Постанова від 27.05.2025 по справі 520/4413/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2025 р.Справа № 520/4413/25Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Бегунца А.О. , Калиновського В.А. ,

за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Техпром" на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 01.04.2025 (головуючий суддя І інстанції: Бабаєв А.І.) по справі № 520/4413/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Техпром"

до Головного управління ДПС у Харківській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Буд-Техпром» (далі позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС України в Харківській області №11109492/45249909 від 24.05.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №98 від 15.04.2024;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №98 від 15.04.2024 датою її фактичного подання.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 прийнято позов до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

ГУ ДПС у Харківській області подало заяву про залишення позову без розгляду через пропуск позивачем строку звернення до суду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 позов залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з моменту отримання копії ухвали шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для його поновлення.

На виконання вимог ухвали суду ТОВ «Буд-Техпром» подало заяву, в якій просило поновити строк звернення до суду з цим позовом.

В обґрунтування зазначило, що є діючим підприємством, виробником продукції, яка використовується для потреб оборони України. У зв`язку з великим навантаженням працівників у підготовці документів для участі у тендерних закупівлях, виконанням договорів поставок, пов`язаних з обороноздатністю України, підготовка документів щодо позовної заяви зайняла багато часу, що спричинило пропуск процесуального строку для подачі позову. Просило врахувати, що працівники бухгалтерії, які мали підготувати документи для звернення з цим позовом до суду, працюють віддалено в зв`язку з тим, що Харків та Харківська область знаходиться під постійними обстрілами.

Зауважило, що перебіг процесуального строку на подання позовної заяви припав на період повномасштабного вторгнення РФ на територію України, а також на період встановлення додаткових виробничих потужностей виробництва.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.04.2025 позов залишено без розгляду.

Залишаючи без розгляду позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущений шестимісячний строк звернення до суду, встановлений ч. 2 ст. 122 КАС України та поважних причин такого пропуску ним не наведено.

Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив її скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки підставам пропуску строку, наведеним позивачем та доказам в їх підтвердження.

Так, ТОВ «Буд-Техпром» є виробником продукції, яка використовується для потреб оборони України. Позивач, неодноразово брав участь у тендерних закупівлях, що спричинило велике навантаження на працівників підприємства у підготовці необхідних документів та в подальшому на виконання договорів поставок, укладених із замовниками тендеру, пов`язаних з обороноздатністю України.

Судом також не враховано і те, що працівники бухгалтерії, які мали підготувати документи для звернення до суду з цим позовом працюють віддалено через перебування м. Харків під постійними обстрілами, що ускладнює їх контролювання, в свою чергу директор підприємства постійно залучався до підготовки та забезпечення продукцією будівництва фортифікацій. Виробництво продукції для будівництва фортифікаційних споруд - це діяльність, спрямована на зміцнення обороноздатності, яка в умовах воєнного стану може мати пріоритетний характер.

Виробництво продукції для будівництва фортифікаційних споруд у воєнний час, постійні повітряні тривоги, відключення електроенергії та інші воєнні обставини суттєво ускладнили можливість ТОВ «Буд-Техпром» своєчасно звернутись до суду з цим позовом.

ГУ ДПС у Харківській області (далі - відповідач) подало відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості ухвали суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Учасники справи про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст.229, ч. 1 ст.308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, апеляційну скаргу, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частина 1 ст. 5 КАС України визначає, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатися".

Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу. Водночас пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Водночас норма пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань.

Спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами Податкового кодексу України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання.

Отже, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження абзац третій пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Таке правозастосування викладене у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 11.10.2019 у справі №640/20468/18.

За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Колегія суддів зазначає, що чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 18.02.2022 у справі № 380/893/20, від 25.07.2022 у справі № 120/14148/21-а.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, спірне рішення податкового органу прийнято 24.05.2024, відомостей щодо його оскарження в адміністративному порядку в позові не зазначено. Таким чином строк звернення до суду з цим позовом закінчився 24.11.2024.

Разом з тим, до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкової накладної та зобов`язання зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних позивач звернувся 26.02.2025, тобто з пропуском строку звернення до суду.

Вирішуючи питання щодо дотримання позивачем строку звернення з цим позовом, суд першої інстанції зазначав про не надання останнім доказів на підтвердження обставин великої завантаженості працівників у підготовці документів для участі у тендерних закупівлях.

При цьому, суд першої інстанції лише обмежився висновками про відсутність у справі доказів щодо великого навантаження на працівників підприємства під час провадження господарської діяльності, проте достеменно не з`ясував наявність репаільних перешкод у позивача на оскарження рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС України в Харківській області №11109492/45249909 від 24.05.2024 .

За змістом ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Колегія суддів зазначає, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи, щоб суд ухвалив справедливе та об`єктивне рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

При цьому, доказами в адміністративному судочинстві, відповідно до частини першої статті 72 КАС України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (частина друга цієї статті).

Відповідно до ч. 3 ст. 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Враховуючи, що на момент залишення позову без руху, провадження у справі було відкрито, суд першої інстанції мав можливість витребувати у ТОВ «Буд-Техпром» за необхідності підтверджуючі докази, проте таких дій не вчинив.

Колегія суддів враховує і посилання скаржника на постійні повітряні тривоги, відключення електроенергії, що могло вплинути на своєчасність звернення з цим позовом до суду.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач у листопаді 2024 р. (тобто в межах строку, встановленого КАС України) звертався до суду з позовом про скасування рішення податкового органу №11109492/45249909 від 24.05.2024, який ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2025 у справі № 520/32009/24 залишений без розгляду на підставі заяви ТОВ «Буд-Техпром».

Повторно до суду з цим позовом ТОВ «Буд-Техпром» звернулось у лютому 2025 р. тобто у найкоротший строк з моменту повернення первинно поданого позову.

Колегія суддів вважає, що в даному конкретному випадку в діях позивача не вбачається ознак зловживання процесуальними правами та обов`язками та зазначений вище пропуск строку не є співмірним з таким наслідком, як позбавлення особи конституційного права на доступ до правосуддя.

Також, суд першої інстанції не врахував, що ТОВ «Буд-Техпром» займається виробництвом тетраедрів бетонних/пірамід загороджувальних, що використовуються у будівництві фортифікаційних споруд для обороноздатності України, яке в умовах воєнного стану може мати пріоритетний характер.

Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі Bellet v. France від 4 грудня 1995 року). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (рішення у справах «Bellet v. France» та «Nunes Dias v. Portugal»).

Натомість, висновок щодо пропуску позивачем строку звернення до суду не можна визнати обґрунтованим, оскільки суд першої інстанції дійшов його без повного та всебічного з`ясування обставин у справі в їх сукупності та перевірки їх доказами, що призвело до передчасних висновків та прийняття помилкового рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Таким чином, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позову без розгляду, у зв`язку з чим ухвала суду на підставі ст.320 КАС України підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 312, 315, 317, 320, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Техпром" задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 01.04.2025 по справі № 520/4413/25 скасувати.

Адміністративну справу № 520/4413/25 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя В.Б. РусановаСудді А.О. Бегунц В.А. Калиновський Повний текст постанови складено 02.06.2025 року