.с. 35/.

Відповідно до письмових пояснень військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 станом на 20.05.2025 надалі проходить військову службу на займаній посаді /а.с. 97/.

23.05.2024 представник позивача звернувся до Військової частини НОМЕР_2 із заявою, в якій просив нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.09.2019 року по 31.05.2020 року, передбачену Законом України "Про індексацію грошових доходів населення " від 03.07.1991 №1282-ХІІ та Порядком проведення індексації грошових доходів населення затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. №1078 /а.с. 7/.

Крім того, 23.05.2024 представник позивача звернувся до Військової частини НОМЕР_1 із заявою, в якій просив нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 30.09.2019 року, передбачену Законом України "Про індексацію грошових доходів населення затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. №1078 /а.с. 14/.

Військова частина НОМЕР_1 листом від 02.06.2024 №809 /а.с. 15/ повідомила представника позивача, що підстав для нарахування та виплати ОСОБА_1 у поточному році за минулі роки з 01.01.2016 по 28.02.2018 у військової частини НОМЕР_1 не має. З 01 грудня 2018 року по 18 вересня 2019 року індексація ОСОБА_1 нараховувалася відповідно до норм Постанови КМУ №704 від 30.08.2017 та була виплачена в повному обсязі.

Військова частина НОМЕР_2 листом від 13.06.2024 №527 /а.с. 8/ повідомила представника позивача, що згідно Наказу МОУ від 07.06.2018 року №260 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України" зі змінами розділ І пункт 2 індексація не являється складовим видом грошового забезпечення. Згідно Наказу МОУ від 28.08.2019 року №474 п.12.21 термін зберігання відомостей на виплату індексації складає три роки.

Вважаючи, що відповідачами допущено протиправна бездіяльність щодо нарахування та виплати не в повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.05.2020 з урахуванням січня 2008 року як базового місяця, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-XII).

Згідно зі статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 № 2017-III (далі - Закон № 2017-III) з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Відповідно до статті 19 цього ж Закону № 2017-III державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Конституційний Суд України у Рішенні від 15.10.2013 № 9-рп/2013 наголосив, що винагорода за виконану працівником роботу є джерелом його існування та має забезпечувати для нього достатній, гідний життєвий рівень. Це визначає обов`язок держави створювати належні умови для реалізації громадянами права на працю, оптимізації балансу інтересів сторін трудових відносин, зокрема, шляхом державного регулювання оплати праці.

Держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг. Згідно з положеннями частини шостої статті 95 КЗпП України, статей 33, 34 Закону України "Про оплату праці" такими заходами є індексація заробітної плати та компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати.

На підставі аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 № 1282-XII (далі - Закон № 1282-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно з положеннями статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

За приписами статті 4 Закону № 1282-XII (у редакції, що діяла до 01.01.2016) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 4 Закону № 1282-XII (у редакції Закону № 911-VIII від 24.12.2015, що діє з 01.01.2016 року) індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частина четверта статті 4 Закону № 1282-XII).

Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України (частина друга статті 5 Закону № 1282-XII).

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 6 Закону № 1282-XII).

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (надалі - Порядок № 1078).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків (абз. 1).

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення (абз. 2).

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу (абз. 3).

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (абз. 4).

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру (абз. 5).

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку (абз. 6).

Постановою КМУ від 28.01.2018 № 141, яка набрала чинності 15.03.2018, внесено зміни до Порядку № 1078, відповідно до яких, зокрема, у пункті 5: 1) абзац перший викладено в такій редакції: "У разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків"; абзац третій викладено в такій редакції: "Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу"; абзац шостий викладено в такій редакції: "До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку".

Виходячи із положень пункту 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік .

ІV. ВИСНОВКИ СУДУ

Системний аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що механізм індексації має універсальний характер, позаяк індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру. Своєю чергою, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації .

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27.04.2021 у справі № 380/1513/20.

Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19.07.2019 у справі № 240/4911/18, від 07.08.2019 у справі № 825/694/17, від 20.11.2019 у справі № 620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.

Реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (постанова Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 206/4411/16-а).

Виходячи з викладеного, суд відхиляє доводи відповідачів про відсутність фінансових ресурсів для виплати індексації, оскільки вказані обставини не є підставою для позбавлення права позивача на отримання індексації грошового забезпечення.

Відповідно до частин 1, 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Суд наголошує, що у справі "Кечко проти України" Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення ст. 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи припинити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне законодавство передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п. 23 рішення від 08.11.2005, заява №63134/00).

Так, реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням коштів і базується на спеціальних і чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.

Органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Суд також враховує і рішення Конституційного суду України від 15.10.2013 № 9-рп/2013, в якому зазначено, що держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг.

Таким чином, відсутність бюджетних коштів для виплати індексації жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у цій справі.

Такі висновки суду відповідають правовим позиціям Верховного Суду, які викладені, зокрема, у постановах від 12 грудня 2018 року у справі № 825/874/17, від 19 червня 2019 року у справі № 825/1987/17.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам щодо нарахування та виплати Військовою частиною НОМЕР_1 індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 18.09.2019, суд виходить з такого.

Стосовно періоду з 01.01.2016 по 28.02.2018, то судом встановлено, що індексація грошового забезпечення позивачу не нараховувалась та не виплачувалася, про що свідчить довідка Військової частини НОМЕР_1 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 27.12.2024 №2410 /а.с 89/.

Суд враховує, що з 01.12.2015 положення Порядку № 1078 діють із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів".

За змістом пояснюючої записки до проєкту постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 метою цього акту є внесення змін до умов оплати праці працівників установ, закладів, організацій окремих галузей бюджетної сфери, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, а також забезпечення єдиного підходу до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників.

У зв`язку з цим указаною постановою удосконалено механізм проведення індексації доходів громадян, у тому числі з урахуванням періодів підвищення заробітної плати працівників (зокрема, пункт 5 викладено у новій редакції). Внесені зміни, серед іншого, передбачали не лише заміну терміну "базовий місяць" на "місяць підвищення доходу", ці зміни надали іншого значення запровадженому новому терміну із зміною алгоритму визначення такого місяця підвищення.

На відміну від правил визначення "базового місяця" (яким вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати) та який визначався у разі, коли збільшувалася заробітна плата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової зарплати), "місяцем підвищення доходу" є місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) і визначається він тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). При цьому, за новими правилами зростання зарплати за рахунок інших постійних складових зарплати (без підвищення тарифної ставки чи окладу) не впливає на індексацію та не призводить до зменшення суми індексації.

Термін "підвищення тарифних ставок (окладів)" для працівників бюджетної сфери за змістом запроваджених нововведень застосовується у розумінні підвищення, що здійснюється відповідно до законодавства, а не у розумінні підвищення тарифної ставки (окладу) кожному працівнику індивідуально (зокрема, у зв`язку з призначенням на посаду чи переведенням на іншу посаду), як це було передбачено попереднім механізмом індексації. Тобто за новими правилами місяць підвищення тарифних ставок (окладів) для кожного окремого працівника не визначається індивідуально.

Якщо точкою відліку для обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) для проведення індексації за попереднім механізмом визначався базовий місяць, у якому індекс споживчих цін приймався за одиницю чи 100%, обчислення ІСЦ розпочиналося із місяця, наступного за базовим, а нарахування індексації провадилося з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частини третя і четверта статті 4 Закону № 1282-ХІІ), то зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013, передбачали здійснення обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу та зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

Отже, з 01.12.2015 відправною точкою для визначення місяця підвищення й початку обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник.

Задля досягнення поставленої мети (зміна механізму проведення індексації, який передбачав індивідуальний підхід для кожного окремого працівника, та перехід до механізму, який би забезпечував єдиний підхід до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників) пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 постановлено міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 01.12.2015 розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов`язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 року, з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.

За рахунок цього мала б "обнулитися" індексація минулих років, розмір якої зростав внаслідок довготривалого не підвищення доходу працівників, а тому абзацом 2 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 передбачено, що для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку № 1078, який уже діяв із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013, та передбачав єдиний підхід до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників (з місяця останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник).

Разом з тим, якщо на виконання пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 працівникам інших галузей бюджетної сфери були підвищені оклади, то військовослужбовцям оклади в грудні 2015 року не підвищувалися, а тому січень 2016 року не став для останніх "місяцем підвищення тарифних ставок (окладів)" для цілей застосування Порядку № 1078 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013).

Із обсягу встановлених у цій справі обставин слідує, що станом на січень 2016 року розмір посадових окладів військовослужбовців визначався Постановою №1294, яка була чинною з 01.01.2008 та діяла до 01.03.2018, тобто до набрання чинності Постановою № 704, якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

За таких обставин суд приходить до висновку, що за умови останнього підвищення військовослужбовцям посадового окладу в січні 2008 року, місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення для цілей застосування Порядку № 1078 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013) є січень 2008 року.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 22.03.2023 у справі № 380/1730/22.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що Військова частина НОМЕР_1 , не нарахувавши та не виплативши позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, із застосуванням місяця підвищення тарифної ставки (окладу)- січень 2008 року, допустила протиправну бездіяльність.

Таким чином, обираючи належний та ефективний спосіб захисту прав позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування і невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із врахуванням січня 2008 року, як місяця підвищення тарифної ставки (окладу) для обчислення індексації та зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.

Стосовно періоду з 01.03.2018 по 18.09.2019, судом встановлено, що згідно з довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 17.12.2024 №2410 /а.с. 89/ про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 з березня 2018 по листопад 2018 індексація грошового забезпечення позивачу не нараховувалася, за період з 01.12.2018 по 18.09.2019 індексація нараховувалась та виплачувалась. При цьому, з листа Військової частини НОМЕР_1 від 02.06.2024 №809 /а.с. 15/, слідує, що зважаючи на те, що в березні 2018 року відбулося підвищення посадових окладів, березень 2018 є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення.

Суд враховує, що схеми посадових окладів військовослужбовців були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб". Указана постанова була чинною з 1 січня 2008 року до 1 березня 2018 року.

Отже, від січня 2008 року посадовий оклад позивача не змінювався. Він змінився лише в березні 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704, якою встановлені нові розміри окладів військовослужбовців.

Відтак нарахування й виплата поточної індексації з 1 березня 2018 року мала здійснюватися з урахуванням місяця підвищення доходів березень 2018 року, а індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з квітня 2018 року, перевищив поріг індексації у жовтні 2018 року, був опублікований Держстатом у листопаді 2018 року і фактично з грудня 2018 року у військовослужбовців з`явилося право на індексацію грошового забезпечення.

Разом з тим, необхідно враховувати, що Порядок проведення індексації грошових доходів населення передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, поточної та індексації-різниці.

Право на поточну індексацію виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078).

Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку №1078).

З 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 1 грудня 2015 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:

- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);

- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

З урахуванням того факту, що 1 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача , за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку №1078 дають суду підстави зробити висновок, що у березні 2018 року як місяці підвищення доходу позивача військовій частині належало вирішити питання, чи має останній право на отримання суми індексації-різниці.

У цьому контексті суд зауважує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21.

Із довідки про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 від 27.12.2024 №2410 /а.с. 89/ слідує, що грошове забезпечення позивача за березень 2018 року склало 12786,46 грн, а за лютий 2018 року 12180,24 грн, при цьому посадовий оклад у березні 2018 року (4370,00 грн) підвищився у порівнянні з посадовим окладом у лютому 2018 року (1030,00 грн). Отже, розмір підвищення доходу становив 606,22 грн (12786,46 грн - 12180,24 грн).

У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн, величина приросту індексу споживчих цін 253,30% .

Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножити на величину приросту індексу споживчих цін і поділити на 100 (1762,00 грн. * 253,30% / 100 = 4463,15 грн).

В силу вимог абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4463,15 грн 606,22 грн = 3856,93 грн.

Таким чином, починаючи з березня 2018 року сума індексації з урахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 мала виплачуватися позивачеві у розмірі 3856,93 грн до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення з військової частини.

Водночас Військовою частиною НОМЕР_1 не дотримано вказаних вимог Порядку та не нараховано позивачу належні суми індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 18.09.2019.

Відтак, обираючи належний та ефективний спосіб захисту прав позивача, відповідно до частини 2 статті 9 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування і невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 18.09.2019 із застосуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 та зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити суми індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 18.09.2019 відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням виплачених сум та з урахуванням висновків суду.

Отже, позовні вимоги у відповідній частині підлягають задоволенню.

Разом з тим позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 30.11.2018 та з 01.03.2018 по 18.09.2019 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року не підлягають задоволенню з огляду на відсутність правових підстав для розрахунку індексації з 01.03.2018 з урахуванням базового місяця січень 2008 року у зв`язку з підвищенням посадових окладів військовослужбовців з 01.03.2018, в тому числі і позивача.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам щодо нарахування та виплати військовою частиною НОМЕР_2 індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.09.2019 по 31.05.2020, суд зазначає таке.

Перш за все суд акцентує увагу на те, що згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_2 від 19.09.2019 № 179 капітана ОСОБА_1 , призначеного наказом Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 04 вересня 2019 року № 438 на посаду начальника обслуги обслуговування авіаційного озброєння інженерно-авіаційної служби 1 авіаційної служби військової частини НОМЕР_2 , який прибув із військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_1 , з 19 вересня 2019 року зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та на всі види забезпечення /а.с. 112/.

Отже, позивач розпочав проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_2 з 19.09.2019, відтак позовні вимоги до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення та відповідні похідні позовні вимоги за період з 01.09.2019 по 18.09.2019 є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Стосовно періоду з 19.09.2019 по 31.05.2020, то судом встановлено, що згідно довідки Військової частини НОМЕР_2 від 24.12.2024 №290 /а.с. 86/ про виплачену індексацію ОСОБА_1 , позивачу нараховано індексацію грошового забезпечення в розмірі: вересень 2019 - 0,00; жовтень 2019 - 82,69 грн; листопад 2019 - 206,72 грн; грудень 2019 - 206,72 грн; січень 2020 - 216,51 грн; лютий 2020 - 216,51 грн; березнь 2020 - 216,51 грн; квітень 2020 - 216,51 грн; травень 2020 - 216,51 грн; червень 2020 - 396,94 грн.. У вказаній довідці зазначено, що індексація грошового забезпечення виплачується в поточному місяці за минулий.

З наведеного слідує, що Військовою частиною НОМЕР_2 нараховувалася та виплачувалася позивачу поточна індексація, натомість індексація-різниця не нараховувалася та не виплачувалася.

Суд бере до уваги, що питання застосування норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 у контексті з`ясування того, чи має право позивач на подальше отримання індексації-різниці у разі його переведення з однієї військової частини до іншої, вирішувалося Верховним Судом, зокрема, у постанові від 19.02.2025 у справі № 420/2653/24.

У цій справі взято до уваги, що Верховний Суд у своїй постанові від 10 квітня 2024 року у справі № 200/564/23 указав, що за змістом абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

За висновком Верховного Суду в справі № 200/564/23, якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указував, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Крім того Верховний Суд зауважив, що необхідність і умови продовження виплати такої індексації у разі продовження військової служби визначаються нормативно і відповідач не наділений повноваженнями діяти на свій розсуд, вирішуючи питання про наявність чи відсутність підстав для нарахування й виплати позивачу цієї індексації.

Відтак Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 420/2653/24 констатував, що за змістом абзацу 6 пункту 5 Порядку № 1078 індексація-різниця виплачується до наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення з військової частини.

Аналогічна правова позиція неодноразово була наведена в постановах Верховного Суду, зокрема, у справах №№ 160/15411/23, 420/616/23, 520/6243/22, № 200/564/23.

Суд враховує, що позивач був зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 з посадовим окладом 4650 грн, тоді як у Військовій частині НОМЕР_1 його посадовий оклад складав 4370 грн.

Водночас збільшення посадового окладу позивача відбулося не у зв`язку із підвищенням грошового забезпечення (окладу) на нормативному рівні.

Верховний Суд у постанові від 04.04.2024 у справі №160/2481/23 наголосив, що необхідно враховувати, що визначальним для обчислення індексації-різниці є встановлення моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник, а не індивідуального збільшення посадового окладу працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок.

За висновком Верховного Суду, викладеному у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21, від 12.04.2023 у справі № 560/13302/21, від 20.04.2023 у справі № 320/8554/21, від 03.05.2023 у справі № 160/10790/22 та від 22.06.2023 у справі № 520/6243/22, право на отримання індексації грошового забезпечення у фіксованій величині виникло саме у зв`язку зі змінами посадових окладів військовослужбовців з 01.03.2018 на підставі Постанови № 704, та виходячи із приписів абзаців 4, 6 Порядку № 1078, з березня 2018 року, останні мали право на перерахунок індексації грошового забезпечення, з урахуванням особливостей, запроваджених указаними нормами Порядку № 1078.

Застосовуючи норми права до спірних правовідносин, з урахуванням викладених висновків Верховного Суду, суд приходить до висновку, що зважаючи на те, що у спірний період з 19.09.2019 по 31.05.2020 перегляд тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займав ОСОБА_1 не здійснювався, при цьому позивач набув право на отримання індексації-різниці з урахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, яка мала виплачуватися йому у розмірі 3856,93 грн. до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення з військової частини, Військова частина НОМЕР_2 мала нараховувати та виплачувати позивачу відповідні суми індексації грошового забезпечення за період з 19.09.2019 по 31.05.2020, однак не здійснила відповідні дії, внаслідок чого допустила протиправну бездіяльність.

Відтак, обираючи належний спосіб захисту прав позивача, суд вважає за необхідне з урахуванням частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування і невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 19.09.2019 по 31.05.2020 із застосуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 та зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити суми індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 19.09.2019 по 31.05.2020 відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням виплачених сум та з урахуванням висновків суду.

Отже, позовні вимоги у відповідній частині підлягають задоволенню.

Разом з тим позовні вимоги в частині зобов`язання Військової частини НОМЕР_2 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 19.09.2019 по 31.05.2020 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, не підлягають задоволенню, оскільки нарахування й виплата поточної індексації з 1 березня 2018 року мала здійснюватися з урахуванням місяця підвищення доходів березень 2018 року.

Таким чином, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного та керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 ), Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_5 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування і невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із врахуванням січня 2008 року, як місяця підвищення тарифної ставки (окладу) для обчислення індексації.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування і невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 18.09.2019 із застосуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити суми індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 18.09.2019 відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням виплачених сум та з урахуванням висновків суду.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування і невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 19.09.2019 по 31.05.2020 із застосуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити суми індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 19.09.2019 по 31.05.2020 відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням виплачених сум та з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.В. Довгопол