Рішення від 28.05.2025 по справі 193/2232/24

ЄУН 193/2232/24

Провадження 2/193/147/25

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

28 травня 2025 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого судді Томинця О.В.,

за участі: секретаря судового засідання Губи О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в сел. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" до ОСОБА_1 про визнання права оренди земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача.

06.01.2025 позивач СГ ТОВ «Дружба» звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача ОСОБА_1 в обґрунтування якого вказав, що 02.12.2016 між орендодавцем, відповідачем у справі, та орендарем ТОВ «КГС «Дніпро», правонаступником якого є позивач СГ СТОВ «Дружба», було укладено договір оренди землі щодо земельної ділянки, площею 7,96 га, за кадастровим № 1225287700:02:005:0116, що розташована на території Першотравенської сільської ради Криворізького (Софіївського) району Дніпропетровської області.

За умовами п. 3.1 та 3.2 цього договору, з урахуванням змін визначених за додатковою угодою до цього договору від 08.09.2017, сторони домовилися, що цей правочин укладено терміном дії до 31.12.2024. Але, у разі закінчення строку дії цього договору до закінчення польових робіт, термін договору оренди продовжується до повного збирання врожаю, який належить орендарю.

У жовтні 2024 року, тобто до закінчення строку дії договору, позивачем на земельній ділянці відповідача була засіяна озима культура - ячмінь.

19.11.2024 орендарем СГ СТОВ «Дружба» направлено лист-повідомлення до орендодавця ОСОБА_1 про засівання озимою сільськогосподарською культурою належної їй земельної ділянки із орієнтовним закінченням польових робіт зі збирання цього врожаю кінець липня 2025 року та у зв`язку з цим на продовження строку дії договору відповідно до п. 3.2 його умов. При цьому надав пропозицію про продовження співпраці зокрема на укладення нового договору оренди земельної ділянки.

Однак вказаний орендодавець ніяким чином не відреагував на вказаний лист, більш того із розмови із останнім відповідач заявила, що вважає, що укладений між ними договір оренди земельної ділянки припиняє свою дію 01.01.2025.

Посилаючись нате,що позивач назаконних підставах,у періодстроку дії договору орендиземлі,вже засіявна орендованійземельній ділянці озиму культуру, зібрання урожаю з якої можливе лишепісля закінченнястроку діїдоговору,з метою унеможливлення втративрожаю та на виконання положення п.3.2договору оренди землі,які відповідач, невизнає,позивач СГСТОВ «Дружба»просив судвизнати за ним правооренди вищевказаноїземельної ділянки,яке виниклона підставідоговору оренди земельної ділянки б/н від 02.12.2016 та додаткової угоди до нього від08.09.2017,що булаукладена міжорендодавцем ОСОБА_1 та попереднім орендарем ТОВ "КСГ Дніпро" до повного збирання врожаю, але не раніше підписання акту приймання - передачі цієї земельної ділянки.

Заяви (клопотання) учасників справи та процесуальні дії у справі.

26.12.2024за ухвалоюСофіївського районногосуду Дніпропетровськоїобласті задоволенозаяву СГ СТОВ«Дружба» прозабезпечення позовудо поданняпозовної заявидо судушляхом заборониМіністерству юстиціїта йоготериторіальним органам,усім суб`єктамдержавної реєстраціїречових правна нерухомемайно (виконавчиморганам сільських,селищних іміських рад,Київської,Севастопольської міських,районних,районних умістах Києвіта Севастополідержавних адміністрацій), усім державнимреєстраторам речовихправ нанерухоме майно,у томучислі нотаріусам, державним таприватним виконавцям,вчиняти будь-якіреєстраційні дії, приймати будь-якірішення продержавну реєстраціюречових правна нерухомемайно таїх обтяженьщодо земельноїділянки закадастровим номером: 1225287700:02:005:0116, до закінчення розгляду справи по суті.

07.01.2025 за ухвалою судді, після надходження відповідного позову, провадження у цивільній справі було відкрито та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

В судове засідання представник позивача Страх Є.О. не з`явився, проте направив до суду письмову заяву про можливість розгляду справи за його відсутності, заявлені вимоги підтримав і просив їх задовольнити у повному обсязі. Не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання на 13.02.2025, 01.04.2025, 06.05.2025 та 28.05.2025 не з`явилася, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася завчасно належним чином. Про причину своєї неявки суд не повідомила, відзив на позов до суду не подавала.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі відповідача, судом, зі згоди представника позивача, вирішено розглядати справу в заочному порядку, на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст. 280, 281 ЦПК України.

При цьому, оскільки в судове засідання сторони не з`явились, суд відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України,проводить слухання справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Фактичні обставини встановлені судом.

Судом встановлено, що 02.12.2016 між ОСОБА_1 , як орендодавцем, та ТОВ «КГС «Дніпро», як орендарем, було укладено договір оренди землі, щодо оренди земельної ділянки, площею 7,96 га, за кадастровим № 1225287700:02:005:0116, що розташована на території Першотравенської сільської ради Криворізького (Софіївського) району Дніпропетровської області.

За умовами п. 3.1 цього договору, сторони узгодили строк дії договору терміном на 7 років (а.с.24-25).

При цьому згідно умов п.3.2. договору, сторони домовилися, що у разі закінчення строку дії цього договору до закінчення польових робіт термін договору оренди продовжується до повного збирання врожаю, який належить орендарю, після чого орендар зобов`язаний повернути орендодавцю земельну ділянку у відповідності до пунктів 7.1 7.6 цього договору.

Також, як видно з положень п. 3.5, 12.5 договору, сторони передбачили, що при переході права власності на земельну ділянку, або її частину, від орендодавця до іншої особи, цей договір, а також всі його умови, зберігають свою чинність для нового власника. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

08.09.2017 між сторонами укладено додаткову угоду до згаданого договору оренди землі, згідно до якого внесені зміни до п. 3.1 договору, який викладено у такій редакції: «Договір починає діяти з моменту його підписання сторонами до 31 грудня 2024 року». Також внесені зміни щодо розміру орендної плати форми та порядку її виплати, а також передбачено можливість виплати допомоги на поховання у разі смерті орендодавця (а.с. 27).

Крім того, за п. 5 додаткової угоди визначено, що інші умови основного договору, ніж ті, про які йдеться у цій додатковій угоді, залишаються незмінними і сторони підтверджують свої зобов`язання за ними.

Зазначений основний договір, і додаткова угода до нього зареєстровані у встановленому законом порядку, про що свідчать витяги з Державного реєстру речових прав (а.с.27 на звороті).

Судом установлено, що відповідно до договору купівлі-продажу майнових прав за № 25/10 від 25.10.2023, СГ СТОВ «Дружба» придбала у ТОВ «КГС «Дніпро» права користування (оренди) земельних ділянок сільськогосподарського призначення, у тому числі, як видно з додатку № 1 до цього договору, і право користування земельною ділянками: площею 7,96 га за кадастровим № 1225287700:02:005:0116.

Про те, що позивач СГ СТОВ «Дружба» є новим орендарем за вищевказаними договорами, свідчать також відомості з вже згаданих вище витягів з Державного реєстру речових прав від 27.12.2023.

19.11.2024 орендар СГ СТОВ «Дружба» направив листи-повідомлення до орендодавця ОСОБА_1 про засівання озимого ячменю на належній їй земельній ділянці із орієнтовним закінченням польових робіт кінець липня 2025 року та у зв`язку з цим на продовження строку дії цього договору відповідно до п. 3.2 його умов. При цьому, заявивши про своє переважне право на поновлення договору й надало пропозицію про укладення нового договору оренди земельної ділянки на інший строк (а.с.28-29).

Проте орендодавець ОСОБА_1 ніяким чином на відреагувала на отриманий нею лист, що розцінено позивачем як не визнання нею права оренди земельної ділянки після закінчення строку, визначеного п. 3.1 цього договору. Однак під час розмови із останньою стало зрозуміло, що вона вважає, що укладений договір оренди землі припиняє свою дію 01.01.2025.

Як видно з скрін-шотів комерційної програми «Cropio», за допомогою якої здійснюється дистанційний супутниковий контроль сільськогосподарських угідь, яка дозволяє здійснювати оперативний моніторинг стану посівів у режимі реального часу, прогнозувати та планувати сільськогосподарські операції, формувати прогноз урожайності, земельна ділянка за кадастровим номером № 1225287700:02:005:0116, перебуває у складі поля №40, розташованого на території Першотравенської сільської ради, на якому, станом на 24.11.2024, засіяна сільськогосподарська культура озимий ячмінь (а.с.9-10).

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Відповідно достатті 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.

Згідно з частинами другою та третьоюстатті 13 ЦК Українипри здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, та не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Устатті 11 ЦК Українинадано перелік підстав виникнення юридичних прав та обов`язків (юридичних фактів), які виникають як із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, так і з дій, що не передбачені такими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Однією з таких підстав є відповідно до пункту 1 частини другоїстатті 11 ЦК Українидоговори та інші правочини.

Вказані обставини мають певний часовий проміжок дії, який має початок та закінчення.

У частині першійстатті 251 ЦК Українистрок визначено як певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк може бути визначено актами цивільного законодавства, правочином чи рішенням суду (частина третястатті 251 ЦК України).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені устатті 203 ЦК України.

Згідно із частиною третьоюстатті 6 ЦК Українисторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

У частині першійстатті 627 ЦК Українидеталізовано принцип свободи договору. Зазначено, що відповідно достатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, тобто сторони наділені значними можливостями впливати на момент настання або закінчення строків, оскільки можуть змінювати строк, наближати або віддаляти його настання.

Устатті 792 ЦК Українипередбачено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються спеціальним законом.

Відповідно до приписів статей13,14,15,19 Закону України «Про оренду землі» № 161-XIV(в редакції, чинній на момент укладення договору) договір орендице договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, строк дії договору оренди. Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Згідно з частиною 1 статті 212 ЦК України, особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Зокрема, як зазначено у правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 12 січня 2022 року у справі № 754/44 (провадження № 61-5491св21), у випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події (частина шоста статті 11 ЦК України), з аналізу частини першої статті 212 ЦК України можна зробити висновок, що відкладальна обставина, це така обставина, щодо якої невідомо, настане вона чи ні. Тобто сторони на момент укладення правочину, щодо якого правові наслідки пов`язуються з настанням певної обставини, усвідомлюють можливість ненастання такої обставини. Водночас згідно з абзацом другим частини першої статті 530 ЦК України зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. За змістом цієї норми, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин, відповідна подія має неминуче настати. Тлумачення змісту договору не може бути таким, що призводитиме до неможливості виконання договірного зобов`язання взагалі і ніколи.

Подібні висновки викладено також у постанові Верховного Суду від 14 липня 2021 року у справі № 740/2904/17 (провадження № 61-15352св20), згідно яких відкладальна обставина повинна мати вірогідний характер, однак сторонам завчасно невідомо, чи матиме місце така обставина. Укладаючи правочин з відкладальною обставиною, його сторони пов`язують виникнення прав і обов`язків за таким правочином з певною обставиною, щодо появи якої в майбутньому у сторін існує лише відповідна вірогідність. Відкладальна обставина може полягати у діях як однієї із сторін договору, так і третьої особи, яка нею не є, але у будь-якому разі повинна обумовлювати настання (зміну) відповідних прав і відповідних обов`язків обох сторін договору, а не лише однієї з них, та у момент укладання договору стосовно такої обставини має бути невідомо, настане вона чи ні. Таким чином, на відміну від строку, яким є визначений проміжок часу до відомого моменту або події, яка неминуче має настати, відкладальна обставина має характер такої обставини, що може і не настати.

Сторонами у договорі оренди земельної ділянки було визначено відкладальну обставину у вигляді події закінчення строку дії договору - до закінчення польових робіт зі збирання врожаю.

Таким чином, з одного боку положення додаткової угоди та витягу про реєстрацію права оренди за основною та додатковою угодою визначали конкретну дату припинення договору оренди 31.12.2024, а з іншого боку, на вказаній земельній ділянці на час дії договору (у жовтні 2024 року) посіяно озимукультуру,збір урожаюякої припадевже післязакінчення цьогостроку й положення пункту 3.2договору визначаютьу цьомувипадку продовженнястроку діїцього ждоговору доповного збиранняурожаю.

Інших строків чи термінів початку перебігу чи закінчення дії договору його текст не містить.

Також позивачем визнавався той факт, що термін виконання робіт зі збирання врожаю озимих культур, становить найпізніше до кінця липня 2025 року.

Отже, згідно з умовами договору оренди земельної ділянки настала обставина, яка обумовлена договором, як відкладальна, що призводить до зміни прав та обов`язків договору, а саме: зміна строку дії договору та продовження дії права оренди позивача щодо земельної ділянки площею 7,96 га за кадастровим № 1225287700:02:005:0116.

Відповідно до приписів пунктів «а»,«б» ч.1 ст.95 ЗК України, землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право самостійно господарювати на землі; набувають право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію.

Статтею 25 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендар земельної ділянки має правосамостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, отримувати продукцію і доходи.

Результат тлумачення наведених норм дає підстави для висновку, що саме особа, яка є належним титульним володільцем земельної ділянки (землекористувачем, орендарем, суборендарем тощо) є власником посівів і насаджень сільськогосподарських та інших культур, виробленої продукції, а відтак і зібраного врожаю.

Частиною 1 ст.16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого або майнового права чи інтересу.

Згідно із ч.2 ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Звертаючись з цим позовом до суду, представник СГ СТОВ «Дружба» посилався на те, що метою його подання є усунення невизначеності у взаємовідносинах суб`єктів, створення необхідних умов для реалізації прав, запобігання дій зі сторони третіх осіб, які перешкоджають його здійсненню. Оскільки право оренди земельної ділянки позивача припинилося за закінченням строку його дії до збирання врожаю, посіяного позивачем, як орендарем на земельній ділянці, він має право власності на такий врожай і право на його збирання, що стало приводом для звернення до суду.

Надаючи оцінку правильності обраного позивачем способу захисту у спірних правовідносинах, суд виходить із того, що визнання за ним права оренди земельної ділянки на якій засіяна озима культура на строк до збирання врожаю цієї сільськогосподарської культури є належним та ефективним способом відновлення його невизнаного, оспорюваного права та відповідатиме якзмісту відповідного права та інтересу останнього, так і характеру його невизнання та оспорення.

Між тим, з метою усунення правової невизначеності щодо долі предмета позову між сторонами, суд вважає за необхідне визначити оптимальний конкретний строк до якого позивач повинен зібрати увесь свій врожай з земельної ділянки відповідача та повернути останній землю, тобто визначити чіткий строк права оренди.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо збирання зернових культур, рекомендованих вченою радою Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України (протокол № 6 від 16.06.2017), основними чинниками, що визначають вибір строку збирання врожаю є стан посівів за ступенем стиглості зерна. При прогнозуванні часу настання збиральних робіт приймаються до уваги погодні умови, особливості росту і розвитку рослин ярих зернових і зернобобових культур. Оскільки в Степу України традиційно першими розпочинають збирання врожаю саме зернових культур, то календарні строки початку жнив у цьому регіоні очевидно припадуть на початок другої декади червня. В центральній і північній частині степової зони до збирання гороху ймовірно приступлять з 25-30 червня, а ярих колосових з 1-5 липня. Проте, не виключено, що час настання збиральних робіт можливо не співпаде із прогнозованим, приймаючи до уваги сортові особливості та погодні умови. Строки достигання ярих колосових культур порівняно з ячменем озимим такі: орієнтовні строки настання фази повної стиглості відносно ячменю озимого, ячмінь озимий - 18-20 червня, тривалість оптимального строку збирання 3-4 доби, після цього через 15-20 діб пшениця яра, збирання 6-8 діб.

Таким чином, з огляду на вказані рекомендації, зважаючи на засівання на земельній ділянці відповідача саме озимої сільськогосподарської культури ячменю, збір якого припадає у центральній частині України найпізніше на початок липня 2025 року і у цьому місяці збір уражаю повинно бути завершено у найкоротший строк інакше це може призвести до значної чи повної втрати збіжжя, суд вважає за доцільне визначити кінцевий строк дії права оренди позивача 01 серпня 2025 року, оскільки, на переконання суду цього терміну цілком достатньо для збирання позивачем свого врожаю.

До того ж слід відмітити, що у своєму повідомленні від 19.11.2024 позивач інформував відповідача фактично саме про такий кінцевий строк збирання врожаю кінець липня 2025 року. Також, у подібній цивільній справі (193/2200/24) щодо іншого землевласника представник СГ СТОВ «Дружба» погодився визначити кінцевий строк для збирання врожаю озимої сільськогосподарської культури саме 01.08.2025.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позов СГ СТОВ «Дружба» підлягає частковому задоволенню.

Крім того, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з задоволенням основних позовних вимог позивача у повному обсязі, з відповідача належить стягнути на користь позивача сплачений ним при зверненні до суду з цим позовом судовий збір у розмірі 2422,40 грн (а.с.18,19) та при зверненні до суду з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви 1211,20 грн (а.с.2), а всього судового збору у загальному розмірі 3633,60 грн.

Також, з урахуванням результату розгляду справи та особливостей ухваленого рішення, у відповідності до приписів ч. 7,8 ст. 158 ЦПК України, суд доходить висновку, що належить продовжити вжиті за ухвалою суду від 26.12.2025 заходи забезпечення позову, але не довше ніж до крайнього строку виконання цього рішення - 01.08.2025.

Керуючись ст. 259, 263-265,268, 280-281, 354,355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю"Дружба"до ОСОБА_1 про визнання права орендиземельної ділянки, - задовольнити частково.

Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю "Дружба" право оренди земельної ділянки, площею 7,96 га за кадастровим номером 1225287700:02:005:0116, що розташована на території Першотравенської сільської ради Криворізького (Софіївського) району Дніпропетровської області, що належить ОСОБА_1 та правооренди наяку виниклона підставідоговору орендиземельної ділянкиб/нвід 02.12.2016та додатковоїугоди донього від08.09.2017,укладених між ОСОБА_1 та попереднім орендарем ТОВ "КСГ Дніпро", на строк - до повного збирання врожаю, але не пізніше 01 серпня 2025 року.

Встановити строк дії заходів забезпечення позову, вжитих за ухвалою суду від 26.12.2025, - 01 серпня 2025 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь сільськогосподарського товариства зобмеженою відповідальністю "Дружба" понесені останнім витрати на оплату судового збору у розмірі 3633 (три тисячі шістсот тридцять три) гривні 60 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте районним судом при поданні відповідачем письмової заяви про перегляд заочного рішення протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, заяви про перегляд заочного рішення, якщо апеляційну скаргу, заяву про перегляд заочного рішення не буде подано.

Дані позивача: СГ ТОВ "Дружба", ЄДРПОУ: 30791435, місцезнаходження: вул. Шляхова, буд. № 6, с. Кожухів Хмільницького району Вінницької області, 22313;

Дані відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місцепостійного проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено 28.05.2025.

Суддя О. В. Томинець