Ухвала від 02.06.2025 по справі 420/21480/24

УХВАЛА

02 червня 2025 року

м. Київ

справа №420/21480/24

адміністративне провадження №К/990/21715/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж.М.,

суддів: Загороднюка А.Г., Мартинюк Н.М.,

перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.05.2025 у справі №420/21480/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 08.07.2024 надійшов позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 28.12.2018 року по 20.06.2024 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за затримку у проведенні остаточного розрахунку при звільненні за період з 28.12.2018 по 18.07.2022 у сумі 329166,60 грн та за період з 19.07.2022 по 20.06.2024 у сумі 46625,60 грн (за шість місяців) із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за період з 01.12.2015 по 28.12.2018, за весь час затримки її виплати, а саме за період з 01.12.2015 по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення 20.06.2024;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за період з 01.12.2015 по 28.12.2018, за весь час затримки її виплати, а саме за період з 01.12.2015 по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення 20.06.2024 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.10.2024, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.05.2025, адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 28.12.2018 по 20.06.2024.

Стягнуто з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній розмір грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні із військової служби за період з 28.12.2018 по 20.06.2024 включно у розмірі 176185,57 грн.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування а невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за період з 01.12.2015 по 28.12.2018, за весь час затримки її виплати, а саме за період з 01.12.2015 по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення 20.06.2024.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за період з 01.12.2015 по 28.12.2018, за весь час затримки її виплати, а саме за період з 01.12.2015 по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення 20.06.2024.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, 20.05.2025 військова частина НОМЕР_1 через систему «Електронний суд» подала касаційну скаргу до Верховного Суду.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що в матеріалах справи відсутній документ про сплату судового збору.

Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 цього Закону ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, зокрема, фізичною особою встановлена на рівні 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 цього Закону передбачено, що ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру фізичною особою встановлена на рівні 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 1 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив: 3028 грн.

Однак, відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, позов у цій справі заявлено у 2024 році фізичною особою, вимоги якої були задоволені судами в частині однієї майнової вимоги (176185,57 грн) і двох вимог немайнового характеру та похідні від них.

Таким чином, судовий збір при поданні касаційної скарги сплачується у розмірі 4756,89 грн (3028,00 грн *0,4)*2*200%*0,8 + (176185,57 грн*1% *200% *0,8).

Разом з тим, у тексті касаційної скарги міститься клопотання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору, мотивоване тим, що на даний час у Міністерстві оборони України та відповідно і у військової частини НОМЕР_1 відсутнє фінансування на оплату судового збору, що підтверджується листом від 04.11.2024 №220/13/9088.

Перевіривши указане клопотання, Суд зазначає таке.

За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Насамперед варто зауважити, що Законом України "Про судовий збір" визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

З аналізу ж статті 8 Закону України "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18.

Отже, враховуючи наведене, беручи до уваги суб`єктний склад учасників цієї справи та предмет спору, автор касаційної скарги не є суб`єктом, на якого в цьому випадку розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

На підставі викладеного, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього кодексу.

Отже, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, а тому відповідно до частини другої статті 332 КАС України Суд дійшов висновку про залишення її без руху зі встановленням особі, яка її подала, строку для усунення недоліків, а саме: надання документу про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі.

Реквізити для сплати судового збору:

УК у Печерському районі/Печерський район/22030102;

код отримувача ЄДРПОУ: 37993783;

банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)

номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007;

код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";

призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)".

Керуючись статтями 169, 248, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору.

Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.05.2025 у справі №420/21480/24 - залишити без руху.

Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Ж.М. Мельник-Томенко

А.Г. Загороднюк

Н.М. Мартинюк ,

Судді Верховного Суду