Шостий апеляційний адміністративний суд
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/13346/20 Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О., Дудін С.О., Лисенко В.І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючий суддя Парінов А.Б.,
судді: Беспалов О.О.,
Грибан І.О.,
при секретарі судового засідання: Андрейченко К.Е.,
за участю учасників судового процесу:
від позивача (апелянт): Оникієнко Г.В.;
від відповідача: Скок Л.А.;
від третьої особи (апелянт): Галян В.М.;
від третьої особи: Талала М.М.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Соснівської сільської ради Конотопського району Сумської області та ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року у справі за позовом Соснівської сільської ради Конотопського району Сумської області до Кабінету Міністрів України, треті особи, які не заявлять самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Сумська обласна державна адміністрація, Попівська сільська рада Конотопського району Сумської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_1 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 , ОСОБА_94 , ОСОБА_95 про визнання протиправним та скасування нормативно-правового акту в частині, -
В С Т А Н О В И В:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Соснівська сільська рада Конотопського району Сумської області з позовом до Кабінету Міністрів України, треті особи: Сумська обласна державна адміністрація, Попівська сільська рада Конотопського району Сумської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_1 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 , ОСОБА_94 , ОСОБА_95 в якому просили визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України "Про затвердження перспективного плану формування територій громад Сумської області" від 20.05.2020 № 598-р в частині внесення до Перспективного плану формування територій громад Сумської області, включення Соснівської сільської ради Конотопського району Сумської області до переліку сільських рад, що входять до Попівської об`єднаної територіальної громади Конотопського району Сумської області.
Рішенням Окружного адміністративного суду від 12.01.2022, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2023, позов Соснівської сільської ради задоволено повністю, визнане протиправним та скасоване розпорядження Кабінету Міністрів України "Про затвердження перспективного плану формування територій громад Сумської області" від 20.05.2020 № 598-р в частині внесення до Перспективного плану формування територій громад Сумської області, включення Соснівської сільської ради Конотопського району Сумської області до переліку сільських рад, що входять до Попівської об`єднаної територіальної громади Конотопського району Сумської області.
Постановою Верховного Суду від 22.08.2024 задоволено частково касаційну скаргу Кабінету Міністрів України.
Скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 січня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2023 року у справі №640/13346/20, а справу направлено на новий судовий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
18 листопада 2024 року до Київського окружного адміністративного суду від представника Кабінету Міністрів України надійшло клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з припиненням позивача як юридичної особи на підставі п. 5 ч. 1 ст. 238 КАС України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року прийнято адміністративну справу №640/13346/20 до провадження. Клопотання представника Кабінету Міністрів України про закриття провадження у справі задоволено та закрито провадження в адміністративній справі №640/13346/20.
При цьому, суд першої інстанції задовольняючи клопотання Кабінету Міністрів України та закриваючи провадження по цій справі виходив з того, що оскільки на момент розгляду клопотання відсутній правосуб`єктний позивач, а спірні правовідносини у не допускають правонаступництва, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі в силу імперативнної норми Закону - п. 5 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Не погодившись з вищезазначеною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року Соснівською сільською радою Конотопського району Сумської області та ОСОБА_1 (надалі - апелянти) подано апеляційну скаргу, в якій останні просять скасувати ухвалу суду першої інстанції, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні зазначеної заяви.
Апелянти зазначають, що ухвала суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, адже висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Соснівської сільської ради Конотопського району Сумської області та ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року у справі за позовом Соснівської сільської ради Конотопського району Сумської області до Кабінету Міністрів України, треті особи, які не заявлять самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Сумська обласна державна адміністрація, Попівська сільська рада Конотопського району Сумської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_1 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 , ОСОБА_94 , ОСОБА_95 про визнання протиправним та скасування нормативно-правового акту в частині та призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на "27" травня 2025 року о 11:55 годин.
До Шостого апеляційного адміністративного суду 26 травня 2025 року надійшов клопотання представника Оникієнко Ганни Василівни - Муравенка Олександра Юрійовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2025 року у задоволенні зазначеного клопотання відмовлено.
До Шостого апеляційного адміністративного суду 26 травня 2025 року надійшов Відзив на апеляційну скаргу від Попівської сільської ради Конотопського району Сумської області, в якому сторона просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги припиненої 13.01.2022 юридичної особи - Соснівської сільської ради на ухвалу Київського окружного адміністративного суду у справі №640/13346/20 від 19.02.2025 та залишити в силі ухвалу Київського окружного адміністративного суду у справі №640/13346/20 від 19.02.2025. Слухання у справі №640/13346/20 проводити без участі представника Попівської сільської ради Конотопського району Сумської області.
Також, до Шостого апеляційного адміністративного суду 26 травня 2025 року надійшов Відзив на апеляційну скаргу від Сумської обласної державної адміністрації, в якому сторона просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Соснівської сільської ради Конотопського району Сумської області та ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 19.02.2025 у справі № 640/13346/20 та розглянути справу без участі представника Сумської обласної державної адміністрації за наявними матеріалами.
До залу судового засідання з`явились: представник Соснівської сільської ради Конотопського району Сумської області - Оникієнко Г.В., апелянт ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_97 , які підтримали вимоги апеляційної скарги та наполягали на їх задоволенні.
Також до апеляційного суду з`явився представник Кабінету Міністрів України, просив суд залишити апеляційні скарги без задоволення, ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року без змін.
Інші учасники судового процесу, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи в судове засідання не прибули, явку уповноважених представників до суду не забезпечили, що не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, мотивуючи це наступним.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивачем у даній справі є Соснівська сільська рада Конотопського району Сумської області (ідентифікаційний код юридичної особи 04389259).
Відповідно до відповіді №1130117 від 19.02.2025 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 13.01.2022 до Реєстру було внесено запис №1006281120020001885 про припинення Соснівської сільської ради (ідентифікаційний код юридичної особи 04389259), підстава: державна реєстрація припинення юридичної особи в результаті реорганізації. В графі "Дані про юридичних осіб-правонаступників" вказано, що правонаступником Соснівської сільської ради є Попівська сільська рада Конотопського району Сумської області (ідентифікаційний код юридичної особи 04389220, місцезнаходження: У країна, 41627, Сумська область, Конотопський район, село Попівка, вулиця Миру, буд. 1).
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2022 у справі №640/13346/20 клопотання Попівської сільської ради Конотопського району Сумської області про заміну позивача у справі - задоволено. Допущено заміну позивача у справі - Соснівської сільської ради Конотопського району Сумської області в порядку процесуального правонаступництва на Попівську сільську раду Конотопського району Сумської області.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 09.02.2023 у справі №640/13346/20 касаційну скаргу Соснівської сільської ради Конотопського району Сумської області в особі сільського голови Оникієнко Ганни Василівни, третіх осіб - ОСОБА_1 , ОСОБА_15 , ОСОБА_98 та ОСОБА_99 задовольнено. Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року у справі №640/13346/20 скасовано. Прийнято нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні клопотання, викладеного у поясненні третьої особи - Попівської сільської ради Конотопського району Сумської області від 27.10.2022 № 02-25/2097 щодо заміни сторони у справі (процесуального правонаступництва).
Як вже зазначалось, Постановою Верховного Суду від 22.08.2024 справу направлено на новий судовий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року прийнято адміністративну справу №640/13346/20 до провадження. Клопотання представника Кабінету Міністрів України про закриття провадження у справі задоволено та закрито провадження в адміністративній справі №640/13346/20.
Зазначена ухвала Київського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року є предметом розгляду, оскільки апелянти вважаюсь її протиправною.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Вказане право є не безмежним, і надається у випадку, коли особа вважає, що рішенням суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси
Утвердження правової держави, відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України ( 254к/96-ВР ), полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту. Конституційний Суд України у своїх рішеннях послідовно підкреслював значущість положень статті 55 Конституції України ( 254к/96-ВР ) щодо захисту кожним у судовому порядку своїх прав і свобод від будь-яких рішень, дій чи бездіяльності органів влади, посадових і службових осіб, а також стосовно неможливості відмови у правосудді (пункт 1 резолютивної частини Рішення від 25 листопада 1997 року N 6-зп ( v006p710-97 ), пункт 1 резолютивної частини Рішення від 25 грудня 1997 року N 9-зп) ( v009p710-97 ).
Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України ( 254к/96-ВР ). Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 42 КАС України визначено склад учасників справи, якими є сторони, треті особи. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
За приписами ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Відповідно до ст. 44, 47 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Згідно ст. 7 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.
Повноваження органів місцевого самоврядування у спірних правовідносинах визначаються, зокрема, Конституцією України та Законом України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97-ВР).
У статті 1 вказаного Закону визначено, що територіальна громада - жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, селищ, міст, що мають єдиний адміністративний центр.
Відповідно до статті 2 Закону № 280/97-ВР місцеве самоврядування в Україні -це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Згідно з частиною 1 статті 3 Закону № 280/97 громадяни України реалізують своє право на участь у місцевому самоврядуванні за належністю до відповідних територіальних громад.
Положеннями статті 6 Закону № 280/97-ВР встановлено, що первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.
Територіальні громади в порядку, встановленому законом, можуть об`єднуватися в одну сільську, селищну, міську територіальну громаду, утворювати єдині органи місцевого самоврядування та обирати відповідно сільського, селищного, міського голову.
Територіальні громади села, селища, міста, що добровільно об`єдналися в одну територіальну громаду, можуть вийти із складу об`єднаної територіальної громади в порядку, визначеному законом.
Статтею 10 Закону визначено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно з положеннями статті 25 Закону № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Згідно із частиною 1 статті 71 Закону № 280/97-ВР територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження.
При цьому, органи виконавчої влади, їх посадові особи не мають права втручатися в законну діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, а також вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, крім випадків виконання делегованих їм радами повноважень, та в інших випадках, передбачених законом (ч. 2 ст. 71 Закону № 280/97-ВР).
У відповідності до частини 3 статті 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому Законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 26 березня 2002 року визначив політико-правову природу органів місцевого самоврядування, які не є органами державної влади, а є представницькими органами, через які здійснюється право територіальної громади самостійно вирішувати не будь-які питання суспільного життя, а питання саме місцевого значення, тобто такі, які пов`язані передусім з життєдіяльністю територіальних громад і перелік яких визначено у Конституції і законах України (пункти 4, 5 мотивувальної частини Рішення від 26 березня 2002 року № 6-рп/2002 у справі про охорону трудових прав депутатів місцевих рад).
Таким чином, предметом розгляду справи №640/13346/20 є не лише права та інтереси безпосередньо позивача - Соснівської сільської ради Конотопського району Сумської області, а і територіальної громади в цілому, оскільки належить до комунальної власності територіальної громади.
Поряд з цим, приймаючи оскаржувану ухвалу та закриваючи провадження у справі судом попередньої інстанції не перевірено чи такі дії суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Викладене дає підстави стверджувати прo непoвнoту встановлення судом першої інстанції всіх обставин справи, щo мають значення для правильного вирішення питання.
Як вже було встановлено колегією суддів, судом першої інстанції було закрито провадження у справі №640/13346/20 на підставі пункту 5 частини 1 статті 238 КАС України.
Так, відповідно до п.5 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб`єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду, яку було скасовано Постановою Верховного Суду від 09 лютого 2023 року, суд апеляційної інстанції задовольнив клопотання Попівської сільської ради Конотопського району Сумської області про заміну позивача у справі та замінив позивача у справі - Соснівську сільську раду Конотопського району Сумської області в порядку процесуального правонаступництва на Попівську сільську раду Конотопського району Сумської області.
При цьому, суд апеляційної інстанції виходив з того, що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 13 січня 2022 року внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи Соснівської сільської ради (код за ЄДРПОУ 04389259) в результаті її реорганізації шляхом приєднання до Попівської сільської ради (код за ЄДРПОУ 04389220); зазначена обставина підтверджується довідкою Департаменту з питань державної реєстрації від 26 жовтня 2022 року № 201-19.1.3-22, що приєднана до матеріалів справи.
Верховний Суд у Постанові від 09 лютого 2023 року по справі №640/13346/20 скасовуючи ухвалу суду апеляційної інстанції від 10.11.2022, виходив з того, що на час виникнення спірних правовідносин, а також на час звернення до суду за захистом порушених прав, питання щодо формування та затвердження територій громад Сумської області було спірним у зв`язку з незгодою Соснівської сільської ради з її включенням до складу Попівської об`єднаної територіальної громади Конотопського району Сумської області. В той же час, включення до складу Попівської об`єднаної територіальної громади тягне за собою припинення діяльності позивача як самостійної юридичної особи та визнання Попівської сільської ради її правонаступником. Однак внаслідок скасування судом першої інстанції розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Сумської області» від 20.05.2020 № 598-р в частині, що стосується позивача, процес включення Соснівської сільської ради до складу Попівської об`єднаної територіальної громади не можна визнати закінченим.
Також Верховний Суд дійшов висновку, що даний адміністративний позов направлений не лише на захист прав Соснівської сільської ради як органу місцевого самоврядування, а також прав та інтересів мешканців цієї територіальної громади, в тому числі і учасників справи, які залучені в якості третіх осіб.
Суд касаційної інстанції зазначив, що заміна позивача на третю особу, яка фактично приймає участь у справі на стороні відповідача, та яка займає протилежну правову позицію щодо предмету спору, порушує завдання адміністративного судочинства щодо справедливого, неупередженого вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин.
Колегія суддів, системно проаналізувавши висновки викладені у рішеннях Верховного суду 09 лютого 2023 року та від 22 серпня 2024 року по цій справі та приписи ст. 238 КАС України у їх взаємозв`язку, вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частин 1, 3, статті 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Колегія суддів зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 6 Європейської Хартії місцевого самоврядування від 15.10.1985, що ратифікована Україною 15.07.1997 та яка вступила в силу 01.01.1998, без шкоди для більш загальних законодавчих положень органи місцевого самоврядування повинні мати можливість визначати власні внутрішні адміністративні структури з урахуванням місцевих потреб і необхідності забезпечення ефективного управління (Європейська Хартія).
При цьому, преамбула Європейської Хартії місцевого самоврядування від 15.10.1985, містить наступні приписи Держави - члени Ради Європи, які підписали цю Хартію, враховуючи, що метою Ради Європи є досягнення більшого єднання між її членами для збереження та втілення в життя ідеалів і принципів, які є їхнім спільним надбанням; вважаючи, що одним з методів досягнення цієї мети є укладання угод в адміністративній галузі; враховуючи, що органи місцевого самоврядування є однією з головних підвалин будь-якого демократичного режиму; враховуючи, що право громадян на участь в управлінні державними справами є одним з демократичних принципів, які поділяються всіма державами - членами Ради Європи; вважаючи, що це право найбільш безпосередньо може здійснюватися саме на місцевому рівні; переконані в тому, що існування органів місцевого самоврядування, наділених реальними повноваженнями, може забезпечити ефективне і близьке до громадянина управління; усвідомлюючи, що охорона і посилення місцевого самоврядування в різних країнах Європи є важливим внеском у розбудову Європи на принципах демократії і децентралізації влади; стверджуючи, що із цього випливає необхідність існування органів місцевого самоврядування, які мають створені на демократичній основі органи, уповноважені приймати рішення, і широку автономію щодо своїх повноважень, шляхи і засоби здійснення цих повноважень, а також ресурси, необхідні для їх виконання.
Згідно зі ст. 11 Європейської Хартії органи місцевого самоврядування мають право використовувати засоби правового захисту для забезпечення вільного здійснення своїх повноважень і поважання принципів місцевого самоврядування, які утілені в конституції чи національному законодавстві.
Відповідно до Рекомендації Rec (2004) 12 «Про процеси зміни кордонів та/або структури органів місцевої й регіональної влад» (ухвалено 20.10.2004 на 900-му засіданні заступників міністрів) реформи, що ґрунтуються на добровільній участі органів місцевої або регіональної влади певного рівня, є бажанішими, ніж реформи за законодавчим рішенням вищого органу влади всупереч бажанню нижчої ланки влади. Задля здійснення успішної реформи ініціативу «знизу догори» може бути доповнено ухвалою вищого органу влади, навіть усупереч волі деяких інших органів влади, що беруть участь у реформуванні. Задля успішності реформи ініціатива «згори донизу» має шукати добровільну підтримку відповідної ланки територіальної адміністрації, яка підлягає реформуванню.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року клопотання представника Кабінету Міністрів України про закриття провадження у справі задоволено.
З цього приводу, колегія суддів звертає увагу на те, що клопотання націлені на закриття провадження подається сторонами по справі не вперше.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У цьому контексті важливо згадати, що обов`язок суду вживати всіх заходів, спрямованих на попередження і протидію зловживанню процесуальними правами, ґрунтується також на положеннях низки міжнародних актів, зокрема Конвенції, а на важливості дотримання принципу неприпустимості зловживання процесуальними правами у судочинстві неодноразово наголошував у своїх рішеннях ЄСПЛ. Зокрема, закріплення у Конвенції статті 17 було зумовлено тим, що не можна виключати, що особа або група осіб намагатимуться покладатися на права, закріплені у Конвенції, задля отримання можливості здійснення діяльності, спрямованої на знищення цих прав [45] (див. рішення ЄСПЛ у справах «Perincek v. Switzerland», заява № 27510/08, пункт 113; «Zdanoka v. Latvia», заява № 58278/00, пункт 99).
Стаття 17 Конвенції забороняє знищення та надмірне обмеження прав і свобод, закріплених у Конвенції. Вона застосовується до держав, груп та окремих осіб. Водночас текст статті 17 Конвенції випливає зі статті 30 Загальної декларації прав людини (1948), згідно з якою ніщо у цій Декларації не може бути витлумачено як надання будь-якій державі, групі осіб або окремим особам права здійснювати будь-яку діяльність або вчиняти дії, спрямовані на знищення прав і свобод, викладених у цій Декларації. Еквівалентні положення до статті 17 Конвенції містяться також у Міжнародному пакті про громадянські і політичні права (1966), який у статті 46 містить таку норму: ніщо у цьому Пакті не може тлумачитись як приниження значення постанов Статуту Організації Об`єднаних Націй і статутів спеціалізованих установ, що визначають відповідні обов`язки різних органів Організації Об`єднаних Націй і спеціалізованих установ щодо тих предметів, яких стосується цей Пакт; у статті 47 Американської конвенції з прав людини (1969): Комісія вважає неприйнятним розгляд будь-яких петицій або повідомлень, зокрема, якщо вони складені з очевидним порушенням встановлених вимог або значною мірою дублюють аналогічні петиції або повідомлення, що раніше розглядалися Комісією або іншою міжнародною організацією; у статті 54 Хартії основних прав Європейського Союзу (2000): ніщо у цій Хартії не може тлумачитись як право здійснювати будь-яку діяльність або вчиняти будь-які дії, спрямовані на порушення прав і свобод, викладених у цій Хартії, або на їх обмеження більшою мірою, ніж передбачено цією Хартією.
Колегія суддів наголошує на тому, що загалом зловживання процесуальними правами в судовому процесі підриває не лише засади здійснення правосуддя, але і шкодить міжнародному іміджу України як правової держави. Крім того, вказує на те, що значна частина Рішень ЄСПЛ стосувалася саме питання зловживання процесуальними правами. Важливо, що у рішеннях ЄСПЛ уже сформувалася стала практика щодо порядку здійснення принципу неприпустимості зловживання процесуальними правами в судовому процесі. Зокрема, у деяких рішеннях ЄСПЛ указує на пряме застосування статті 17 Конвенції у таких випадках: якщо заявник, по суті, прагне використати основне положення Конвенції як основу для права здійснювати будь-яку дію або будь-яку діяльність, спрямовану на знищення будь-яких прав і свобод, закріплених у Конвенції, Суд застосовує статтю 17 і відхиляє подану скаргу як несумісну ratione materiae з положеннями Конвенції відповідно до п.п. 3 і 4 ст. 35; Суд може застосувати статтю 17 за власною ініціативою та оголосити заяву неприйнятною de plano (рішення у справах «Norwood v. the United Kingdom», заява № 23131/03 [54]; «Belkacem v. Belgique», заява № 34367/14, п. п. 33-36 [55]; «Witzsch v. Germany» (№ 2), заява № 7485/03 [56]; «Roj TV A/S v. Denmark», заява № 24683/14, п. 30).
Відтак, судом не було критично оцінено характер поданого відповідачем по справі клопотання.
Саме процедура розробки перспективного плану відповідною обласною державною адміністрацією впливає на обсяг прав та обов`язків позивача та створює для нього певні правові наслідки.
Однак, нормативно-правовими актами, які змінюють статус позивача та вносять зміни до територіального устрою відповідних громад області є оскаржувані розпорядження Кабінету Міністрів України.
До подібного такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах 17 листопада 2022 року у справі № 640/13545/20 та від 28 липня 2023 року у справі № 640/13456/20, від 20 вересня 2022 року у справі № 140/15948/20.
Саме з цих мотивів позивач і подав до суду позов про скасування розпоряджень Кабінету Міністрів України, оскільки позивач не погоджується як з процедурою прийняття, так і з кінцевими актами, якими затверджений перспективний план, визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад, що змінюють територіальну організацію населення відповідної громади.
Статтею 2 КАС України визначено, що метою адміністративного судочинства визначено ефективний захист прав.
Сам лише формальний розгляд справи і ухвалення рішення, яке завідомо не може захистити особу, не узгоджується з метою правосуддя.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає, що закриваючи провадження у цій справі, суд першої інстанцій дійшов передчасного висновку, адже питання правомірності припинення Соснівської сільської ради Конотопського району Сумської області як юридичної особи фактично і є предметом спірних правовідносин.
За такого правового регулювання та обставин справи колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Враховуючи вищевказане, колегія судів доходить до висновку про те, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час розгляду справи..
Судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов хибного висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, а тому спірна ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:
1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Підставою для скасування ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Керуючись ст. ст 229, 243, 244, 250, 310, 312, 320, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційні скарги Соснівської сільської ради Конотопського району Сумської області та ОСОБА_1 -задовольнити.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду..
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді: О.О. Беспалов
І.О. Грибан
(Повний текст судового рішення виготовлено 30 травня 2025 року)
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.05.2025 |
Оприлюднено | 05.06.2025 |
Номер документу | 127808205 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Файдюк Віталій Васильович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Парінов Андрій Борисович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Парінов Андрій Борисович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні