Рішення від 29.05.2025 по справі 207/1191/25

№ 207/1191/25

№ 2/207/892/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2025 року м. Кам`янське .

Південний районний суд міста Кам`янського у складі головуючого судді Скиби С.А. , при секретареві Куцевол Л.В. , за участю прокурора Сайгак А.О. , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кам`янське справу № 207/1191/25 за позовом Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі : Національної служби здоров`я України , Кам`янської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа Комунальне некомерційне підприємство Кам`янської міської ради «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» , про відшкодування шкоди , завданої кримінальним правопорушенням ,

В С Т А Н О В И В

У березні 2025 року Кам`янська окружна прокуратура Дніпропетровської області в інтересах держави в особі : Національної служби здоров`я України , Кам`янської міської ради звернулася до суду з позовною заявою , у якій просила стягнути з ОСОБА_1 на користь Національної служби здоров`я України відшкодування витрат на лікування потерпілого від кримінального правопорушення в сумі 9780 гривень 58 копійок ; стягнути з ОСОБА_1 на користь Кам`янської міської ради відшкодування витрат на лікування потерпілого від кримінального правопорушення в сумі 1546 гривень 18 копійок , оскільки ухвалою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 23 лютого 2022 року у справі № 207/424/22 ( кримінальне провадження № 12021041160000843 від 27 грудня 2021 року ) ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України за нереабілітуючою підставою у зв`язку із примиренням обвинуваченого з потерпілим . Ухвала набрала законної сили 3 березня 2022 року . При розгляді справи було встановлено , що 26 грудня 2021 року близько 8.00 години водій ОСОБА_1 , керуючи технічно справним легковим автомобілем «Ореl Мегvіа» , державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснював рух у Південному районі м. Кам`янське по вулиці Республіканській у напрямку вулиці Широка . Під час руху ОСОБА_1 , проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки і її змін , на асфальтобетонному покритті з катаним снігом , за умов необмеженої видимості та оглядовості , не маючи перешкод механічного чи технічного характеру , повинен був вести транспортний засіб зі швидкістю , при якій він мав би можливість виконувати всі необхідні дії з управління автомобілем , що забезпечують безпеку всіх учасників дорожнього руху . Тобто , водієві ОСОБА_1 необхідно було діяти відповідно до вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху , відповідно до якого під час вибору в установленні межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку , а також особливості вантажу , що перевозиться , і стан транспортного засобу , щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним . Однак , в порушення вимог вищевказаного пункту Правил дорожнього руху України , ОСОБА_1 , здійснюючи рух у районі будинку 67 по вулиці Республіканській у м. Кам`янське , допустив виїзд керованого ним автомобілю «Ореl Мегvіа» , державний номерний знак НОМЕР_1 , за межі проїзної частини дороги де , у подальшому , стався наїзд на пішохода ОСОБА_2 , який рухався вздовж проїзної частини дороги , по зустрічній смузі відносно руху транспортного засобу . Порушення вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 знаходиться в причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди , внаслідок якої пішоходу ОСОБА_2 спричинено тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому правої ліктьової кістки на межі середньої та нижньої третині , закритого перелому зовнішньої третини лівої ключиці - відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень . ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії , відділенні травматології та ортопедії КНП КМР «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» у період з 26 грудня 2021 року по 6 січня 2022 року . Витрати закладу охорони здоров`я на лікування потерпілого склали 11326 гривень 76 копійок , чим завдано матеріальних збитків державі . Згідно інформації КНП КМР «МЛШМД» від 3 січня 2025 року № 011 кошти на лікування ОСОБА_2 витрачені з державного бюджету - Національної служби здоров`я України (НСЗУ) у розмірі 9780 гривень 58 копійок та з місцевого бюджету - Кам`янської міської ради у розмірі 1546 гривень 18 копійок . Цивільний позов про відшкодування витрат на лікування потерпілого в межах кримінального провадження не заявлявся . КНП КМР «МЛШМД» були понесені витрати на лікування потерпілого ОСОБА_2 внаслідок вчиненого кримінального правопорушення ОСОБА_1 у сумі 11326 гривень 76 копійок, тому ці витрати підлягають відшкодуванню з відповідача .

У судовому засіданні прокурор Сайгак А.О. позовні вимоги підтримав повністю і пояснив , що ухвалою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 23 лютого 2022 року кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України було закрито та звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за нереабілітуючою підставою у зв`язку із примиренням обвинуваченого з потерпілим . Ухвала суду набрала законної сили 3 березня 2022 року . Згідно кримінального правопорушення , вчиненого ОСОБА_1 , потерпілому ОСОБА_2 було спричинено тілесні ушкодження , у зв`язку з чим ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії , відділенні травматології та ортопедії КНП КМР «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» у період з 26 грудня 2021 року по 6 січня 2022 року . Витрати закладу охорони здоров`я на лікування потерпілого склали 11326 гривень 76 копійок , чим завдано матеріальних збитків державі . У ході підготовки матеріалів позовної заяви прокуратурою було надіслано запити до Національної служби здоров`я України та Кам`янської міської ради . Згідно отриманих відповідей з Національної служби здоров`я України , Кам`янської міської ради вбачається , що з позовами до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на лікування потерпілого ОСОБА_2 останні до суду не зверталися , не заперечували щодо звернення прокуратури до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на лікування потерпілого ОСОБА_2 . Також , було направлено запит до КНП КМР «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» про встановлення розміру витрат , згідно якого КНП КМР «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» направила довідку розрахунок , яка підтверджує витрати на лікування потерпілого ОСОБА_2 у розмірі 11326 гривень 76 копійок , з яких : кошти з державного бюджету Національної служби здоров`я України у розмірі 9780 гривень 58 копійок , кошти з місцевого бюджету Кам`янської міської ради у розмірі 1546 гривень 18 копійок . відповідачем було подано відзив на позовну заяву , у якому ОСОБА_1 вважає , що тягар відшкодування витрат на лікування потерпілого ОСОБА_2 повинен лягати на страхову компанію , оскільки він застрахував свою відповідальність у страховій компанії , тому не несе відповідальності . Однак , витрати лікувального закладу на лікування потерпілого від злочину не можуть бути відшкодовані за договором обов`язкового страхування страховою компанією . Щодо тверджень відповідача , що до матеріалів справи не було надано доказів , які стосуються витрат на лікування потерпілого ОСОБА_2 , то докази витрат на лікування були надані КНП КМР «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» , а саме було надано довідку розрахунок , яку долучено до матеріалів позовної заяви . Вважає , що довідка калькуляція витрат на лікування потерпілого ОСОБА_2 є належним та допустимим доказом розміру витрат на стаціонарне лікування потерпілого . Щодо спливу позовної давності , на які посилається відповідач , то загальна позовна давність за цивільним законодавством встановлюється тривалістю у три роки . Ухвала Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 23 лютого 2022 року про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності набрала чинності 3 березня 2022 року , тому позовна заява подана до суду в межах строку позовної давності .

Представник позивача Національної служби здоров`я України у судове засідання не явився , письмово просив розглядати справу без його участі , позовні вимоги підтримав у повному обсязі .

Представник позивача Кам`янськоі міської ради у судове засідання не явився , письмово просив розглядати справу без його участі .

Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав і пояснив , що страхова компанія повинна відшкодовувати витрати на лікування потерпілого , а не він , оскільки застрахував свою відповідальність у страховій компанії , тому відповідальності не несе .

Представник третьої особи КНП КМР «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» у судове засідання не явився , письмово просив розглядати справу без його участі , позовні вимоги підтримав у повному обсязі .

Суд , вислухавши прокурора , відповідача , вивчивши матеріали справи , вважає , що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав .

У судовому засіданні встановлено , що ухвалою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 23 лютого 2022 року у справі № 207/424/22 звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення , передбаченого ч. 1 ст.286КК України , у зв`язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим на підставі ст.46КК України . Кримінальне провадження № 12021041160000843 від 27 грудня 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч. 1 ст.286КК України закрито ( а.с. 19 20 ) . Ухвала суду набрала законної сили 3 березня 2022 року . Внаслідок кримінального правопорушення були заподіяні тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_2 , який перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії , відділенні травматології та ортопедії Комунального некомерційного підприємства Кам`янської міської ради «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» у період з 26 грудня 2021 року по 6 січня 2022 року ( а.с. 22 ) .

Згідно висновку судово-медичної експертизи Кам`янського міжрайонного відділення СМЕ Комунального закладу «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» № 55-Е від 24 січня 2022 року ( а.с. 29 30 ) виявлені у ОСОБА_2 ушкодження у вигляді закритого перелому правої ліктьової кістки на межі середньої та нижньої третині , закритого перелому зовнішньої третини лівої ключиці - відносяться до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень , як викликавши тривалий розлад здоров`я більш 21 дня ( п.п. 2.2.2. , п.п. 4.6. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказ № 6 МОЗ України від 17 січня 1995 року) .

Порушення вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 знаходиться в причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої пішоходу ОСОБА_2 спричинено тілесні ушкодження .

Згідно інформації КНП КМР «МЛШМД» від 3 січня 2025 року № 011 вбачається , що ОСОБА_1 не сплачував самостійно витрати на лікування постраждалого ОСОБА_2 ( а.с. 21 ) . Згідно довідки калькуляції КНП КМР «МЛШМД» бюджетної вартості лікування ОСОБА_2 з 26 грудня 2021 року по 6 січня 2022 року вбачається , що кошти на лікування ОСОБА_2 витрачені з державного бюджету Національної служби здоров`я України у розмірі 9780 гривень 58 копійок , з місцевого бюджету у розмірі 1546 гривень 18 копійок ( а.с. 22 ) . Витрати закладу охорони здоров`я на лікування потерпілого склали 11326 гривень 76 копійок . Відповідачем у добровільному порядку матеріальні збитки , які завдані внаслідок вчиненого кримінального правопорушення не відшкодовано .

Згідно ст. 999 ЦК України 2003 року законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя , здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування) . До відносин , що випливають із обов`язкового страхування , застосовуються положення цього Кодексу , якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства .

Згідно Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV , у редакції , що діяла на час виникнення спірних правовідносин , до сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів .

Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону № 1961-IV , у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум , зазначених у страховому полісі , відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду , заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю , здоров`ю , майну третьої особи .

Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності ст. 3 Закону № 1961-IV визначає забезпечення відшкодування шкоди , заподіяної життю , здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди , а також захист майнових інтересів страхувальників .

Згідно ст. 5 Закону № 1961-IV об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси , що не суперечать законодавству України , пов`язані з відшкодуванням особою , цивільно-правова відповідальність якої застрахована , шкоди , заподіяної життю , здоров`ю , майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу .

Згідно ст. 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода , що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу , внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи , відповідальність якої застрахована , за шкоду , заподіяну життю , здоров`ю та/або майну потерпілого .

Сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик . При цьому , договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди , завданої цим третім особам (потерпілим) унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу .

Отже , витрати лікувального закладу на лікування потерпілого від злочину не можуть бути відшкодовані за договором обов`язкового страхування страховою компанією .

Аналогічного висновку дійшов суд касаційної інстанції під час касаційного розгляду справи № 6-20740св13 .

Доводи відповідача з приводу того , що тягар відшкодуванні шкоди , спричиненої за наслідками дорожньо-транспортної пригоди повинен нести страховик та саме він є належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди в межах страхової суми , суд вважає безпідставним , оскільки вони суперечать чинному законодавству .

Згідно ст. 1206 ЦК України 2003 року особа , яка вчинила кримінальне правопорушення , зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення , крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання , що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого .

Зазначена норма закону говорить саме про відшкодування витрат , які поніс заклад охорони здоров`я на лікування потерпілого . Відшкодування витрат закладу охорони здоров`я має здійснювати особа , яка вчинила злочин . Тобто стосовно такої особи має бути обвинувальний вирок суду або ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами , які набрали законної сили .

Згідно п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 7 липня 1995 року «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи , яка потерпіла від злочину та судових витрат» питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання , затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року . Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи , якій належить останній .

Згідно п. 2 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року , сума коштів , яка підлягає відшкодуванню , визначається закладом охорони здоров`я , в якому перебував на лікуванні потерпілий , виходячи з кількості ліжко-днів , проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день .

Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів , які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу . Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу , за винятком витрат на капітальні вкладення , капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання .

Доводи відповідача з приводу того , що Кам`янською окружною прокуратурою до позовної заяви не додано належних та допустимих доказів , які стосуються витрат на лікування потерпілого , суд вважає безпідставними , оскільки Кам`янською окружною прокуратурою до матеріалів позовної заяви долучено довідку-розрахунок витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 , що є належним та допустимим доказом розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого .

Згідно ст. 256 ЦК України 2003 року позовна давність - це строк , у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу .

Згідно ст. 257 ЦК України 2003 року загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки .

Значення позовної давності полягає в тому , що цей інститут забезпечує визначеність та стабільність цивільних правовідносин . Він дисциплінує учасників цивільного обігу , стимулює їх до активності у здійсненні належних їм прав , зміцнює договірну дисципліну , сталість цивільних відносин .

Європейський суд з прав людини юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32 Конвенції) наголошує , що «позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення . Термін позовної давності , що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції , виконує кілька завдань , в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність , запобігаючи порушенню прав відповідачів , які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів , що стали неповними через сплив часу» (п. 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії» ; п. 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93 , 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства» ; п. 43 рішення від 29 січня 2013 року за заявою № 66610/09 у справі «Золотас проти Греції») .

Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня , коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу , яка його порушила .

Ухвала суду про звільнення від кримінальної відповідальності набрала законної сили 3 березня 2022 року . Таким чином , перебіг позовної давності обчислюється з 3 березня 2022 року та Кам`янською окружною прокуратурою подано позовну заяву в межах 3 річного строку .

Судом не встановлено , переривання перебігу позовної давності за даними правовідносинами , оскільки відповідачем не вчинено особою дій , що свідчить про визнання ним свого боргу .

Згідно довідки калькуляції КНП КМР «МЛШМД» бюджетної вартості лікування ОСОБА_2 з 26 грудня 2021 року по 6 січня 2022 року вбачається , що кошти на лікування ОСОБА_2 витрачені з державного бюджету Національної служби здоров`я України у розмірі 9780 гривень 58 копійок , з місцевого бюджету у розмірі 1546 гривень 18 копійок ( а.с. 22 ) .

У зв`язку з тим , що внаслідок кримінального правопорушення , скоєного ОСОБА_1 були заподіяні тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_2 , який перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії , відділенні травматології та ортопедії Комунального некомерційного підприємства Кам`янської міської ради «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» у період з 26 грудня 2021 року по 6 січня 2022 року . Витрати закладу охорони здоров`я на лікування потерпілого ОСОБА_2 за період з 26 грудня 2021 року по 6 січня 2022 року склали 11326 гривень 76 копійок , з яких кошти : з державного бюджету Національної служби здоров`я України у розмірі 9780 гривень 58 копійок , з місцевого бюджету у розмірі 1546 гривень 18 копійок , тому суд вважає , що необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь Національної служби здоров`я України відшкодування витрат на лікування потерпілого від кримінального правопорушення в сумі 9780 гривень 58 копійок та стягнути з ОСОБА_1 на користьКам`янської міськоїради відшкодуваннявитрат налікування потерпілоговід кримінальногоправопорушення всумі 1546 гривень 18 копійок .

При розподілі судових витрат суд враховує , що позов задоволено , тому судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь держави .

Керуючись ст. 1166 , 1206 ЦК України 2003 року , ст. 10 , 19 , 81 ЦПК України , суд

В И Р І Ш И В

Позовні вимоги Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі : Національної служби здоров`я України , Кам`янської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа Комунальне некомерційне підприємство Кам`янської міської ради «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» , про відшкодування шкоди , завданої кримінальним правопорушенням задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_1 , місце проживання : АДРЕСА_1 , номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , на користь Національної служби здоров`я України , місцезнаходження : м. Київ , проспект Степана Бандери , 19 , ідентифікаційний код юридичної особи : 42032422 , відшкодування витрат на лікування потерпілого від кримінального правопорушення в сумі 9780 гривень 58 копійок .

Стягнути з ОСОБА_1 ,місце проживання: АДРЕСА_1 ,номер обліковоїкартки платникаподатків: НОМЕР_2 ,на користьКам`янської міськоїради ,місцезнаходження :м.Кам`янське Дніпропетровськоїобласті ,майдан ПетраКалнишевського ,2,ідентифікаційний кодюридичної особи:24604168,відшкодування витратна лікуванняпотерпілого відкримінального правопорушенняв сумі1546 гривень 18 копійок .

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави 1211 гривень 20 копійок .

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Суддя С.А. Скиба